14 травня 2025 року
м. Київ
справа №380/17449/23
адміністративне провадження №К/990/17615/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мельник-Томенко Ж.М.,
суддів: Жука А.В., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №380/17449/23 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
У липні 2023 року ОСОБА_1 звернулася в суд з адміністративним позовом до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Івано-Франківськ), в якому просила:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання у встановлений законом строк запитувачу запитуваної в інформаційному запиті від 06.02.2023 інформації у повному обсязі та зобов'язати надати достовірну інформацію у повному обсязі відповідно до запитуваного у інформаційному запиті від 06.02.2023;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання у встановлений законом строк запитувачу запитуваної в інформаційному запиті від 08.05.2023 інформації у повному обсязі та зобов'язати надати достовірну інформацію у повному обсязі відповідно до запитуваного у інформаційному запиті від 18.05.2023;
- відшкодувати завдану моральну шкоду у розмірі 3000000,00 гривень.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 у задоволенні позову в частині стягнення моральної шкоди відмовлено.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 в адміністративній справі №380/17449/23 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про відшкодування моральної шкоди скасовано та ухвалено нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Стягнуто із Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду у сумі 3000 гривень 00 копійок.
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погодившись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачкою 21.04.2025 засобами поштового зв'язку подано касаційну скаргу, яка надійшла до Верховного Суду 25.04.2025.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Суд зазначає таке.
За приписами статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Керуючись частиною п'ятою статті 4 Закону України «Про доступ до судових рішень», згідно з якою судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Єдиного державного реєстру судових рішень з'ясовано, що Восьмий апеляційний адміністративний суд розглянув справу 19.02.2025, повний текст постанови складено 28.02.2025.
З цією касаційною скаргою позивачка звернулась до Верховного Суду 21.04.2025 (через установу поштового зв'язку). В касаційній скарзі позивачка заявляє клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції.
Обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку на касаційне оскарження, заявниця указує на отримання нею копії оскаржуваної постанови суду 22.03.2025. Поряд з цим зазначено, що скаржниця перебувала на стаціонарному лікуванні, у зв'язку із чим була обмежена у коштах та у часі.
Перевіривши клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд виходить з такого.
Верховним Судом в системі "Діловодство спеціалізованого суду" витребувано електронну справу №380/17449/23 з Восьмого апеляційного адміністративного суду та встановлено, що копія постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 дійсно вручена ОСОБА_1 22.03.2025.
Поряд з цим Судом також установлено, що копію постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 також було вручено представнику позивачки - адвокатці Коблик Маріанні Володимирівні шляхом доставки до електронного кабінету 12.03.2025 о 19:20.
Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 251 КАС України).
Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Абзацом другим частини шостої статті 251 КАС України визначено, що якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, з урахуванням зазначених норм КАС України, постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 вважається врученою ОСОБА_1 13.03.2025. Відтак, останнім днем строку на подання касаційної скарги з дня вручення цієї постанови є 14.04.2025.
Разом з тим, скаржниця надала Суду копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого від 21.04.2025, зі змісту якої слідує, що ОСОБА_1 перебувала на стаціонарному лікуванні з 11.04.2025 до 21.04.2025.
З огляду на доводи, наведені позивачкою в обґрунтування клопотання про поновлення строку, враховуючи, що кінцевий строк на звернення до суду із касаційною скаргою припав на період перебування скаржниці на стаціонарному лікуванні, а позивачка подала касаційну скаргу 21.04.2025, без зайвих зволікань після виписки із закладу охорони здоров'я, Суд дійшов висновку про поважність причин пропуску такого строку та наявність підстав для задоволення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Крім того, аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України, в зв'язку з неналежним викладенням підстав касаційного оскарження.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 4 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається в чому полягає порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Зокрема, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Отже, на момент звернення до суду касаційної інстанції, скаржник повинен зазначити конкретний пункт частини четвертої статті 328 КАС України, конкретну підставу касаційного оскарження судових рішень, визначену частиною четвертою статті 328 КАС України та навести відповідне обґрунтування зазначених підстав.
Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Верховний Суд установив, що у скарзі не викладені передбачені частиною четвертою статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку.
Своєю чергою у скарзі викладено лише обставини справи, зроблено вказівку на порушення судами попередніх інстанцій права позивачки на професійну правничу допомогу та порушення норм процесуального права щодо офіційного з'ясування обставин справи, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
Верховний Суд звертає увагу заявника, що на стадії відкриття касаційного провадження касаційній суд не перевіряє законність і обґрунтованість судових рішень, а перевіряє касаційну скаргу на предмет дотримання особою, яка її подає, вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, а також дотримання строків реалізації права на касаційне оскарження.
З урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15.01.2020 №460-IX і які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Також установлено, що в касаційній скарзі заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Підпунктом 13 частини другої статті 3 Закону України «Про судовий збір» визначено, що судовий збір не справляється за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їх посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду.
Відповідно до матеріалів справи, позивачкою в цій справі заявлено позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання у встановлений законом строк запитувачу запитуваної в інформаційному запиті інформації у повному обсязі та стягнення моральної шкоди, завданої цією бездіяльністю.
Відповідно до частини п'ятої статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Зміст указаної норми указує на те, що позовну вимогу про відшкодування шкоди, заявлену в адміністративному судочинстві, обов'язково зумовлює вимога про вирішення публічно-правового спору (наприклад визнання протиправними рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень). За такого правового регулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір. Водночас за вимогу, яка її зумовлює, такий платіж сплачується.
Ураховуючи наведене, судовий збір за оскарження рішень судів попередніх інстанцій в частині позовної вимоги про стягнення моральної шкоди, яка заявлена в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, не справляється.
Аналогічні висновки щодо застосування зазначених норм права містяться в постановах Верховного Суду від 18.10.2019 у справі №405/8768/18, від 13.08.2021 у справі №440/5178/20, від 28.09.2021 у справі №440/2461/20 та від 22.09.2022 у справі №300/6211/21.
З огляду на означене, клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги не підлягає вирішенню.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього кодексу.
Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, а тому відповідно до частини другої статті 332 КАС України Суд дійшов висновку про залишення її без руху зі встановленням особі, яка її подала, строку для усунення недоліків, а саме: надання скарги в новій редакції відповідно до кількості учасників справи, у якій навести належні обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1 - 4 частини четвертої статті 328 КАС України.
Керуючись статтями 169, 248, 328- 330, 332 КАС України, Верховний Суд
Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №380/17449/23 задовольнити.
Визнати причини пропуску строку на касаційне оскарження поважними та поновити процесуальний строк.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25.06.2024 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19.02.2025 у справі №380/17449/23 - залишити без руху.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційну скаргу буде повернуто.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
Ж.М. Мельник-Томенко
А.В. Жук
Н.М. Мартинюк ,
Судді Верховного Суду