вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"15" травня 2025 р. м. Київ Справа № 911/1625/25
Суддя Господарського суду Київської області Колесник Р.М., розглянувши матеріали справи за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» (08707, Київська обл., Обухівський р-н, село Перше Травня, вулиця П. Гудима, будинок 23, код: 39633783)
до
VELES TRADING sp. Z.o.o. (00-867, Республіка Польша, м. Варшава, вул. Хлодна, 51/26, код 5242939953)
про стягнення 681180,99 доларів США,
Засобами підсистеми «Електронний суд» 13.05.2025 товариством з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» сформовано позовну заяву до VELES TRADING sp. Z.o.o. про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 210624 від 08.07.2024 в розмірі 681180,99 доларів США.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом встановлено, що позивач вже звертався з аналогічними позовами про стягнення до з VELES TRADING sp. Z.o.o. 681180,99 доларів США за вищезгаданим договором купівлі-продажу, а саме в межах справ № 911/1349/25 та № 911/1448/25.
Дослідивши наведені справи, судом встановлено наступне.
Господарський суд Київської області в своїй ухвалі від 21.04.2025 по справі № 911/1349/25 встановив, що наведений спір є таким, що не підсудний судам України, що стало підставою для відмови у відкритті провадження у справі в порядку п. 1 ч. 1 ст. 175 Господарського процесуального кодексу України.
В апеляційному порядку ухвала суду 21.04.2025 по справі № 911/1349/25 не оскаржувалась та набрала законної сили в день її підписання 21.04.2025 року.
Господарським судом Київської області в межах справи № 911/1448/25 було винесено дві ухвали, а саме від 30.04.2025 та від 08.05.2025. Так, суд в своїй ухвалі від 30.04.2025 залишив позовну заяву без руху та зобов'язав позивача усунути виявлені в ній недоліки шляхом подання до суду:
- доплати судового збору у розмірі 3157,27 гривень та надання суду доказів такої сплати;
- надання суду належним чином засвідчених читабельних копій документів долучених до позовної заяви;
- надання суду доказів направлення претензії про сплату заборгованості в сумі 681180,99 доларів вих. № 57 від 13.03.2025 на адресу відповідача;
- надання доказів направлення відповідачу акта звірки взаємних розрахунків за період: 01.01.2025 - 08.04.2025;
- надання суду накладних на поставку товару відповідачу загальною кількістю 14349,1 тонн на суму 2267285,88 доларів США відповідно до контракту № 210624 від 08.07.2024.
Разом з тим, позивачем було усунуто не всі недоліки визначені в ухвалі суду від 30.04.2025, внаслідок чого, суд постановив ухвалу від 08.05.2025 якою повернув позовну заяву та зазначив про те, що таке повернення позовної заяви згідно з ч. 8 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
Натомість при формуванні позовної заяви 13.05.2025 позивачем не усунуто жодного з попередньо виявлених недоліків позовної заяви, відмову у відкритті провадження у справі № 911/1349/25 через не підсудність спору судам України - не прокоментовано.
Частиною 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема, подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями.
Згідно з п. 9 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення.
Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, inter alia, який полягає у тому, що у разі винесення судом остаточного рішення у справі таке рішення не може бути піддано сумніву (див. Рішення у справі Brumaresku v Romania [GC], N 28342/95, п. 61, ЄСПЛ 1999-VII).
З урахуванням наведеного та враховуючи вищезгадані ухвали Господарського суду Київської області в межах справ № 911/1349/25 та № 911/1448/25 подання позивачем повторно аналогічного позову до суду з тим самим суб'єктним складом сторін, предметом та підставами позову не може вважатися недоліком у формуванні позовної заяви, а є свідомим ігноруванням вищезгаданих ухвал суду та маніпуляцією автоматизованим розподілом справ між суддями.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч. 4 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 3 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
За таких обставин такі свідомі дії позивача сприймаються судом як зловживання процесуальними правами, що є підставою для повернення позову.
На підставі викладеного вище та керуючись ст. ст. 43, 162, 164, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Визнати дії товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» щодо подання до Господарського суду Київської області позовної заяви від 11.03.2025 зловживанням процесуальними правами.
2. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Роза-Л» - повернути позивачу.
Ухвала складена та підписана 15.05.2025, набирає законної сили з моменту її підписання суддею, може бути оскаржена в апеляційному порядку - до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з моменту її складення у відповідності до ст. ст. 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.М. Колесник