Справа № 503/674/25
Провадження № 2/503/545/25
15 травня 2025 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., дослідивши позовну заяву ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно, вимогам ст. 175, 177 ЦПК України,
встановив:
Позивач через свого представника - адвоката Мартинюка Ю.М. подав до суду вище вказану позовну заяву, в якій просить суд визнати за ним в порядку спадкування право власності на земельну ділянку належну ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та яка була прийнята у спадщину, але не оформлена, ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , а спадщину після смерті якого вже прийняв сам позивач.
Однак, суд вважає, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України та підлягає залишенню без руху з огляду на наступне.
Згідно пункту 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
У змісті позовної заяви зазначено, що:
- ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 , внаслідок чого останній був її спадкоємцем;
- ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Однак, до позовної заяви не додано доказів родинного зв'язку між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 , як між матір'ю і сином, а саме копій відповідного свідоцтва про народження, копії актового запису про народження, витягу з Державного реєстру актів цивільного стану про народження тощо.
Окрім того до позовної заяви додано копію свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 виданого 28.05.2007 року органом самопроголошеного утворення так звана «Придністровська Молдавська Республіка (ПМР)» на території Республіки Молдова - «відділом ЗАГС держадміністрації Григоріопольського району», згідно якого ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Григоріополь на непідконтрольній території Республіки Молдова.
В постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 квітня 2023 року у справі № 337/3725/22 (провадження № 61-1746св23) зазначений висновок про те, що питання про окуповані території у практиці Міжнародного суду ООН сформульовані як «намібійські винятки»: документи, видані окупаційною владою, повинні визнаватися, якщо їх невизнання спричиняє серйозні порушення або обмеження прав громадян. У Консультативному висновку Міжнародного суду ООН від 21 червня 1971 року «Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії» зазначено, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але «у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій, як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів». Таким чином, суд може застосувати названі загальні принципи («Намібійські винятки»), сформульовані в рішеннях Міжнародного суду ООН та Європейського суду з прав людини, у контексті як мінімум «реєстрація народжень, смертей і шлюбів», виданих закладами, що знаходяться на окупованій території, у сукупності з іншими доказами, як встановлення можливих фактів, оскільки встановлення цих фактів має істотне значення для реалізації низки прав людини (громадянина України).
Окремо суд звертає увагу на тому, що 13 грудня 1993 року в м. Києві було підписано Договір між Україною і Республікою Молдова про правову допомогу та правові відносини у цивільних і кримінальних справах, у частині другій статті 15 якого передбачено, що документи, які на території однієї з Договірних Сторін визнаються офіційними, вважаються такими ж на території іншої Договірної Сторони.
Однак, за умов неотримання від компетентних органів Республіки Молдова і у відповідності до національного законодавства Республіки Молдова, на території якої могла настати смерть спадкодавця, належного документа на підтвердження цієї обставини, відсутні підстави вважати факт смерті спадкодавця підтвердженим належними доказами.
У зв'язку з чим вимоги пункту 5 ч.3 ст. 175 ЦПК України виконані не в повному обсягу.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи наведене, для усунення зазначених вище недоліків позивачу / його представнику необхідно подати до суду доказ родинного зв'язку між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 та належний доказ настання смерті ОСОБА_2 .
Керуючись ст. 175, 185, 258-260 ЦПК України,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Кодимської міської ради Подільського району Одеської області про визнання права власності на спадкове майно залишити без руху.
Визначити строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення ухвали.
Копію ухвали надіслати позивачу / його представнику та роз'яснити, що у разі не виправлення недоліків позовної заяви у встановлений суддею строк, вона буде вважатись неподаною та повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Д.В. Вороненко