14 травня 2025 року
м. Київ
справа №280/8136/21
адміністративне провадження №К/990/17870/25
Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду:
судді-доповідача - Яковенка М. М.,
суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року в адміністративній справі №280/8136/21 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Головне управління ДПС у Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача податковий борг з податку на нерухоме майно у розмірі 18 258,47 грн., та з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 156 403,28 грн., у загальному розмірі 174 661,75 грн.
03 листопада 2021 року ОСОБА_1 було подано до суду зустрічний позов, у якому вона просила суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач за зустрічним позовом) форми "Ф" № 55474-902-0808 від 25 червня 2018 року на суму 39 100,82 грн., № 13950-5907-0808 від 13 березня 2019 року на суму 39 100,82 грн., № 13951-5907-0808 від 27 лютого 2019 року на суму 39 100,82 грн., № 9093-6005-0808 від 07 квітня 2020 року на суму 39 100,82 грн.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року, залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року, адміністративний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг з податку на нерухоме майно , відмінне від земельної ділянки у розмірі 18 258,47 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 156 403,28 грн.
У задоволенні позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовлено повністю.
Не погоджуючись із рішеннями суду першої та апеляційної інстанцій, скаржник подав до Верховного Суду касаційну скаргу в прохальній частині якої просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог зустрічної позовної заяви ОСОБА_1 .
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам ст. 329, 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
1. Згідно ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п'ятою статті 333 цього Кодексу.
Постанова Третього апеляційного адміністративного суду прийнята 25 серпня 2022 року. Разом з тим, скаржник подав касаційну скаргу до поштового відділення лише 24 квітня 2025 року, тобто з пропуском строку касаційного оскарження.
Скаржником в касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, в якому вона посилається на введення воєнного стану в Україні та зазначає про те, що її місце проживання знаходиться на території бойових дій. Також, скаржник звертає увагу на те, що вона проходила тривале лікування, на підтвердження цього нею додано копії виписок з медичної картки стаціонарного хворого № 15695 від 22 травня 2023 року, № 34969 від 21 листопада 2023 року, № 2395 від 06 лютого 2024 року, № 25016 від 22 липня 2024 року.
Проте, як слідує з матеріалів касаційної скарги, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 25 серпня 2022 року, повне судове рішення складено 25 серпня 2022 року, оприлюднено 29 серпня 2022 року, відповідно до копії виписки з медичної картки стаціонарного хворого № 15695 від 22 травня 2023 року, вперше скаржник проходила лікування лише через дев'ять місяців після винесення оскаржуваного судового рішення апеляційної інстанції.
Крім того, необхідно зазначити, що згідно з доданих копій виписок з медичної картки стаціонарного хворого № 15695 від 22 травня 2023 року, № 34969 від 21 листопада 2023 року, № 2395 від 06 лютого 2024 року, № 25016 від 22 липня 2024 року, протягом періоду між перебуванням на стаціонарному лікуванні у скаржника було достатньо часу для звернення до суду з касаційною скаргою на оскаржувані рішення.
Відповідно до ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність.
Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу (ч. 1 ст. 77 КАС України).
Згідно ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Відповідно до ч. 3 ст. 332 КАС України, касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.
2. Відповідно до ч. 4 ст. 330 КАС України до касаційної скарги, зокрема, додається документ про сплату судового збору.
Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Пунктом 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду сплачується 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» в редакції, чинній на час звернення позивача до суду, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, розмір судового збору складав 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» визначено, що станом на 01 січня 2021 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2270,00 грн.
Згідно ч. 6 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах.
Позов майнового характеру у цій справі заявлено у 2021 році юридичною особою у розмірі 174661,75 грн та за зустрічним позовом фізичною особою у розмірі 156403,28 грн.
Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 8368,00 грн (2620,00+1564,00)х200%, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб).
Отже, скаржнику потрібно сплатити судовий збір у розмірі 8368,00 грн.
Водночас Судом встановлено, що в матеріалах касаційної скарги відсутній документ про сплату судового збору, про що провідним спеціалістом відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу управління забезпечення автоматизованого документообігу суду Тетяною Бойко, провідним спеціалістом відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу управління забезпечення автоматизованого документообігу суду Юлією Петрищевою, головним спеціалістом відділу забезпечення функціонування автоматизованого документообігу управління забезпечення автоматизованого документообігу суду Ксенією Петровою було складено акт від 28 квітня 2025 року № 280/8136/21/15999/25 про відсутність квитанції про сплату судового збору.
3. Також, відповідно до ч. 1 ст. 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Згідно ч. 4 ст. 328 КАС України закріплено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі п. 2 ч. 4 ст. 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у ч. 2 і ч.3 ст. 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Із аналізу наведених положень процесуального закону в їхньому логічному взаємозв'язку висновується, що під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у ч. 1 ст. 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) ч. 4 ст. 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
Дослідивши касаційну скаргу щодо її відповідності наведеним вище вимогам процесуального закону, Верховний Суд встановив, що у скарзі не зазначені передбачені ч. 4 ст. 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень у касаційному порядку.
Беручи до уваги зміни до КАС України, що внесені Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 08 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ст. 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання касаційної скарги, її форми та змісту.
У касаційній скарзі заявник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням (рішеннями) із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (ст. ст. 351-354 цього Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом чи не були ним застосовані.
У разі ж подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України, заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій застосовано неправильно, а також обґрунтувати, у чому полягає помилка судів під час застосування відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися.
Верховний Суд наголошує заявнику, що у разі подання касаційної скарги на підставі п. 3 ч. 4 ст. 328 КАС України треба зазначати, щодо яких саме правовідносин Верховний Суд ще не сформував правового висновку, а не абстрактно на це покликатися.
Верховний Суд не має самостійно визначати підставу для касаційного оскарження судових рішень, а таку підставу має вказувати заявник касаційної скарги з одночасним наведенням підстави касаційного оскарження з огляду на обставини справи та висновки судів попередніх інстанцій.
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо неналежного дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому, на думку скаржника, останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їхнього) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом у процесі його (їхньому) ухваленні, та навести аргументи на обґрунтування своєї позиції.
У касаційній скарзі, щодо якої розв'язується питання про відкриття касаційного провадження, скаржник взагалі не зазначає, на підставі якого пункту ч. 4 ст. 328 КАС України подається касаційна скарга, та не наводить належного обґрунтування відповідної підстави.
Отже, у разі не зазначення в касаційній скарзі підстав (підстави), на якій подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 цього Кодексу підстави (підстав) (пункт 4 ч. 2 ст. 330 КАС України) така касаційна скарга має бути залишена без руху.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику касаційної скарги строку у 10 днів для усунення недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції:
- клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, де вказати підстави пропуску з наданням відповідних доказів їх поважності;
- документ про сплату судового збору в установленому законом розмірі;
- касаційної скарги в новій редакції із зазначенням підстав (підстави), на яких подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) ст. 328 КАС України підстави (підстав) (п. 4 ч. 2 ст. 330 КАС України), з належним її обґрунтуванням.
Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м. Києва/Печерський район/22030102; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код ЄДРПОУ: 37993783; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)»; призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (дата оскарження справи) по справі _________(номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).
Керуючись ст. 328, 329, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Відмовити у задоволені клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11 травня 2022 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 25 серпня 2022 року в адміністративній справі №280/8136/21 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.
Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали, а також у разі, якщо наведені скаржником підстави для поновлення строку касаційного оскарження будуть визнання судом неповажними, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач М. М. Яковенко
Судді І. В. Дашутін
О. О. Шишов