14 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/5768/25
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Супрун Є.Б., перевіривши обставини усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
28.04.2025 адвокат Ковердяєва Любов Володимирівна, здійснюючи на підставі ордера серії АН №1678140 від 25.04.2025 надання правничої допомоги ОСОБА_1 , засобами поштового зв'язку направила до Полтавського окружного адміністративного суду позов (надійшов до суду 29.04.2025), що заявлений до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України, в якому просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2024 з урахуванням базового місяця січень 2008 року відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та постанови КМ від 17.07.2003 №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення", зобов'язавши Військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 31.12.2024 з урахуванням базового місяця січень 2008 року відповідно до вимог Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та постанови КМ від 17.07.2003 №1078 "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення".
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 05.05.2025 позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачеві усунути виявлені недоліки шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з цим позовом з інших підстав (за їх наявності) та доказів, які свідчать про поважність причин пропуску цього строку, в частині вимог за період з 01.07.2023 по 31.12.2024.
12.05.2025 до суду надійшла заява представника позивача від 08.05.2025 про поновлення строку звернення до суду. Обґрунтовуючи обставини поважності причин пропуску строку, заявниця наголошує на тому, що позивач під час дії військового стану виконує свій військовий обов'язок та бере участь у бойових діях, а тому не мав змоги звернутися вчасно до суду з приводу порушення права на виплату індексації в належному розмірі. Стверджує, що про те, як нараховувалося грошове забезпечення позивач дізнався лише після звернення за правничою допомогою до адвоката Ковердяєвої Л.В., на запит якої 18.04.2025 отримано відповідь від командування Військової частини НОМЕР_1 . При цьому, як і раніше, наполягає на тому, що позивач не отримував письмового повідомлення про суми нарахованого грошового забезпечення, з огляду на що просить суд поновити строк на звернення до суду з цим позовом. До того ж адвокат вважає, що, зокрема, і в період з 01.07.2023 по 31.12.2024 частина 2 статті 233 Кодексу законів про працю України діяла в редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Вирішуючи питання про можливість поновлення строку звернення з цим позовом, суд зазначає, що зміст поданої заяви, як і зміст позовної заяви, не містить будь-яких доводів з приводу того, що позивач, звертаючись до суду у 28.04.2025 з порушенням трьохмісячного строку, визначеного статтею 233 КЗпП України, з позовними вимогами про нарахування та виплату, зокрема, за період з 01.07.2023 по 31.12.2024 індексації грошового забезпечення, не мав реальної можливості звернутися до суду у строк, встановлений законом.
Твердження представника щодо виконання позивачем службових обов'язків у період воєнного стану суд до уваги не приймає з огляду на відсутність доказів безпосередньої участі заявника у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій РФ території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора.
Стосовно тверджень заявниці з приводу того, що позивачу не було відомо як нараховувалося грошове забезпечення за спірний період, суд зазначає, що факт отримання листа відповідача від 18.04.2025 у відповідь на звернення не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти активні дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти набагато пізніше після не отримання виплати.
Такі висновки суду відповідають позиції Верховного Суду, що наведена, зокрема, у постановах від 06.02.2018 у справі №607/7919/17, від 16.05.2018 у справі №521/9634/17, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
В ухвалі від 05.05.2025 суд наголошував на обставинах дії в часі норми частини 2 статті 233 КЗпП України, тож суб'єктивне тлумачення адвоката з цього приводу суд до уваги не приймає.
За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.
Позивач не використав надану йому можливість, не надав доказів наявності об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не навів поважних обставин, які не залежали від його волі та пов'язані з дійсними істотними перешкодами і труднощами, що перешкоджали звернутися до суду в межах встановленого строку.
Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 12.04.2023 у справі №380/14933/22.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для поновлення строку звернення до суду в частині вимог, що охоплюють період з 01.07.2023 по 31.12.2024, оскільки позивач не навів поважних причин його пропуску та не надав відповідних доказів.
Згідно з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Частиною другою статті 123 КАС України встановлено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Підсумовуючи вищевикладене, зважаючи на те, що позивач не повідомив поважних причин пропуску строку звернення до суду, у суду наявні підстави, встановлені частиною 2 статті 123 та пунктом 9 частини 4 статті 169 КАС України, для повернення позовної заяви, в частині вимог заявлених з пропуском строку, встановленого частиною 3 статті 122 КАС України та статтею 233 КЗпП України.
Керуючись статтями 122, 123, 169 Кодексу адміністративного судочинства України,
Заяву адвоката Ковердяєвої Любові Володимирівни від 08.05.2025 про поновлення строку звернення до адміністративного суду - залишити без задоволення
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії в частині позовних вимог, що охоплюють період з 01.07.2023 по 31.12.2024, - повернути позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, але може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання до Другого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Є.Б. Супрун