Справа № 760/5396/15-к Головуючий в суді 1-ї інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-кп/824/1626/2025 Доповідач у суді 2-ї інстанції - ОСОБА_2
10 лютого 2025 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду
кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів: ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року, яким:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, освіта середня, не працює, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , проживаючого в АДРЕСА_2 , в силу ст. 89 КК України не судимого,
визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,-
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_7 до 25.11.2014 за невстановлених обставин, в невстановлений час та в невстановленому місці, незаконно із метою подальшого збуту придбав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс та психотропну речовину амфетамін, які в подальшому незаконно зберігав із метою збуту при собі.
В подальшому, 25.11.2014 ОСОБА_7 в телефонній розмові із особою, яка при проведенні оперативної закупівлі обрала собі вигадані анкетні дані « ОСОБА_9 » погодився продати їй частину наявних у нього особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу та частину наявної у нього психотропної речовини амфетамін за грошову винагороду у розмірі 650 гривень.
В цей же день,відповідно до раніше укладеної домовленості, приблизно о 16 год. 45 хв., особа із вигаданими анкетними даними « ОСОБА_9 » при була на заздалегідь обумовлене місце зустрічі за адресою: м. Київ, вул. Індустріальна, 40 -А.
Зустрівшись із ОСОБА_7 неподалік від вказаного будинку, вона висловила останньому своє бажання придбати особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс та психотропну речовину амфетамін і передала грошові кошти у розмірі 650 гривень.
Отримавши кошти, згідно відповідно до раніше укладеної між ними домовленості, ОСОБА_7 відразу вказав « ОСОБА_9 » на ділянку землі неподалік від себе і повідомив, що вказані речовини вона знайде саме там.
В присутності ОСОБА_7 особа « ОСОБА_9 » підняла із вказаного місця згортки паперу в якому знаходились два поліетиленові пакети та паперовий згорток із подрібненою рослинною речовиною, яка є особливо небезпечним наркотичним засобом - канабіс та поліетиленовий пакет із грудко подібною речовиною рожевого кольору, яка є психотропною речовиною амфетамін, в обумовленій кількості.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_7 здійснив незаконний збут особливо небезпечного наркотичного засобу та психотропної речовини.
25.11.2014 в період часу з 17.05 до 17.30 у приміщенні Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект,49 ,у особи під вигаданими анкетними даними « ОСОБА_9 » ,було оглянуто та вилучено паперовий згорток та два поліетиленові пакети із подрібненою речовиною рослинного походження, а також поліетиленовий пакет із грудко подібною речовиною рожевого кольору.
Згідно висновку експерта № 3018/х від 03.12.2014 року надана на дослідження збита у грудки порошкоподібна речовина темно-рожевого кольору ,масою 0,41 г. містить психотропну речовину амфетамін. Маса амфетаміну у речовині становить 0,16 г. ; надані на дослідження подрібнені речовини рослинного походження зеленого кольору -особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс. Загальна маса канабісу ( у перерахунку на суху речовину) становить 2,37 г.
Канабіс, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів,психотропних речовин і прекурсорів» , Таблиця 1, Список № 1 - віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів ,обіг якого заборонено.
Амфетамін, згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 «Про затвердження переліку наркотичних засобів,психотропних речовин і прекурсорів» , Таблиця 2 ,Список № 2 - віднесений до психотропних речовин ,обіг якого обмежено.
Також, ОСОБА_7 до 17.12.2014 р. за невстановлених обставин , в невстановлений час та в невстановленому місці ,незаконно із метою подальшого збуту повторно придбав особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс та психотропну речовину амфетамін, які в подальшому незаконно зберігав із метою збуту за місцем свого проживання за адресою : АДРЕСА_2 .
В подальшому, 17.12.2014 ОСОБА_7 в телефонній розмові із особою, яка при проведенні оперативної закупівлі обрала собі вигадані анкетні дані « ОСОБА_9 » погодився продати їй частину наявних у нього особливо небезпечного наркотичного засобу - канабісу та частину наявної у нього психотропної речовини амфетамін за грошову винагороду у розмірі 450 гривень.
В цей же день, відповідно до раніше укладеної домовленості, ОСОБА_7 знаходячись за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 ., взяв наявні у нього особливо небезпечний наркотичний засіб - канабіс та частину наявної у нього психотропної речовини амфетамін та поклавши їх до своєї кишені одягу, почав незаконно зберігати її при собі.
17.12.2014, приблизно о 18.40 хв., відповідно до раніше укладеної домовленості з ОСОБА_7 особа із вигаданими анкетними даними « ОСОБА_9 » прибула на заздалегідь обумовлене місце зустрічі за адресою: на зупинку громадського транспорту ,що на перехресті вулиць Кайсарова та Каменярів в м. Києві.
Одночасно з цим, обвинувачений ОСОБА_7 , який повторно незаконно придбав та зберігав особливо небезпечний засіб - канабіс та психотропну речовину амфетамін із метою їх подальшого збуту, незаконно зберігаючи при собі зазначені речовини, незаконно перевіз їх на автомобілі «ВАЗ 2106» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_10 , якому не було відомо про його незаконні дії, від місця свого проживання за адресою : АДРЕСА_3 , до місця зустрічі особою із вигаданими анкетними даними « ОСОБА_9 » на обумовлене місце зустрічі за адресою: на зупинку громадського транспорту, що на перехресті вулиць Кайсарова та Каменярів в м. Києві.
Зустрівшись із особою із вигаданими анкетними даними « ОСОБА_9 », обвинувачений ОСОБА_7 на зупинці громадського транспорту, запропонував їй сісти до автомобіля «ВАЗ 2106» білого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 та на ньому переїхали до продовольчого кіоску, розташованого по вул. Каменярів, 55-57 в м. Києві, де в салоні вищевказаного автомобіля особа « ОСОБА_9 » передала ОСОБА_7 грошові кошти в сумі 460 грн.
Отримавши гроші, обвинувачений ОСОБА_7 передав особі із вигаданими анкетними даними « ОСОБА_9 » два згортки із фольги , в яких знаходились рослинна речовина зеленого кольору ,що є особливим небезпечним наркотичним засобом - канабіс ,а в другому - пластилиноподібна речовина, що є психотропною речовиною - амфетамін .
Тим самим, обвинувачений ОСОБА_7 повторно незаконно збув особливо небезпечний наркотичний засіб та психотропну речовину.
17.12.2014, в період часу з 19.30 до 20.00 у приміщенні Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві за адресою: м. Київ, Повітрофлотський проспект, 49, у особи під вигаданими анкетними даними « ОСОБА_9 », було оглянуто та вилучено паперовий згорток з фольги, який містив рослинну речовину зеленого кольору та згорток з фольги, який містив пластилиноподібну речовину.
Згідно висновку експерта № 3266/х від 19.12.2014 року надана на дослідження речовина рослинного походження зеленого кольору, масою 0,94 г. - особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс. Загальна маса канабісу ( у перерахунку на суху речовину) становить 0,82 г.
Згідно висновку експерта № 3371 від 05.01.2015 - надана на дослідження пластична речовина жовто - коричневого кольору, масою 0,355 г., вилучена у особи із вигаданими анкетними даними « ОСОБА_9 » 17.12.2014 р. містить психотропну речовину метамфетамін. Маса метамфетаміну в наданій речовині дорівнює 0,096 г.
17.12.2014 в період часу з 19.35. до 19.55 за адресою: м. Київ, вул. Кайсарова, 15 під час проведення огляду місця події у ОСОБА_7 було оглянуто та вилучено поліетиленовий пакет, в якому знаходились три згортки фольги, що містили речовину рослинного походження та пластиковий футляр зеленого кольору в якому знаходились три фрагменти речовини рослинного походження, а також грошові кошти в розмірі 800 гривень.
Згідно висновку експерта № 3370/х від 05.01.2015 року надані на дослідження частково подрібнені речовина рослинного походження зеленого кольору, вилучені у ОСОБА_7 , 17.12.2014 - особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс. Маса канабісу ( у перерахунку на суху речовину) становить 1.69 г., 1.58 г., 1.51 г. та 0.68 г.
Загальна маса канабісу ( в перерахунку на суху речовину) становить 5,46 г.
17.12.2014 під час проведення освідування особи, за адресою: м. Київ, пр. Повітрофлотський, 49, у ОСОБА_7 було зроблено змиви на ватні тампони з рук.
Згідно висновку експерта № 3379/х від 05.01.2015 року в нашаруваннях речовини на наданих на дослідження двох ватних тампонах,на які зроблені змиви з рук ОСОБА_7 , що вилучені 17.12.2014 виявлено психотропну речовину метамфетамін.
Змив із ватного тампону, яким зроблено змив з правої руки містить 0,004 г. метамфетаміну, змив із ватного тампону, яким зроблено змив з лівої руки містить 0,003 г. метамфетаміну. Загальна маса метамфетаміну на тампонах складає 0,0007 г.
Крім того, 17.12.2014 в період часу з 19.35 до 19.55 за адресою: м. Київ, вул. Кайсарова, 15 під час огляду місця події у ОСОБА_7 було оглянуто та вилучено поліетиленовий пакет, в якому знаходились три згортки фольги, що місили речовину рослинного походження та пластиковий футляр зеленого кольору, в якому знаходились три фрагменти речовини рослинного походження.
Згідно висновку експерта № 3370/х від 05.01.2015 року надані на дослідження частково подрібнені речовина рослинного походження зеленого кольору, вилучені у ОСОБА_7 , 17.12.2014 - особливо небезпечний наркотичний засіб канабіс. Маса канабісу ( у перерахунку на суху речовину) становить 1,69 г., 1,58 г., 1,51 г. та 0,68 г.
Загальна маса канабісу ( в перерахунку на суху речовину) становить 5,46 г.
Вироком Солом'янського районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року ОСОБА_7 визнано винуватим за ч. 2 ст. 307 КК України і призначено йому покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що є його особистою власністю. Запобіжний захід у виді застави у розмірі 24 360 грн. залишено без змін до набрання вироком чинності. Строк покарання рахувати з моменту фактичного затримання обвинуваченого, зараховано в строк покарання знаходження його під вартою з 17.12.2014 р. по 23.12.2014 р. із розрахунку в порядку ч. 5 ст. 72 КК України, що 1 день попереднього ув'язнення відповідає 2 дням позбавлення волі. Стягнуто із ОСОБА_7 на користь держави 4137 грн. 84 коп. за проведення експертизи по справі. Вирішено питання речових доказів.
Не погоджуючись з вироком суду першої інстанції, обвинувачений ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржуваний вирок та закрити кримінальне провадження щодо нього, у зв'язку з невстановленням достатніх доказів для доведеності вини.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що оскаржуваний вирок є незаконним, оскільки він постановлений без повного, всебічного дослідження обставин справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та ґрунтуються на недопустимих доказах. В ході судового розгляду судом було порушено принцип змагальності сторін, оскільки суд діяв упереджено, надаючи перевагу стороні обвинувачення, а стороні захисту фактично потрібно було доводити невинуватість обвинуваченого.
Вказує, що обвинувачений під час судового розгляду свою вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення не визнав, відмовився давати показання та зазначив, що процесуальні дії в ході кримінального провадження проведені з порушенням вимог кримінального процесуального законодавства.
ОСОБА_7 вважає, що з боку сторони обвинувачення мала місце провокація, а тому просив суд зобов'язати прокурора надати докази відсутності провокації та відомості щодо регламентації дій свідка під даними « ОСОБА_9 » Крім того, зазначена особа не була допитана в ході судового розгляду, судом не було перевірено чи дійсно ця особа брала участь у проведенні негласної слідчої розшукової дії.
Реєстр матеріалів досудового слідства в порушення вимог ст. 109 КПК України не містить даних про застосування до особи заходів безпеки, тому є сумнівним що така особа існує, а також факт проведення оперативної закупки.
На думку апелянта, показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 не є належними доказами, оскільки вони обвинуваченого не бачили, збут наркотичних засобів не спостерігали.
До того ж, поза увагою суду залишилася відповідь на адвокатський запит, відповідно до якого вказані свідки в дні оперативних закупок в приміщенні Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві, проспект Повітрофлотський, 49, не перебували, хоча всі процесуальні документи складалися саме там.
Показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_15 суперечать протоколу огляду місця події від 17.12.2014 та висновку експерта №3370/х від 05.01.2015 щодо вилучених наркотичних засобів, а тому є неналежними доказами.
Обвинувачений також зазначає про те, що судом безпідставно прийнято до уваги дані, які містяться в протоколі пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 05.11.2014, проведеного за участю свідка « ОСОБА_9 » Зазначені дані, виходячи з практики ЄСПЧ, є показаннями свідка в провадженні, а тому не можуть бути покладені в основу вироку, оскільки допит такої особи здійснювався слідчим в ході досудового слідства.
На думку апелянта, дані, які містяться в протоколі огляду грошових коштів від 25.11.2014, протоколі про результати контролю за вчиненням злочину від 25.11.2014, протоколі огляду та вручення грошових кошті для проведення контролю за вчиненням злочину від 17.12.2014, протоколі огляду місця події від 17.12.2014, є недопустимими доказами. Так, вказані документи підписані особою « ОСОБА_9 », щодо якої відсутні дані про застосування заходів безпеки. Недопустимими також є докази зафіксовані у відеозаписі, отриманому в результаті аудіо, відеоконтролю місця та протоколі про результати такого контролю від 26.11.2014, оскільки такий контроль здійснено в порушення вимог ст. 104 КПК України без відповідної ухвали слідчого судді.
Крім того, обвинувачений вважає, що дані, які містяться у висновках експертів №3018х від 03.12.2014, №3371х від 05.01.2015, №3370х від 05.01.2015, №97х від 19.02.2015, не можуть вважатися допустимими доказами, оскільки на дослідження експертам направлені речовини, виявлення та вилучення яких здійснено в результаті незаконного проведення слідчих дій, а також надані невстановленою особою, тобто ці докази отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Судом першої інстанції безпосередньо не досліджено під час судового розгляду речові докази, а тому посилання в експертизах на властивості певного речового доказу не може бути визнані судом як належний доказ.
Крім того, під час апеляційного розгляду захисник обвинуваченого ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_8 заявив клопотання про звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності в порядку ст. 49 КК України та закриття кримінального провадження № 12014100090009852 від 08.07.2014. В свою чергу, обвинувачений ОСОБА_7 подав аналогічне клопотання в письмовому вигляді.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення захисника ОСОБА_8 , який підтримав клопотання та просив його задовольнити,
пояснення обвинуваченого ОСОБА_7 , який також підтримав клопотання та просив його задовольнити,
пояснення прокурора ОСОБА_6 , який не заперечував проти задоволення клопотання,
перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в клопотанні, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
При цьому колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 285 КПК України у разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Обвинуваченому, відповідно до ст. 285 КПК України, роз'яснено підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави, яка не є реабілітуючою, на що обвинувачений надав свою згоду саме на розгляд клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, підтвердивши, що йому зрозуміла така підстава звільнення від кримінальної відповідальності.
Зважаючи на принцип диспозитивності, що закріплений у п. 19 ч. 1 ст. 7, ст. 26 КПК України, відповідно до якого сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, а суд у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом, - обрання тієї чи іншої лінії процесуальної поведінки залежить від вибору самого обвинуваченого, вислухавши думку учасників апеляційного розгляду, роз'яснивши обвинуваченому наслідки задоволення клопотання, колегія суддів доходить висновку, що клопотання підлягає до задоволення за таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_7 органами досудового розслідування обвинувачувався у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України за епізодами, які мали місце 25.11.2014 та 17.12.2014.
Таким чином, з урахуванням обставин справи, положень ст. 12 КК України, п. 4 ч. 1 ст. 49 КК України, станом на 10.02.2025 сплинули та закінчились визначені ст. 49 КК України строки давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України.
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 49 КК України (в редакції Закону України станом на час апеляційного розгляду) перебіг давності зупиняється, якщо особа, що вчинила кримінальне правопорушення, ухилилась від досудового розслідування або суду, або до закінчення зазначених у частині першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбаченого покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
Матеріали кримінального провадження не містять даних про те, що перебіг давності зупинявся або переривався, як і даних які б свідчили про те, що ОСОБА_7 вчиняв умисні дії, направлені на ухилення від досудового розслідування та суду.
На час розгляду кримінального провадження в суді апеляційної інстанції вирок суду, який наразі оскаржується, не набрав законної сили.
Відтак, підставою звільнення ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є закінчення, встановлених ч. 1 ст. 49 КК України строків і відсутність обставин, що порушують їх перебіг.
Процесуально-правовими підставами звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності є виключно згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності, і таке звільнення є обов'язковим, за винятком випадків, передбачених ч. 5 ст. 49 КК України.
З огляду на обставини, встановлені під час апеляційного розгляду, а також враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_7 повністю підтримав клопотання про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, колегія суддів вважає, що наявні умови, які є правовою підставою для прийняття судом апеляційної інстанції рішення про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК у разі звільнення особи від кримінальної відповідальності суд закриває кримінальне провадження.
За правилами ч. 8 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження на підставі, передбаченій п. 1 ч. 2 цієї статті, не допускається лише у випадку, коли підозрюваний, обвинувачений проти цього заперечує. У цьому разі розгляд кримінального провадження продовжується в загальному порядку.
Оскільки обвинувачений ОСОБА_7 надав згоду на звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, відсутні підстави для проведення судового провадження, що включає у себе і апеляційне провадження, в повному обсязі в загальному порядку, у зв'язку з чим колегія суддів не надає оцінки доводам апеляційної скарги обвинуваченого.
Відповідно до ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Враховуючи зазначене, клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності підлягає до задоволення, вирок суду - скасуванню. Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК України підлягає закриттю на підставі ст. 49 КК України у зв'язку з закінченням на час апеляційного розгляду строків давності притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності.
Керуючись ст.ст. 376, 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,-
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити.
Вирок Солом'янського районного суду м. Києва від 10 лютого 2020 року щодо ОСОБА_7 - скасувати.
Звільнити ОСОБА_7 від кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 307 КК України на підставі ч. 1 ст. 49 КК України.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_7 - закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Судді ____________________ ___________________ _____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4