Справа №: 398/1925/25
провадження №: 3/398/744/25
Іменем України
"13" травня 2025 р. м.Олександрія
Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Подоляк Я.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який згідно протоколу проживає за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126, ч.1 ст.130 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №289518 від 03.04.2025 року, ОСОБА_1 03.04.2025 року о 15год 23 хв в м.Олександрія Кіровоградської області, по вул.Володимира Винниченка, біля будинку №6, будучи особою позбавленою права керування транспортними засобами, повторно протягом року, керувававтомобілем «ВАЗ 21063», днз. НОМЕР_1 . Постанова серія ЕНА №3634394 від 19.12.2024 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.1 а ПДР України та вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.5 ст.126 КУпАП.
Крім того, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №289527 від 03.04.2025 року, ОСОБА_1 03.04.2025 року о 15год 23 хв в м.Олександрія Кіровоградської області, по вул.Володимира Винниченка, біля будинку №6, керувававтомобілем «ВАЗ 21063», днз. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме, звужені зіниці очей, що не реагують на світло, тремтіння пальців рук, млява мова. Від проходження огляду на визначення стану наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку у закладі охорони здоров'я відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.1 ст.130 КУпАП.
ОСОБА_1 в судові засідання, призначені на 22.04.2025 та 13.05.2025, не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом направлення СМС-повідомлень на номер телефону, зазначений ним в заявці про отримання судової повістки в електронній формі за допомогою СМС-повідомлення, які були доставлені абоненту, що підтверджується довідками про доставку СМС-повідомлення.
Крім того, ОСОБА_1 було достовірно відомо про наявність в суді справи про адміністративні правопорушення стосовно нього, він був обізнаний щодо вищевказаних події, йому було повідомлено, у вчиненні яких адміністративних правопорушень йому висувається обвинувачення, тому, зважаючи на це, він мав реальну можливість та нагоду хоча б поцікавитись про стан та перебіг справи щодо нього або стежити за ходом справи за допомогою офіційних джерел, таких як веб-сторінка суду.
Стаття 7 КУпАП вказує на те, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до Глави 21 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки.
Слід також відзначити, що і Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» наголосив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Враховуючи той факт, що ОСОБА_1 не виконує процесуального обов'язку щодо своєчасної явки до суду за викликом, не повідомляє про причини неявки, клопотань по відкладення розгляду справи із зазначенням причин неможливості розгляду справи не надає, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
За змістом ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Тобто, законною підставою для накладення на конкретну особу адміністративного стягнення є достатні дані про вчинення цією особою правопорушення, за яке і накладається дане стягнення.
Згідно з положеннями КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно статті 251 КУпАП на співробітників поліції, як на осіб, що в силу статті 255 КУпАП, уповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, зокрема, за статтями 126 та 130 КУпАП, покладено імперативний обов'язок щодо збирання доказів, які в силу системного аналізу вимог статей 251 та 256 КУпАП мають бути додані до протоколу та/або посилання на які повинні міститися в самому протоколі.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до протоколів про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №289518та №289527 від 03.04.2025 року, ОСОБА_1 03.04.2025 року о 15год 23 хв в м.Олександрія Кіровоградської області, по вул.Володимира Винниченка, біля будинку №6, керував автомобілем «ВАЗ 21063», днз. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, при цьому, будучи особою позбавленою права керування транспортними засобами, повторно протягом року
Пунктом 2.1а ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Відповідальність за ч. 4 ст. 126 КУпАП настає за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Суб'єктом адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, може бути лише особа, яка керує транспортним засобом.
Об'єктивна сторона правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП полягає, зокрема, у керуванні транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), тобто доказова база має бути спрямована на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Для виявлення правопорушення транспортний засіб має бути законно зупинений співробітниками поліції, тобто, до зупинки транспортний засіб має знаходитися в русі, оскільки керування транспортним засобом можливе лише тоді, коли транспортний засіб рухається. Саме по собі знаходження особи у транспортному засобі навіть і за кермом у стані сп'яніння не має наслідком складу правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП, так як така особа не керує транспортним засобом.
Чинне законодавство, зокрема, Правила дорожнього руху, не містять визначення терміну «керування транспортним засобом». Таке визначення наведено в пункті 27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», за яким керування транспортним засобом - це виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.02.2019 року по справі №404/4467/16-а (провадження №К/9901/21130/18) зазначив, що «само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування».
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч.1 ст.130 КУпАП, до матеріалів справи долучено DVD-диск з відеозаписами, який було досліджено судом.
Так, на вказаних відеозаписах зафіксовано, як працівники поліції під'їхали до автомобіля, який був припаркований на узбіччі дороги з вимкненим двигуном, і з боку водійського сидіння вийшов чоловік та пішов на зустріч працівникам поліції. Один з працівників поліції, а саме той, на одязі якого була закріплена бодікамера, відразу пояснив вказаному чоловікові, що причиною звернення є не користування ним світловими показниками зупинки транспортного засобу та показниками повороту. При цьому повідомив про свою обізнаність про те, що такі порушення особою вчиняються не вперше. Після цього, попросив надати посвідчення водія та реєстраційні документи на транспортний засіб. Коли особа відповіла, що немає вказаних документів, працівник поліції попросив останню надати паспорт громадянина України. При цьому, працівник поліції також зазначає, що він обізнаний про те, що вказана особа позбавлена права керування транспортним засобом і відразу повідомляє останню, про складання стосовно неї постанови про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.122 КУпАП - порушення правил користування світловими покажчиками повороту, а також протоколу про адміністративне правопорушення за ч.5 ст.126 КУпАП - повторне протягом року керування транспортним засобом, особою, позбавленою права керування транспортними засобами. Після цього, працівник поліції повідомляє особу, що вбачає у неї ознаки наркотичного сп'яніння, а саме, тремтіння пальців рук, та пропонує пройти огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння у найближчому закладі охорони здоров'я. Після відмови особи пройти такий огляд повідомляє її про складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
З урахуванням наведеного приходжу до висновку про те, що факт керування автомобілем «ВАЗ 21063», днз. НОМЕР_1 , саме ОСОБА_1 , як і в цілому факт керування цим транспортним засобом будь-якою особою, не є доведеним поза розумним сумнівом.
Матеріали справи, в тому числі надані як доказ відеозаписи, не містять доказів того, що особа, з якою відбувалось спілкування працівників поліції, була водієм транспортного засобу, і транспортний засіб яким вона керувала було зупинено працівниками поліції, оскільки, як вже зазначалось на досліджених судомвідеозаписах зафіксовано, як працівники поліції під'їхали до автомобіля, який був припаркований на узбіччі дороги з вимкненим двигуном. Окрім того на відео яке долучено до матеріалів справи не відображена жодна з ознак сп'яніння яка була зазначена у протоклі. А перевірка зіниць очей та тремтіння пальців рук взагалі не проводилася.
За таких обставин, суд не може брати до уваги, як доказ, протоколи про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 №289518 та №289527 від 03.04.2025 року, зазначені в них події не можуть ставитися ОСОБА_1 у провину, оскільки вони не підтверджені іншими доказами.
Згідно зі ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ч ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
При оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерії доведення "поза розумним сумнівом". Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі "Коробов проти України"). Приймаючи до уваги дане рішення, суд керується саме цим принципом "поза розумним сумнівом", зміст якого також сформульований у п. 43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі "Кобець проти України". Зокрема, доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати в першу чергу чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.
Однією з обставин, що виключають провадження в справі про адміністративне правопорушення згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, є відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на те, що в адміністративних матеріалах відсутні належні та допустимі докази, які б поза розумним сумнівом доводили вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 та ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі про адміністративні правопорушення у зв'язку із відсутністю в його діях складу адміністративних правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ч.5 ст.126, ч.1 ст.130, ст.ст.7, 221, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.126 та за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити, у зв'язку з відсутністю складу адміністративних правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Суддя Яна Миколаївна Подоляк