про залишення позовної заяви без руху
15 травня 2025 року м. Мукачево Справа №303/3431/25
2/303/1173/25
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Кость В.В., розглянувши матеріали
за позовом (1) ОСОБА_1 ;
(2) ОСОБА_2 від імені яких діє ОСОБА_3
відповідачів: (1) ОСОБА_4 ;
(2) ОСОБА_5 ;
про припинення права на частку у майні та визнання права власності,
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175, 177 Цивільного процесуального кодексу України.
Статтею 177 Цивільного процесуального кодексу України (частина четверта) передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
При цьому, позовні матеріали не містять доказів сплати позивачами судового збору за предметом позову.
Фактичний аналіз позовних матеріалів свідчить про те, що у поданому позові об'єднані: дві вимоги немайнового характеру (припинення права спільної часткової власності кожного з відповідачів на відповідну частку нерухомого майна) та дві вимоги майнового характеру (визнання за позивачами права власності на нерухоме майно).
За подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу, що становить 1211,20 гривень.
За подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб
Відповідно до приписів ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В контексті наведеного, суд звертає увагу на правові висновки наведені Верховним Судом у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 вересня 2023 року по справі №758/5118/21, у якій Суд зазначив: «при тлумаченні термінопоняття "вимога" у цьому випадку має враховуватися, крім предмета та підстави позову, також суб'єктний склад правовідносин (кількість співвідповідачів). Відтак, навіть за умови пред'явлення однорідних вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою однією і тією ж підставою виникнення та поданими доказами, судовий збір щодо кожного відповідача має обраховуватися окремо».
Таким чином, ОСОБА_1 слід сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру щодо кожного відповідача у розмірі 2422,40 грн (1211,20 грн.* 2 =2422,40 грн) та подати докази сплати судового збору до суду.
Також ОСОБА_2 слід сплатити судовий збір за дві вимоги немайнового характеру щодо кожного відповідача у розмірі 2422,40 грн (1211,20 грн.* 2 =2422,40 грн) та подати докази сплати судового збору до суду.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України, у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.
Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову (пункт 8.12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17, провадження № 12-76гс18).
Згідно з пунктом 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду кримінальних і цивільних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати» від 17 жовтня 2014 року №10, якщо в позовній заяві об'єднано кілька самостійних вимог майнового характеру, пов'язаних між собою, то, враховуючи, що об'єктом справляння судового збору є позовна заява, максимальний розмір судового збору має відповідати загальній сумі всіх вимог. При цьому судовий збір може бути сплачено окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
У разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом (ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір»).
Таким чином, позивачам слід сплатити судовий збір за позовну вимогу майнового характеру (визнання права власності на нерухоме майно) у розмірі визначену п. 1 частини другої ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який слід визначити з дійсної (фактичної) вартості спірного майна на момент звернення до суду з вимогою за предметом спору.
Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду (частина друга статті 365 ЦК України).
Наявність цієї умови дозволяє створити ефективний механізм охорони прав співвласників, право на частку яких припиняється, щодо гарантованого отримання вартості частки в разі ухвалення судового рішення, адже на підставі цього рішення не тільки припиняється право, але й набувається право на частку іншим співвласником.
Отже, процедура внесення суми відшкодування вартості частини майна на депозит суду, з одного боку, є гарантією справедливої сатисфакції особі у зв'язку з припиненням її права на частку у спільному майні, а з іншого боку, є технічною функцією щодо забезпечення виконання позивачем у справі своїх зобов'язань перед відповідачем.
У постанові Верховного Суду від 03 грудня 2020 року у справі № 367/7792/16-ц зроблено висновок, що суди за вимогою інших співвласників позбавили особу права власності на належну їй частку квартири з порушенням правил щодо попереднього внесення суми відшкодування вартості такої частки на депозит суду, не врахувавши, що встановлена статтею 365 ЦК України вимога про попереднє внесення на депозитний рахунок суду вартості частки в спільному майні в разі припинення права власності за вимогою інших співвласників є однією з основних умов ухвалення рішення про позбавлення особи майна без її згоди.
Таким чином, позивачам слід надати суду докази внесення вартості частки співвласників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на депозитний рахунок суду чи зазначення підстав її не внесення.
Разом із тим, до позовної заяви не додано актуальної інформації щодо права власності на вказану квартиру станом на день звернення із вказаним позовом до суду, а долучена до позову Інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 06.09.2022 може бути не актуальною та надана не в повному обсязі (тільки три аркуші з чотирьох).
Крім того, у позовній заяві не зазначено повної дати її підписання (відсутнє число) та не вказано прізвище, ім'я, батькові представника позивачів, а сам зміст позовних вимог наведений у її прохальній частині потребує конкретизації.
Зазначене є підставою для залишення позовної заяви без руху на підставі частини першої статті 185 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 95, 175, 177, 185 Цивільного процесуального кодексу України,
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали протягом десяти днів з дня отримання ухвали.
3. Копію даної ухвали надіслати позивачу.
4. Наслідки невиконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху передбачені частиною третьою ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України.
5. Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Кость