Справа №338/34/25
14 травня 2025 року Богородчанський районний суд Івано-Франківської області
в складі : головуючого-судді Битківського Л.М.,
з участю : секретаря Сливінської О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 04 серпня 2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір про надання кредиту № 369065-КС-001. Вказаний договір був укладений в електронній формі в порядку, передбаченому Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору відповідачу було надано кредитні кошти у розмірі 20000 грн, строком на 24 тижні - до 19 січня 2022 року, на умовах сплати процентів за користування кредитом та сплатою комісії за надання кредиту.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, а лише частково здійснив оплату на погашення боргових зобов'язань на загальну суму 3800 грн.
У зв'язку з неналежним виконанням умов договору у відповідача станом на 04 квітня 2025 року виникла заборгованість, яка позивачем визначена у розмірі 48516,43,94 грн, з яких: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 20000 грн, суми прострочених платежів по процентах - 26584,38 грн., суми прострочених платежів за комісією - 1932,05 грн.
Оскільки у добровільному порядку заборгованість за вищевказаним кредитним договором ОСОБА_1 не погасив, просить позов задовольнити, стягнути з відповідача 48516,43 грн заборгованості за кредитним договором та 2422,40 грн судового збору.
11 березня 2025 року відповідач ОСОБА_1 подав суду письмові клопотання в яких не погодився із вимогами заявленого позову. На обґрунтування позиції вказав, що суду не надано належних доказів того, що між сторонами укладено договір та досягнуто згоди з усіх істотних його умов, зокрема щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами та комісії. Також суду не надано належних доказів отримання кредитних коштів відповідачем.
14 березня 2025 року представником ТзОВ «Бізнес позика» подано додаткові пояснення до позовної заяви де представник вказує на безпідставність тверджень відповідача з приводу порушення процедури укладення кредитного договору та недотримання умов договору.
28 квітня 2025 року відповідач подав суду письмові пояснення в яких не заперечував факту укладення кредитного договору та погодився на погашення заборгованості, однак заперечив нарахування суми прострочених платежів за комісією, просив у задоволенні позову в цій частині відмовити.
Представник позивача на розгляд справи не з'явився, у поданій заяві просив проводити розгляд справи у його відсутності, позов підтримав у повному обсязі, не заперечив щодо заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження повідомлявся у встановленому законом порядку.
Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що 04 серпня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено Договір № 369065-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Зокрема ОСОБА_1 через веб-сайт Кредитодавця https://bizpozyka.com/ шляхом введення логіну Особистого кабінету та паролю Особистого кабінету ввійшов до Особистого кабінету та з Особистого кабінету через Інформаційно-телекомунікаційну систему (ІТС) подав Заявку на отримання кредиту, де відповідно вказав номер свого поточного (карткового) рахунку. 04 серпня 2021 року ТОВ «Бізнес Позика» направлено йому пропозицію (оферту) укласти Договір № 369065-КС-001 про надання кредиту (Споживчий кредит. Електронна форма). 04 серпня 2021 року відповідач прийняв (акцепт) пропозицію (оферту) щодо укладення Договору №369065-КС-001 про надання кредиту, на умовах визначених офертою шляхом направлення через ІТС Одноразового ідентифікатора (направленого Позичальнику на номер телефону вказаного ним у Заявці).
Договір про надання кредиту № 369065-КС-001 підписаний позичальником ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором G-5259, що стверджується п.15 договору "юридична адреса та реквізити сторін ".
Відповідно до п.1 Договору кредитодавець надає позичальникові грошові кошти у розмірі 20000 грн, строком на 24 тижні - до 19 січня 2022 року, на умовах сплати процентної ставки в день: 0,86732500%. Кредит надається на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за надання кредиту у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів.
Пунктом 2 Кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за Кредитом, нараховуються на залишок заборгованості по Кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування Кредитом, із урахуванням дня видачі Кредиту та дня повернення Кредиту згідно Графіку платежів.
Відповідно до п. 3 Кредитного договору сторони на момент укладення Договору встановили графік платежів, припускаючи, що Позичальник буде його дотримуватись. Встановлений цим пунктом Кредитного договору графік платежів який передбачає сплату Відповідачем платежів на погашення заборгованості за тілом, процентами та комісією за надання кредиту.
Відповідно до п.1 Кредитного договору комісія за надання кредиту становить 3000,00 грн.
Встановлення обов'язку по сплаті комісії за надання кредиту у кредитному договорі відповідає принципу свободи договору. Відповідач, уклавши кредитний договір, погодився зокрема сплатити комісію за надання кредиту.
Відповідачу було відомо про його обов'язок по сплаті процентів та комісії за надання кредиту, оскільки такий обов'язок був чітко визначений у кредитному договорів та графіку платежів за кредитним договором.
Відповідач здійснював платежі за кредитним договором знаючи про те, що вони будуть розподілятися на погашення його заборгованості за процентами та комісією за надання кредиту, та не заперечував проти цього протягом всього строку дії кредитного договору.
ТОВ «Бізнес Позика» виконало зобов'язання за договором кредиту № 369065-КС-001 про надання кредиту, перерахувавши 04 серпня 2021 року відповідачу на картковий рахунок грошові кошти в розмірі 20000 грн, що підтверджується платіжним дорученням №30439.
Відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, а лише частково здійснив сплату коштів на погашення своїх зобов'язань на суму 3800 грн. У зв'язку з неналежним виконанням умов договору у відповідача станом на 06 січня 2025 року виникла заборгованість, яку позивач визначив у розмірі 48516,43 грн, з яких: суми прострочених платежів по тілу кредиту- 20000 грн, суми прострочених платежів по процентах - 26584,38 грн., суми прострочених платежів за комісією - 1932,05 грн.
Відповідно до статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом (частина 4 статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Таким чином будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Згідно з ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки відповідно до статті 611 ЦК України, зокрема, припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, або розірвання договору, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно з вимогами ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.
Так, відповідно до ст. 1046, 1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст.1049 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Зокрема, ст.1050 ЦК України визначає, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Також, виходячи з вимог статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Виходячи з вищевказаних норм закону, умов кредитного договору до нього, зважаючи на порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Враховуючи наведене, а також те, що позивачем доведено належними та допустимими доказами факт укладення договору з відповідачем, розрахунок заборгованості свідчить про користування ОСОБА_1 кредитними коштами, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь ТОВ «Бізнес Позика» слід стягнути заборгованість за Договором № 369065-КС-001 від 04 серпня 2021 року, станом на 06 січня 2025 року, в розмірі 48516,43 грн.
Крім того, у ст.265 ЦПК України закріплено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.
Питання щодо розподілу судових витрат вирішується судом відповідно до ст. 141 ЦПК України. З урахуванням того, що позовні вимоги підлягають задоволенню, понесені позивачем судові витрати щодо сплати судового збору необхідно віднести на рахунок відповідача, у зв'язку з чим з ОСОБА_1 слід стягнути 2422,40 гривень судового збору, сплачених при зверненні до суду з позовною заявою.
На підставі наведеного, ст.11, 141, 205, 512, 514, 610, 612, 625, 1046, 1047, 1048, 1049, 1050, 1077, 1078 ЦК України, керуючись ст. 263-265 ЦПК України,
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 48516,43 грн заборгованості за кредитним договором № 369065-КС-001 від 04 серпня 2021 року станом на 06 січня 2025 року, а також 2422,40 грн судового збору.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя Л.М. Битківський