02 травня 2025 року місто Київ
єдиний унікальний номер справи: 361/81/25
номер провадження: 33/824/1790/2025
Суддя Київського апеляційного суду Верланов С.М., за участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сіроштан Олени Олександрівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Сіроштан Олени Олександрівни, поданої в інтересах ОСОБА_1 ,на постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2025 року,
Постановою судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2025 року ОСОБА_1 , громадянина України, керівника товариства з обмеженою відповідальністю «ДС ПРОМ ГРУП» (далі - ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП»), зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн 00 коп.
Цією ж постановою стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу в розрахунку на місяць, що становить 605 грн 60 коп.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, адвокат Сіроштан О.О. в інтересах ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2025 року, а провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.163-1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Апеляційна скарга мотивована тим, що протокол про адміністративне правопорушення від 03 грудня 2024 року за №669/31-00-04-02-04-1 не відповідає вимогам закону, оскільки у ньому фактично продубльовані висновки, до яких дійшла уповноважена особа під час здійснення камеральної перевірки підприємства та які відображені в акті камеральної перевірки, на які послався суддя першої інстанції, як на докази вчинення правопорушення.
Вказує, що дата виявлення правопорушення та відомості щодо дати вчинення адміністративного правопорушення зазначені некоректно. Протокол про адміністративне правопорушення фактично містить взаємовиключні твердження, а саме в одній частині протоколу вказується, що граничний термін подання декларації становив 11 листопада 2024 року, а в іншій частині протоколу вказується, що правопорушення було вчинено 18 листопада 2024 року. Встановлення судом дати вчинення адміністративного правопорушення має суттєве значення для розгляду справи, оскільки з огляду на приписи ст.38 КУпАП стягнення у справах про адміністративне правопорушеннях, що підвідомчі суду, може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення.
Зазначає, що якщо виходити з того, що граничний термін подання декларації становив 11 листопада 2024 року, то правопорушення було вчинено саме у зазначену дату, а не 18 листопада 2024 року, як зазначено в протоколі, яка є датою виявлення правопорушення, а не його вчинення. Тому вважає, що, приймаючи 12 лютого 2025 року оскаржуване рішення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч.1 ст.163-1 КУпАП, суддя першої інстанції вийшов за межі встановленого ст.38 КУпАП тримісячного строку, що є окремою підставою для закриття провадження у справі на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, адже цей вид правопорушення не є триваючим.
Також вказує, що протокол про адміністративне правопорушення повинен складатися у присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. З акту неявки посадової особи ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП» вбачається, що лист було направлено ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП» рекомендованим листом засобами поштового зв'язку 20 листопада 2024 року. Разом з тим, ОСОБА_1 цей лист не отримував, матеріали справи не містять доказів направлення листа ні ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП», ні на адресу зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 (з протоколу вбачається, що така адреса була встановлена контролюючим органом). Більше того, долучений до справи акт Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП №2683/Ж5/31-00-04-02-04-26/39810010 від 18 листопада 2024 року ОСОБА_1 також не отримував та не мав можливості його оскаржити і подати свої заперечення.
Зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції не встановлено та не зазначено посадові обов'язки ОСОБА_1 , як посадової особи директора ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП», невиконання яких тягне за собою відповідальність за ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про місце і час розгляду справи сповіщений судом апеляційної інстанції своєчасно. Захисник ОСОБА_2 - адвокат Сіроштан О.О. вважала за можливе розглядати справу за відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Сіроштан О.О., яка підтримала доводи, викладені в апеляційній скарзі та просила її задовольнити, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, з таких підстав.
Згідно з ч.2 ст.7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до вимог ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з положеннями ст.ст.278, 280 КУпАП, суд першої інстанції при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, чи є необхідність у витребуванні додаткових матеріалів, а при розгляді справи зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (ст.252 КУпАП).
При розгляді справи суддя першої інстанції не дотримався вказаних положень закону.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, суддя першої інстанції виходив із того, що його вина у вчиненні даного адміністративного правопорушення підтверджується матеріалами адміністративної справи.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення №669/31-00-04-02-04 від 03 грудня 2024 року, складеного головним державним інспектором відділу податкового адміністрування підприємств інших галузей невиробничої сфери управління податкового адміністрування підприємств невиробничої сфери Захарківом Р.І., встановлено, що при проведенні камеральної перевірки ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП», місцезнаходження: вул. Оникієнка Олега, 2/1, місто Бровари, Київська область, керівником якого є ОСОБА_1 , встановлено порушення підпункту 49.18.2 п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв'язку з несвоєчасним поданням до контролюючого органу декларацій з податку на додану вартість за звітній податковий період: три квартали 2024 року, термін подачі декларації до 11 листопада 2024 року, на дату складання акту №2683/Ж5/31-00-04-02-04-26/39810010 від 18 листопада 2024 року декларацію не було подано до контролюючого органу (а.с.3).
Положеннями підпункту 49.18.2 п.49.18 ст.49 ПК України передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Тобто для констатації факту не виконання вимог зазначених вище положень ПК України, важливий факт не подання до контролюючого органу податкових декларацій, до яких відносяться і декларація з податку на додану вартість, і декларація з податку на прибуток.
Частина 1 ст.163-1 КУпАП передбачає відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
Таким чином ст.163-1 КУпАП визнає певні дії або бездіяльність в якості порушення порядку ведення податкового обліку, надання аудиторських висновків.
Доводи апеляційної скарги про те, що під час розгляду справи суддею першої інстанції не встановлено та не зазначено посадові обов'язки ОСОБА_1 , як посадової особи директора ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП», невиконання яких тягне за собою відповідальність, передбачену ч.1 ст.163-1 КУпАП, апеляційний суд відхиляє, оскільки суддею першої інстанції встановлено, що учасниками судового провадження не заперечується той факт, що ОСОБА_1 є керівником ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП», а отже він є спеціальним суб'єктом інкримінованого правопорушення, оскільки суб'єктами правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП є керівники та інші посадові особи підприємств, установ, організацій, зокрема, головні бухгалтери.
Заперечуючи вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, захисник вказує, що подавати до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість за звітний податковий період мав головний бухгалтер ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП» - ОСОБА_3 , на підтвердження чого захисником до матеріалів справи було надано копію наказу (розпорядження) №1к від 02 січня 2023 року про переведення ОСОБА_3 на посаду головного бухгалтера та копію посадової інструкції головного бухгалтера від 01 вересня 2019 року.
Проте з аналізу наказу (розпорядження) №1к від 02 січня 2023 року про переведення ОСОБА_3 на посаду головного бухгалтера та посадової інструкції головного бухгалтера від 01 вересня 2019 року не слідує, що обов'язок подавати до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість за звітній податковий період було покладено саме на головного бухгалтера, тому такі заперечення захисника відхиляються судом апеляційної інстанції як необгрунтовані.
Доводи апеляційної скарги про те, що у протоколі про адміністративне правопорушення фактично продубльовані висновки, до яких дійшла уповноважена особа під час здійснення камеральної перевірки підприємства та які відображена в акті камеральної перевірки, суд апеляційної інстанції не приймає до уваги, з огляду на те, що складання протоколу, оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення - це процесуальні дії суб'єкта владних повноважень, які спрямовані на фіксацію адміністративного правопорушення та в силу положень ст.252 КУпАП є предметом оцінки суду у сукупності з іншими доказами при розгляді справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Матеріали справи не містять доказів про порушення посадовими особами законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, а вимоги ч.2 ст.251, ст.ст.256, 268 КУпАП дотримано.
Також апеляційний суд погоджується з висновком судді першої інстанції про те, що неприбуття ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків Державної податкової служби України для складання протоколу не є перешкодою для реалізації його права на захист, оскільки справи про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.163-1 КУпАП, відповідно до ст.221 КУпАП розглядають судді районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судів, отже його право на захист реалізовано під час судового розгляду.
В апеляційній скарзі не наведено переконливих доводів, які б ставили під сумнів встановлені суддею першої інстанції фактичні обставини справи.
З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що суддя першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що керівником ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП» - ОСОБА_1 допущено порушення пп. 49.18.2 п. 49.18 ст.49 ПК України, у зв'язку з несвоєчасним поданням до контролюючого органу декларацій з податку на додану вартість за звітній податковий період: три квартали 2024 року, термін подачі декларації до 11 листопада 2024 року, на дату складання акту №2683/Ж5/31-00-04-02-04-26/39810010 від 18 листопада 2024 року декларацію не було подано до контролюючого органу, а відтак у його діях наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.
Разом з тим, суд апеляційної інстанції вважає, що оскаржувана постанова судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2025 року не може бути залишена в силі та підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі відносно ОСОБА_1 на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінчення строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП, з таких підстав.
Як зазначалось вище, за приписами ч.1 ст.163-1 КУпАП відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, - тягне за собою накладення штрафу у розмірі від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, ч.1 ст.38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Тобто, приписами ст.38 КУпАП встановлено строки, після закінчення яких виключається накладення адміністративних стягнень.
Згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Зі змісту ст.38 КУпАП вбачається, що початком відліку строку для накладення адміністративного стягнення є день вчинення адміністративного правопорушення. Вказана стаття не передбачає інших умов відліку цього строку, крім як для триваючих правопорушень.
Поряд з цим, апеляційний суд звертає увагу, що норми КУпАП не містять визначення поняття «триваюче правопорушення». Проте, як зазначено у листі Міністерства юстиції України від 02 серпня 2013 року №6802-0-4-13/11, в теорії адміністративного права «триваючими» визначаються правопорушення, які, почавшись з якоїсь протиправної дії або бездіяльності, здійснюються потім безперервно шляхом невиконання обов'язку. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія або бездіяльність, коли винний або не виконує конкретний покладений на нього обов'язок, або виконує його не повністю чи неналежним чином.
Такий висновок також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 18 грудня 2019 року у справі №158/286/17 та у постанові від 19 травня 2020 року у справі №404/1794/16-а (2-а/404/924/16).
У відповідності до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Проаналізувавши обставини справи та юридичний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, вчиненого ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку, що порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, є разовим правопорушенням, оскільки таке правопорушення немає триваючого характеру й завершується у момент вчинення (не вчинення) конкретної дії, внаслідок чого порушено порядок ведення податкового обліку. У даному випадку такі дії полягали у не виконанні ОСОБА_1 обов'язку з подання до контролюючого органу декларації з податку на прибуток підприємств за звітний податковий період - три квартали 2024 року у строк до 11 листопада 2024 року, що передбачено пп. 49.18.2 п. 49.18 ст.49 ПК України та не заперечувалося учасниками справи.
Тому з урахуванням положень ч.2 ст.38 КУпАП строк притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 як керівника ТОВ «ДС ПРОМ ГРУП» за порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку (ч.1 ст.163-1 КУпАП) сплив через три місця після останнього дня строку для подання до контролюючого органу декларації з податку на прибуток підприємств за звітний податковий період - три квартали 2024 року (11 листопада 2024 року), тобто, 11 лютого 2025 року.
Таким чином, з дня вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП на момент розгляду справи (12 лютого 2025 року) минуло більше трьох місяців, а відтак строк накладення адміністративного стягнення, передбачений ч.2 ст.38 КУпАП, сплив.
Отже, враховуючи, що адміністративне стягнення на ОСОБА_1 було накладено після спливу тримісячного строку, передбаченого ч.2 ст.38 КУпАП, тому оскаржувана постанова судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2025 рокупідлягає скасуванню, а провадження у адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП - закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи строків накладення адміністративного стягнення, передбачених ст.38 КУпАП.
Тому апеляційну скаргу адвоката Сіроштан О.О., подану в інтересах ОСОБА_1 , слід задовольнити частково.
На підставі викладеного, керуючись п.7 ч.1 ст.247, ст.294 КУпАП, суддя апеляційного суду,
Апеляційну скаргуадвоката Сіроштан Олени Олександрівни, подану в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити частково.
Постанову судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 лютого 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-1 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення і стягнення судового збору - скасувати та закрити провадження відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.163-1 КУпАП на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Постанова апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя Київського
апеляційного суду С.М.Верланов