про залишення позовної заяви без руху
13 травня 2025 року м. Рівне№460/8251/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Д.П. Зозуля, перевіривши виконання вимог статті 160, 161 КАС України за позовною заявою
ОСОБА_1
до Головного управління ДПС в Рівненській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС в Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2018 №0146372/5002-1712, №0146373/5002-1712, №0146374/5002-1712, №0146375/5002-1712, №0146376/5002-1712, №0146377/5002-1712, від 01.09.2022 №0950287/2410-1712, №0950288/2410-1712, №0950289/2410-1712, №0950290/2410-1712, №0950291/2410-1712, №0950293/2410-1712 та податкової вимоги від 26.09.2019 №3535-53.
Ухвалою суду від 13.06.2025 відмовлено у відкритті провадженні у справі в частині позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 28.03.2018 №0146372/5002-1712, №0146373/5002-1712, №0146374/5002-1712, №0146375/5002-1712, №0146376/5002-1712, №0146377/5002-1712 з підстав, визначених п.2 ч.1 ст.170 КАС України.
Перевіривши матеріали позовної заяви в порядку ст.171 КАС України, суддя встановив, що адміністративний позов подано без додержання вимог, встановлених нормами КАС України.
За правилами ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Згідно з ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення процесуальних строків законом і судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесуальному праві сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює їхніх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналізуючи зміст ст.122 КАС України, очевидним є те, що законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, початок перебігу строків звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зі змісту наведених правових норм також вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному окремому випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.
Водночас норми КАС України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного строку звернення до суду.
Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Іншими словами, для поновлення строку звернення суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, що перешкоджали вчасному зверненню з адміністративним позовом, у зв'язку з чим позивач має довести суду їхню наявність і непереборність з доданням відповідних доказів, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків, а також принцип res judicata.
Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається ч.2 ст.122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 09.01.2025 у справі №260/304/24.
Як свідчить зміст позову, предметом оскарження в даній справі є податкові повідомлення-рішення від 01.09.2022, а також податкову вимогу від 26.09.2019.
До суду з даним позовом позивач звернулася 09.05.2025, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення, визначеного ст.122 КАС України.
У заяві про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що лише 20.05.2024 Восьмим апеляційним адміністративним судом у справі №460/8336/23 встановлено преюдиційні обставини щодо незаконності нарахування відповідачем податку на нерухоме майно у 2018, 2019 роках на підставі оскаржуваних податкових повідомлень-рішень. При цьому, позивач вважала, що відповідач самостійно скасує такі податкові повідомлення-рішення. Вказано, що після отримання листа ГУ ДПС у Рівненській області від 31.01.2025 у відповідь на звернення її про проведення звірки та скасування вказаних податкових повідомлень-рішень позивач звернулася до суду з даним позовом.
Таким чином, навіть зважаючи на ту обставину, що позивач дізналася про порушення своїх прав після ухвалення 20.05.2024 Восьмим апеляційним адміністративним судом постанови у справі №460/8336/23, позивачем порушено шестимісячний строк звернення до суду.
Поряд з цим, доводи позивача, що строк звернення до суду з позовом про скасування рішення контролюючого органу становить 1095 з дня отримання такого рішення відповідно до п.56.18 ст.56 Податкового кодексу України, суд оцінює критично та відхиляє як безпідставні.
Так, 26.11.2020 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову у справі №500/2486/19, у якій зазначив, що граматичне тлумачення змісту п.56.18 ст.56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України.
Виходячи з наведених вище мотивів, Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого норма п.56.18 ст.56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми п.56.19 ст.56 ПК України. Водночас, норма п.56.19 ст.56 ПК України є спеціальною щодо норми ч.4 ст.122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Таким чином, незважаючи на те, що правовий висновок, викладений у вищевказаній постанові, безпосередньо стосується застосування п.56.19 ст.56 ПК України при вирішенні питання дотримання строку звернення до суду з позовом про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень після проведення процедури адміністративного оскарження, Верховний Суд у складі судової палати також більш широко виклав і новий підхід у тлумаченні пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України як норм, які не визначають процесуального строку звернення до суду в податкових правовідносинах, що мало бути враховано у подальшому правозастосуванні при вирішенні аналогічних питань. Цей висновок фактично мав універсальний характер.
Водночас, у постанові від 27.01.2022 у справі №160/11673/20 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду сформулював правовий висновок, відповідно до якого процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 КАС України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Судова палата вважає, що такий висновок не суперечить п.56.18 ст.56 ПК України, який закріплює право на звернення до суду з позовом у будь-який момент після отримання такого рішення, але при реалізації цього права має враховуватися строк давності.
Отже, з урахуванням зміни судової практики, платник податків може звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення протягом шести місяців з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, що висновок позивача у заяві про поновлення строку звернення до суду з цим позовом про те, що строк оскарження податкових повідомлень-рішень та вимоги з урахуванням приписів пунктів 56.18 статті 56 і 102.1 статті 102 ПК України становить 1095 днів не ґрунтується на нормах чинного законодавства та спростовується усталеною судовою практикою.
Висновки аналогічного змісту викладені у постановах Верховного Суду від 23.10.2025 у справі № 640/21739/22, від 29.08.2024 у справі №560/17663/23, від 22.05.2024 у справі № 640/14787/21.
Більше того, судом встановлено, що ОСОБА_1 вже зверталася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги № 3735-53 від 26.09.2019.
Так, ухвалою суду від 03.12.2020 позовну заяву залишено без руху з підстав пропуску строку звернення до суду та наданням строку позивач для подачі до суду доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.
Однак, ухвалою суду від 02.04.2021 позовну заяву повернуто позивачу без розгляду, у зв'язку з неусуненням недоліків позовної заяви у встановлений ухвалою строк.
З огляду на наведене та беручи до уваги те, що позивач не надала належних доказів на обґрунтування заяви про поновлення строку звернення до суду, у суду відсутні підстави вважати поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на наведене, позовну заяву слід залишити без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтею 169 КАС України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головне управління ДПС в Рівненській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, податкової вимоги - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується.
Суддя Д.П. Зозуля