справа № 208/1958/25
провадження № 1-кп/208/966/25
про продовження строку дії запобіжного заходу
14 травня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
за участі прокурора: ОСОБА_3 (в режимі ВКЗ),
обвинуваченого: ОСОБА_4 (в режимі ВКЗ),
захисника: ОСОБА_5 (в режимі ВКЗ),
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду № 7 м. Кам'янське у кримінальному провадженні № №62025050010006133 від 08.02.2025 клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, який проходить військову службу на посаді оператора 2 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», з вищою освітою, раніше не судимого, неодруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого, ч. 4 ст. 402 КК України,-
В провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 402 КК України.
Під час судового провадження прокурором подано клопотання про продовження строку застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 .
Клопотання вмотивоване тим, що ризики, визначені п.п. 1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати, тому просила продовжити строк застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки жоден із більш м'яких заходів не зможе запобігти наявним ризикам.
В судовому засіданні прокурор підтримала заявлене клопотання, надала пояснення аналогічні змісту клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили змінити на домашній арешт.
Вирішуючи питання про продовження дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд враховує вимоги ст. 29 Конституції України, ст. 9 Загальної Декларації прав людини, ст. 5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод і ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Згідно з вимогами ст. 331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Ухвалою Заводського районного суду міста Кам'янського Дніпропетровської області від 19.03.2025 ОСОБА_4 продовжено дію вищевказаного запобіжного заходу до 17.05.2025.
Підставою для обрання і надалі продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стали достатні підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Згідно практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на презумпцію невинуватості переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії» автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження ОСОБА_4 строку тримання під вартою, суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, що стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, експерта у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
За змістом ст. 199 КПК України, підставою для продовження строку тримання під вартою є обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
З моменту взяття обвинуваченого ОСОБА_4 під варту, і продовження такого запобіжного заходу та до моменту вирішення вказаного клопотання не змінилися обставини, які слугували підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та не змінилася обстановка, яка дає суду підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити і більш м'який запобіжний захід.
Будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків для застосування обвинуваченому ОСОБА_4 , більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, в судовому засіданні не встановлено.
Даних, які б вказували на неможливість застосування до обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою не встановлено.
Таким чином, враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , його характеризуючи дані, ризики, які стали підставою для обрання і надалі продовження щодо нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, які продовжують існувати і не зменшилися, а також те, що останній обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке має високий ступінь суспільної небезпеки, є підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_4 може переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Застосування до обвинуваченого іншого запобіжного заходу, за даних обставин суд вважає недоцільним, оскільки більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ризикам та забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_4 , а тому строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слід продовжити.
Водночас, ч.8 ст.176 КПК України встановлено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.402 КК України, відтак, враховуючи положення ч.8 ст.176 КПК України, відносно обвинуваченого у даному кримінальному провадженні може бути обрано запобіжний захід виключно у виді тримання під вартою, а тому у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
Водночас, згідно положень ч. 3 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. При цьому, згідно п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України щодо особи, підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, розмір застави визначається від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З огляду на вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити без змін раніше визначений розмір застави, який здатний забезпечити належний спосіб процесуальної поведінки обвинуваченого.
Згідно статті 197 КПК України, строк дії ухвали про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Керуючись ст. ст. 176-178, 183, 376 КПК України, суд-
Клопотання прокурора Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, з 14.05.2025 по 12.07.2025 включно.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим передбачених КПК України обов'язків, у сумі 181 680 грн. 00 коп.
При внесення застави, відповідно до ст. 194 КПК України, покласти на ОСОБА_4 , починаючи з дня внесення застави по 12.07.2025 включно, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки:
1) прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою;
2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи.
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Ухвала в частині продовження запобіжного заходу щодо обвинуваченого може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено і проголошено 14.05.2025 о 16:55 год.
Суддя ОСОБА_1