П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
14 травня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/29363/24
Перша інстанція: суддя Вовченко О.А.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Вербицької Н.В.,
суддів - Джабурії О.В.,
- Кравченка К.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційні скарги ОСОБА_1 , НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
19 вересня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просила:
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не застосування з 29 січня 2020 року по 20 грудня 2020 року, при обчисленні ОСОБА_1 грошового забезпечення, матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільнені, грошової компенсації за не отриману додаткову відпустку у зв'язку з наявністю дітей до 15 років за кожен відповідний рік, грошової допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, за період з 29.01.2020 по 20.12.2020 року, розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року;
- зобов'язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) виплатити грошове забезпечення ОСОБА_1 (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу на оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань, одноразову грошову допомогу при звільнені, грошову компенсацію за не отриману додаткову відпустку у зв'язку з наявністю дітей до 15 років за кожен відповідний рік, грошової допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами, за період з 29.01.2020 по 20.12.2020 року, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2020 року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", із урахування виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що під час проходження нею служби у ВЧ НОМЕР_2 , відповідач невірно обраховував її грошове забезпечення за період з 29.01.2020 року по 20.12.2020 року, зокрема, при обрахунку мав бути застосований прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений законом станом на 01 січня 2020 року, проте протиправно застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений законом станом на 01.01.2018.
Відповідач заперечував проти задоволення позову, зазначаючи, що грошове забезпечення позивача обраховувалось відповідно до вимог чинного законодавства. Після скасування у судовому порядку п.4 постанови № 704, відповідні зміни до цього пункту внесені не були, у зв'язку із чим станом на час виникнення спірних відносин, пункт 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 в період з 29 січня 2020 року по 20 грудня 2020 року грошового забезпечення, а також виплаченої за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
Зобов'язано НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату грошового забезпечення за період з 29 січня 2020 року по 20 грудня 2020 року, а також виплаченої за вказаний період грошової допомоги для оздоровлення, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" станом на 01.01.2020 р. на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач і відповідач подали апеляційні скарги, в якій посилаючись на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, позивач - про задоволення позовних вимог в повному обсязі, відповідач - про відмову в задоволенні позовних вимог.
Зокрема, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що первісна редакція пункту 4 постанови № 704 не може бути застосована до визначення розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, оскільки такі зміни, після скасування п.6 постанови № 103, якою внесені зміни до п.4 постанови № 704, в судовому порядку, до постанови № 704 не вносились.
Позивач в апеляційні скарзі зазначає, що одноразова грошова допомога при звільнені, грошова компенсація за не отриману додаткову відпустку у зв'язку з наявністю дітей до 15 років за кожен відповідний рік, грошова допомога у зв'язку з вагітністю та пологами обраховуються виходячи із грошового забезпечення за період з 29.01.2020 по 20.12.2020 року, вимоги щодо перерахунку якого задовольнив суд першої інстанції.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідача, дослідивши доводи апеляційних скарг, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 проходила військову службу у НОМЕР_1 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) зокрема у період з 29.01.2020 по 13.08.2024.
З 26.04.2021 по 13.08.2024) ОСОБА_1 знаходилась у соціальній відпустці по догляду за дитиною.
Відповідно до наказу начальника НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 13.08.2024 року №517 виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення штаб-сержанта ОСОБА_1 (11-009836), інспектора прикордонної служби 2 категорії - техніка відділення застосування системи оптико-електронного спостереження відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » (тип Б), яка звільнена з військової служби у запас Збройних Сил України наказом начальника НОМЕР_1 прикордонного загону від 25.07.2024 №470-ос за підпунктом «г» (через такі сімейні обставини або інші поважні причини (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): військовослужбовці жінки, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а також якщо дитина потребує домашнього догляду тривалістю, визначеною в медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку пункту 3 частини п'ятої статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Вказаним наказом зокрема визначено виплатити позивачу одноразову грошову допомогу при звільненні з військової служби в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за 12 повних календарний років служби, грошову компенсацію за 50 невикористаних календарних днів додаткової відпустки, передбаченої статтею 19 Закону України «Про відпустки» № 504/96 як одному з батьків, які мають двох або більше дітей віком до 15 років за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 роки та що остаточною датою закінчення проходження військової служби вважається 13 серпня 2024 року.
Позивач звернулась до відповідача із заявою, в якій просила перерахувати та виплатити грошове забезпечення (розміри посадового окладу та окладу за військовим званням), матеріальну допомогу для вирішення соціально - побутових питань, матеріальну допомогу на оздоровлення, одноразову грошову допомогу при звільнені, грошову компенсацію за не отриману додаткову відпустку у зв'язку з наявністю дітей до 15 років за кожен відповідний рік за період з 29.01.2020, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового i начальницького складу та деяких інших осіб", із урахування виплачених сум.
Листом від 12.09.2024 року №09/К-11776/12098 НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України повідомив позивача, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» пункту 4 розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт. Правових підстав для нарахування та виплати грошового забезпечення та інших одноразових додаткових видів грошового забезпечення шляхом множення розміру прожиткового мінімуму встановленого на 1 січня 2020 року, на 1 січня 2021 року не має.
Вважаючи протиправним виплату грошового забезпечення у меншому розмірі, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що доводи позивача про невірний обрахунок її грошового забезпечення (основних і додаткових йоговидів) відповідачем з 29 січня 2020 року по 20 грудня 2020 року знайшли підтвердження.
Відмовляючи в задоволенні частини позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем до суду доказів отримання нею матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільнені, грошової компенсації за не отриману додаткову відпустку у зв'язку з наявністю дітей до 15 років за кожен відповідний рік, грошової допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами у період з 29.01.2020 - 20.12.2020 не надано.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 № 2011-XII до складу грошового забезпечення, окрім іншого, входять посадовий оклад та оклад за військовим званням.
Частиною 4 статті 9 Закону № 2011-XII вказано, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
30 серпня 2017 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (постанова № 704), яка передбачала з 01.03.2018 збільшення розмірів посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців.
Пунктом 2 постанови № 704, установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до постанови № 704, встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Пунктом 4 постанови №704 (в первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" (далі - постанова № 103).
Пунктом 6 постанови №103, внесено зміни постанови №704, внаслідок яких пункт 4 Постанови №704 викладено у новій редакції, а саме: "4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14".
При цьому, зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови № 704, визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року".
Проте, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України №103, яким були внесені зміни до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704.
Вказаною постановою скасовані зміни, у тому числі до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України №704, та відновлено його попередню редакцію (станом на 30.07.2018), згідно якої розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Відповідно до частини другої статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.
Таким чином, саме з 29.01.2020 - дня набрання законної сили рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду у справі №826/6453/18 - діє редакція пункту 4 постанови №704, яка діяла до зазначених змін.
Враховуючи викладене, оскільки зміни внесені постановою №103, зокрема, до пункту 4 постанови №704, визнані у судовому порядку нечинними, з 29.01.2020 діє редакція пункту 4 постанови №704, яка діяла до зазначених змін, в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018, а прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, але з гарантією того, що такий показник прожиткового мінімуму повинен становити не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
При вирішенні питання щодо можливості застосування мінімальної заробітної плати, в даному випадку не менше її 50 відсотків, як розрахункової величини при обрахунку посадового окладу, судова колегія враховує, що пунктом 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 01 січня 2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Норми пункту 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №1774-VIII були чинними як на дату прийняття постанови №704, так і станом після 29.01.2020 неконституційними не визнавалися.
Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є постанова №704, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, перевагу слід надати положенням Закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у статті 8 Конституції України.
Крім того, враховуючи висновки Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року у справі №240/4946/18, щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VІІІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають, судова колегія доходить висновку, що п.4 постанови № 704 з 29.01.2020 року має застосовуватись у наступній редакції:
«Розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14».
Матеріалами справи підтверджено та визнається сторонами, що за період з 29.01.2020 по 18.07.2022 відповідач нараховував та виплачував позивачу посадовий оклад та оклад за військовим званням, та всі виплати які обчислені з цих величин, обчислюючи його розмір в порядку, визначеному п.4 постанови № 704 в редакції, яка втратила чинність, а саме виходячи із прожиткового мінімуму 2018 року, чим допустив протиправну бездіяльність, а тому, позовні вимоги в даній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб установлено - 2 102 гривні, Законом України "Про Державний бюджет України на 2021 рік"- 2 270 гривні, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"- 2 481 гривні, Законом України "Про Державний бюджет України на 2022 рік"- 2 684 гривні в той час коли Законом України "Про Державний бюджет України на 2018 рік", прожитковий мінімум встановлювався у розмірі 1 762 грн.
З вищевикладеного слідує, що за період з 29.01.2020 по 20.12.2020 у позивача виникло право на обчислення розміру посадового окладу та окладу за військовим званням шляхом застосування пункту 4 постанови №704 в первинній редакції, а саме множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховним Судом, зокрема, у справах №440/6017/21 від 02 серпня 2022, № 320/9431/21 від 30 березня 2023 року, № 300/3722/23 від 16.04.2025 року.
З викладеного вбачається, що доводи апеляційної скарги відповідача в цій частині не знайшли свого підтвердження.
Доводи апеляційної скарги відповідача фактично зводяться до незгоди з позицією Верховного Суду, однак відповідно до ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо перерахунку виплаченої позивачу грошової допомоги у зв'язку із вагітністю та пологами, матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань, одноразової грошової допомоги при звільнені, грошової компенсації за не отриману додаткову відпустку у зв'язку з наявністю дітей до 15 років за кожен відповідний рік, судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається з особової картки грошового забезпечення позивача, в січні 2021 року позивачу виплачена допомога по вагітності та пологах.
Відповідно до п.1 ч.7 розділу V Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України 25 червня 2018 року № 558, жінкам-військовослужбовцям у разі надання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами виплачується допомога у зв'язку з вагітністю та пологами у розмірі 100 відсотків їх грошового забезпечення. Порядок призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2001 року № 1751 «Про призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми».
Під час обчислення розміру цієї допомоги враховуються всі види грошового забезпечення (крім одноразових додаткових видів), які вони отримують згідно із законодавством на день надання відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами.
Жінкам-військовослужбовцям, які на день вибуття у відпустку у зв'язку з вагітністю та пологами перебували в розпорядженні відповідних начальників (командирів), і тим, яких було звільнено з посад (у тому числі у зв'язку зі скороченням штатних посад), виплачуються посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які вони отримували відповідно до законодавства за штатними посадами перед зарахуванням у розпорядження.
Враховуючи, що допомога у зв'язку з вагітністю та пологами нарахована позивачу у січні 2021 року, у відпустку в зв'язку із пологами позивач вийшла у 2021 році, то така допомога, відповідно до приписів Інструкції № 558 виплачується з урахуванням виплати грошового забезпечення на день надання відпустки, тобто у 2021 році.
В свою чергу, грошове забезпечення позивача у 2021 році не було предметом даної справи, не перераховувалось, а отже і не підлягає перерахунку надана позивачу грошова допомога у зв'язку із вагітністю та пологами.
Крім того, за приписами пункту 5 глави 9 розділу V Інструкції № 558, військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби), які в разі звільнення з військової служби мають право на отримання одноразової грошової допомоги, до їх грошового забезпечення, з якого нараховується ця одноразова грошова допомога, включаються, серед інших, для військовослужбовців, які на день звільнення з військової служби перебували в розпорядженні відповідних начальників (командирів), і тих, які до дня звільнення з військової служби були звільнені з посад (у тому числі у зв'язку зі скороченням штатних посад), - посадовий оклад, оклад за військовим званням і щомісячні додаткові види грошового забезпечення (крім винагород), які вони отримували відповідно до законодавства за останніми штатними посадами, з урахуванням змін у вислузі років і нормах грошового забезпечення, у тому числі зміни розмірів посадових окладів та окладу за військовим званням.
Так, 20 травня 2023 року постановою Кабінету Міністрів України №481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №103, та внесення зміни до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704» скасовано дію підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанови №103 та внесені зміни до пункту 4 постанови №704, відповідно до яких абзац перший зазначеного пункту викладено у наступній редакції:
«Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
Зазначені зміни набули чинності 20 травня 2023 року.
Отже, з дати набуття чинності зазначених змін, тобто і станом на день виплати позивачу одноразової грошової допомоги при звільненні, розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб є стала величина у розмірі 1762 гривні.
Відповідно до абзацу 4 пункту 6 глави 8 розділу V Інструкція № 558, грошова компенсація за всі невикористані дні відпустки провадиться виходячи з розміру місячного грошового забезпечення, право на отримання якого має військовослужбовець відповідно до чинного законодавства, на день виключення зі списків особового складу органу Держприкордонслужби.
На день виключення ОСОБА_1 , а саме 13 серпня 2024 року, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються, виходячи з розміру 1762 гривні (пункт 4 постанови № 704).
Крім того, з картки особового рахунку позивача вбачається, що позивач у 2020 році не отримувала матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, а тому вимога про її перерахунок також не підлягає задоволенню.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 , що розрахунок спірних виплат здійснюється на підставі останнього отриманого грошового забезпечення, суперечить приписам Інструкції № 558.
Суд першої інстанції по суті вірно вирішив справу в цій частині, однак помилково зазначив, що позивачем не надано доказів виплати спірних складових грошового забезпечення, в той час як виплати таких складових підтверджується матеріалами справи. Суд не надав правової оцінки порядку виплати спірних складових грошового забезпечення, однак відповідно до Інструкції № 558 вони в даному випадку не підлягають перерахунку.
У зв'язку із викладеним, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції, на підставі ч.4 ст.317 КАС України, підлягає зміні з мотивів відмови в задоволенні частини позовних вимог. В частині задоволених позовних вимог рішення суду першої інстанції залишається без змін.
Враховуючи, що дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, що підтверджується ухвалою суду про відкриття провадження від 24 вересня 2024 року, постанова суду апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду лише з підстав, передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Керуючись ст.ст.308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, судова колегія
Апеляційні скарги ОСОБА_1 , НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року - змінити з мотивів відмови в задоволенні частини позовних вимог.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 21 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Головуючий: Н.В.Вербицька
Суддя: О.В.Джабурія
Суддя: К.В.Кравченко