Справа № 199/6453/25
(3/199/3475/25)
іменем України
15.05.2025 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпра Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , який притягується до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП,-
- за участі: особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та законного представника неповнолітньої потерпілої - ОСОБА_2
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ВАД № 441741 від 27.04.2025, ОСОБА_1 27.04.2025 приблизно о 09:40 годині перебуваючи за адресою місця свого мешкання, а саме: АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно своєї повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: ображав та вдарив її кулаком лівої руки в обличчя, а також висловлював нецензурну лайку в її бік, в присутності своєї неповнолітньої доньки: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , якій було завдано психологічного болю, що призвело до побоювання за своє життя та здоров'я.
В судовому засіданні ОСОБА_1 підтвердив обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення та зазначив, що дійсно він 27.04.2025 приблизно о 09:40 годині перебуваючи за адресою місця свого мешкання, а саме: АДРЕСА_2 , ображав, вдарив кулаком лівої руки в обличчя, а також висловлював нецензурну лайку в бік своєї повнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в приступності своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Вказані дії відносно своєї повнолітньої доньки, в присутності своєї іншої доньки, яка є неповнолітньою, він вчинив, оскільки перебував в стані алкогольного сп'яніння. Свою вину визнає повністю, дуже шкодує про вчинене, однак змінити щось він не може. Щиро кається у вчиненому.
Законний представник неповнолітньої потерпілого ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що ОСОБА_1 є її чоловіком. Разом вони виховують двох доньок: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка є повнолітньою та неповнолітню ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Так, 27.04.2025 між її чоловіком ОСОБА_1 та повнолітньою донбкою ОСОБА_3 виник конфлікт після того, як ОСОБА_1 спричинив ОСОБА_3 фізичне насилля. В той день ОСОБА_3 забрала з будинку швидка медична допомога. Після чого ОСОБА_1 почав висловлюватися нецензурною лайкою в бік неповнолітньої ОСОБА_4 за те, що вона зняла на мобільний телефон початок сварки між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Далі ОСОБА_1 змусив неповнолітню ОСОБА_4 віддати йому мобільний телефон, на який вона зняла сварку. Після чого неповнолітня ОСОБА_4 почала плакати та благати, щоб ОСОБА_1 не забирав її речі. Вона почула, як неповнолітня ОСОБА_4 почала плакати та побачила, що остання збирається стати перед ОСОБА_1 на коліна. В свою чергу вона почала заступатися за доньку. ОСОБА_1 почав її штовхати, намагаючись вдарити, на що вона викликали працівників поліції. Просить не допитувати неповнолітню потерпілу ОСОБА_4 у присутності її батька - ОСОБА_1 , оскільки неповнолітня донька дуже боїться реакції батька.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та законного представника неповнолітньої потерпілої ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи, вважаю, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, повністю підтверджена дослідженими в судовому засіданні доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення від 27.04.2025 серії ВАД №441741, який складено у відповідності до вимог ст. 256 КУпАП. Своїм підписом ОСОБА_1 підтвердив, що зі змістом протоколу ознайомлений. Жодних заяв, зауважень чи скарг при оформленні протоколу чи після його оформлення ОСОБА_1 не заявляв. Згідно протоколу слідує, що особі, яка притягається до адміністративної відповідальності (ОСОБА_1 ), роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, а також положень ст. 268 КУпАП;
- рапортом старшого інспектора чергового ВП № 1 ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області від 27.04.2025 відповідно до якого 27.04.2025 о 10:15 годині зі служби «102» надійшло повідомлення від ОСОБА_5 щодо вчинення батьком його дружини домашнього насильства відносно його дружини ОСОБА_3 , яке виражається у побитті та виразах в адресу ОСОБА_3 нецензурної лайки. Прибувши за адресою виклику працівники поліції зустрілися із ОСОБА_3 , яка їм повідомила, що її батько ОСОБА_1 висловлювався в її бік нецензурною лайкою та бив руками по голові. В той момент на місці також перебувала бригада швидкої медичної допомоги, лікар якої поставив ОСОБА_3 діагноз: ЗЧМТ, ЗГМ, гематома правої скроневої ділянки, забій грудної клітки правої сторони;
- копією свідоцтва про народження про народження серії НОМЕР_1 з якого слідує, що батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , є ОСОБА_1 .
За таких обставин дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, як вчинення домашнього насильства стосовно неповнолітньої особи, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) психологічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
З огляду на вищевказане, суд прийшов до висновку, що наявна в адміністративному провадженні сукупність наведених вище прямих і непрямих доказів вчинення адміністративного правопорушення, які за змістом є чіткими, зрозумілими і послідовними, такими, що в достатній мірі повно викривають правопорушника у вчиненні інкримінованого йому адміністративному правопорушенні надала суду можливість постановити рішення за наслідками розгляду адміністративного провадження.
Судом встановлено, що вказані у постанові та досліджені в ході судового розгляду докази є належними, допустимими та достовірними, а з огляду на системну оцінку і достатніми для обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу інкримінованого йому адміністративного правопорушення, доведеність вини у його вчинені та для прийняття законного та обґрунтованого рішення в адміністративному провадженні, що дало змогу суду прийти до висновку про доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, який зроблено з дотриманням вимог вищевказаного Закону на підставі об'єктивного з'ясування всіх обставин, підтверджених доказами, які були досліджені та перевірені під час судового розгляду, а також оцінені відповідно до вимог КУпАП.
Крім того, суд не може залишити без уваги й той факт, що домашнє насильство - це вплив на психіку іншої особи шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та завдається шкода психічному здоров'ю. Життя людини ніхто не має права знецінювати чи контролювати.
Відповідно до ч. 1 ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Оскільки під час розгляду справи встановлена вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення і останній підлягає адміністративній відповідальності, по справі необхідно винести постанову, передбачену п. 1) ч. 1 ст. 284 КУпАП, а саме: про накладення адміністративного стягнення.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу ОСОБА_1 , який раніше не притягався до адміністративної відповідальності, вину визнав повністю, у вчиненому щиро покаявся, ступінь його вини, приймаючи до уваги відсутність обставин, що обтяжують його відповідальність, вважаю за необхідне накласти йому адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції, передбаченої ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
На підставі ст. 40-1 КУпАП із ОСОБА_1 належить стягнути на користь держави судовий збір за ставкою 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
На підставі викладеного й керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винуватим у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 30 (тридцяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 510,00 (п'ятсот десять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Роз'яснити особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, що за приписами ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначеного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра.
Суддя: І.В. Дяченко