Справа №949/1054/25
про повернення позовної заяви
15 травня 2025 року суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Тарасюк А.М., розглянувши матеріали позову ОСОБА_1 про скасування постанови № 081343 від 30 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності, подана в порядку ст. 286 КАС України,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом та просить скасувати постанову начальника НОМЕР_1 прикордонної застави ( АДРЕСА_1 ) НОМЕР_2 прикордонної комендатури ( АДРЕСА_1 ) старшого лейтенанта ОСОБА_2 №081343 від 30 квітня 2025 року якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 202 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн.
Вирішуючи питання про відкриття провадження по справі, було встановлено, що позовну заяву подано з порушенням вимог адміністративного законодавства.
Відкриття провадження по справі позовного провадження є визначальною стадією судового процесу і може здійснюватись судом лише у випадку відповідності поданої позовної заяви вимогам, визначеним законом.
За змістом ст. 169 КАС України у випадку встановлення суддею невідповідності поданої позовної заяви вимогам ст.ст. 160, 161 КАС України, він постановляє ухвалу про залишення такої заяви без руху, яка, з огляду на засади обов'язковості судових рішень, є обов'язковою для позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 9 КАС України, наслідки, пов'язані з невиконанням вимог такої ухвали суду, несе сторона позивача.
Отже, ухвалою суду від 06 травня 2025 року позовну заяву залишено без руху та наданий судом строк для усунення вказаних в ній недоліків тривалістю п'ять днів від дня вручення копії цієї ухвали.
Так, підставою залишення позовної заяви без руху послугувала її невідповідність вимогам п.п. 2, 5, 9 ч. 5 ст. 160 КАС України та ч. 4 ст. 1161 КАС України.
Зокрема, у вказаній ухвалі судом роз'яснено поняття сторін в адміністративному процесі, у відповідності до ч. 1 ст. 46 КАС України, якими є позивач та відповідач та надано їхнє тлумачення.
При цьому, зазначено, що при зверненні до суду, саме позивач залучає відповідача до участі у справі, при цьому згода відповідача на це не обов'язкова.
Проте, ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовною заявою про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не зазначив у даній позовній заяві ні свій процесуальний статус, ні залучив до участі у справі відповідача із значенням його найменування та всіх відомостей, як того вимагає п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Так, на обґрунтування своїх вимог, позивачем зазначає про невчинення ним адміністративного правопорушення, при цьому, докази, які б спростовували викладені у постанові обставини, до позовної заяви не додано, що є порушенням п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Частиною 4 ст. 161 КАС України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
До того ж, зі змісту позовних вимог вбачається, що позивач просить суд скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення, але при цьому не зазначає у позовній заяві обґрунтування того, які саме права, свободи та інтереси позивача порушені цією постановою, як того вимагає п. 9 ч. 5 ст. 160 КАС України.
12 травня 2025 року через канцелярію суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків з наданням позовної заяви в новій редакції та матеріал адвокат, випускниці освітнього курсу УГСПЛ Наталії Мезенцової з роз'ясненнями законності перевірок.
Отже, на виконання п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України, у поданій позовній заяві в новій редакції ОСОБА_1 зазначив свій процесуальний статус - позивач та залучив до участі у справі відповідача із значенням його найменування та всіх відомих йому відомостей - ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_2 прикордонна комендатура (м.д. н.п. Висоцьк) НОМЕР_1 прикордонна застава (м.д. н.п. Висоцьк).
При цьому, ОСОБА_1 до позовної заяви не додано докази, які б спростовували викладені у постанові, яка оскаржується, обставини, а тому залишається не виконаним п. 5 ч. 5 ст. 160 КАС України.
Надані ОСОБА_1 матеріали адвоката, випускниці освітнього курсу УГСПЛ Наталії Мезенцової з роз'ясненнями законності перевірок осіб на блокпостах не мають юридичної сили, оскільки це суб'єктивні роздуми даної особи та не можуть спростовувати викладені у постанові обставини.
Крім того, позивачем, на виконання ч. 1 ст. 161 КАС України, не додано до позовної заяви її копій, а також копії доданих до неї документів відповідно до кількості учасників справи.
Отже, вказані в ухвалі суду від 06 травня 2025 року недоліки не усунуто в повному обсязі, що позбавляє суд можливості прийняти таку позовну заяву до розгляду.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 року зі справи "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України", заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 року, та "Трух проти України" (ухвала), заява № 50966/99, від 14.10.2003).
Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 44 КАС України, учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Частиною 4 ст.169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Отже, застосування відповідних процесуальних положень для позивача є передбачуваним, а тому відповідає принципу юридичної визначеності.
Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі "Круз проти Польщі" від 19.06.2001 року та "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007 року. У вказаному рішенні зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням національним законодавством, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд
Отже, повернення позовної заяви у разі не усунення у встановлений судом процесуальний строк недоліків позовної заяви не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд та доступ до правосуддя.
Разом з тим, суд вважає за доцільне звернути увагу позивача на приписи ч. 8 ст. 169 КАС України, відповідно до яких повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 169, 293, 295, 297 КАС України,
Позовну заяву ОСОБА_1 про скасування постанови № 081343 від 30 квітня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності, подана в порядку ст. 286 КАС України вважати неподаною та повернути позивачеві.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана через Дубровицький районний суд Рівненської області до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: підпис.
Згідно з оригіналом.
Суддя Дубровицького
районного суду: Тарасюк А.М.