Справа № 177/558/25
Провадження № 2/177/534/25
(заочне)
Іменем України
14 травня 2025 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Суботіної С. А.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Представник позивача ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» Руденко К.В. через систему «Електронний суд» звернувся 12.03.2025 до суду з указаною позовною заявою та просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» заборгованість за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту від 16.05.2024 № 7895996 у розмірі 41175,00 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн.
В обґрунтування пред'явлених вимог указав, що 16.05.2024 між товариством з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» (далі по тексту - ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА») та ОСОБА_1 укладено договір № 7895996 про надання споживчого кредиту, за умовами якого відповідач отримав кредит у розмірі 10000,00 грн строком на 360 днів шляхом переказу на платіжну карту № НОМЕР_1 , емітовану в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,5% від суми кредиту за кожен день користування. Між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» 18.05.2024 укладено додаткову угоду до кредитного договору, згідно з якою, сума кредиту збільшена до 12500,00 грн. Кредитний договір та додаткова угода підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію». Первісним кредитором 16.05.2024 перераховано відповідачу на його платіжну картку кредитні кошти в розмірі 10000,00 грн на виконання умов кредитного договору, а пізніше 2500,00 грн на виконання умов додаткової угоди. МІЖ ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» 24.12.2024 укладено договір факторингу № 24.12/24-Ф, відповідно до умов якого право вимоги за договором від 16.05.2024 № 7895996 перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». Оскільки відповідач не повернув вчасно суму кредиту та нараховані відсотки, станом на 24.12.2024 за кредитним договором № 7895996 утворилася заборгованість у загальному розмірі 41175,00 грн, яка складається з: заборгованості за кредитом у розмірі 12500,00 грн, заборгованості за нарахованими процентами відповідно до п. 1.5 договору в розмірі 22425,00 грн, заборгованості за штрафом у розмірі 6250,00 грн, що є порушенням прав ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС», а тому представник звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 20.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.
Від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» 01.05.2025 надійшла відповідь щодо належності платіжної картки та виписка по рахунку, на виконання ухвали суду від 20.03.2025 у частині витребування доказів.
Представником позивача подано клопотання про розгляд справи за його відсутності за наявними в матеріалах справи документами.
Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, однак до суду повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надав. Відзиву не подано.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.
Зі згоди представника позивача, який не заперечував проти заочного розгляду справи, суд на місці постановив ухвалити в справі заочне рішення, на підставі наявних доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У зв'язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 16.05.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за допомогою ІКС товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через Веб-сайт або мобільний застосунок «CreditPlus», в порядку, передбаченому договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», укладено договір №7895996 про надання споживчого кредиту (а.с.10-14).
За умовами договору товариство надає споживачу кредит, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором. Сума кредиту складає 10000,00 грн, надається у безготівковій формі шляхом перерахування на поточний рахунок споживача з реквізитами платіжної картки НОМЕР_1 . Строк кредиту 360 днів, періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. За користування кредитом нараховуються проценти в розмірі 1,50% в день - стандартна процентна ставка, застосовується у межах строку кредиту та знижена процентна ставка 0,015% в день. Загальні витрати за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом становить 54000,00 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 49545,00 грн. У випадку невиконання або неналежного виконання споживачем зобов'язання щодо повернення сплати кредиту та/або процентів, споживач зобов'язаний сплатити товариству штраф у розмірі 300,00 грн на 4 день такого невиконання та/або неналежного його виконання, у розмірі 100,00 грн, починаючи з 5 дня за кожен день невиконання та/або неналежного виконання
Окрім того, 18.05.2024 між ОСОБА_1 та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено додаткову угоду до договору № 7895996 про надання споживчого кредиту від 16.05.2024, де сторони договору домовилися збільшити суму кредиту на 2500,00 грн (а.с.17-18).
Указаний договір та додаткова угода укладені у вигляді електронного документа шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, відповідно до правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис, що обумовлено розділом 9 договору.
Статтею 626 ЦПК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. ст. 628, 629 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За приписами ч. 2 ст. 638 ЦК України, договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. (ч. 1). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами. (ч. 3).
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №732/670/19, від 23.03.2020 у справі №404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, у якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно з і ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми, що визначено ст. 1047 ЦК України.
Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Так, відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 16.05.2024 підписав електронним підписом одноразовим ідентифікатором договір № 7895996 про надання споживчого кредиту та 18.05.2024 додаткову угоду до нього, чим погодився із запропонованими умовами.
Договір містить докладну інформацію щодо особи позичальника - ОСОБА_1 , зокрема індивідуальний податковий номер, номер паспорта та дату його видачі, адресу проживання, електронну адресу, номер мобільного телефону, на який відправлено одноразовий ідентифікатор в якості аналога власноручного підпису позичальника.
Представником позивача надано паспорт споживчого кредиту, де викладені умови надання кредитних коштів, ідентичні умовам, викладеним у договорах (а.с.15).
Додатком № 1 до договору від 16.05.2024 № 7895996 надано таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за договором про споживчий кредит, де на протязі 360 днів ОСОБА_1 щомісячно має повертати кредитні кошти рівними частками та проценти за користування кредитом (а.с.18 зворот - 19 зворот).
Отже, між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору та додаткової угоди, який оформлено сторонами в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатора. Після підписання договору про надання фінансових послуг, у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» виникло зобов'язання щодо надання грошових коштів, а у відповідача виникло зобов'язання з їх повернення та сплати процентів за користування коштами.
ТОВ «ПЕЙТЕК», з яким ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» укладено договір про організацію переказу грошових коштів №190122-1 від 19.01.2022 (втратив чинність 04.07.2024 року) та договір про надання платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку від 04.07.2024 № 04072024-3, здійснено переказ коштів 16.05.2024 у розмірі 10000,00 грн, та 18.05.2024 у розмірі 2500,00 грн на картку НОМЕР_1 , що відображено у листі ТОВ «ПЕЙТЕК» від 26.12.2024 №20241226-41.3 (а.с.16).
Від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшли витребувані судом документи, із яких слідує, що у АТ КБ «ПРИВАТБАНК» на ім'я ОСОБА_1 емітовано картку № НОМЕР_2 , на яку 16.05.2021 здійснено зарахування коштів в розмірі 10000,00 грн та 18.05.2024 у розмірі 2500,00 грн.
Таким чином, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання за договором та додатковою угодою виконав, а відповідач отримав кредитні кошти у загальному розмірі 12500,00 грн на картковий рахунок НОМЕР_1 , вказаний ним у договорі.
Відповідно до розрахунку, виконаного ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», заборгованість ОСОБА_1 по договору від 16.05.2024 № 7895996, станом на 23.12.2024 складає 41175,00 грн, із яких: заборгованість за кредитом у розмірі 12500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 22425,00 грн, заборгованості за штрафом у розмірі 6250,00 грн (а.с.21-24).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.
Таким чином, договір факторингу є одним з різновидів правочинів з відступлення права вимоги.
Підпунктом 3 пункту 4.1 договору № 7895996 передбачено право товариства укладати договори щодо відступлення права вимоги за договором або договір факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди споживача.
Між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» 24.12.2024 укладено договір факторингу № 24.12/24-Ф, за яким ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до боржників за договорами, укладеними з кредитором, що зазначені в реєстрі боржників (а.с.25-29).
Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу від 24.12.2024 № 24.12/24-Ф та витягу з реєстрів боржників, право вимоги за договором №7895996 від 16.05.2024, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС». На момент відступлення прав вимоги загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором № 7895996 складала 41175,00 грн, із яких: заборгованість за кредитом у розмірі 12500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 22425,00 грн, заборгованість за штрафом у розмірі 6250,00 грн (а.с.29 зворот, 31).
За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За приписами ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Що стосується заборгованості по штрафу за договором № 7895996 у розмірі 6250,00 грн, суд виходить з наступного.
Відповідно до пункту 18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України, який доповнений Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» від 15.03.2022 № 2120-IX та набрав чинності 17.03.2022, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Верховний Суд викладав висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов'язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанови Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23), від № 758/5318/23 (провадження № 61-15103св24), згідно з яких, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості в регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов'язань. Така особливість проявляється: в періоді існування особливих правових наслідків, таким як період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, такими як договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання).
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, оскільки відповідачу ОСОБА_1 у період дії в Україні воєнного стану за договором № 7895996 про надання споживчого кредиту нараховано до сплати штраф у розмірі 6250,00 грн, відповідно, від сплати якого позичальник звільняється на підставі зазначених вище вимог ЦК України, суд робить висновок про відсутність правових підстав для їх стягнення.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, а саме, із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути за договором від 16.05.2024 № 7895996 заборгованість за кредитом у розмірі 12500,00 грн, заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 22425,00 грн, що загалом складає 34925,00 грн, відмовивши у задоволенні позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі 6250,00 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Так, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422,40 грн та на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справ, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 № 13-рп/2000, від 30.09.2009 № 23-рп/2009.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта, інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат повинен бути співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В обґрунтування витрат на правову допомогу стороною позивача було подано договір №02/08/2024 про надання юридичних послуг від 02.08.2024, укладений між ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» та ФОП Руденко К.В., довіреність від 26.02.2024, якою ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» уповноважує адвоката Руденка К.В. представляти інтереси товариства в судах, свідоцтво Руденка К.В. про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ №2412, акт приймання передачі наданих послуг №26 від 29.12.2024 до договору №02/08/2024 про надання юридичних послуг, де визначено загальну вартість юридичних послуг за підготовку позовних заяв про стягнення заборгованості з боржників ТОВ «ФК «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС» згідно реєстру №1 від 29.12.2024 у розмірі 100000,00 грн, витяг з реєстру №1 до акту приймання-передачі наданих послуг №26, де обумовлено, що загальна кількість позовних заяв становить 10 шт. на загальну вартість 100000,00 грн, вартість підготовки позовної заяви про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 за договором №7895996 від 16.05.2024 та клопотання про витребування доказів становить 10000,00 грн, платіжну інструкцію №1866 від 30.12.2024 про перерахування за договором №02/08/2024 про надання юридичних послуг 100000,00 грн.
Враховуючи наведене, а також положення ч.2 ст. 141 ЦПК України, суд бере до уваги обставини справи, те, що позов задоволено частково, а також, враховує принцип розумності та справедливості, та вважає вимоги позивача щодо розподілу судових витрат такими, що підлягають частковому задоволенню, а тому слід стягнути з відповідача в користь позивача 2054,68 грн у рахунок часткового відшкодування витрат зі сплати судового збору та8482,00 грн у рахунок часткового відшкодування витрат за надання правової допомоги, пропорційно частині задоволених вимог (84,82%).
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»(код ЄДРПОУ 41915308, юридична адреса: бул. Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ) заборгованість за договором № 7895996 про надання споживчого кредиту від 16.05.2024, станом на 24.12.2024, у розмірі 34925 (тридцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять п'ять) гривень 00 копійок, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 12500 (дванадцять тисяч п'ятсот) гривень 00 копійок, заборгованості за нарахованими процентами в розмірі 22425 (двадцять дві тисячі чотириста двадцять п'ять) гривень 00 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «УКРГЛОБАЛ-ФІНАНС»(код ЄДРПОУ 41915308, юридична адреса: бул. Вацлава Гавела, буд. 4, м. Київ) в рахунок відшкодування судових витрат зі сплати судового збору 2054 (дві тисячі п'ятдесят чотири) гривні 68 копійок, витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 8482 (вісім тисяч чотириста вісімдесят дві) гривні 00 копійок.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: