Справа № 159/2962/25
Провадження № 1-кп/159/424/25
14 травня 2025 року м. Ковель
Ковельський міськрайонний суд Волинської області
в складі головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
потерпілої - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025030550000591 від 25.04.2025 стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Білин Ковельського району Волинської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, пенсіонера, працюючого слюсарем ТЧ-7 Локомотивне депо Ковель, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України,
обвинувачений ОСОБА_4 , 16 квітня 2025 року, близько 11 год. 14 хв., в умовах воєнного стану, що діє відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24 лютого 2022 року, затвердженого Законом України № 2102-IX від 24 лютого 2022 року, дія якого продовжена Указом Президента України від 06 травня 2024 року № 271/2024 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», перебуваючи у приміщенні відділення № 10002/0119 АТ «Ощадбанк», розміщеному по вул. Гетьмана Скоропадського, 4 в м. Ковель Волинської області, умисно, таємно, з корисливих мотивів, шляхом вільного доступу, забрав з отвору для видачі готівкових коштів банкомату № А0200097 двадцять купюр номіналом 500 гривень кожна, які не дочекавшись завершення транзакції про видачу, через власну необачність не отримала ОСОБА_5 , тим самим таємно викрав вказану суму коштів, чим потерпілій завдав майнової шкоди в розмірі 10000 гривень.
Своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), в умовах воєнного стану, обвинувачений ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч.4 ст. 185 КК України.
Будучи допитаним у ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 винуватим себе у вчиненні інкримінованого йому злочині визнав повністю, у вчиненому щиро кається і прохає суворо не карати. Підтвердив обставини викладенні в обвинуваченні.
Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні підтвердила факт скоєння обвинуваченим крадіжки її майна на суму вказаному в обвинуваченні. Будь-яких претензій матеріального чи морального характеру до обвинуваченого не має.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_4 повністю визнав свою винуватість у інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення (злочину), погодився з кваліфікацією вчиненого ним діяння, а інші учасники кримінального провадження не мають жодних заперечень щодо встановлених обставин, при цьому позиція учасників кримінального провадження є добровільною, суд вважає недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення і винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення.
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_4 органом досудового розслідування вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 185 КК України, тобто у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), в умовах воєнного стану.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, обставини справи та особу винного у їх сукупності.
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 суд відносить визнання своєї вини та щире каяття у скоєному, відшкодування заподіяної шкоди, те що обвинувачений є особою пенсійного віку, а обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить.
Призначаючи покарання обвинуваченому не пов'язаному з позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75,76 КК України, суд бере до уваги всі обставини по справі, позицію потерпілої, яка будь-яких претензій до обвинуваченого не має, суму викраденого, а також майновий та сімейний стан обвинуваченого.
Саме таке покарання на переконання суду буде достатнім для виправлення останнього та справедливим.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлені.
Доля речових доказів підлягає вирішенню відповідно до ст. 100 КПК України.
Згідно ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.373-375 КПК України, суд ,
ухвалив :
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого частиною четвертою статті 185 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти ) років позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України обвинуваченого ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи.
Речові докази, а саме: оптичний диск CD-R «Verbatim» 700 Mb із відео наданого з АТ «Ощадбанк» та оптичний диск DVD-R «Hp» 4,7 Gb із відео наданого з магазином «Смарагд» - залишити при матеріалах кримінального провадження; куртку з написом «Укрзалізниця», яка знаходиться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Ковельського РУП ГУНП у Волинській області - повернути обвинуваченому ОСОБА_4 ; грошові кошти в розмірі 8500 гривень, які передані на зберігання до Волинського відділення АТ КБ «Приватбанк», за адресою: вул. Градний Узвіз, 4 м. Луцьк - повернути потерпілій ОСОБА_5 , скасувавши арешт накладений ухвалою слідчого судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 квітня 2025 року.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд відповідно до положень ч.3 ст.349 КПК України протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому, прокурору і потерпілій .
Головуючий: ОСОБА_1