29.04.2025 року м. Дніпро Справа № 904/1169/17 (904/1486/20)
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)
суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,
при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Первушин Ю.Ю.) від 07.10.2024р. у справі № 904/1169/17(904/1486/20)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" (49051, місто Дніпро, вулиця Богдана Хмельницького, 16; код ЄДРПОУ 30847388)
до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Адвокатське бюро “Олександра Терлецького», м. Луцьк
про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 295 417,55 грн., -
в межах справи № 904/1169/17
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроінд", м.Підгородне Дніпропетровська область
до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" (49051, місто Дніпро, вулиця Богдана Хмельницького, 16, код ЄДРПОУ 30847388)
про визнання банкрутом, -
ОСОБА_1 подав скаргу на неправомірні дії та бездіяльність приватного виконавця Артемчука Тараса Володимировича, де просив суд:
- визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича щодо здійснення виконавчого провадження № 66359010 та виконавчого провадження № 66359064 - з 23.08.2024 р.;
- визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича щодо не закінчення виконавчого провадження № 66359010 та виконавчого провадження № 66359064, у тому числі не винесення Постанови про закінчення виконавчого провадження № 66359010 та виконавчого провадження № 66359064 та щодо не повернення на рахунок боржника ОСОБА_1 стягнутих з останнього у виконавчому провадженні № 66359010 та виконавчому провадженні № 66359064 - грошових коштів;
- зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича закінчити виконавче провадження № 66359010 та виконавче провадження № 66359064 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження", стягнені кошти із ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 66359010 та у виконавчому провадженні № 66359064 - повернути на рахунок боржника: Отримувач: ОСОБА_1 IBAN НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_1 ";
- судові витрати понесені ОСОБА_1 під час розгляду даної Скарги покласти на приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича.
В обґрунтування поданої скарги заявник зазначив, що надіслав на електронну пошту приватному виконавцю підписану за допомогою ЕЦП - Заяву від 21.08.2024 про закінчення виконавчого провадження на підставі п.5 ч.1 ст.39 Закону України "Про виконавче провадження" та повернення стягнутих коштів на рахунок боржника. До заяви було долучено ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області по справі №904/1169/17 (904/1486/20) від 13.08.2024 про визнання виконавчих документів такими, що не підлягають виконанню.
Заява проігнорована зі сторони приватного виконавця, а виконавчі провадження - не закінчені. За доводами заявника, така бездіяльність виконавця є незаконною.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2024р. у справі № 904/1169/17(904/1486/20) в задоволенні скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії та бездіяльність приватного виконавця Артемчука Тараса Володимировича та зобов'язання вчинити дії (вх. суду №41082/24) - відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що виконання судових наказів відбулось раніше ніж, ухвалою господарського суду від 13.08.2024 накази було визнано такими, що не підлягають виконанню. Крім того, підставою визнання наказів такими, що не підлягають виконанню судом було встановлено саме факт добровільного виконання рішення суду поза межами виконавчих дій.
Суд вважає, що підставою для закінчення виконавчих проваджень є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження"), тоді як заявник наполягає на закінченні виконавчих проваджень саме на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Також суд зазначив, що заявник не довів належними доказами повідомлення приватного виконавця про фактичне виконання рішення суду, що не надає підстав на відповідне очікування від приватного виконавця виконання ним своїх обов'язків по закінченню виконавчого провадження в порядку передбаченому законодавством.
До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернувся ОСОБА_1 , в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2024 у справі № 904/1169/17 (904/1486/20) та прийняти нове рішення, яким задовольнити у повному обсязі скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії та бездіяльність приватного виконавця Артемчука Тараса Володимировича та зобов'язання вчинити дії (вх. суду №41082/24); визнати неправомірною бездіяльність приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича щодо не закінчення виконавчого провадження № 66359010 та виконавчого провадження № 66359064, у тому числі не винесення Постанови про закінчення виконавчого провадження № 66359010 та виконавчого провадження № 66359064 та щодо не повернення на рахунок боржника ОСОБА_1 стягнутих з останнього у виконавчому провадженні № 66359010 та виконавчому провадженні № 66359064 - грошових коштів; зобов'язати приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича закінчити виконавче провадження № 66359010 та виконавче провадження № 66359064 - на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 ЗУ "Про виконавче провадження"; стягнені кошти із ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 66359010 та у виконавчому провадженні № 66359064 - повернути на рахунок боржника, отримувач: ОСОБА_1 IBAN НОМЕР_2 , ІПН НОМЕР_1 "); судові витрати понесені ОСОБА_1 під час розгляду даної справи покласти на приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича.
Апеляційна скарга мотивована тими обставинами, що суд безпідставно ігнорує ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області по справі № 904/1169/17(904/1486/20) від 13.08.2024 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню. Враховуючи, що боржником належним чином повідомлено виконавця про вказані обставини, він зобов'язаний був закінчити виконавчі провадження. Навіть ознайомившись із усіма документами та матеріалами даної справи, приватним виконавцем не було закінчено виконавчі провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону; станом на даний час вказані виконавчі провадження у АСВП- перебувають у статусі "Відкрито".
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 07.01.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд скарги призначено в судове засідання на 29.04.2025р. о 9:30 год.
Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Артемчука Тараса Володимировича у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Погоджувався з висновками оскаржуваної ухвали.
Позивач та третя особа своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористались. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи вищенаведене, а також те, що апеляційним судом не визнавалася явка учасників справи в судове засідання обов'язковою, а їх неявка не перешкоджає розгляду апеляційної скарги, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності позивача та третьої особи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення відповідача та приватного виконавця, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.
Як встановлено судом, ТОВ "ЛАН" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 295 417 грн. 55 коп.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2020, залишеним без змін судом апеляційної та касаційної інстанції, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 295 417,55 грн. задоволено повністю. Присуджено до стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАН" грошові кошти у розмірі 295 417, 55 грн. та 4 431, 26 грн. судового збору.
19.07.2021 на виконання рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.11.2020 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 07.06.2021 у справі № 904/1169/17 (904/1486/20) видано накази, які передані ліквідатором для примусового виконання приватному виконавцю.
26.07.2024 до Господарського суду Дніпропетровської області надійшла заява (вх.№35701/24 від 26.07.2024) ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2024 у справі заяви ОСОБА_1 про визнання наказів таким, що не підлягають виконанню - задоволено; визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 у справі №904/1169/17 (№904/1486/20) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500,00 грн. під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції; визнано таким, що не підлягає виконанню наказ Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2021 у справі №904/1169/17 (№904/1486/20) про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Лан" грошових коштів у розмірі 295 417, 55 грн. та 4 431, 26 грн. судового збору.
Таких висновків суд дійшов, оскільки встановив, що відповідно до платіжної інструкції №141 від 25.07.2024, оплачено заборгованість за наказом виданим 19.07.2021 року по справі № 904/1169/17 (№ 904/1486/20) на суму 7 500, 00 грн. іншою особою, а саме Асоціацією "Гапоненко Роман і партнери".
Згідно Протоколу № 29.09.2023/01 від 29.09.2023 року зборів кредиторів ТОВ "ЛАН" (ідентифікаційний код юридичної особи 30847388) - було вирішено: "згідно ч. 5 ст. 64 КУзПБ здійснити погашення вимог кредитора ОСОБА_1 шляхом заліку зустрічних однорідних вимог з ТОВ "ЛАН" на суму 300 000,00 (триста тисяч) гривень.". По даному питанню "за" проголосувало 9170 (кількість голосів), що дорівнює 97,07 % кредиторських вимог.
Згідно Повідомлення вих. № 13.09.2023/01 від 13.09.2023 року ТОВ "Агроінд" (яке є власником кредиторської вимоги в розмірі 83,1% від усіх кредиторських вимог до ТОВ "ЛАН") повідомило ОСОБА_1 про наступне: "ТОВ "Агроінд" є власником кредиторської вимоги в розмірі 83,1% від усіх кредиторських вимог до ТОВ "ЛАН" (ідентифікаційний код юридичної особи 30847388) у справі №904/1169/17 підтримує погашення вимог кредитора ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ) шляхом заліку зустрічних однорідних вимог з ТОВ "ЛАН" на суму 300 000,00 (триста тисяч) гривень згідно ч. 5 ст. 64 КУзПБ.".
У зв'язку із оплатою заборгованості, зарахуванням зустрічних однорідних вимог суд визнав відповідні накази такими, що не підлягають виконанню.
Приватний виконавець Артемчук Т.В., на виконанні якого знаходилися наведені вище накази господарського суду, не приймав участі у розгляді заяв ОСОБА_1 про визнання наказів такими, що не підлягають виконанню.
Приватний виконавець стверджував, що про ухвалу господарського суду від 13.08.2024 дізнався пізніше - після отримання копії скарги ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2024 по справі №904/1169/17(904/1486/20). Наполягав на тому, що боржник письмово не повідомляв його про виконання наказу, що є його обов'язком згідно з вимогами статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".
В подальшому, приватний виконавець Артемчук Т.В. постановою від 05.09.2024 закінчив виконавче провадження № 66359064 за наказом господарського суду від 19.07.2021 у справі №904/1169/17(904/1486/20) про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ "ЛАН" витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7500,00 грн.
Проте, постанови про закінчення виконавчого провадження № 66359010 за наказом про стягнення грошових коштів у розмірі 295417,55 грн та 4431,26 грн матеріали справи, станом на дату винесення оскаржуваної ухвали, не містили.
Приватний виконавець зазначав, що не погоджувався з ухвалою суду від 13.08.2024, оскільки виконання грошового зобов'язання ОСОБА_1 , що підлягає примусовому стягненню, не може бути виконано шляхом заліку зустрічних грошових вимог.
Апеляційне провадження ініційоване приватним виконавцем щодо оскарження ухвали від 13.08.2024 закрито з підстав, встановлених п. 3 ч. 1 ст. 264 ГПК України (ухвала Центрального апеляційного господарського суду від 18.02.2025).
На теперішній час, за даними Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень виконавче провадження № 66359064 та № 66359010 завершені.
ОСОБА_1 вважає незаконною бездіяльність приватного виконавця щодо незакриття виконавчих проваджень на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження" та просив суд зобов'язати приватного виконавця закінчити виконавчі провадження на вказаній підставі, повернути оплачені кошти.
Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення.
Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання (частина 1 статті 129-1 Конституції України).
Частиною 1 статті 18 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим законом.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (частина перша статті 13 Закону).
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (частина 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" та аналогічна норма міститься у статті 339 Господарського процесуального кодексу України).
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги. (ст. 343 ГПК України)
За положеннями частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (пункт 5); фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом (пункт 9).
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини (ч. 2 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження").
Відповідно до ч. 4 ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
В ухвалі Господарського суду Дніпропетровської області від 13.08.2024 було встановлено обставини добровільного виконання наказів під час примусового виконання.
Вказані обставини є підставою для закінчення виконавчих проваджень в порядку передбаченому пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Ухвалою господарського суду від 13.08.2024 накази було визнано такими, що не підлягають виконанню саме з підстав фактичного виконання рішення суду. Тобто, виконання судових наказів передувало винесенню вказаної ухвали.
На теперішній час, приватним виконавцем саме з сказаних підстав (п.9 ч. 1 ст. 39 Закону) і завершені виконавчі провадження № 66359064 та № 66359010.
У поданій скарзі на дії приватного виконавця Гапоненко Роман Іванович зазначає про необхідність закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 5 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Проте, як вірно зазначено судом першої інстанції підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 відсутні, оскільки, з огляду на обставини встановлені ухвалою господарського суду від 13.08.2024, має місце фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, що є підставою для закінчення виконавчого провадження відповідно п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України "Про виконавче провадження").
Колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта щодо зволікання приватного виконавця у закінченні виконавчого провадження вцілому, однак заявник мотивує свою скаргу іншими обставинами, тоді як суд не може вийти за межі доводів та вимог скарги.
З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а оскаржуване судове рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали відсутні.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись статтями 129, 269, 275, 276, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2024р. у справі № 904/1169/17(904/1486/20) - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2024р. у справі № 904/1169/17(904/1486/20) - залишити без змін.
Витрати з оплати судового збору, понесені у суді апеляційної інстанції, віднести на ОСОБА_1 .
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена та підписана 13.05.2025р.
Головуючий суддя А.Є. Чередко
Суддя В.Ф. Мороз
Суддя Т.А. Верхогляд