Справа № 159/3148/25
Провадження № 2-з/159/10/25
14 травня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:
головуючого судді Лесика В.О.,
за участю секретаря судового засідання Куптій Ю.В..,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики,
до суду надійшов зазначений позов. Одночасно із позовною заявою позивач подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме та рухоме майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_2 , а також на грошові кошти останнього, розміщених на рахунках та відкритих на його ім'я.
Вивчивши матеріали справи та поданої заяви, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 149 ЦПК суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Так, ОСОБА_3 в заяві про забезпечення позову вказує, що він як учасник бойових дій, в силу п. 13 ч. 1 ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» звільнений від судового збору.
В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 6 травня 2020 року у справі №9901/70/20 вказано, що встановлені Законом України «Про судовий збір» положення стосуються випадків звернення до цивільного суду за захистом прав, пов'язаних винятково зі статусом учасника бойових дій, і не поширюються на подання позовних заяв до суду із вимогами, що виходять за межі таких спірних правовідносин. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей, встановлені Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
У статті 22 цього ж Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акту, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.
Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначені у статті 12 цього Закону. Серед них немає права на звернення до суду зі звільненням від сплати судового збору з вимогами, подібними до тих, з якими ОСОБА_1 звернувся у цій справі.
Тому, оскільки ОСОБА_1 звернувся до суду з вимогою, яка не зачіпає порядку надання, обсягу соціальних гарантій чи будь-яким іншим чином стосується соціального і правового захисту особи зі статусом учасника бойових дій, то судовий збір за подання ОСОБА_1 заяви про забезпечення позову підлягає сплаті.
Відповідно до частини шостої статті 151 ЦПК України до заяви про забезпечення позову додається документ, що підтверджує сплату судового збору.
Позивачем зазначені вимоги законодавства не виконані: відсутній документ про сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову.
Враховуючи викладене, суд керуючись положеннями частини десятої статті 153 ЦПК України, вважає необхідним повернути заяву про забезпечення позову.
Керуючись статтями 149-153, ч.2 ст.247 ЦПК України , суд -
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути позивачу.
Ухвала може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного тексту.
Повний текст ухвали складено 14.05.2025 року.
Головуючий: В.О.Лесик