Дата документу 14.05.2025
Справа № 334/3851/25
Провадження № 2-з/334/24/25
14 травня 2025 року Дніпровський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Турбіної Т.Ф., при секретарі Шерештан О.М., розглянувши у судовому засіданні в місті Запоріжжі заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування вантажного тягача, -
13 травня 2025 року АТ «Райффайзен Банк» звернулося з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування вантажного тягача.
Разом із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення даного позову.
Зазначену заяву обґрунтовує тим, що ОСОБА_3 , якому було достеменно відомо про наявність грошової заборгованості перед АТ «Райффайзен Банк» за кредитними зобов'язаннями в сумі 772 797,85 грн., і з метою ухилення від виконання свої зобов'язань та унеможливити виконання в майбутньому рішення суду щодо стягнення заборгованості, здійснив відчуження рухомого майна: вантажного тягача MAN 23.414, 11967, (2001 року випуску), № шасі НОМЕР_1 на підставі договору дарування, у зв'язку з цим АТ «Райффайзен Банк» звернулось до суду з позовом про визнання недійсним договору дарування вищевказаного вантажного тягача
Позивач вважає, що для забезпечення виконання рішення Дніпровського районного суду м. Запоріжжя по даній справі, необхідним є вжиття судом заходів забезпечення позову, що гарантуватиме виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Накладення арешту на майно є реальним способом забезпечення виконання судового рішення і захисту прав та інтересів Позивача у даній справі. Зважаючи на те, що на спірному майні відсутні арешти які накладенні Головним сервісним центром МВС, відповідачі, без жодних перешкод, можуть його відчужити до ухвалення рішення у даній справі, що унеможливить відновлення прав та інтересів позивача у даній справі за рахунок цього майна, тому просить в якій просить забезпечити позов шляхом накладення арешту на рухоме майно, а саме: вантажного тягача MAN 23.414, 11967, (2001 року випуску), № шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 .
Вивчивши доводи заяви про забезпечення позову, ознайомившись із позовною заявою та доданими документами, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов'язання.
Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.
Вирішуючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Невжиття заходів забезпечення позову не повинно мати наслідком заподіяння шкоди позивачу, а вжиття таких заходів не повинно мати наслідком заподіяння шкоди заінтересованим особам.
Однією з підстав задоволення заяви про забезпечення позову є спроможна вірогідність повідомлених обставин, що можуть перешкодити виконанню судового рішення у разі задоволення позову.
Тобто підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом залежно від конкретних обставин.
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову і захистити інтереси позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийнято на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод чи інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
Правова природа арешту майна чи іншого обмеження стосовно майна, вчиненого у зв'язку із провадженням у цивільній справі, полягає у обмеженні права розпорядженні ним (продаж, дарування, відчуження в інший спосіб, передання в заставу, іпотеку, укладення інших правочинів чи перероблення майна), при цьому за власником зберігається право користування. Таке обмеження допускається, якщо воно передбачене законом і є обґрунтованим.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову. Суд повинен лише пересвідчитися, що між сторонами виник спір.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15 вересня 2020 року у справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) дійшла висновку, що «умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу».
Подібні правові висновки сформульовані у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року у справі № 295/5244/22.
Отже, цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.
Як встановлено судом, позивач звернувся з позовом про визнання недійсним договору дарування вантажного тягача MAN 23.414, 11967, (2001 року випуску), № шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 , який належав на праві власності ОСОБА_1 та вибув з його володіння на підставі оспорюваного договору дарування.
Як підставу для визнання недійсним договору дарування вантажного тягача MAN 23.414, 11967, (2001 року випуску), № шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_4 , «Райффайзен Банк» в позовній заяві зазначає той факт, що 10 грудня 2021 року між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГРЕІН-ТРЕЙД» укладено Кредитний договір №011/10892/01315768.
Для забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 був укладений Договір поруки №011/10892/01315768/П від 10.12.2021 року.
У зв'язку з порушенням ТОВ «ГРЕІН-ТРЕЙД» умов кредитного договору, ОСОБА_1 було направлено вимогу про погашення простроченої заборгованості за Кредитним договором №011/10892/01315768 від 10.12.2021 .
07 травня 2025 року Господарським судом Запорізької області ухвалено рішення, яким задоволено вимогу Банку в стягненні заборгованості по кредитному договору №011/10892/01315768 від 10.12.2021 з ТОВ «ГРЕІН ТРЕЙД» та ОСОБА_3
04.03.2025 ОСОБА_3 вантажний тягач MAN 23.414, 11967, (2001 року випуску), № шасі НОМЕР_1 було перереєстровано на ОСОБА_4 , згідно договору дарування, укладеного в ТСЦ 2342, № 2342/2025/5185063 від 04.03.2025.
Позивач вважає, що відчуження ОСОБА_3 вантажного тягача MAN 23.414, НОМЕР_5 , (2001 року випуску), № шасі НОМЕР_1 , на користь іншого власника ( ОСОБА_4 ) на підставі договору дарування у період виникнення простроченої заборгованості та підготування/формування/пред'явлення Банком до суду позову про стягнення з нього заборгованості є фраудаторним правочином, тобто таким, який укладено з метою уникнення відповідальності перед кредитором - АТ «Райффайзен Банк».
Тобто, після направлення вимоги за договором поруки, подачі заяви про забезпечення позову від 27.02.2025 та постановлення ухвали про залишення без розгляду заяви про забезпечення позову від 03.03.2025, з метою ухилення від виконання своїх зобов'язань як поручителя перед Банком, задля приховання належного йому на праві власності майна, ОСОБА_3 безоплатно подарував вантажний тягач MAN 23.414, НОМЕР_5 , (2001 року випуску), № шасі НОМЕР_1 своєму брату ОСОБА_4 .
Враховуючи: характер майна на яке позивач просить накласти арешт, предмет спору та позовних вимог, їх співмірність, а також те, що для вжиття заходів забезпечення позову є наявність достатніх підстав, які дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог, зокрема його подальше відчуження відповідачем ОСОБА_4 на користь третіх осіб. Такі заходи забезпечення позову є необхідними та співмірними із заявленими вимогами та забезпечать поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача в разі задоволення позову.
Таким чином, суд вважає, що заява АТ «Райффайзен Банк» про забезпечення позову шляхом накладення арешту на вантажний тягач підлягає задоволенню.
Відповідно до ст.157 ЦПК України ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Керуючись ст. ст.149-154,157, 353 ЦПК України,
Заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування вантажного тягача - задовольнити.
Накласти арешт на рухоме майно, а саме: вантажний тягач MAN 23.414, 11967, (2001 року випуску), № шасі НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_3 .
Стягувач: Акціонерне товариство «Райффайзен Банк», адреса: 01011, м. Київ, вул. Генерала Алмазова,4А, ЄДРПОУ 14305909.
Боржник: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Копію ухвали направити до Головного сервісного центру МВС (04085, м. Київ-85, вул.Лук'янівська, 62- для негайного виконання.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання її копії.
Суддя: Турбіна Т. Ф.