справа № 208/1244/25
провадження № 2/208/2206/25
08 травня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського в складі:
головуючого судді Гречаної В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Дарчука М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання,-
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання, у якому просить щомісячно стягувати з відповідача на його користь аліменти у розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно, починаючи з дня звернення до суду з позовом до закінчення ним навчання, але не довше ніж до досягнення 23-річного віку.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилалася на те, що вона перебувала у зареєстрованому шлюбі з відповідачем з 30 жовтня 2004 року по 23 липня 2008 року.
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після розірвання шлюбу, син залишився проживати разом з позивачкою, а відповідач по справі звільнив себе від будь-яких батьківських обов'язків по відношенню сина.
Позивач не зверталася до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітнього сина, а самостійно забезпечувала дитину всім необхідним для його життя та розвитку. Відповідач жодної матеріальної допомоги не надавав.
На даний момет син вже повнолітній та з 01 вересня 2024 року ОСОБА_4 навчається у навчально-науковому інституті «Дніпровський інститут інфраструктури і транспорту» Українського державного університету науки і технології та є студентом 1 курсу факультету «Управління процесами перевезень» денної форми навчання. Навчання здійснюється на контрактній основі, стипендію не отримується.
Позивач працює, але отримує невелику заробітну платню, тому на даний час, її доходу не вистачає для самостійної оплати за навчання та забезпечення сина всім необхідним. Відповідач по справі добровільно надавати матеріальну допомогу на утримання сина на період його навчання, хоча має таку можливість, оскільки є працездатним, інших осіб на утриманні не має. У зв'язку з навчанням син не може самостійно забезпечувати себе матеріально. Вважає, що відповідач зобов'язаний матеріально допомагати сину під час навчання, оскільки він потребує цієї допомоги та просить стягнути з відповідача аліменти на утримання повнолітньої дитини в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу),щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до закінчення ним навчання, але не більш ніж до досягнення ним 23 років.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.01.2025 року цивільну справу № 208/1244/25 було розподілено судді Гречаній В.Г.
Відповідно до відповіді № 1072168 від 28.01.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру, позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою суду від 30 січня 2025 року відкрито провадження по справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилася, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи неодноразово повідомлявся шляхом направлення судових повісток засобами поштового зв'язку «Укрпошта» за зареєстрованим місцем проживання, причини своєї неявки суду не повідомив. Правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, надав до суду заяву про розгляд справи без його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи, що дозволило суду вважати за необхідне визнати його неявку з неповажних причин, провести заочний розгляд справи, розглянути справу на підставі наявних у справі доказів.
Строки, встановлені Цивільним процесуальним кодексом України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію (наприклад, строк оскарження судового рішення, строк подачі зауважень щодо журналу судового засідання). Зазначене є завданням цивільного судочинства та кримінального провадження (стаття 1 ЦПК,стаття 2 КПК). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про дотримання права на справедливий суд, передбаченого пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у контексті оцінки дій сторони в справі, спрямованих на захист свого права, або її бездіяльності, дійшов з урахуванням принципів, що випливають з прецедентної практики Суду, висновків про те, що: одним із фундаментальних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності; «право на суд» не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави; сторона в розумні інтервали часу має вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження; право на вчинення процесуальних дій стороною або щодо певної сторони не є необмеженим, позаяк обмежується, зокрема, необхідністю дотримання прав іншої сторони в процесі та власне необхідністю забезпечити дотримання права на справедливий суд у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» (п.п. 52, 53, 57 та ін.); рішення від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.п. 40, 41, 42 та ін.). У рішенні Європейського Суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьова проти України» зазначено, що сторони мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Таким чином, суд вважає за можливе на підставі ст.280,281, 282 ЦПК України ухвалити у справі заочне рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в період часу з 30.10.2004 року по 23.07.2008 року перебували в зареєстрованому шлюбі, що підтверджується Свідоцтвом про одруження серія НОМЕР_1 , виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Заводського районного управління юстиції міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Актовий запис № 307.
В шлюбі у сторін народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про народження серія НОМЕР_2 , виданим Заводським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпродзержинського міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 219, де сторони записані батьками дитини.
23 липня 2008 року шлюб між сторонами розірвано, що підтверджується Свідоцтвом про розірвання шлюбу серія НОМЕР_3 , виданим Заводським районним управлінням юстиції міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області.
Після розірвання шлюбу дитина залишилася проживати з матір'ю. До досягнення дитиною повноліття позивач не зверталася до суду про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, а утримувала сина самостійно. Жодної матеріальної допомоги відповідач по справі їй не надавав. Однак на даний момент дитина потребує допомоги батька, оскільки отримуваний позивачкою дохід не покриває всіх потреб, які виникли у зв'язку з навчанням сина, а добровільно надавати матеріальну допомогу синові відповідач відмовляється.
Відповідно до довідки № 000037 від 20.01.2025 року Навчально-наукового інституту «Дніпровський інститут інфраструктури і транспорту» є студентом 1 курсу факультету «Управління процесами перевезень» Навчально-наукового інституту «Дніпровський інститут інфраструктури і транспорту» Українського державного університету науки і технологій. Навчання проводиться за кошти фізичних та юридичних осіб (контракт) без отримання стипендії. Термін навчання до 30.06.2028 року.
У відповідності до вимог ст.199 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Згідно із ч.1, ч. 2ст. 200 СК України, суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
За змістом ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Відповідно до п. 20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України про розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006, обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров'я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.
Розглянувши справу у межах заявлених вимог, оцінивши перевірені в ході розгляду справи докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених вимог та вважає за необхідне позов ОСОБА_1 задовольнити повністю, виходячи з наступного.
Як вже наголошувалось вище, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Згідно з частиною другою статті 27 Конвенції Організації Об'єднаних Націй про права дитини від 20 листопада 1989 року батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Правовідносини щодо утримання батьками повнолітніх дочки, сина регулюються главою 16 СК України, яка, зокрема, передбачає обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, у спосіб сплати аліментів (статті199,200,201 СК України).
Стягнення аліментів на утримання дитини, яка продовжує навчання є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності, оскільки на період навчання вона не має самостійного заробітку та потребує матеріальної допомоги з боку батьків, які зобов'язані утримувати своїх повнолітніх дітей, що продовжують навчатися, до досягнення ними двадцяти трьох років.
При визначенні суми, яку потребує син відповідача на період навчання, суд враховує обставини, визначені вст. 182 СК України, а саме стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище відповідача, те, що він є працездатним, розмір прожиткового мінімуму, який існує в державі для працездатних осіб на час винесення судом рішення. Також суд враховує розмір ймовірної вартості витрат на навчання, оплату переїзду до місця навчання та у зворотному напрямку; на засоби індивідуальної гігієни, на харчування, додлаткову літературу, необхідну для навчання та на одяг.
Між тим, визначаючи розмір аліментів, який підлягає стягненню з відповідача, суд враховує відомості про стан здоров'я та матеріальне становище повнолітньої дитини і платника аліментів, інші обставини, що мають істотне значення, та бере до уваги, що обов'язок з утримання повнолітніх (дочки) сина є рівним для обох батьків, за умови наявності у них можливості надавати таке утримання, тому вважає за необхідне стягнути з відповідача аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини заробітку (доходу) щомісячно до закінчення ним навчання, але не більше як до досягнення 23 років.
Такий розмір аліментів забезпечить потреби повнолітнього сина сторін, відповідатиме об'єктивним можливостям відповідача та задовольнятиме правомірні очікування позивача на отримання аліментів.
Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах платежу за один місяць.
Відповідно до ч. 1ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір у сумі 1211, 20 грн.
На підставі та керуючись ст.ст.4, 12, 78, 81, 209, 258, 263-265, 280-282, 352 ЦПК України, ст.ст. 191, 198, 199, 200 Сімейного кодексу України, постановою Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 6 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання сина, який продовжує навчання - задовольнити.
Стягувати аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), до закінчення ним навчання у Навчально-науковому інституті «Дніпровський інститут інфраструктури і транспорту» Українського державного університету науки і технологій, термін навчання до 30.06.2028 року, але не більше ніж як до досягнення ним двадцяти трьох років.
Стягнення аліментів проводити щомісячно починаючи з 27.01.2024 року.
В силу ст.430 ЦПК України рішення по справі в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивачем заочне рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідачем заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарженняякщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://zv.dp.court.gov.ua.
Відомості про сторони:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса реєстрації та проживання: АДРЕСА_3 .
Суддя В.Г. Гречана