14 травня 2025 року м. Дніпросправа № 160/30838/24
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача: Шальєвої В.А.
суддів: Чередниченка В.Є., Іванова С.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року (суддя Сліпець Н.Є.) в справі № 160/30838/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровської області (далі - ГУ ДПС) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27 серпня 2021 року № 1002953-2406-0464 про визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати фізичних осіб за 2021 рік в розмірі 219255,72 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 27.08.2021 №1002953-2406-0464 щодо визначення ОСОБА_1 зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 219255,72 грн за 2021 рік.
В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення, ухваливши нове про відмову у задоволенні позову.
Апелянт вказує, що за даними інформаційної системи ДПС України ОСОБА_1 є орендарем земельної ділянки площею 0,5564 га, кадастровий номер 1210100000:09:007:0038, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Договір оренди землі від 10.05.2006 року (державна реєстрація договору оренди землі від 01.12.2006 року за № 0406104001111), строком дії на п'ятнадцять років.
Звертає увагу, що відсутні докази того, що позивачем вчинено дії щодо укладення з міською радою в установленому порядку договір про розірвання договору оренди землі, здійснено його нотаріальне посвідчення та проведення державної реєстрації прав за цим договором.
Дніпровською міською радою 27 липня 2016 року прийнято рішення № 119/12 «Про припинення гр. ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 », яким ОСОБА_1 зобов'язано у тримісячний строк з моменту прийняття цього рішення укласти з міською радою в установленому порядку договір про розірвання договору оренди землі, здійснити нотаріальне посвідчення договору та провести державну реєстрацію прав за цим договором відповідно до вимог чинного законодавства.
Враховуючи, що ОСОБА_1 не укладено договору про розірвання договору оренди землі та не здійснено державну реєстрацію прав, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, договір оренди землі від 10.05.2006 року вважається чинним.
Тому ОСОБА_1 сформовано податкове повідомлення-рішення за податковий період 2021 рік від 27.08.2021 року № 1002953-2406-0464 на суму 219255,72 грн.
Звертає увагу, що суб'єкт господарювання (орендар) у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки державної і комунальної власності сплачує орендну плату за фактичний період у поточному році перебування землі у користуванні, тобто до вчинення відповідних дій щодо припинення державної реєстрації договору оренди земельної ділянки, якщо інше не передбачено істотними умовами такого договору та повернення земельної ділянки орендодавцю (відповідному органу виконавчої влади чи відповідній сільській, селищній, міській раді) на умовах, визначених договором.
Враховуючи, що обов'язок сплати цього податку для його платника виникає з моменту набуття (переходу) в установленому законом порядку права власності на земельну ділянку чи права користування нею і триває до моменту припинення (переходу) цього права, податкове повідомлення-рішення №1002953-2406-0464, якими визначено грошові зобов'язання з орендної плати за 2021 рік, є законним та правомірним.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін.
Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 10.05.2006 між ОСОБА_1 та Дніпропетровською міською радою укладено договір оренди землі №1675, відповідно до умов якого ОСОБА_1 отримала на 15 років земельну ділянку площею 0,5564 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:09:007:0038, по фактичному розміщенню адміністративно-виробничих будівель.
25.06.2008 між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна №1453, посвідчений 25.06.2008 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Кулінічем С.А., згідно з умовами якого ОСОБА_1 передала у власність належну їй на праві приватної власності частину комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 прийняла у власність та оплачує суму грошей за частину комплексу.
17.06.2013 між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , укладено договір купівлі-продажу будівель та споруд №1790, посвідчений 17.06.2013 приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Сисоєнко І.В., за умовами якого продавець передає у власність, а покупці приймають будівлі та споруди, які знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 , розташовані на земельній ділянці площею 0,5564 га, кадастровий номер 1210100000:09:007:0038.
27.07.2016 Дніпропетровською міською радою прийнято рішення №119/12 “Про припинення ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 », яким вирішено зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку, площею 0,5564 га (кадастровий номер 1210100000:09:007:0038) за адресою: АДРЕСА_1 за територіальною громадою м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради; договір оренди землі від 10.05.2006, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В., припинити шляхом розірвання за взаємною згодою сторін, уклавши договір про розірвання цього договору оренди землі, а право користування ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , визнати таким, що припинилось, з умовами, що ОСОБА_1 має сплатити оренду плату за один рік з моменту прийняття цього рішення, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладання договору оренди землі на тих самих умовах з наданням відповідної документації з землеустрою. Також зобов'язано ОСОБА_1 у тримісячний строк з моменту прийняття цього рішення укласти з міською радою в установленому порядку договір про розірвання договору оренди землі; здійснити нотаріальне посвідчення договору та провести державну реєстрацію прав за цим договором.
27.08.2021 Головним управлінням ДПС в Дніпропетровській області прийнято податкове повідомлення-рішення №1002953-2406-0464 про зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 219 255,72 за 2021 рік, яке отримане позивачем лише 17.09.2024, що підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.
Врахувавши, що на підставі договорів купівлі-продажу від 25.06.2008 та 17.06.2013 позивач відчужила нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , суд першої інстанції вважав, що з моменту набуття права власності на будівлі і споруди нові власники стали фактичними орендарями земельної ділянки площею 0,5564 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:09:007:0038, а для попереднього орендаря - позивача договір оренди припинився, що також вказано у рішенні Дніпропетровської міської ради №119/12 від 27.07.2016 про припинення останньою права користування земельною ділянкою та розірвання договору оренди.
За таких обставин суд першої інстанції дійшов висновку, що з 17.06.2013, з дати повного відчуження будівель і споруд, у позивача відсутній обов'язок з орендної плати за земельну ділянку площею 0,5564 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:09:007:0038, та такий обов'язок перейшов до нових користувачів земельною ділянкою.
Судом першої інстанції з цього питання враховано рішення Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20.12.2022 у справі №206/1280/22, яким визнаний припиненим з 17.06.2013 договір від 10.05.2006 оренди земельної ділянки площею 0,5564га за адресою: АДРЕСА_1 . кадастровий номер 1210100000:09:007:0038, укладений між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1
Приведені обставини слугували підставою для висновку суду першої інстанції про протиправність податкового повідомлення-рішення від 27.08.2021 №1002953-2406-0464 про зобов'язання з орендної плати за землю в сумі 219 255,72 за 2021 рік.
Суд визнає приведені висновки обґрунтованими, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що між ОСОБА_1 та Дніпропетровською міською радою 10 травня 2006 року укладено договір оренди землі №1675, за умовами якого позивачу передано в оренду строком на 15 років земельну ділянку площею 0,5564 га за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:09:007:0038, по фактичному розміщенню адміністративно-виробничих будівель.
ОСОБА_1 25 червня 2008 року 17 червня 2013 року відчужено нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташоване на земельній ділянці площею 0,5564 га, кадастровий номер 1210100000:09:007:0038.
Рішенням Дніпропетровської міської ради від 27 липня 2016 року №119/12 «Про припинення ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 » вирішено зареєструвати право комунальної власності на земельну ділянку, площею 0,5564 га (кадастровий номер 1210100000:09:007:0038) за адресою: АДРЕСА_1 за територіальною громадою м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради; договір оренди землі від 10.05.2006, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В., припинити шляхом розірвання за взаємною згодою сторін, уклавши договір про розірвання цього договору оренди землі, а право користування ОСОБА_1 земельною ділянкою за адресою: АДРЕСА_1 , визнати таким, що припинилось, з умовами, що ОСОБА_1 має сплатити оренду плату за один рік з моменту прийняття цього рішення, якщо протягом зазначеного періоду не надійшло пропозицій від інших осіб на укладання договору оренди землі на тих самих умовах з наданням відповідної документації з землеустрою. Зобов'язано ОСОБА_1 у тримісячний строк з моменту прийняття цього рішення укласти з міською радою в установленому порядку договір про розірвання договору оренди землі; здійснити нотаріальне посвідчення договору та провести державну реєстрацію прав за цим договором.
ГУ ДПС 27 серпня 2021 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 1002953-2406-0464 про визначення ОСОБА_1 суми податкового зобов'язання з орендної плати фізичних осіб за 2021 рік в розмірі 219255,72 грн.
Спірним в цій справі є питання наявності у фізичної особи обов'язку з внесення орендної плати після закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) встановлено, що плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
У розумінні підпункту 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Згідно з підпунктом 270.1.2 пункту 270.1 статті 270 об'єктом оподаткування орендною платою є земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Відповідно до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Форма надання інформації затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
Договір оренди земель державної і комунальної власності укладається за типовою формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Згідно із пунктом 288.4 статті 288 ПК України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.
За приписами пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
За змістом підпункту 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України розмір орендної плати не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів визначені статтями 285-287 Податкового кодексу України.
Абзацом першим пункту 286.5 статті 286 ПК України визначено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
Згідно з підпунктом 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України базою оподаткування земельним податком є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Відповідно до пункту 289.1 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Статтею 792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.
Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Спеціальним законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є Закон України «Про оренду землі» №161-XIV від 06 жовтня 1998 року (далі - Закон №161-XIV).
Статтею 14 Закону №161-XIV встановлено, що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально. Власник земельної ділянки може встановити вимогу нотаріального посвідчення договору оренди землі та скасувати таку вимогу. Встановлення (скасування) вимоги є одностороннім правочином, що підлягає нотаріальному посвідченню. Така вимога є обтяженням речових прав на земельну ділянку та підлягає державній реєстрації в порядку, визначеному законом.
Відповідно до частини першої статті 19 Закону №161-XIV строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін, але не може перевищувати 50 років. Дата закінчення дії договору оренди обчислюється від дати його укладення. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.
За положеннями статті 31 Закону №161-XIV договір оренди землі припиняється в разі, зокрема, набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці.
Відповідно до частини третьої статті 7 Закону № 161-XIV у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю, споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю, споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля, споруда.
Відповідно до частини другої статті 120 Земельного кодексу України якщо житловий будинок, будівля, споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
За приписами до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю, споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю, споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об'єкти (крім багатоквартирних будинків).
Отже, аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що орендну плату за користування землею зобов'язана сплачувати особа, яка фактично користується земельною ділянкою, зокрема, особа, до якої перейшло право власності на будівлі і споруди, розташовані на орендованій земельній ділянці.
При цьому з моменту набуття права власності на будівлі і споруди, нові власники стали фактичними орендарями земельної ділянки площею 0,5564 га, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:09:007:0038, а для попереднього орендаря ОСОБА_1 договір оренди припинився, що і зафіксовано рішенням Дніпропетровської міської ради №119/12 від 27 липня 2016 року про припинення ОСОБА_1 права користування земельною ділянкою по АДРЕСА_2 та розірвання договору оренди.
Відтак, з 17 червня 2013 року, з дати повного відчуження будівель і споруд, у ОСОБА_1 не є платником орендної плати за земельну ділянку площею 0,5564 га по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 1210100000:09:007:0038, адже обов'язок зі сплати орендної плати перейшов до нових власників об'єкта нерухомого майна та користувачів земельної ділянки.
Доводи апелянта про те, що позивачем не укладено нотаріально посвідченого договору розірвання договору оренди землі, не здійснено державної реєстрації припинення оренди землі суд відхиляє, адже ці обставини не спростовують факту припинення договору оренди земельної ділянки, в якій орендарем була позивач.
З цього питання суд першої інстанції доречно звернув увагу на те, що рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 грудня 2022 року у справі №206/1280/22 визнаний припиненим з 17 червня 2013 року договір від 10 травня 2006 року, укладений між Дніпропетровською міською радою та ОСОБА_1 оренди земельної ділянки площею 0,5564 га по АДРЕСА_2 , кадастровий номер 1210100000:09:007:0038, а також враховано, що з моменту відчуження будівель і споруд право оренди землі, на якій вони розташовані, припиняється в силу закону та додаткове оформлення припинення договору оренди не вимагається.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що не перевищує: для юридичних осіб - ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто ця справа є справою незначної складності у розумінні п. 6 ч. 6 ст. 12 КАС України, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року в справі № 160/30838/24 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року в справі № 160/30838/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати ухвалення 14 травня 2025 року та відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених цим пунктом.
Повне судове рішення складено 14 травня 2025 року.
Суддя-доповідач В.А. Шальєва
суддя В.Є. Чередниченко
суддя С.М. Іванов