Справа № 361/1399/24 Головуючий у суді І інстанції Петришин Н.М.
Провадження № 22-ц/824/3124/2025 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
09 травня 2025 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Голуб С.А., суддів: Слюсар Т.А., Таргоній Д.О., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» на заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2024 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У лютому 2024 року товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (далі - ТОВ «Бізнес Позика») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтувало тим, що 17 червня 2021 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 333995-КС-001 про надання кредиту, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору відповідач отримав кредит у розмірі 21 000,00 грн строком на 24 тижні зі сплатою процентів за користування грошовими коштами за фіксованою ставкою 0,86588096 % в день.
17 червня 2021 року позивачем перераховано ОСОБА_1 суму кредиту у розмірі 21 000,00 грн на його картковий рахунок НОМЕР_1 , тобто виконано свої зобов'язання за договором.
29 червня 2021 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1 до договору № 333995-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якої відповідачу було надано додатковий кредит у розмірі 6 000,00 грн із сплатою комісії в сумі 900,00 грн.
Однак, відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, лише частково погасив заборгованість у розмірі 261,90 грн, у зв'язку з чим станом на 09 січня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 69 391,46 грн, що складається із: 26 738,10 грн - суми прострочених платежів по тілу кредиту; 38 603,36 грн - суми прострочених платежів по процентах; 4 050,00 грн - суми прострочених платежів за комісією.
На підставі викладеного ТОВ «Бізнес Позика» просило суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання кредиту у загальному розмірі 69 391,46 грн, а також сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2024 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 333995-КС-001 про надання кредиту від 17 червня 2021 року у розмірі 58 555,53 грн та судовий збір у розмірі 2 034,82 грн.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням в частині незадоволених позовних вимог про стягнення нарахованих процентів за користування кредитом у розмірі 10 835,93 грн, позивач в особі представника за довіреністю - Клименка Т.В. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Вважає оскаржуване рішення суду першої інстанції незаконним, необґрунтованим, ухваленим з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, а також з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи.
Позивач стверджує, що суд помилково зазначив в оскаржуваному рішення, щонарахування відсотків здійснювалась позивачем поза межами передбаченого умовами договору строку кредитування, тобто після 02 грудня 2021 року, не врахувавши, що відсотки по кредитному договору № 333995-КС-001 були нараховані в період його дії за кожен день користування кредитом на залишок по кредиту та в межах строку дії договору.
За умовами договору про надання кредиту, якщо позичальник сплачує заборгованість без порушень графіку платежів, визначеного пунктом 3 договору, то лише в такому випадку треба було б сплатити проценти за користування кредитом в сумі 22 050,00 грн, оскільки у цьому випадку з кожним платежем сума загального боргу, на яку нараховується кожного дня проценти за відсотковою ставкою 0,86588096 %, зменшується.
Окрім того, у пункті 6 додаткової угоди № 1 до договору про надання кредиту сторони визначили новий обов'язковий графік платежів, згідно із яким якщо позичальник сплачує заборгованість без порушень цього графіку, то лише в такому випадку треба було б сплатити проценти за користування кредитом в сумі 25 141,61 грн, адже у такому випадку з кожним платежем сума загального боргу, на яку нараховується кожного дня проценти за відсотковою ставкою 0,86588096 %, зменшується.
Проте, позичальником було здійснено лише один платіж у розмірі 261,90 грн на погашення кредиту, розрахунок та розмір якої зазначені у розрахунку заборгованості за договором № 333995-КС-001, чим порушено зобов'язання, встановлені договором, що призвело до подорожчання кредиту, оскільки відсоткова ставка у розмірі 0,86588096 % нараховується за кожен день користування кредитом на залишок заборгованості, що чітко передбачено пунктом 2 договору.
Із розрахунку заборгованості за кредитом вбачається, що проценти за користування кредитом за відсотковою ставкою у розмірі 0,86588096 % нараховані позивачем в межах дії договору (24 тижні), а саме з 17 червня 2021 року по 02 грудня 2021 року включно, тобто після останньої дати проценти не нараховувались.
Згідно вказаного розрахунку заборгованості, починаючи з 02 грудня 2021 року розмір нарахованих процентів зафіксований і становив 38 603,36 грн і вже починаючи з 03 грудня 2021 року не збільшувався, що відповідає умовам кредитного договору та вимогам чинного законодавства.
При цьому нарахування штрафних санкцій, які передбачені статтею 625 ЦК України, не здійснювалось та не заявлялось у позовних вимогах.
Відповідач правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно із частиною першою статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Частиною першою статті 7 ЦПК України встановлено, що розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
У зв'язку з наведеним та на підставі ухвали апеляційного суду про призначення справи до судового розгляду у порядку письмового провадження, перегляд справи в апеляційному порядку здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
Відповідно до вимог статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Зазначеним вимогам закону ухвалене у справі судове рішення в оскаржуваній частині не відповідає.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 17 червня 2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 333995-КС-001 про надання кредиту (а.с. 35, 36).
Відповідно до пункту 1 договору кредитодавець надає позичальнику кредит у розмірі 21 000,00 грн строком на 24 тижні - до 02 грудня 2021 року на умовах сплати процентів за користування грошовими коштами у розмірі 0,86588096 % в день (фіксована ставка) та комісії за надання кредиту у розмірі 3 150,00 грн.
Згідно копії паспорту споживчого кредиту орієнтовна загальна вартість кредиту для позичальника за весь строк користування коштами (у тому числі тіло кредиту, відсотки, комісії та інші платежі) становить 58 555,53 грн (а.с. 37-40).
17 червня 2021 року позивачем перераховано відповідачу суму кредиту у розмірі 21 000,00 грн на його картковий рахунок НОМЕР_2 , про що свідчить копія квитанції № 416816884 від 17 червня 2021 року (а.с. 51).
Відповідно до пункту 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом нараховується на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Пунктом 3 договору сторонами погоджено графік платежів, якого повинен дотримуватись позичальник.
Вищевказаний договір про надання кредиту укладений в електронній формі через особистий кабінет позичальника на сайті кредитодавця. Укладення договору підтверджується пропозицією укласти договір (офертою) № 333995-КС-001 від 17 червня 2021 року, прийняттям (акцептом) пропозиції (оферти) щодо укладення договору № 333995-КС-001 від 17 червня 2021 року та візуальною формою послідовності дій клієнта (а.с. 33, 34, 41, 42, 56-58).
Крім того, 29 червня 2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено додаткову угоду № 1 до договору № 333995-КС-001 про надання кредиту від 17 червня 2021 року, відповідно до умов якої відповідачу надано додатковий кредит у розмірі 6 000,00 грн (а.с. 44, 45).
Згідно вказаної додаткової угоди комісія, пов'язана з наданням додаткового кредиту, становить 900,00 грн.
Суд встановив, що ОСОБА_1 частково повернув кредитні кошти ТОВ «Бізнес Позика» на суму 261,90 грн.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості відповідач станом на 09 січня 2024 року має борг у загальному розмірі 69 391,46 грн, з яких: 26 738,10 грн - заборгованість за кредитом; 38 603,36 грн - заборгованість за відсотками, 4 050 грн - заборгованість по комісії (а.с. 20-32).
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що нарахування та стягнення процентів за користування кредитом з ОСОБА_1 поза визначеними строками кредитування, тобто після 02 грудня 2021 року, суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
З огляду на викладені обставини та враховуючи, що строк дії договору встановлено до 02 грудня 2021 року, а відтак проценти після 03 грудня 2021 року нараховувалися позивачем безпідставно, суд дійшов висновку про стягнення із відповідача заборгованості за договором № 333995-КС-001 про надання кредиту від 17 червня 2021 року у розмірі загальної вартості кредиту - 58 555,53 грн, яка складається із: 27 000 грн - боргу за тілом кредиту, 25 141,61 грн - боргу по процентам за користування кредитом, 2 363,92 грн - боргу по несплаченим процентам та 4 050 грн - боргу за комісією.
Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Статтею 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частини першої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Договір є обов'язковим до виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Нормами частини другої статті 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Згідно частин першої та другої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі № 444/9519/12, після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У пункті 140 постанови від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 (провадження № 12-16гс22) Велика Палата Верховного Суду вказала, що у разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за «користування кредитом» (стаття 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (стаття 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
При цьому у пункті 146 цієї постанови Велика Палата Верховного Суду акцентувала увагу на сталості підходу до вирішення питання щодо нарахування процентів за «користування кредитом», сформульованого у постанові від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та підтвердженого у постанові від 04 лютого 2020 року у справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19).
Загальними вимогами процесуального права, закріпленими у статтях 76-78, 81, 83, 84, 87, 89, 228, 235, 263-265 ЦПК України, визначено обов'язковість установлення судом під час вирішення спору обставин, що мають значення для справи, надання їм юридичної оцінки, а також оцінки всіх доказів, з яких суд виходив при вирішенні позову (дослідження обґрунтованості, наявності доказів, що їх підтверджують).
Питання щодо повернення кредиту, нарахування і сплати процентів за користування кредитом визначаються умовами кредитного договору.
Відповідно до укладеного 17 червня 2021 року між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 договору № 333995-КС-001 про надання кредиту позивач надає відповідачу грошові кошти у розмірі 21 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а відповідач зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів.
В договорі сторонами визначено такі істотні умови кредитування, зокрема: строк кредиту - 24 тижні; процента ставка - фіксована 0,86588096 % в день; комісія за надання кредиту - 3 150,00 грн; загальний розмір наданого кредиту - 21 000,00 грн; термін дії договору - до 02 грудня 2021 року; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту - 46 200,00 грн.
В пункті 3 договору сторони визначили обов'язковий графік платежів, відповідно до якого ОСОБА_1 станом на 02 грудня 2021 року мав погасити заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 21 000,00 грн, процентами за користування кредитом - 22 050,00 грн, а також комісію за надання кредиту - 3 150,00 грн. Загальну вартість кредиту встановлено на загальну суму 46 200,00 грн.
Відповідно до умов укладеної між сторонами 29 червня 2021 року додаткової угоди № 1 до договору № 333995-КС-001 про надання кредиту від 17 червня 2021 року ОСОБА_1 додаткового отримав кредит у розмірі 6 000,00 грн зі сплатою комісії, пов'язаною з наданням такого кредиту, у розмірі 900,00 грн.
Із вказаної додаткової угоди вбачається, що сторонами було погоджено новий графік платежів, за яким позичальник станом на 02 грудня 2021 року був зобов'язаний погасити заборгованість за основною сумою кредиту у розмірі 27 000,00 грн, процентами за користування кредитом - 25 141,61 грн, несплаченими процентами - 2 363,92 грн, а також комісію за надання кредиту - 4 050,00 грн. Загальну вартість кредиту встановлено на загальну суму 58 555,53 грн.
Згідно із пунктом 2 договору протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (далі - проценти за користування кредитом) нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів.
Відповідно до пункту 5.1. Правил, які у відповідності до пункту 10 кредитного договору є його невід'ємною частиною, обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов кредитного договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту, станом на початок доби, з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії договору про надання кредиту (включно), тобто, протягом всього строку кредитування.
За змістом положень статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно з частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
У справі, яка переглядається, встановлено, що сторони погодили графік погашення заборгованості, розрахований виходячи з того, що позичальник буде його дотримуватись і сплачувати платежі вчасно та у визначеному розмірі.
Однак, ОСОБА_1 30 липня 2021 року було здійснено лише один платіж у розмірі 261,90 грн на погашення заборгованості за договором № 333995-КС-001 від 17 червня 2021 року.
Тобто, відповідач належним чином не виконував графік погашення заборгованості, що відповідно призвело до збільшення суми нарахованих процентів на залишок заборгованості по кредиту відносно орієнтовної вартості кредиту, що була зазначена у графіках платежів.
Відповідно до розрахунку заборгованості проценти за користування кредитом за відсотковою ставкою у розмірі 0,86588096 % були нараховані позивачем в межах дії кредитного договору (24 тижні), а саме з 17 червня 2021 року по 02 грудня 2021 року включно, та після цієї дати проценти не нараховувались (а.с. 20-22).
Суд першої інстанції не врахував, що починаючи з 02 грудня 2021 року розмір нарахованих процентів залишився зафіксованим, становить 38 603,36 грн і в подальшому не збільшувався, що узгоджується із умовами договору, погоджених сторонами, та вимогами закону.
З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, ухвалюючи в оскаржуваній позивачем частині рішення, дійшов помилкового висновку про нарахування ТОВ «Бізнес Позика» процентів за користування кредитом поза межами строку дії кредитного договору тавідсутність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Бізнес Позика» 38 603,36 грн заборгованості за процентами, яка включена в загальний розмір заборгованості за договором № 333995-КС-001 про надання кредиту від 17 червня 2021 року в заявленій сумі 69 391,46 грн.
Згідно із пунктом 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
Відповідно до частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин рішення суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог ТОВ «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договоромне відповідає матеріалам справи, ухвалене з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального права, а відтак відповідно до вимог статті 376 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.
Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими в статтях 141-142 ЦПК України.
У частинах першій, тринадцятій статті 141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Отже, розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи в суді першої інстанції та її переглядом, зокрема, у суді апеляційної інстанції, має здійснити той суд, який ухвалює остаточне рішення у справі, враховуючи загальні правила розподілу судових витрат.
На підставі викладеного та відповідно до вимог статті 382 ЦПК України з відповідача стягуються документально підтверджені судові витрати, понесені позивачем у межах цієї справи, а саме 2 422,40 грн сплаченого судового збору за подання позовної заяви та 377,89 грн - за подання апеляційної скарги на рішення суду у відповідній частині, а всього - 2 800,29 грн.
З огляду на положення частини третьої статті 389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Керуючись статтями 367 - 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» задовольнити.
Заочне рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 28 серпня 2024 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким позов товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за договором № 333995-КС-001 про надання кредиту від 17 червня 2021 року у загальному розмірі 69 391,46 грн (шістдесят дев'ять тисяч триста дев'яносто одна гривня 46 копійок) та 2 800,29 грн (дві тисячі вісімсот гривень 29 копійок) сплаченого судового збору
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України.
Судді: С.А. Голуб
Т.А. Слюсар
Д.О. Таргоній