Справа № 761/526/25
Провадження № 2-а/761/478/2025
26 березня 2025 року Шевченківський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Мальцева Д.О.,
за участю секретаря - Процко В.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами позовного провадження в спрощеному порядку в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Києва справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП,-
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд: скасувати постанову № ВОБр-689 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 27 грудня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та закрити справу про адміністративне правопорушення та стягнути судові витрати у розмірі 1 211,20 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 27 грудня 2024 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП №ВОБр-689 від 27.12.2024 року, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17 000,00 грн. Як вбачається з винесеної постанови 27 грудня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_1 . Під час перевірки облікових даних було встановлено, що він не з'явився своєчасно до центру комплектування та соціальної підтримки для отримання військово-облікового документа. Отже в порушення вимог абз. 2 ст. 17 ЗУ «Про оборону України», не виконав свій військовий обов'язок (визначний ч. 3 ст. 1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу»), тим самим порушивши правила військового обліку військовозобов'язаних, затверджені постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП. Однак із винесеною постановою позивач не згодний, а тому звернувся з вказаним позовом до суду для захисту своїх порушених прав.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.01.2025 року матеріали справи передані на розгляд судді Макаренко І.О.
На підставі розпорядження № 01-08-541 від 05.03.2025 року щодо повторного автоматизованого розподілу справи № 761/526/25 за підписом керівника апарату Шевченківського районного суду м. Києва Зборщік А.О., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.03.2025 року, матеріали позову передані на розгляд судді Мальцеву Д.О.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. від 06.03.2025 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Позивач в судове засідання не з'явився, про дату місце та час судового розгляду був повідомлений належним чином, проте від позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити.
Представники відповідача в судове засідання не з'явилися, повідомлені належним чином, причину неявки до суду не повідомили.
У відповідності до ч.8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши та оцінивши докази, які містяться в матеріалах справи, суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27.12.2024 року постановою №ВОБр-689 винесеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 17 000 грн.
Відповідно до вказаної постанови, ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 та під час перевірки облікових даних було встановлено, що він не з'явився своєчасно до центру комплектування та соціальної підтримки для отримання військово-облікового документа, а отже в порушення вимог абз. 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України» не виконав свій військовий обов'язок, визначений ч.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», тим самим порушивши правила військового обліку військовозобов'язаних, затверджені постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП.
Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, суд виходить з такого.
Відповідно до статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності. Адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків (стаття 10 КУпАП).
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності (стаття 7 КУпАП).
Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частина 1 ст. 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
За змістом частини 2 вказаної статті, передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
За змістом частини 3 вказаної статті, передбачена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період.
Крім того, згідно з приміткою до вказаної статті, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Частина 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає, що військовий обов'язок включає:
підготовку громадян до військової служби;
взяття громадян на військовий облік;
прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу;
проходження військової служби;
виконання військового обов'язку в запасі;
проходження служби у військовому резерві;
дотримання правил військового обліку.
Як вбачається з вищенаведеного положення, даною нормою встановлюється вичерпний перелік військових обов'язків військовозобов'язаних осіб.
Однак, відповідачем під час прийняття оскаржуваної постанови не було конкретизовано, який саме із зазначених у вказаному переліку виду військового обов'язку, позивачем виконано не було.
Частина 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України» передбачає, що громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022р. № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
В оскаржуваній постанові начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 не вказав який пункт вказаного Порядку був порушений позивачем, не конкретизовано суть адміністративного правопорушення (не вказано дату на яку був викликаний позивач).
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
В свою чергу, суддя звертає увагу, що оскаржувана постанова не містить переконливих і достатніх доказів та відомостей, які б давали підстави вважати, що в діях ОСОБА_1 наявне адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Таким чином, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення позивачем дій, передбачених положеннями ч.3 ст. 210 КУпАП, суд дійшов висновку про визнання постанови про адміністративне правопорушення № ВОБр-689 від 27.12.2024 р. протиправної та її скасування.
Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень (відповідача) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст. ст. 5-10, 14, 20, 22, 72-79, 139, 205, 211, 229, 241-246, 250, 286 КАСУ, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП - задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №ВОБр-689 від 27.12.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковник ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210 КУпАП.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: