Справа № 216/1061/25
Провадження № 1-кп/177/154/25
15 травня 2025 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості в кримінальному провадженні № 12025041230000220 від 09.01.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України щодо:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, громадянина України, з професійно-технічною освітою, офіційно не працевлаштованого, одруженого (зі слів), утриманців не має, фактично проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , судимого: 1) 17.05.2007 Оріхівським районним судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 50 годин громадських робіт; 2) 05.11.2007 Комунарським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст.186, ст. ст. 297, 69, 70, 71 КК України до 2 років 3 місяці позбавлення волі; 3) 17.03.2008 Оріхівським районним судом Запорізької області за ч. 2, ч. 3 ст.185, 70, 71 КК України до 3 років 1 місяця позбавлення волі; звільнений 01.07.2010 із Білозерської ВК Херсонської області по відбуттю строку покарання; 4) 19.07.2011 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст.186, ч. 2, ч. 3 ст. 185, 70 КК України до 4 років позбавлення волі; звільнений 28.08.2013 із Оріхівської ВК Запорізької області умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 3 місяці 10 днів;5) 28.05.2014 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 186, 71 КК України до 4 років 1 місяця позбавлення волі; звільнений 01.04.2017 із Оріхівської ВК Запорізької області умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяці 10 днів; 6) 05.12.2017 Кіровським районним судом м. Дніпропетровськ за ч. 2 ст. 186, ст. 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; звільнений 28.02.2022 із Дніпровської ВК по відбуттю строку покарання,
за участі:
секретаря судового засідання ОСОБА_3 ,
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_2 ,
захисника обвинуваченого,
адвоката ОСОБА_5 ,
ОСОБА_2 , діючи в умовах воєнного стану у зв'язку зі збройною агресією Російської Федерації проти України, що запроваджений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затверджений Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022, дію якого продовжено, вчинив злочин за наступних обставин.
ОСОБА_2 , будучи раніше судимим, зокрема, за умисні корисливі злочини проти власності, на шлях виправлення не став та знову скоїв умисний злочин.
Так ОСОБА_2 повторно, 08 грудня 2024 року, приблизно о 20 год. 00 хв., будучи обізнаним про те, що з 24.02.2022, на підставі Закону України «Про правовий режим воєнного стану», Указу президента України «Про введення воєнного стану в Україні від 24.02.2022 та Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на території України введено воєнний стан, який неодноразово продовжено та діє дотепер, діючи в умовах воєнного стану, маючи намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна з проникненням до житла та обернення його на свою користь, діючи умисно, з корисливих спонукань, будучи впевненим, що за його діями ніхто не спостерігає та вони носять таємний характер, відкрив калитку вхідних воріт домоволодіння АДРЕСА_2 , де усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, пройшов до вхідних дверей вищевказаного будинку та продовжуючи діяти на досягнення єдиного злочинного результату, своїм передпліччям вибив дерев'яний фрагмент вхідних дверей, після чого відкрив замок із середини будинку та зайшов у будинок. Таким чином, проник до житла та продовжуючи діяти на досягнення єдиного злочинного результату, із приміщення великої кімнати та спальні вказаного будинку таємно викрав майно, що належить ОСОБА_6 , а саме: телевізор марки JVC LT-32MU380 серійний номер JVC20100617060576, вартість якого складає 4266,67 грн, ТВ-тюнер марки Тгіmах ТR-2012НD, вартість якого складає 306,67 грн; ТВ-тюнер марки Digital Satellite receiver 4100c BOX, вартість якого складає 166,67 грн; DVD-плеєр DESO DVD-3800, вартість якого складає 246,67 грн. Після цього, ОСОБА_2 із викраденим майном із місця скоєного злочину зник, обернувши на свою користь та розпорядившись ним на власний розсуд.
Своїми злочинними діями ОСОБА_2 спричинив потерпілому ОСОБА_6 майнової шкоди на загальну суму 4986, 68 грн.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло, вчиненого повторно, в умовах воєнного стану.
У даному кримінальному провадженні 12.02.2025 між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , якій на підставі ст. 37 КПК України надано повноваження прокурора в даному кримінальному провадженні, та яка, відповідно до вимог ч. 4 ст. 469 КПК України, отримала письмову згоду на укладання угоди про визнання винуватості від потерпілого ОСОБА_6 (а.с.19), та обвинуваченим ОСОБА_2 , за участі його захисника, адвоката ОСОБА_5 , досягнута угода про визнання винуватості, відповідно до ст. 472 КПК України.
Як слідує зі змісту угоди, її сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 4 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, беззастережне визнання обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні злочину, виду та міри покарання, яке має понести обвинувачений ОСОБА_2 у виді позбавлення волі строком на 5 років, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, а також щодо наслідків укладення та затвердження угоди, передбачених ч. 2 ст. 473 КПК України, щодо наслідків невиконання угоди, передбачених ст. 476 КПК України та щодо умисного невиконання угоди про визнання винуватості.
У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, пояснив, що розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, покарання, яке буде застосовано до нього у разі затвердження угоди судом. Просив затвердити угоду про визнання винуватості, яку він уклав добровільно.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_2 , адвокат ОСОБА_5 , проти затвердження угоди не заперечував.
Прокурор ОСОБА_4 просила затвердити угоду, укладену між нею, як прокурором, обвинуваченим ОСОБА_2 , його адвокатом ОСОБА_5 , яку вони підписали добровільно 12.02.2025. При цьому, потерпілий ОСОБА_6 , відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України, надала свою згоду на укладення цієї угоди. Із узгодженою сторонами мірою покарання обвинуваченому ОСОБА_2 , згоден. Наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, прокурору зрозумілі.
Потерпілий ОСОБА_6 підтвердив надання згоди на укладення угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_2 , надавши суду відповідну заяву.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
На підставі об'єктивно з'ясованих обставин, суд дійшов висновку, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_2 , передбачене ч. 4 ст. 185 КК України, за ознаками умисного таємного викрадення чужого майна (крадіжка), поєднаного з проникненням у житло, вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що потерпілий ОСОБА_6 надав свою згоду на укладення угоди, а обвинувачений ОСОБА_2 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Також, судом встановлено, що при укладенні угоди про визнання винуватості прокурором враховані обставини відповідно до ст. 470 КПК України, зокрема: характер і тяжкість обвинувачення, ступінь і характер сприяння підозрюваним у проведенні кримінального провадження, особу ОСОБА_2 , який раніше неодноразово судимий, та будучи звільнений із місць позбавлення волі, належних висновків для себе не зробив та скоїв умисний злочин проти власності, офіційно не працевлаштований, утриманців не має, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, наявність передбачених ст. 66 КК України обставин, що пом'якшують його покарання у виді щирого каяття та обтяжуючих, - рецидив злочинів.
Сторонами угоди узгоджена міра покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, із урахуванням наявності низки обставин, які пом'якшують покарання, а саме, що ОСОБА_2 щиро розкаявся, беззастережно визнав свою винуватість, викрадене майно повернуто в повному обсязі.
Узгоджена міра покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України, буде необхідною і достатньою для виправлення ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Таким чином, при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам ст. 474 КПК України, судом встановлено, що умови угоди про визнання винуватості не суперечать вимогам цього Кодексу, правова кваліфікація дій злочину правильна, умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують прав, свобод, чи інтересів сторін або інших осіб, не встановлені підстави вважати, що укладення угоди не було добровільним, не є очевидною можливість не виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань за угодою, фактичні підстави для невизнання винуватості відсутні.
За правилами ч. 5 ст. 469 КПК України, укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду в нарадчу кімнату для ухвалення вироку.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду, і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення узгодженого сторонами покарання.
Цивільний позов у кримінальному провадженні до обвинуваченого ОСОБА_2 не подавався.
Запобіжний захід не застосовувався.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України, а щодо процесуальних витрат, згідно зі ст. 124 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 368, 369, 370, 373-374, 468-470, 472-475, КПК України, суд, -
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 12.02.2025 за письмової згоди потерпілого ОСОБА_6 , між прокурором Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_4 , обвинуваченим ОСОБА_2 , за участі його захисника, адвоката ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні № 12025041230000220 від 09.01.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України щодо ОСОБА_2 .
ОСОБА_2 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч. 4 ст. 185 КК України та призначити йому узгоджене сторонами покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 обчислювати з моменту проголошення вироку, а саме, з 15.05.2025.
Речові докази: телевізор марки JVC LT-32MU380 серійний номер JVC20100617060576, ТВ-тюнер марки Тгіmах ТR-2012НD, ТВ-тюнер марки Digital Satellite receiver 4100c BOX, DVD-плеєр DESO DVD-3800, які згідно з розпискою передані на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 (а.п.95-96) - залишити у володінні останнього.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів у розмірі 3183 (три тисячі сто вісімдесят три) гривні 60 копійок (а.п.47).
Роз'яснити ОСОБА_2 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.
Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинувачем може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя: