Справа № 348/608/25
Провадження № 1-кп/348/217/25
14 травня 2025 року м. Надвірна
Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12025091200000004за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Надвірна Івано-Франківської області, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , маючого повну загальну освіту, не працюючого, не одруженого, раніше судимого:
- вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 11.09.2023 за ч. 4 ст. 185, ст. 69 КК України до покарання у виді громадських робіт на строк 200 годин, 22.05.2024 знятий з обліку по відбуттю покарання;
- вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26.06.2024 за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, покарання не відбуте,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, -
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_4 , будучи раніше судимим за корисливий злочин, на шлях виправлення не став, правильних висновків не зробив, під час не знятої та не погашеної судимості, в період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102 - ІХ, який продовжено Указом Президента України № 740/2024 від 28.10.2024 на 90 діб, повторно вчинив умисний корисливий злочин.
Так, ОСОБА_4 , на початку грудня 2024 року, точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, помітив гараж по АДРЕСА_1 , який на праві власності належить ОСОБА_5 , та у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 на початку грудня 2024 року, точну дату та час досудовим розслідуванням не встановлено,у світлу пору доби, за допомогою пилки зрізав навісний замок на дверях гаражу, після чого проник в середину, звідки таємно викрав, бетонозмішувач марки «KENTAVR», вартістю 6 874,00 грн, будівельно-садову тачку марки «DETEX» вартістю 1 500,00 грн та занурювальний насос марки «Werk»вартістю 2 086,00 грн, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 10 460,00 грн.
В подальшому ОСОБА_4 залишив місце злочину, а викраденим розпорядився на власний розсуд.
Крім того, ОСОБА_4 31 грудня 2024 року близько 01 години, розпиваючи спільно із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 алкогольні напої в підсобному приміщенні по АДРЕСА_1 , помітив на столі павербанк та портативну колонку марки «JBL», що належать ОСОБА_6 , і у нього виник умисел на таємне викрадення вказаних речей.
Реалізуючи свій злочинний намір, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи та незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно-небезпечний і протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх шкідливі наслідки та свідомо бажаючи їх настання, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, ОСОБА_4 таємно викрав належні ОСОБА_6 портативну колонку марки «JBL» моделі «Charge 5»вартістю 3 850,00 грн та павербанк марки «PowerBank»моделі «НХ 200 Q 5» вартістю 1 033,00 грн.
Після вчинення крадіжки ОСОБА_4 покинув місце вчинення злочину, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілому ОСОБА_6 матеріальну шкоду на загальну суму 4 883,00 грн.
ІІ.Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
Дії ОСОБА_4 за першим епізодом суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка),вчинена повторно, поєднана з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану.
Дії ОСОБА_4 за епізодом 31.12.2024 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, в умовах воєнного стану.
ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження.
3.1. Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, не заперечував проти обставин встановлених під час досудового розслідування. Суду пояснив, що на початку грудня 2024 року виходячи з дому у місто, у гаражі, який розташований за адресою його проживання ( АДРЕСА_1 ) і який йому не належить, через вікно помітив бетонозмішувач, тачку та насос, які вирішив викрасти. Коли повернувся додому близько 14-15 годин, взяв пилку та зрізав навісний замок, що зачиняв двері гаражу, які виходять у двір домоволодіння де він проживає. Зрізавши замок розмотав дріт, яким двері були прикручені зсередини, після чого зайшов в середину, звідки виніс бетонозмішувач, будівельно-садову тачку та насос. Бетонозмішувач продав дружині батька за 2 000,00 грн, а тачку та насос невідомому чоловіку на базарі за 500,00 грн. Частину вказаних коштів витратив на власні потреби, а частину на придбання продуктів харчування для сім'ї. Повідомив, що проживає разом з бабусею, матір'ю та молодшою сестрою. В подальшому викрадені ним предмети були вилучені працівниками поліції у осіб, яким він їх продав.
Крім того, у ніч з 30 на 31 грудня 2024 року близько 01 години, розпивав спільно із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 алкогольні напої в гаражі, з якого він вчиняв крадіжку, по АДРЕСА_1 . Оскільки йому не сподобалась поведінка ОСОБА_6 , вирішив викрасти належні останньому павербанк та портативну колонку. Коли портативна колонка припинила працювати, а ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не дивились, що він робить, взяв повербанк та колонку і приховав їх у цьому гаражі. Під час цих подів був стані алкогольного сп'яніння через вживання «самогону». На наступний день колонку заклав в ломбарді, за що отримав грошові кошти, а повербанк залишив собі. Спочатку на запитання ОСОБА_6 не зізнавався, що викрав його речі. Повідомив йому про вичинене 04.01.2024. Через декілька днів 07.01.2025 ОСОБА_6 разом з ОСОБА_8 змусили його забрати колонку з ломбарду та повернути її ОСОБА_6 для чого ОСОБА_9 надав йому кошти, які в подальшому останньому він повернув.
Повербанк в подальшому також повернув потерпілому ОСОБА_6 .
Розкаявся у вчиненому, просив суворо не карати, зазначив, що намагатиметься стати на шлях виправлення та повернути викрадене майно.
Потерпілий ОСОБА_6 подав заяву у якій вказав, що претензій матеріального чи морального характеру до ОСОБА_4 не має, просить його суворо не карати.
ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та вважає можливим розглянути справу на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
V. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Обставинами, що пом'якшують покарання ОСОБА_4 суд визнає щире каяття, добровільне відшкодування потерпілому ОСОБА_6 завданого збитку.
Обставинами, які обтяжують покарання є вчинення кримінального правопорушення щодо крадіжки у потерпілого ОСОБА_6 в стані алкогольного сп'яніння.
Також у обвинувальному акті як обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченому вказано рецидив кримінальних правопорушень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 67 КК України при призначенні покарання обставинами, які його обтяжують, визнаються: вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів.
Згідно з ч. 4 ст. 67 КК України якщо будь-яка з обставин, що обтяжує покарання, передбачена в статті Особливої частини цього Кодексу як ознака кримінального правопорушення, що впливає на його кваліфікацію, суд не може ще раз враховувати її при призначенні покарання як таку, що його обтяжує.
У п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України 04.06.2010 N 7 «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» заначено, що якщо рецидив злочинів утворює одночасно і їх повторність, яка передбачена у статті чи частині статті Особливої частини КК (2341-14) як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої статті 67 КК (2341-14) як повторність, так і рецидив злочинів суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує.
Такий же висновок наведений і у Постанові Верховного Суду у справі № 203/921/16-к.
Оскільки при кваліфікації дій ОСОБА_4 повторність врахована як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, відсутні підстави враховувати при призначенні покарання рецидив злочинів як обставину, що його обтяжує.
VI. Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання
Відповідно до змісту статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових правопорушень. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами, й не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
Призначаючи обвинуваченому покарання за вчинені кримінальні правопорушення суд, керуючись положеннями частини 2 статті 50 та статтею 65 КК, враховує: характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки вчиненого кримінального правопорушення, санкцію ч. 4 ст. 185 КК України; особу обвинуваченого, який не одружений, не працевлаштований, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 та ч. 1 ст. 309 КК України, покарання у виді штрафу за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України не відбув, має повну середню освіту, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, винуватість у вчиненні злочинів визнав, відшкодував потерпілому ОСОБА_6 та не відшкодував потерпілій ОСОБА_5 завдану у результаті вчинення злочину шкоду; наявність пом'якшуючих обставин та обставини, що обтяжує покарання.
За вказаних обставин суд дійшов висновку про призначення ОСОБА_4 покарання у межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ст. 71 та з урахуванням правил, встановлених у ст. 72 КК України, до покарання призначеного за цим вироком суд повністю приєднує покарання призначене вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26.06.2024.
Згідно з ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу, що призначене вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26.06.2024 слід виконувати самостійно.
За правилами, визначеними ч. 4 ст. 71 КК України остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за нове кримінальне правопорушення, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
З урахуванням того, що ОСОБА_4 вчинив новий злочин до відбуття покарання за попереднім вироком, то при призначенні остаточного покарання з урахуванням ст.ст. 71, 72 КК України у виді позбавлення волі та штрафу, рішення про звільнення його від відбування покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України є неприпустимим.
Аналогічний висновок наведений у постанові Верховного Суду від 27 жовтня 2020 року у справі № 686/3226/20.
Також суд не вбачає можливості виправлення обвинуваченого без позбавлення волі, оскільки злочин пов'язаний з викраденням чужого майна ОСОБА_4 вчинив будучи судимим за крадіжку та незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту. За вказані кримінальні правопорушення ОСОБА_4 призначались покарання, не пов'язані з позбавленням волі, проте це не привело до позитивних змін в його особистості й не створило в нього готовності до самокерованої правослухняної поведінки у суспільстві, оскільки він знову вчинив злочин проти власності, а саме дві крадіжки.
V. Цивільний позов у справі потерпілими не заявлявся.
VI. Судові витрати.
Вирішуючи питання про розподіл процесуальних витрат, суд бере до уваги, що згідно з частиною 2 статті 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Отже, витрати, пов'язані із проведенням у даному провадженні судових товарознавчих експертиз у розмірі 6 566,18 грн підлягають стягненню з обвинуваченого.
VII. Речові докази.
Визнані у кримінальному провадженні речові докази: портативну колонку марки «JBL» та павербанк марки «PowerBank» моделі «НХ 200 Q 5», які перебувають на зберігання Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області має бути повернуто власнику ОСОБА_6 ; бетонозмішувач марки «KENTAVR», будівельно-садову тачку марки «DETEX», занурювальний насос марки «Werk» - БабчукМ.Д.
Квитанцію ТОВ «Ломбард «Кредит Юкрейн» та договір № D54-24003463 від 31.12.2024, DVD-R диск «Verbatim» із записом камер відеонагляду, що розташовані в приміщенні ломбарду «Скарбниця», слід залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі на строк п'ять років.
На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до покарання, призначеного за цим вироком, повністю приєднати невідбуте покарання за вироком Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 26.06.2024 та за сукупністю вироків визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років та штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок.
На підставі ч. 3 ст. 72 КК України покарання у виді штрафу виконувати самостійно.
Строк відбування покарання у виді позбавлення волі рахувати з моменту затримання ОСОБА_4 в порядку виконання цього вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 6 566 (шість тисяч п'ятсот шістдесят шість) грн 18 коп.
Речові докази:
1) портативну колонку марки «JBL» та павербанк марки «PowerBank» моделі «НХ 200 Q 5», які перебувають на зберіганні Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області - повернути власнику ОСОБА_6 ;
2) бетонозмішувач марки «KENTAVR», будівельно-садову тачку марки «DETEX», занурювальний насос марки «Werk» - повернути власнику ОСОБА_5 ;
3) квитанцію ТОВ «Ломбард «Кредит Юкрейн» та договір № D54-24003463 від 31.12.2024, DVD-R диск «Verbatim» із записом камер відеонагляду, що розташовані в приміщенні ломбарду «Скарбниця» - залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду через Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1