79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
05.05.2025 Справа № 914/2302/24
за позовом: Акціонерного товариства "Укртрансгаз", м. Київ,
до відповідача: Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, м. Львів,
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: АТ "НАК "Нафтогаз України", м.Київ,
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: АТ "Львівгаз", м.Львів
про стягнення 3'741'159,99 грн компенсації.
Суддя Б. Яворський,
при секретарі О. Муравець.
Представники сторін:
від позивача: М. Онищук,
від відповідача: О.Безушко,
від третьої особи 1: Ю.Щур,
від третьої особи 2: Я. Піта.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст.222 ГПК України судове засідання проводилося в режимі відеоконференції за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку vkz.court.gov.ua
Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про стягнення 3'181'732,27 грн компенсації вартості відібраних без номінації обсягів природного газу за травень 2016 року, січень, квітень - серпень 2018 року, а також 137'296,99 грн 3% річних та 422'130,72 грн інфляційних втрат.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 20.09.2024 позовну заяву передано на розгляд судді Б. Яворському.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження; суд встановив строк для реалізації сторонами своїх процесуальних прав. Ухвалою від 09.12.2024 суд продовжив строк підготовчого провадження у справі, залучив до участі у справі третіх осіб. Ухвалою від 17.02.2023 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті. Рух справи викладено у відповідних ухвалах суду та протоколах судових засідань.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що, у травні 2016, січні, квітні-серпні 2018 року відповідач мав договірні відносини з постачання природного газу з АТ «НАК «Нафтогаз України», натомість постачальник не здійснив постачання відповідачу природного газу у відповідних обсягах спірного періоду. Позивачем встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будь-яким суб'єктом ринку природного газу для відповідача в обсязі 710,522 тис.м.куб. Таким чином, АТ «НАК «Нафтогаз України» у вказаний період не здійснював постачання наведених обсягів природного газу відповідачу, внаслідок чого відповідач здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача обсягом 710,522 тис.куб.м., без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування. З огляду на викладене, позивач вважає, що спожитий понад номінації обсяг природного газу, а також послуги з його транспортування мають бути оплачені відповідачем. За порушення строків оплати вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу позивачем нараховано 3% річних та інфляційні втрати, які просить стягнути з відповідача, оскільки таке право передбачене ст. 625 ЦК України. Зазначив, що вимоги грунтуються на приписах ч.2 ст.8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення».
Аргументи відповідача.
Відповідач, заперечив позовні вимоги, важає, що у відповідача борг відсутній, адже він здійснив оплату за увесь спожитий газ. У зв'язку із значним періодом часу докази оплати спожитого газу не збереглися. Також просив застосувати строк позовної давності до спірних правовідносин, з огляду на те, що позивач був обізнаний з результатами розгляду справи №914/145/19 та відповідними правовими висновками у ній.
Представники позивача та третіх осіб у судове засідання 05.05.2025 з'явилися, позовні вимоги підтримали, просили їх задоволити.
Представник відповідача у судове засідання 05.05.2025 з'явився, позовні вимоги заперечив.
У судовому засіданні 05.05.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Квартирно-експлуатаційний відділ м.Львова є захищеним споживачем природного газу у розумінні п. 10 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», оскільки здійснює надання суспільних послуг та є виробником теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій за умови, що виробництво теплової енергії для потреб таких споживачів або підприємств, установ, організацій здійснюється за допомогою об'єктів, не пристосованих до зміни палива та приєднаних до газотранспортної або газорозподільної системи.
31.05.2016 між Квартирно-експлуатаційним відділом м. Львова (споживач) і Акціонерним товариством "НАК Нафтогаз України" (постачальник) укладено договір про постачання природного газу №214/16-ТЕ-21, відповідно до умов якого постачальник зобов?язується передати у власність споживачу у 2016 році природний газ обсягом до 10,00 тис.куб.м., а споживач - прийняти та оплатити цей газ, на умовах цього договору. У подальшому, 25.04.2018 між сторонами укладено договір №4808/18-ТЕ(Т)-21 на постачання природного газу в обсягах до 10,00 тис.куб.м та №4809/18-БО(Т)-21 на постачання природного газу в обсягах до 25,00 тис.куб.м.
Відповідно до умов п. 1.2 договорів природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню та бюджетними установами/організаціями.
Згідно умов договору споживач ідентифікується на ринку природного газу за ЕІС кодом 56XQ00007НQ0R00Y.
Відповідно до п. 1 глави 1 розділу ХІ Кодексу ГТС, замовники послуг транспортування зобов'язані подати Оператору ГТС номінації та/або місячну номінацію по точках входу та точках виходу. За результатом опрацювання поданих номінацій, позивачем було встановлено відсутність поданих номінацій АТ "НАК "Нафтогаз України", у спірний період у вказаних обсягах для КЕВ м.Львова, а саме: 1,439 тис.куб.м. у травні 2016 року, 578,495 тис.куб.м. у січні 2018 року, 88,058 тис.куб.м у квітні 2018 року, 10,368 тис.куб.м. у травні 2018 року, 10,204 тис.куб.м. у червні 2018 року, 11,092 тис.куб.м. у липні 2018 року та 10,866 тис.куб.м. у серпні 2018 року.
Листом від 16.06.2016 АТ "НАК "Нафтогаз України" №26-4159/1.2-16 було повідомлено КЕВ м.Львова про те, що підприємством не були підтверджені планові обсяги (номінації) природного газу за травень 2016 року, внаслідок чого було повернуто акт приймання-передачі природного газу у травні 2016 року без підписання з підстав відсутності договірних відносин з 01.05.2016.
Позивачем встановлено відсутність будь-якого замовника послуг транспортування та фактичної передачі в порядку, визначеному Кодексом ГТС будь-яким суб'єктом ринку природного газу (зокрема будь-яким постачальником) в загальних обсягах 710,522 тис.куб.м у травні 2016, січні, квітні-серпні 2018 року на вході до газотранспортної системи для його подальшого транспортування для відповідача.
Вказані обсяги відбору відповідачем природного газу підтверджуються звітом про поділ та алокацією у відповідні періоди.
Таким чином, у спірний період травень 2016 року, січні та квітні 2018 року відповідач не мав договірних відносини з постачання природного газу з АТ «НАК «Нафтогаз України», натомість постачальник не здійснив постачання відповідачу природного газу в обсягах 10,368 тис.куб.м. у травні 2018 року, 10,204 тис.куб.м. у червні 2018 року, 11,092 тис.куб.м. у липні 2018 року та 10,866 тис.куб.м. у серпні 2018 року, внаслідок чого КЕВ м.Львова здійснив відбір природного газу з газотранспортної системи, з ресурсу позивача загальним обсягом 710,522 тис.куб.м. без поданих номінацій будь-яким замовником послуг транспортування.
Ціна природного газу для виробників теплової енергії, які реалізують послуги категорії населення у спірному періоді згідно з відомостями АТ «НАК «Нафтогаз України» становить 4942,00 грн за тис.куб.м. для населення, 7907,20 грн - для бюджетних та інших організацій (лист від 24.11.2021 № 1001ВХ-21-15797).
Беручи до уваги, що у спірному періоді відповідач здійснив відбір природного газу без подання постачальником номінацій, керуючись ч. 2 ст. 8 Закону № 1730-VIII, позивач звернувся до суду за стягненням з відповідача компенсації вартості природного газу в розмірі 3'181'732,27 грн.
У зв'язку з несплатою відповідачем вартості природного газу, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій, окрім стягнення суми основного боргу, просить стягнути з відповідача 137'296,99 грн 3% річних та 422'130,72 грн інфляційних втрат.
ОЦІНКА СУДУ.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ст13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Згідно з ст.74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість, представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Правове регулювання взаємовідносин оператора газотранспортної системи, функції якого на підставі ліцензії до 31.12.2019 виконувало Акціонерне товариство «Укртрансгаз», з іншими суб'єктами ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом ГТС, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1382/27827, а також положеннями Закону України «Про ринок природного газу», Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України.
Квартирно-експлуатаційний відділ м. Львова є споживачем - юридичною особою, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини (п. 37 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу»).
Відповідно до пункту 1 розпорядження Кабінету Міністрів України від 05.10.2016 № 742-р «Про деякі питання опалювального сезону 2016/17 року», від 04.10.2017 №720-р «Деякі питання опалювального сезону 2017/2018 року» на Публічне акціонерне товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» та постачальників природного газу до початку опалювального сезону 2016/17 року (далі - опалювальний сезон) покладено обов'язок видати номінації теплогенеруючим і теплопостачальним організаціям відповідно до договорів, які укладені з ними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 № 357 «Про затвердження Примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії» (Офіційний вісник України, 2016 р., № 46, ст. 1666), та з дотриманням принципу недискримінації.
Згідно ст. 1 Кодексу газотранспортної системи номінація - попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу.
Відповідно до пунктів 2, 3 глави 1 розділу І Кодексу ГТС (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) цей Кодекс є регламентом функціонування газотранспортної системи України та визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газотранспортної системи України. Дія цього Кодексу поширюється на всіх суб'єктів ринку природного газу України: операторів суміжних систем, газовидобувні підприємства, у тому числі виробників біометану, замовників, споживачів та постачальників природного газу незалежно від підпорядкування та форми власності, а також операторів торгових платформ.
Згідно з п. 5 розділу 1 глави І Кодексу ГТС номінацією визнається попереднє повідомлення, надане замовником послуг транспортування оператору газотранспортної системи, стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу. Несанкціонований відбір природного газу відбір природного газу за відсутності по суб'єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період.
Відповідно до п. 1 розділу 3 глави І Кодексу ГТС оператор газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу та згідно з умовами, визначеними в цьому Кодексі, надає суб'єктам ринку природного газу послуги транспортування природного газу газотранспортною системою в межах договірних потужностей та підтверджених номінацій. Отже, подання та підтвердження номінацій є необхідною передумовою для споживання природного газу. Зважаючи на викладені норми, саме на позивача покладено обов'язок прийняти номінацію, а на замовника послуг транспортування - подати номінацію.
Згідно з п. 19 глави 1 розділу XI Кодексу ГТС Номінація/реномінація, що пройшли процес перевірки, отримують статус підтвердженої номінації.
У спірні періоди та до 31.12.2019 (часу створення та початку функціонування окремого суб'єкта на ринку природного газу України оператора ГТС) позивач виконував функції оператора ГТС, який здійснював діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).
Частиною 1 статті 11 Закону України «Про ринок природного газу» передбачено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб'єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов'язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов'язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов'язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Такі обов'язки не можуть покладатися на споживачів.
Кабінет Міністрів України згідно з ч. 1 ст. 11 Закону України «Про ринок природного газу» прийняв постанову від 01.10.2015 № 758 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)». Відповідно до пп. 4 п. 3 указаної постанови зобов'язано Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» постачати природний газ виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії.
30 листопада 2016 року набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» (№1730-VIII), який визначає комплекс організаційних та економічних заходів, спрямованих на забезпечення сталого функціонування теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення. Дія цього Закону поширюється на відносини із врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій за спожитий природний газ та інші енергоносії та послуги з розподілу і транспортування природного газу, теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиту електричну енергію, послуги з її розподілу/передачі, за питну воду, придбану з метою її подальшої реалізації споживачам, та/або за очищення стічних вод іншими підприємствами централізованого водопостачання і водовідведення.
Заборгованістю, що підлягає врегулюванню відповідно до цього Закону, є, зокрема кредиторська заборгованість теплопостачальних та теплогенеруючих організацій перед постачальником природного газу, постачальниками інших теплоносіїв, операторами газорозподільних систем, оператором газотранспортної системи та особою, що виконувала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, за спожитий природний газ та інші енергоносії, використані для виробництва теплової та електричної енергії (у тому числі за договорами купівлі-продажу природного газу для власних потреб, що був використаний виключно для виробництва теплової та електричної енергії), надання послуг з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, послуг з постачання теплової енергії та постачання гарячої води (у тому числі у разі заміни сторони у зобов'язанні та/або у разі правонаступництва), а також послуги з його розподілу і транспортування (ст. 1 Закону).
29 серпня 2021 року набрав чинності Закон України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» (№ 1639-IX), яким внесено зміни до Закону України № 1730-VIII, зокрема, його доповнено ст. 8, згідно з ч. 2 якої підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води, які протягом періоду з 01 грудня 2015 року по 31 грудня 2019 року здійснювали відбір природного газу з газотранспортної системи без поданих номінацій, зобов'язані протягом 72 місяців, починаючи з 01 жовтня 2021 року, щомісяця рівними частинами компенсувати особі, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31 грудня 2019 року включно, вартість відібраних без номінацій обсягів природного газу за цінами реалізації природного газу категоріям споживачів, визначеними положенням про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затверджених постановами Кабінету Міністрів України на виконання статті 11 Закону України «Про ринок природного газу», чинних протягом періоду таких відборів для відповідних категорій споживачів.
З цих Кодексу ГТС слідує, що обсяги газу, відібрані споживачами за відсутності по оператору газорозподільної системи підтверджених номінацій та внесені в алокацію останнього, оплачуються таким оператором газорозподільної системи на користь оператора газотранспортної системи на підставі договору транспортування природного газу.
Проте, як зазначалось вище, 14.07.2021 законодавцем прийнято Закон України № 1639-IX, що спрямований на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу шляхом урегулювання заборгованості, зокрема, виробників теплової енергії, за природний газ, поставлений Національною акціонерною компанією «Нафтогаз України» в рамках спеціальних обов'язків та використаний для виробництва теплової енергії, а також неоплаченої вартості обсягів природного газу, відібраних з газотранспортної системи підприємствами теплоенергетики впродовж 2015-2019 років без документального оформлення та отримання номінацій.
Аналіз приписів Закону України № 1730-VIII дає підстави для висновку, що необхідними та визначальними умовами для застосування положень ч. 2 ст. 8 цього Закону є:
1) учасниками процедури врегулювання заборгованості мають бути підприємства, що виробляють, транспортують та постачають теплову енергію, надають послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води та особа, що здійснювала функції оператора газотранспортної системи до 31.12.2019 включно;
2) заборгованість складається з вартості обсягів природного газу, відбір якого відбувався без поданих постачальником газу номінацій та за умови відсутності підписаних актів приймання-передачі природного газу з постачальниками щодо таких обсягів;
3) період заборгованості - відбір природного газу відбувся починаючи з 01.12.2015 по 31.12.2019;
4) строк оплати настав з 01.09.2024.
Зазначене узгоджується з висновками, викладеними в постанові Верховного Суду від 04.05.2023 у справі № 914/1940/22, а також у постанові Верховного Суду від 16.02.2024 у справі № 905/2044/19.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду в п. 124 постанови від 16.02.2024 у справі № 905/2044/19 вказав, що відібрання підприємствами обсягів природного газу з газотранспортної системи без номінацій призводить до негативного небалансу, який вноситься в алокацію на оператора газотранспортної системи та який потребує балансування в системі (відновлення обсягу відібраного газу з газотранспортної системи шляхом його закупівлі), зокрема з боку оператора газотранспортної системи, тобто в такому випадку відбувається надання оператором газотранспортної системи послуг балансування, які підлягають оплаті (компенсації вартості газу, необхідного для відновлення балансу газотранспортної системи). Разом з цим, витрати оператора газотранспортної системи на закупівлю природного газу, відібраного підприємствами без номінацій протягом періоду з 01.12.2015 до 31.12.2019, компенсуються такими підприємствами в порядку, передбаченому частиною 2 статті 8 Закону України № 1730-VIII.
Відповідно до ч. 3 ст. 8 Закону України № 1730-VIII обсяги природного газу, зазначені в частині 2 цієї статті, визначаються як різниця між обсягами фактично спожитого природного газу на підставі алокацій/звітів операторів газорозподільних систем та обсягами поставленого/придбаного природного газу на підставі договорів купівлі-продажу/постачання природного газу та актів приймання-передачі природного газу за відповідний період споживання.
За таких обставин, враховуючи правові висновки Верховного Суду, зроблені у справах №914/1940/22 та № 905/2044/19, Законом України № 1730-VIII не передбачено виключень у частині відібраних без номінацій обсягів природного газу. Усі обсяги природного газу, що використані без номінацій, підпадають під дію положень ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730-VIII.
Суд проаналізував долучений позивачем до матеріалів справи реєстр реалізації природного газу за прямими договорами Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» у спірному періоді і встановив відсутність у даному переліку 710,522 тис.куб.м. природного газу, відібраних КЕВ м. Львова за договорами №214/16-ТЕ-21 від 31.05.2016, №4808/18-ТЕ(Т)-21 та №4809/18-БО(Т)-21 від 25.04.2018, тобто відповідачем відібраний природний газ без поданих номінацій в обсягах 710,522 тис.куб.м. При цьому, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» не замовляла послуги транспортування спірного газу у позивача, тобто в газотранспортній системі був відсутній виділений для відповідача природний газ у вказаних обсягах. Оскільки постачальник не підтвердив виділення газу для відповідача, за наявності в газотранспортній системі природного газу, власником якого є АТ «Укртрансгаз», що підтверджено матеріалами справи, суд дійшов висновку, що відповідач відібрав природний газ із газотранспортної системи, власником якого був позивач.
Враховуючи, що відібрання природного газу здійснено відповідачем без поданих номінацій, відділ зобов'язаний відшкодувати власнику вартість такого природного газу.
Обґрунтованими є доводи АТ «Укртрансгаз», що не може залишитись без врегулювання ситуація, коли особа спожила природний газ, проте нікому не оплатила його вартість, а також те, що жодна норма чинного законодавства України не надає право використовувати природний газ безоплатно. На підставі встановлених обставин, КЕВ м. Львова не довело та не надало належних, допустимих та більш вірогідних доказів, ніж Акціонерне товариство «Укртрансгаз».
Обсяг відібраного відповідачем у травні 2016 року, січні, квітні-серпні 2018 року без номінацій природного газу становить 710,522 тис. куб. м. Загальна вартість зазначеного природного газу становить 3'181'732,27 грн з ПДВ, яку розраховано за цінами для виробництва теплової енергії щодо відповідних споживачів. Суд також відзначає, що відповідач контррозрахунку вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу не надав, як і доказів оплати такого обсягу спожитого газу .
Як вказано судом, усі обсяги природного газу, що використані без номінацій, підпадають під дію положень ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730-VIII.
Станом на 29.08.2024 оплата відібраних обсягів природного газу з газотранспортної системи без поданих постачальником газу номінацій, у разі відсутності підписаного акта приймання-передачі природного газу з постачальником щодо таких обсягів, не здійснена на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз».
В силу приписів ч. 2 ст. 8 Закону України № 1730-VIII зазначену заборгованість КЕВ м. Львова мало погасити впродовж 72 місяців, починаючи з 01.10.2021, тобто щомісяця відповідач, починаючи з 01.10.2021, мав погашати Акціонерному товариству «Укртрансгаз» по 93580,36 грн щомісяно.
Спірним періодом позивач визначив період з 01.10.2021 до 01.08.2024. Отже, за період з 01.10.2021 до 01.08.2024 відповідач мав компенсувати позивачу за відібраний без номінацій 3?181?732,24 грн.
Докази повної/часткової сплати зазначеної суми на користь позивача відповідач до суду не надав.
Отже, вимога про стягнення компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу в сумі 3?181?732,24 грн визнається обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Також відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував за період з 01.11.2021 до 23.08.2024 до стягнення з відповідача інфляційні втрати в розмірі 422130,72 грн та 3% відсотки річних в розмірі 137296,99 грн. Оцінивши позиції сторін, суд зазначає, що відповідно до Закону України № 1730-VIII строк оплати заборгованості є таким, що настав 01.10.2021, а тому позивач правомірно визначив початок прострочення сплати заборгованості з 01.11.2021.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат у розмірі 422130,72 грн та 3% річних у розмірі 137296,99 грн підлягають задоволенню.
Оскільки відповідач доводів позивача не спростував, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, які досліджені в ході судового розгляду, суд погоджується з доводами позивача, що відповідач порушив встановлені договором зобов'язання та дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд відзначає, що згідно приписів ч.2 ст.8 Закону України «Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення» зі змінами, згідно Закону України «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» такий строк не є порушеним.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №23204 від 16.09.2024 на суму 44'893,92 грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд задовольняє позовні вимоги у повному обсязі, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись статтями 2, 3, 12, 13, 42, 73-80, 123, 129, 233, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (79007, м.Львів, вул.Батуринська, 2; ідентифікаційний код 07638027) на користь Акціонерного товариства «Укртрансгаз» (01021, м.Київ, Кловський узвіз, 9/1; ідентифікаційний код 30019801) 3'181'732,27 грн компенсації вартості відібраних без номінацій обсягів природного газу за травень 2016, січень, квітень-серпень 2018 року, 137'296,99 грн 3% річних, 422'130,72 грн інфляційних втрат та 44'893,92 грн судового збору.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 15.05.2025.
Суддя Яворський Б.І.