Справа № 761/9902/24
Провадження № 2-а/761/231/2025
26 березня 2025 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши матеріали адміністративної справи за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,-
ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати постанову №ЧС-57 від 18.03.2024 про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді штрафу в розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень та закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що зазначеною постановою від 18.03.2024 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн. На думку позивача, зазначена постанова винесена безпідставно та з істотним порушенням його прав, не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
18.03.2024 року протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.
22.03.2024 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. позовну заяву залишено без руху та наданий строк позивачу для усунення недоліків.
01.04.2024 року на адресу суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Києва Мальцева Д.О. від 08.04.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У відповідності до ст.ст. 174, 178 ЦПК України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву із викладенням заперечень проти неї.
У відповідності до ч.8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані по справі докази, суд приходить до висновку про задоволення заявлених вимог за наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як встановлено судом, постановою №ЧС-57 начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_3 від 18.03.2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 2 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1 700,00 грн.
Як зазначено в постанові, 18.03.2024 року ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_1 та під час перевірки облікових даних було встановлено, що він не з'являвся своєчасно до центру комплектування та соціальної підтримки для оновлення облікових даних. Отже в порушення вимог абзацу 2 статті 17 Закону України «Про оборону України» не виконав свій військовий обов'язок (визначений ч.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»). Тим самим порушивши правила військового обліку військовозобов'язаних, затверджені постановою КМУ від 30.12.2022 року №1487, чим вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.210 КУпАП.
Статтею 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
У відповідності до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП).
Згідно із ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (стаття 280 КУпАП).
Частина 1 статті 210 КУпАП передбачає відповідальність за порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку.
Частина 2 вказаної статті передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Тобто, для притягнення особи до відповідальності та кваліфікації дій цієї особи за ч. 2 ст. 210 КУпАП необхідна повторність протягом року вчинення вказаного порушення, а саме за ч.1 ст.210 КУпАП.
В протоколі про адміністративне правопорушення №ЧС-57 від 18.03.2024 року відсутні дані про попереднє притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 .
Отже, з наведено виходить що позивач до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.210 КУпАП не притягувався, а відтак неправомірним є притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 210 КУпАП.
Суд зазначає, що статтею 210 КУпАП визначено, що:
(ч. 1 статті) порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;
(ч. 2 статті) повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, - тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
(ч. 3 статті) вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно положень ЗУ «Про оборону України» особливий період - це період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014 року, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Крім того, Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває по даний час.
Відтак, порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, станом на 18.03.2024 року могло бути кваліфікованим за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Суд наголошує на тій обставині, що як у протоколі про адміністративне правопорушення № ЧС-57 від 16.03.2024 року, так і в постанові інкриміновано вчинення правопорушення за ч. 2 ст. 210 КУпАП, що є помилковим.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З оскаржуваної постанови №ЧС-57 від 18.03.2024 виходить, що посадовою особою при розгляді справи про адміністративне правопорушення не виконано вимоги ст. 280 КУпАП.
Крім того, позивач при зверненні до суду з позовом зазначав, що постанова ЧС-57 від 18.03.2024 була підписана начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 16 березня 2024 року, за два дні до її винесення, що є грубим порушенням прав позивача та є підставою для визнання вказаної постанови протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Вказаний факт підтверджується поданням до суду 17 березня 2024 року, за один день до винесення постанови ЧС-57 від 18.03.2024 року, вказаної позовної заяви разом з копією Постанови, яка підтверджує, що надані суду копії Постанови було зроблено 16 березня 2024 року.
Відповідно до положень статті 285 КУпАП та пункту 14 розділу II, Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024, Постанова оголошується негайно після закінчення розгляду справи. Копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.
Враховуючи вище викладене, Постанова ЧС-57, яка датується 18 березня 2024 року, була підписана начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 16 березня 2024 року, та не була оголошеною у передбачений законом спосіб.
Таким чином, оскільки відповідачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення позивачем дій, передбачених положеннями ч.3 ст. 210 КУпАП, суд приходить до висновку в його діях не вбачається склад адміністративного правопорушення, передбачений положеннями вказаної статті.
Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень (відповідача) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 5-10, 14, 20, 22, 72-79, 139, 205, 211, 229, 241-246, 250, 286 КАСУ, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,- задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №ЧС-57 від 18.03.2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 про притягнення до ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП.
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП відносно ОСОБА_1 - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з ІНФОРМАЦІЯ_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп.
Рішення може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.
Суддя: