Справа №949/753/25
15 травня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого -судді Тарасюк А.М.,
при секретарі судових засідань Пінчук О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дубровиця у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», через свого представника Пилипчук А.С., що діє на підставі довіреності №2712/25-05 від 27.12.2024, звернулося в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 та просить стягнути з останнього заборгованість за Кредитним договором №20.09.2023-100002725 від 20.09.2023 в розмірі 19899,82 грн. та понесених судових витрат на оплату судового збору в сумі 2422 грн.
Свої вимоги мотивує тим, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 20.09.2023 укладено Кредитний договір (оферти) № 20.09.2023-100002725.
Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 20.09.2023, строком на 84 дні.
Продовження строку, на який надається кредит, не передбачене. У позичальника та кредитодавця відсутнє право продовжувати строк кредитування або строк виплати кредиту.
Згідно п. 3.1. Договору за цим Договором, кредитодавець зобов'язується надати кредит позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, комісію.
Відповідно до п. 4.1. Договору, кредитодавець надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача.
Відповідно до п. 6.1. Договору, позичальник зобов'язався використати кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення кредиту та процентів шляхом внесення в касу кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок кредитодавця.
Відповідно до Договору від 20.09.2023 та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 10000,00 грн. строком на 84 дні, які 20.09.2023 отримано останнім.
Згідно п. 10.1 Договору, цей Договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця.
Відповідач 20.092023 електронним цифровим підписом підписала пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримання на свій рахунок кошти у розмірі 10000 грн., а отже акцептовано умови Договору.
Відповідачем, під час укладення кредитного договору, пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку.
Отже, ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі.
У свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує, у зв'язку з чим, станом на 26.03.2025, утворилась заборгованість у розмірі 19899,82 грн., що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000,00 грн., по процентам в розмірі 8399,82 грн., комісії 1500,00 грн., чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр».
У своєму позові представник позивача просить розгляд справи здійснювати без їхнього представника та у випадку неявки відповідача ухвалити заочне рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явилася хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином про що є відомості в матеріалах справи. Причини неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву відповідач не скористався, будь-яких інших заяв та клопотань до суду не надав.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Враховуючи вищезазначене, приймаючи до уваги, що відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з'явилася у судове засідання без поважних причин, без повідомлення причин, не подала відзив, представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних та доказів, постановивши заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши документи і матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд приходить до наступного висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Як визначено ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 20.092023 електронним підписом позичальника - одноразовим ідентифікатором для підписання кредитного договору Н581 підписано Пропозицію ТОВ "Споживчий центр" про укладення кредитного договору (оферту) (а.с. 13 звор.бік-16), Заявку, яка є невід'ємною частиною Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти) (а.с.17-18) та Паспорт споживчого кредиту (а.с.10-11).
Згідно наявного у матеріалах справи підтвердження укладання кредитного договору №20.09.2023-100002725 від 20.09.2023 (а.с.19) відповідно до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), заявки від 20.09.2023, відповіді позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) підтверджено укладення електронного договору між ТОВ "Споживчий центр" та позичальником ОСОБА_1 .
Отже, за умовами Договору, відповідач ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 10000,00 грн строком на 84 дні з дати його надання та зобов'язався повернути кредит 12.12.2023.
Судом встановлено, що 20 вересня 2023 року між ТзОВ "Споживчий центр" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №20.09.2023-100002725 (а.с.13 звор.бік-16).
Відповідно до умов Договору, відповідачу надано кредит у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 20.09.2023, строком на 84 дні.
Так, згідно п. 3.1. Договору, за цим Договором Кредитодавець зобов'язується надати Кредит Позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити Проценти, Комісію.
Пунктом 3.2. встановлено, що Кредит надається на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Відповідно до п. 4.1. Договору, Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4323-35ХХ-ХХХХ-0320.
Згідно п. 4.3. Договору, днем надання Кредиту вважається: списання відповідної суми коштів з рахунку Кредитодавця, а днем погашення Кредиту/сплати платежу - день надходження коштів у касу Кредитодавця готівкою або зарахування на поточний рахунок Кредитодавця, що підтверджується випискою з поточного рахунку Кредитодавця.
Відповідно до п. 6.1. Договору, Позичальник зобов'язався використати Кредит на зазначені в Договорі цілі, що не суперечать чинному законодавству України, і забезпечити своєчасне повернення Кредиту та Процентів шляхом внесення в касу Кредитодавця готівкою або перерахування на рахунок Кредитодавця в такі терміни: а) повернення кредиту, сплата Процентів - у терміни та строки, вказані у Заявці, яка є невід'ємною частиною даної оферти; б) неустойка, яка може бути нарахована Кредитодавцем за несвоєчасне виконання зобов'язань за цим Договором, - негайно, з моменту пред'явлення Кредитодавцем вимоги (усної чи письмової) про нарахування таких санкцій.
Як зазначено у п. 6.7 Договору, позичальник цим підтверджує, що він уклав цей Договір, повністю усвідомлюючи значення своїх дій та згідно з вільним волевиявленням, та має здатність виконувати його умови. Він повністю розуміє та вважає справедливими щодо себе усі умови Договору, свої права та обов'язки за Договором і погоджується з ними.
Згідно п. 10.1. Договору, цей Договір набирає чинності з дати отримання Кредитодавцем у інформаційній системі Кредитодавця від Позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим Позичальником від Кредитодавця на номер телефону Позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі Кредитодавця.
Зі змісту п. 14.2 Договору, такий підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.
Отже, ТОВ "Споживчий центр" свої зобов'язання за Договором виконано в повному обсязі та перерахував відповідачу кошти, що підтверджується квитанцією від 20.09.2023 (а.с.20).
Проте, як встановлено судом, відповідач ОСОБА_2 свої зобов'язання за Договором належним чином не виконує.
За таких обставин суд вважає, що правовідносини, що виникли між сторонами, є зобов'язальними і регулюються нормами Цивільного кодексу України, а також спеціальними нормами Закону України "Про електронну комерцію".
Закон України "Про електронну комерцію" визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Згідно ст. 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" встановлено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Статтею 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і букв, або тільки цифр, або тільки літер, яку отримує заявник за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі "логін-пароль", або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом.
При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення.
Відповідна позиція щодо застосування вказаних норм права викладена в постанові ВС від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19.
Усі зазначені документи підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту.
Згідно із ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частини 1 статті 1048 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Зі змісту ст. 1050 ЦК України вбачається, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Таким чином, ТзОВ "Споживчий центр" надало належні і допустимі докази укладення з відповідачем ОСОБА_1 . Кредитного договору №20.09.2023-100002725 від 20.09.2023 та отримання позичальником кредитних коштів в сумі 10000,00 грн.
Сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов кредитних договорів (ст. 638 ЦК України).
Відповідно до наданої довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №20.09.2023-100002725 від 20.09.2023, заборгованість відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №20.09.2023-100002725 від 20.09.2023 становить 19899,82 грн., що складається з:10000,00 грн. - основний борг, 8399,82 грн. - проценти, 1500,00 - комісія. Проценти по кредиту нараховані за період за період з 20.09.2023 по 12.12.2023 (а.с.8).
Враховуючи вищезазначене, позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився та відповідно до ст. 81 ЦПК України будь-яких заперечень на позовні вимоги станом на час розгляду справи не подав, як і не подав доказів, що свідчать про неправильність представлених позивачем розрахунків суми кредитної заборгованості, що нарахована згідно умов укладеного договору, а тому суд також погоджується з наданим позивачем розрахунком заборгованості,
Проаналізувавши та оцінивши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що з відповідача слід стягнути на користь ТзОВ "Споживчий центр" 19899,82 грн. кредитної заборгованості.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції №СЦ00008952 від 26.03.2025 (а.с.25) позивачем при зверненні до суду з позовом, сплачено судовий збір у сумі 2422,40 грн., який підлягає стягненню з відповідача.
На підставі наведеного вище та керуючись статтями 509, 526, 530, 599, 612, 625, 629, 638, 639, 1048, 1049, 1050, 1052, 1054 ЦК України, статтями 4, 12, 13, 23, 76-78, 81, 89, 141, 247, 265, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -,
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволити.
Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (р/р НОМЕР_1 , МФО 305299) заборгованість за Кредитним договором № 20.09.2023-100002725 від 20.09.2023 в розмірі 19899,82 грн. (дев'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять гривень вісімдесят дві копійки).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (р/р НОМЕР_1 , МФО 305299) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні двадцять копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана позивачем через Дубровицький районний суд Рівненської області до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр", код ЄДРПОУ 37356833, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду: Тарасюк А.М.