Справа № 379/6/25 Головуючий у 1-й інстанції: Шабрацький Г.О.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
13 травня 2025 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Черпака Ю.К.,
суддів Кобаля М.І., Штульман І.В.,
за участі секретаря судового засідання Шіндер Ю.О.,
представника позивача адвоката Слободенюк Г.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційної скарги адвоката Слободенюк Галини Миколаївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 21 січня 2025 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 з вимогами до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 , про визнання дій незаконними та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
03 січня 2025 року ОСОБА_1 через уповноваженого представника - адвоката Слободенюк Галину Миколаївну (далі - позивач/апелянт/ОСОБА_1) звернувся до Таращанського районного суду Київської області з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції (далі - відповідач/ДПП), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - ОСОБА_2 (далі - третя особа/ ОСОБА_2 ), з вимогою скасувати постанову серії 2 АВ № 01185482 від 12 вересня 2022 року у справі про адміністративне правопорушення, винесену інспектором Департаменту патрульної поліції Мясоїд Р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн за частиною першою статті 122 Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Ухвалою судді Таращанського районного суду Київської області від 07 січня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 , подану в його інтересах адвокатом Слободенюк Г.М., залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки оскаржувану постанову винесено 12 вересня 2022 року, а позов подано до суду 03 січня 2025 року, тобто поза встановленим чинним законодавством строком для оскарження даного виду рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. Зазначив, що позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження існування об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до суду протягом встановленого законом строку, а наведені у позові обставини носять суб'єктивний характер, а тому не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду.
На виконання вимог зазначеної ухвали, представник ОСОБА_1 - адвокат Слободенюк Г.М. подала до суду першої інстанції заяву, в якій зазначила, що про існування спірної постанови позивач дізнався лише у липні 2024 року на прийомі в сервісному центрі МВС з приводу заміни посвідчення водія, але про номер її та дату складання стало відомо 20 листопада 2024 року, коли адвокат отримав відповідь на адвокатський запит. Саме ця постанова стала перешкодою для заміни посвідчення водія. До цього позивач її не отримував, так як проходив службу в лавах ЗСУ та про її існування не здогадувався і довідатись не міг. Штраф своєчасно сплатив батько - ОСОБА_2 у 2022 році, так як знав, що це його провина у скоєнні адміністративного правопорушення, яка беззаперечно підтверджується фото і відеоматеріалами, розміщеними на сайті МВС. Позивач став фактично заручником обставин.
Ухвалою судді Таращанського районного суду Київської області від 21 січня 2025 року у задоволенні зави представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Слободянюк Г.М. про поновлення пропущеного строку звернення до суду відмовлено та на підставі пункту 9 частини четвертої статті 169 КАС України повернуто позовну заяву ОСОБА_1 . Мотивами її прийняття стало те, що позивачем пропущено встановлений законом десятиденний строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення, а наведені обставини пропуску суд визнав неповажними. Зокрема, сам факт проходження військової служби не свідчить про наявність об'єктивно непереборних обставин, які унеможливлювали своєчасне звернення до суду. Постанову винесено ще у вересні 2022 року, а позов подано лише у січні 2025 року, при цьому позивач не довів належними доказами того, що він не міг дізнатися про існування відповідної постанови раніше. Суд послався на положення КАС України та практику ЄСПЛ, відповідно до яких процесуальні строки є інструментом забезпечення правової визначеності, а їх поновлення можливе лише за наявності дійсно поважних причин, що в даному випадку не доведено.
В апеляційній скарзі представник позивача просить скасувати ухвалу, справу надіслати до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм матеріального, процесуального права, неповне з'ясування судом обставин. Зокрема зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав неповажними причини пропуску строку звернення до суду, не врахувавши, що позивач дізнався про існування спірної постанови лише у липні 2024 року під час звернення до сервісного центру МВС щодо заміни посвідчення водія, а дату та номер постанови встановив 20 листопада 2024 року за результатами адвокатського запиту. Апелянт підкреслює, що на момент винесення постанови проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , що підтверджується відповідними документами, тому об'єктивно не міг дізнатися про наявність адміністративного стягнення. Крім того, штраф за постановою був сплачений його батьком (третя особа), який фактично керував транспортним засобом на момент правопорушення та визнав свою вину. Вважає, що його мобілізація до Збройних Сил України та відсутність повідомлення про постанову є поважними причинами пропуску строку, що дають підстави для його поновлення.
Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився.
Згідно з частиною другою статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Враховуючи, що особиста участь відповідача в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за його відсутності.
Згідно з частинами першою та другою статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Надаючи правову оцінку наявності підстав для повернення позовної заяви, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з частиною другою статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Порядок здійснення судочинства в адміністративних судах визначає Кодекс адміністративного судочинства України, частиною першою статті 5 якого передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду за захистом, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною першою статті 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Позивачем оскаржено до суду постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, серії 2 АВ № 01185482 від 12 вересня 2022 року, про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною першою статті 122 Кодекс України про адміністративні правопорушення.
Процесуальним законом встановлено на оскарження 10-денний строк з дня вручення такої постанови.
На підставі частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до частин першої, другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Пунктом 9 частини четвертої статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною першою статті 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Згідно з частиною другою статті 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У заяві про поновлення строку позивач послався на те, що про існування спірної постанови дізнався лише у липні 2024 року під час звернення до територіального сервісного центру МВС № 3242 щодо заміни посвідчення водія, яке було видане на дворічний строк. За твердженням позивача, точні реквізити постанови (номер та дата) стали йому відомі лише 20 листопада 2024 року з відповіді на адвокатський запит. Після цього, 28 листопада 2024 року, позивач подав позов до суду, який було повернуто 18 грудня 2024 через відсутність копії оскаржуваної постанови. Повторний позов подано 03 січня 2025 року.
Крім того, позивач зазначає, що на момент винесення постанови 12 вересня 2022 року він проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , куди був мобілізований з 08 серпня 2022 року та перебував там на навчанні до 27 вересня 2022 року, що підтверджується відповідними наказами. Водночас, у 2022 році штраф за постановою було сплачено його батьком - ОСОБА_2 , який визнав, що саме він керував транспортним засобом у момент правопорушення.
Оцінюючи ці обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позов подано з порушенням десятиденного строку, встановленого частиною другою статті 286 КАС України, та не доведено поважності причин його пропуску.
Практика Верховного Суду свідчить, що поновлення процесуального строку є виключним заходом, який застосовується лише за наявності об'єктивних, незалежних від волі особи обставин.
Так, у постанові Верховного Суду від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19 зазначено, що відновлення строку можливе виключно за умови доведення істотних перешкод, які позбавляли особу можливості вчинити процесуальну дію вчасно.
Аналогічну позицію викладено у постановах від 25 листопада 2020 року у справі № 826/7279/17 та від 11 листопада 2021 року у справі № 380/10498/20.
З матеріалів справи вбачається, що 20 листопада 2024 року представником позивача - адвокатом Слободенюк Г.М. отримано відповідь на адвокатський запит, в якій містилися точні реквізити постанови про адміністративне правопорушення (номер, дата, серія). Саме після отримання цих відомостей, як стверджує позивач, у нього з'явилась можливість здійснити належне оскарження в судовому порядку.
Надалі, 28 листопада 2024 року, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування зазначеної постанови. Однак ухвалою судді від 03 грудня 2024 року позовну заяву залишено без руху через відсутність у матеріалах копії оскаржуваної постанови, а ухвалою судді від 18 грудня 2024 року - повернуто позовну заяву у зв'язку з не усуненням її недоліків, яку отримано представником позивача 18 грудня 2024 року через підсистему "Електронний суд".
08 грудня 2024 року представником позивача - адвокатом Слободенюк Г.М. направлено до Департаменту патрульної поліції повторний адвокатський запит, в якому викладено прохання надати копію постанови від 12 вересня 2022 року серії 2АВ № 01185482 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі.
17 грудня 2024 року позивач отримав поштове відправлення з примірником згаданої постанови, що підтверджується відповідною відміткою на поштовому конверті.
Суд апеляційної інстанції враховує обставини перебування позивача з 08 серпня по 27 вересня 2022 року на військовій службі у військовій частині НОМЕР_1 (мобілізований та проходив навчання) і направлення для проходження подальшої військової служби в розпорядження командира військової частини НОМЕР_2 , про зазначено у витязі із наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27 вересня 2022 року № 260, та вважає датою отримання ним оскаржуваної постанову 17 грудня 2024 року, тому саме з цієї дати у позивача розпочався перебіг 10-денного строку на звернення до адміністративного суду.
Відповідно, граничною датою подання позовної заяви було 27 грудня 2024 року, однак позов подано лише 03 січня 2025 року, тобто після спливу передбаченого законом строку.
При цьому клопотання про поновлення строку не містить належного обґрунтування наявності непереборних причин пропуску цього строку, а також не містить доказів, які б підтверджували існування об'єктивних перешкод для подання позову у період з 17 по 27 грудня 2024 року, а також після цього і до 03 січня 2025 року.
Окремо колегія суддів зазначає, що оскаржувана постанова винесена за результатами автоматичної фіксації порушення правил дорожнього руху, передбаченого частиною першою статті 122 КУпАП, тобто у сфері застосування спеціального порядку притягнення до відповідальності, де власник (відповідальний користувач) транспортного засобу притягується до відповідальності незалежно від того, хто фактично керував авто в момент порушення.
Заява третьої особи ( ОСОБА_2 ) про визнання вини була подана у листопаді 2024 року. Як підтверджується відповіддю ДПП від 17 січня 2025 року № 828-2025, ця заява залишена без розгляду, оскільки подана з пропуском встановленого статтею 279-3 КУпАП 20-денного строку.
Крім того, сам по собі факт повернення першої позовної заяви 18 грудня 2024 року через її недоліки не перериває строк звернення до суду, а повторне подання позову 03 січня 2025 року відбулося вже після спливу передбаченого законом строку.
При цьому клопотання про поновлення строку не містить належного обґрунтування причин пропуску й цього строку, а також не надано доказів, які б підтверджували існування об'єктивних перешкод для повторного за межами 10-денного строку подання позову.
Враховуючи, що позов подано після закінчення встановленого законом строку, а підстави, наведені позивачем у заяві про його поновлення, були обґрунтовано визнані судом першої інстанції неповажними, суд першої інстанції правильно застосував частину другу статті 123 КАС України, яка передбачає повернення позовної заяви у разі, якщо підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду є неповажними.
Крім того, апелянтом у межах апеляційного провадження не подано жодних нових доказів, які б свідчили про наявність об'єктивних непереборних обставин, що унеможливлювали своєчасне звернення до суду та підтверджували поважність причин пропуску строку. Доводи апеляційної скарги фактично повторюють ті обставини, які вже були предметом розгляду суду першої інстанції та отримали належну правову оцінку.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах Perez de Rada Cavanilles v. Spain, Мельник v. Україна, процесуальні строки встановлюються з метою забезпечення юридичної визначеності та належного здійснення правосуддя, а тому не можуть бути поновлені без достатніх, об'єктивних і переконливих підстав. Надмірне зволікання зі зверненням до суду, без доведення непереборних обставин, суперечить зазначеним принципам.
З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції всебічно і повно з'ясував обставини справи, надав їм належну правову оцінку, його ухвала відповідає нормам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись статтями 272, 286, 308, 311, 315, 316, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу адвоката Слободенюк Галини Миколаївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без задоволення, а ухвалу Таращанського районного суду Київської області від 21 січня 2025 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Черпак Ю.К.
Судді: Кобаль М.І.
Штульман І.В.