14 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/10037/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Супруна Є.Б., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу №440/10037/24 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
15.08.2024 ОСОБА_1 звернувся з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (надалі - ГУПФ), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 13.06.2023 №163750000741 про відмову у здійсненні перерахунку пенсії, зобов'язавши ГУПФ провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 09.12.2021 з урахуванням відомостей про його заробітну плату за період роботи із серпня 1981 року по березень 1991 року включно, зокрема, із застосуванням показника заробітної плати, визначеного з урахуванням відомостей, які містяться у довідках від 26.03.2021 №533-03/103, від 26.03.2021 №533-1-03/103, від 26.03.2021 №533-2-03/103, з виплатою заборгованості, яка утворилася з 09.12.2021, внаслідок виплати пенсії у зменшеному розмірі.
В якості підстави для звернення до суду заявник вказує на протиправну, як на його думку, поведінку відповідача, що полягає у безпідставному неприйнятті до уваги вищезазначених довідок ТОВ "Донецький металургійний завод", яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, про заробітну плату позивача під час вирішення питання про призначення пенсії на виконання рішення суду, що призвело до обчислення та виплати пенсії у зменшеному розмірі.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 23.08.2024 позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Полтавського окружного адміністративного суду від 05.09.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві представник ГУПФ просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Зазначає, що відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" усі документи, видані на окупованій території України вважаються недійсними. А отже усі свідоцтва, довідки та інші документи, навіть ті, на яких стояла б українська печатка, на території України вважаються недійсними та не мають юридичної сили. Повідомляє, що 09.12.2021 ОСОБА_1 через абонентську скриньку подав заяву довільної форми №38734/8 про прийняття довідок про зарплату для перерахунку пенсії, додавши до звернення ксерокопії пенсійного посвідчення, паспорта, ідентифікаційного коду та довідок про заробітну плату від 26.03.2021 №533-03/103, №533-1-03/103, №533-2-03/103, виданих ТОВ "Донецький металургійний завод", яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території. Дана заява була зареєстрована як звернення громадянина, на яку ГУПФ надано відповідь від 16.12.2022 №1600-0215-8/86724 в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян". Роз'яснено, що для проведення перерахунку пенсії згідно з довідками про заробітну плату від 26.03.2021 №533-03/103, №533-1-03/103, №533-2-03/103, виданих ТОВ "Донецький металургійний завод", підстави відсутні, оскільки підприємство розташоване на непідконтрольній українській владі території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження. Питання врахування відомостей про заробітну плату за період з серпня 1981 року по березень 1991 включно на підставі довідок про заробітну плату від 26.03.2021 №533-03/103, №533-1-03/103, №533-2-03/103, виданих ТОВ "Донецький металургійний завод", позивач вирішував у судовому порядку. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 визнано протиправними дії ГУПФ щодо неврахування довідок про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 26.03.2021 №533-03/103, від 26.03.2021 №533-1-03/103, від 26.03.2021 №533-2-03/103, виданих ТОВ "Донецький металургійний завод". Зобов'язано ГУПФ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 09.12.2021, з урахуванням висновків суду. Рішення набрало законної сили 21.04.2023. На виконання рішення суду ГУПФ повторно розглянуто заяву про перерахунок пенсії від 09.12.2021, за наслідками чого прийнято рішення від 13.06.2023 №163750000741 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно з поданою 09.12.2021 заявою у зв'язку з відсутністю правових підстав. Звертає увагу на те, що в рішенні Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі №440/5310/22 відсутнє зобов'язання щодо врахування довідок про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 26.03.2021 №533-03/103, від 26.03.2021 №533-1-03/103, від 26.03.2021 №533-2-03/103, виданих ТОВ "Донецький металургійний завод", та здійснення перерахунку пенсії. Відповідач також вважає, що позивачем пропущені строки звернення до адміністративного суду за оскарженням рішення ГУПФ від 13.06.2023 №163750000741 (а.с. 87-90).
Перш за все суд зазначає, що обставинам дотримання строку звернення до суду надавалася оцінка в ухвалі від 05.09.2024, за наслідками чого позовну заяву визнаною такою, що відповідає вимогам статей 160, 161 КАС України. Тож повторній оцінці питання дотримання строку звернення з цим позовом не підлягає.
Розгляд справи здійснюється судом в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку у ГУПФ, де з 24.01.2018 отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи, призначену відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
23.09.2019 позивач звернувся із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 (а.с. 97-98).
Однак рішенням ГУПФ від 25.09.2019 №38 ОСОБА_1 відмовлено у переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 у зв'язку з непідтвердженням в установленому законодавством порядку права на пенсію на пільгових умовах (а.с. 25).
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №440/309/20 суд визнав протиправним та скасував рішення ГУПФ №38 від 25.09.2019 про відмову у переведенні позивача з одного виду пенсії (пенсії по інвалідності) на інший (пенсію за віком на пільгових умовах). Зобов'язав ГУПФ зарахувати до трудового стажу ОСОБА_1 , який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період його роботи електромонтером по ремонту електроустаткування в електросталеплавильному цеху на Донецькому металургійному заводі з 27.08.1981 по 26.03.1991. Суд зобов'язав ГУПФ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.09.2019 з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №440/309/20 позивача переведено на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 23.09.2019 та зараховано до трудового стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, період його роботи електромонтером по ремонту електроустаткування в електросталеплавильному цеху на Донецькому металургійному заводі з 27.08.1981 по 26.03.1991.
09.12.2021 ОСОБА_1 через абонентську скриньку подав заяву довільної форми № 38734/8 про прийняття довідок про заробітну плату для перерахунку пенсії, додавши до звернення ксерокопії пенсійного посвідчення, паспорта, ідентифікаційного коду та довідок ТОВ "Донецький металургійний завод", яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, від 26.03.2021 №533-03/103 про заробіток для обчислення пенсії за 1981 - 1985 роки, №533-1-03/103 про заробіток для обчислення пенсії за 1986-1990 роки, №533-2-03/103 про заробіток для призначення пенсії за 1991 рік (а.с. 100-103).
Відповідач у відзиві зазначив, що позивач подав заяву довільної форми, а не відповідного зразка, встановленого Порядком №22-1, тому дана заява була зареєстрована як звернення громадянина, на яку у подальшому було надано відповідь від 16.12.2022 №1600-0215-8/86724 в порядку, визначеному Законом України "Про звернення громадян" (а.с. 32). Позивачу роз'яснено, що для проведення перерахунку пенсії на підставі довідок про заробітну плату від 26.03.2021 №533-03/103, №533-1-03/103, №533-2-03/103, виданих ТОВ "Донецький металургійний завод", підстави відсутні, оскільки підприємство розташоване на непідконтрольній українській владі території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження.
Не погодившись із правомірністю мотивів відмови прийняти вищевказані довідки про заробітну плату, позивач поскаржився до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі №440/5310/22, яке набрало законної сили 21.04.2023, визнано протиправними дії ГУПФ щодо неврахування довідок про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 26.03.2021 №533-03/103, від 26.03.2021 №533-1-03/103, від 26.03.2021 №533-2-03/103, виданих ТОВ "Донецький металургійний завод". Зобов'язано ГУПФ повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 09.12.2021, з урахуванням висновків суду.
На виконання рішення суду ГУПФ було повторно розглянуто заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 09.12.2021, за наслідками чого 13.06.2023 прийнято рішення №163750000741 про відмову у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно з поданою 09.12.2021 заявою у зв'язку з відсутністю правових підстав. Мотивуючи це рішення, відповідач зазначив, що аналіз поданої заяви та доданих документів свідчить про відсутність підстав для проведення перерахунку пенсії згідно з наданими довідками, оскільки позивачем не подавалась заява про перерахунок пенсії у відповідності до Порядку №22-1, не надано оригінали документів про заробітну плату, не надано первинні документи щодо нарахування заробітної плати, як передбачено статтею 40 Закону №1058, а також довідки видані підприємством, розташованим на непідконтрольній Україні території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (а.с. 45).
Про існування вищезазначеного рішення позивач дізнався 17.07.2023, коли отримав його копію безпосередньо в ГУПФ під підпис.
Позивач у позові зазначає, що 19.07.2023 він звернувся до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Полтавській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (надалі - Відділ) із заявою про примусове виконання рішення суду у справі №440/5310/22.
Постановою головного державного виконавця Відділу від 19.07.2023 відкрито виконавче провадження №72304261 з примусового виконання виконавчого листа №440/5310/22 від 27.04.2023.
27.07.2023 позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду із заявою від 27.07.2023, в якій просив визнати протиправним рішення ГУПФ від 13.06.2023 за №163750000741 про відмову ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії згідно із заявою від 09.12.2021 та зобов'язати ГУПФ усунути порушення прав позивача, допущені під час виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 у справі №440/5310/22, та виконати дане судове рішення у відповідності з його резолютивною частиною, а саме - розглянути заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 09.12.2021 з урахуванням висновків суду.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 14.08.2023 у справі №440/5310/22 у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 26.07.2023 відмовлено.
16.08.2023 головним державним виконавцем Відділу винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №72304261 з примусового виконання рішення суду у зв'язку з фактичним його виконання за фактом розгляду повторно заяви стягувача та відмови у її задоволенні (а.с. 49).
Позивач вважав передчасною вищевказану постанову державного виконавця, а тому оскаржив її до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2023 у справі №440/12735/23 суд визнав протиправною та скасував постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №72304261 від 16.08.2023, оскільки під час закінчення виконавчого провадження державний виконавець не пересвідчився чи було враховано ГУПФ висновки суду у справі №440/5310/22.
15.11.2023 державний виконавець виніс постанову про відновлення виконавчого провадження №72304261 (а.с. 56-57).
Постановою від 03.01.2024 головний державний виконавець Відділу у виконавчому провадженні виніс постанову про накладення на ГУПФ штрафу на користь держави за невиконання рішення суду в сумі 5100,00 грн, яку відповідач оскаржив до суду.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 у справі №440/788/24 у задоволенні позову ГУПФ відмовлено (а.с. 63-66).
Проте постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2024 рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.02.2024 по справі №440/788/24 скасовано, прийнято нову постанову, якою позов ГУПФ до Відділу про скасування постанови задоволено та скасовано постанову головного державного виконавця Відділу від 03.01.2024 про накладення штрафу.
У постанові суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що ГУПФ на виконання рішення суду у справі №440/5310/22 розглянув заяву ОСОБА_1 про перерахунок пенсії від 09.12.2021 та відповідно рішення суду у справі №440/5310/22 фактично виконано, а тому суд не вбачав підстав для застосування до пенсійного органу юридичної відповідальності за невиконання покладеного судовим рішенням на нього зобов'язання.
У зв'язку з цим, за фактом фактичного виконання рішення суду згідно з виконавчим документом №440/5310/22 постановою головного державного виконавцем Відділу було закінчено виконавче провадження від 17.06.2024 ВП №72304261 (а.с. 71).
Позивач, вважаючи протиправним рішення ГУПФ від 13.06.2023 №163750000741, звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступних міркувань.
Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
З 01.01.2004 таким законом є, насамперед, Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон №1058-IV, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який був прийнятий на зміну положенням Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Оскільки і Закон №1058-IV, і Закон України "Про пенсійне забезпечення" регулюють одні й ті ж правовідносини, то пріоритет у застосуванні, за загальним правилом, мають норми Закону №1058-IV, як спеціального акта права, прийнятого пізніше у часі, а норми Закону України “Про пенсійне забезпечення" підлягають субсидіарному (додатковому) застосуванню у разі неурегульованості певного питання приписами Закону №1058-IV.
Згідно з положеннями частин 1, 2, 4 статті 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Як свідчать матеріали пенсійної справи позивача, період трудового стажу позивача на посаді електромонтера по ремонту електроустаткування в електросталеплавильному цеху на Донецькому металургійному заводі з 27.08.1981 по 26.03.1991 зараховано до страхового стажу останнього на підставі рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 26.02.2020 у справі №440/309/20.
Статтею 1 Закону №1058-IV встановлено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 Закону №1058-IV, для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі. Додатково за бажанням особи можуть бути виключені періоди строкової військової служби, навчання, догляду за особою з інвалідністю I групи або дитиною з інвалідністю віком до 16 років, за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду, догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, за період з 1 липня 2000 року до 1 січня 2005 року, а також періоди, коли особа підлягала загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до пунктів 7, 8, 9 і 14 статті 11 цього Закону та періоди страхового стажу під час карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з місяця запровадження карантину у 2020 році та шести календарних місяців після його завершення. У всіх випадках, крім випадку, передбаченого абзацом другим цієї частини, період, за який враховується заробітна плата, не може бути меншим, ніж 60 календарних місяців.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
Частиною першою статті 44 Закону №1058-IV передбачено, що призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом. Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій також врегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 №22-1 (надалі - Порядок №22-1).
Відповідно до п. 2.10 Порядку №22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.
У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.
Установлення заробітку для обчислення пенсії на підставі показань свідків не допускається. Виписка зі штатного розпису про посадовий оклад, профспілкові квитки, квитки партій та рухів, громадських об'єднань не є документами, що засвідчують фактичний заробіток для обчислення розміру пенсії.
Так, відповідач у своїй відмові посилається на відсутність підстав для перерахунку пенсії, оскільки заявником не подавалась заява про перерахунок пенсії згідно з Додатком 1 Порядку, не надано оригінали документів про заробітну плату, не надано первинні документи щодо нарахування заробітної плати, як передбачено статтею 40 Закону №1058-IV, тоді як довідки видані органом, створеним на непідконтрольній Україні території.
З приводу зауважень відповідача щодо обставин подання ОСОБА_1 заяви невстановленої форми про перерахунок пенсії (а.с. 33-35) суд звертає увагу на висновки Верховного Суду, який у постанові від 23.09.2024 у справі №620/2027/23 вказав, що доступ до соціальних прав, зокрема права на призначення пенсії, є важливим аспектом забезпечення гідного життя громадян. У цьому контексті можливість подання заяви у довільній формі є ключовим елементом, що спрощує процес отримання пенсійного забезпечення та сприяє реалізації такого конституційного права.
Як свідчить зміст заяви ОСОБА_1 від 09.12.2021, заявник просив прийняти від нього довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії (а.с. 100).
Тож враховуючи обставини того, що за змістом заява від 09.12.2021 є заявою про перерахунок пенсії, тобто її зміст є зрозумілим і таким, що дає можливість оцінити наміри заявника, суд визнає помилковим висновок відповідача щодо відсутності підстав для перерахунку пенсії ОСОБА_1 з підстав недотримання заявником форми звернення.
Іншою підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії слугував висновок ГУПФ про ненадання оригіналів документів про заробітну плату, ненадання первинних документів щодо нарахування заробітної плати, як це передбачено статтею 40 Закону №1058-IV.
У зв'язку з цим суд зазначає, що ч. 3 ст. 44 Закону №1058-IV передбачено, що органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
У той же час перевірки обґрунтованості видачі документів для призначення (перерахунку) пенсії не є плановими, а здійснюються лише у необхідних випадках. Витребування та перевірка додаткових документів і довідок є правом пенсійного органу, а не обов'язком. Орган Пенсійного фонду України має право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, у разі сумніву в розмірі заробітної плати, яка враховується при обчисленні пенсії.
При цьому неможливість пенсійного органу скористатися правом на перевірку відповідної довідки особи не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на отримання належної пенсії (п. 41 постанови Верховного Суду від 09.07.2020 у справі №235/7688/16-а), а обов'язок збереження всіх первинних бухгалтерських документів, зокрема, документів щодо виплати заробітної плати, не може бути покладено на пенсіонера.
У рамках розгляду цієї справи судом встановлено та не спростовано відповідачем, що відомості, зазначені у довідках про заробітну плату від 26.03.2021 №533-1-03/103, №533-2-03/103 та №533-03/103, виданих ТОВ "Донецький металургійний завод", яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, не суперечать відомостям про місце роботи, відображеним у трудовій книжці позивача.
Разом з тим відповідачем не наведено доказів того, що дані, які містяться у довідках про заробітну плату, містять неправдиві або недостовірні дані, або що вони не ґрунтуються на документах первинного обліку. У судовому порядку вказані довідки недійсними також не визнавались та підприємством не відкликані.
Варто зазначити, що позивач набув трудовий стаж у період, коли населений пункт, на території якого підприємство здійснювало господарську діяльність, перебувало на підконтрольній Україні території.
Відповідно до ч. ч. 1 - 2 ст. 4 Закону України від 15.04.2014 №1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" (надалі - Закон №1207-VIІ), на тимчасово окупованій території на строк дії цього Закону поширюється особливий правовий режим перетину адміністративної межі та лінії зіткнення між тимчасово окупованою територією та іншою територією України, вчинення правочинів, проведення виборів та референдумів, реалізації інших прав і свобод людини і громадянина. Правовий режим тимчасово окупованої території передбачає особливий порядок забезпечення прав і свобод громадян України, які проживають на тимчасово окупованій території.
Частиною першою статті 17 вказаного Закону №1207-VII визначено, що у разі порушення положень цього Закону державні органи України застосовують механізми, передбачені законами України та нормами міжнародного права, з метою захисту миру, безпеки, прав, свобод і законних інтересів громадян України, які перебувають на тимчасово окупованій території, а також законних інтересів держави Україна.
Громадянам України гарантується дотримання у повному обсязі їхніх прав і свобод, передбачених Конституцією України, у тому числі соціальних, трудових, виборчих прав та права на освіту, після залишення ними тимчасово окупованої території (ч. 1 ст. 18 Закону №1207-VII).
Верховний Суд у постанові від 21.02.2022 у справі №243/4336/17 звертав увагу на те, що у 1971 році Міжнародний суд Організації Об'єднаних Націй (далі - ООН) у документі "Юридичні наслідки для держав щодо триваючої присутності Південної Африки у Намібії" зазначив, що держави - члени ООН зобов'язані визнавати незаконність і недійсність триваючої присутності Південної Африки в Намібії, але "у той час як офіційні дії, вчинені урядом Південної Африки від імені або щодо Намібії після припинення дії мандата є незаконними і недійсними, ця недійсність не може бути застосовна до таких дій як, наприклад, реєстрація народжень, смертей і шлюбів.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) розвиває цей принцип у своїй практиці. Наприклад, у справах "Лоізіду проти Туреччини" (Loizidou v. Turkey, 18.12.1996, §45), "Кіпр проти Туреччини" (Cyprus v. Turkey, 10.05.2001) та "Мозер проти Республіки Молдови та Росії" (Mozer v. the Republic of Moldova and Russia, 23.02.2016). "Зобов'язання ігнорувати, не брати до уваги дії існуючих de facto органів та інститутів [окупаційної влади] далеко від абсолютного, - вважають судді ЄСПЛ, - Для людей, що проживають на цій території, життя триває. І це життя потрібно зробити більш стерпним і захищеним фактичною владою, включаючи їх суди; і виключно в інтересах жителів цієї території дії згаданої влади, які мають відношення до сказаного вище, не можуть просто ігноруватися третіми країнами або міжнародними організаціями, особливо судами, в тому числі й цим (ЄСПЛ). Вирішити інакше означало б зовсім позбавляти людей, що проживають на цій території, всіх їх прав щоразу, коли вони обговорюються в міжнародному контексті, що означало б позбавлення їх навіть мінімального рівня прав, які їм належать".
При цьому у виняткових випадках визнання актів окупаційної влади в обмеженому контексті захисту прав мешканців окупованих територій ніяким чином не легітимізує таку владу.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим застосувати у розглядуваній справі загальні принципи ("Намібійські винятки"), сформульовані у рішеннях Міжнародного суду ООН та ЄСПЛ, у контексті оцінки документів, виданих закладами, що знаходяться на тимчасово окупованій території, як доказів, оскільки неприйняття їх призведе до порушень та обмежень прав позивача на соціальний захист та гарантоване йому право на пенсійне забезпечення як громадянину, який працював на роботах зі шкідливими умовами праці.
З огляду на зазначене суд стверджує, що довідки про заробіток позивача від 26.03.2021 №533-1-03/103, №533-2-03/103 та №533-03/103, видані ТОВ "Донецький металургійний завод", яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території, мають бути враховані пенсійним органом під час розрахунку розміру пенсії.
Вказане узгоджується з висновками Верховного Суду, сформульованими у постанові від 21.02.2022 у справі №243/4336/17.
Відтак рішення ГУПФ №163750000741 від 13.06.2023 підлягає скасуванню судом як протиправне.
Обираючи належний спосіб відновлення порушеного права, суд враховує наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що позивач вже звертався до суду за захистом своїх прав з підстав того, що відповідач не враховував спірні довідки для обрахунку пенсії (справа №440/5310/22). Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 14.12.2022 суд визнав протиправними дії відповідача щодо неврахування довідок ТОВ "Донецький металургійний завод" про заробітну плату для обчислення пенсії ОСОБА_1 від 26.03.2021 №533-1-03/103, №533-2-03/103 та №533-03/103.
Оскільки процес надання позивачу формальних відмов може тривати нескінченно, то у даному випадку єдиним правильним способом захисту порушеного права суд визначає обов'язок ГУПФ здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за його заявою від 09.12.2021 з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 26.03.2021 №533-1-03/103, №533-2-03/103 та №533-03/103, виданих ТОВ "Донецький металургійний завод".
Тож позов у цій частині слід задовольнити у спосіб, встановлений судом.
З приводу вимог позивача щодо виплати заборгованості, яка утворилася з 09.12.2021 у зв'язку з виплатою пенсії у меншому розмірі, то наразі у суду відсутні підстави стверджувати про ймовірність порушень такого роду з боку відповідача, оскільки перерахунок пенсії позивачу ще не здійснено.
Відповідно позов у цій частині вимог є передчасним, а тому задоволенню не підлягає.
Відтак позов у цілому слід задовольнити частково.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 139 КАС України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
З урахуванням обставин часткового задоволення позову на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУПФ половину судових витрат у вигляді сплаченого судового збору, що становитиме 605,60 грн.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 у справі №440/10037/24 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.06.2023 №163750000741.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 за його заявою від 09.12.2021 з урахуванням довідок про заробітну плату для обчислення пенсії від 26.03.2021 №533-1-03/103, №533-2-03/103 та №533-03/103, виданих ТОВ "Донецький металургійний завод".
В решті вимог - позов залишити без задоволення.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області частину судових витрат, що пов'язані зі сплатою судового збору, у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ 13967927; вул. Гоголя, 34, м. Полтава, 36000).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду впродовж тридцяти днів з моменту його підписання.
Суддя Є.Б. Супрун