Справа № 304/1016/25 Провадження № 3/304/592/2025
14 травня 2025 року м. Перечин
Суддя Перечинського районного суду Закарпатської області Ганько І.І., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції № 1 (м. Перечин) Ужгородського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Закарпатській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , з вищою освітою, фізичної особи-підприємця, неодруженої, громадянки України,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
двадцятого квітня 2025 року об 11.50 год водій ОСОБА_1 , рухаючись по вулиці Центральній у селі Дубриничі Ужгородського району Закарпатської області, керуючи транспортним засобом марки «Ауді А8», р/н НОМЕР_1 , не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималася безпечної дистанції та допустила зіткнення з бетонною огорожею, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження, чим порушила вимоги п. 13.1. Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнала, щиро розкаялася, пояснила, що їхала з великою швидкістю, через що на повороті перед залізничним переїздом автомобіль став некерованим і вона не змогла загальмувати та в'їхала у бетонну опору. У транспортному засобі, окрім неї, було двоє пасажирів, які відразу вийшли, а через деякий час до автомобіля вдарив пасажирський потяг, оскільки праві дверцята були відкриті. Серйозних пошкоджень ніхто не отримав, у одного з пасажирів був забій плеча.
Заслухавши її пояснення, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя прийшов до такого висновку.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Європейським Судом з прав людини неодноразово було наголошено, що суди при оцінці доказів мають керуватися критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення може випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою (рішення у справах «Ірландія проти Сполученого Королівства» від 18.01.1978, «Яременко проти України» від 12.06.2008, «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Кобець проти України» від 14.02.2008).
Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, така підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 306276 від 20 квітня 2025 року, рапортом інспектора-чергового відділення поліції № 1 Лазаря В. про прийняття повідомлення зі служби «102» від 20 квітня 2025 року № 2382, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 20 квітня 2025 року, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 від 20 квітня 2025 року та самої ОСОБА_1 від 20 квітня 2025 року.
Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, суддя дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення (ст. 251 КУпАП).
Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлений Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.
Відповідно до п. 13.1 Правил дорожнього руху України, водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.
Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів чи іншого майна тягне адміністративну відповідальність згідно ст. 124 КУпАП.
Вирішуючи питання щодо виду та розміру адміністративного стягнення, відповідно до ст. 33 КУпАП, суддя враховує особу правопорушника, його ставлення до правопорушення, характер правопорушення, ступінь вини.
Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати у справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Обставиною, яка пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 суддя визнає щире розкаяння винної; обставин, які б обтяжували її відповідальність за дане адміністративне правопорушення судом не встановлено.
Згідно зі статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до статті 33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Зважаючи на обставини вчинення ДТП, керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом, що є джерелом підвищеної небезпеки, зі значним перевищенням швидкості, про що сама вказувала у судовому засіданні, характер вчиненого правопорушення, ступінь суспільної небезпеки, оскільки дане правопорушення є порушенням Правил дорожнього руху та є потенційно небезпечним для суспільства, а також становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, здоров'ю, враховуючи наслідки, які фактично настали, суддя вважає, що ОСОБА_1 слід позбавити права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.
Застосування більш м'якого стягнення на думку суду не досягне мети, визначеної статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 01 січня 2025 року згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» складає 605,60 грн.
Керуючись ст. 40-1, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накласти стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами на строк 6 (шість) місяців.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Закарпатського апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову, протягом десяти днів з дня її винесення.
Строк звернення постанови для виконання - три місяці з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Суддя:Ганько І. І.