13 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/14563/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шевякова І.С. розглянув у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу, стягнення коштів,
Позовні вимоги (з урахуванням уточнених позовних вимог /а.с. 23-28/):
1) визнати дії відповідача щодо результатів проведення службового розслідування протиправними;
2) скасувати наказ "Про результати службового розслідування" від 04.10.2024 №1033-ОД;
3) стягнути з відповідача на користь позивача неправомірно утриману премію за вересень 2024 року у сумі 23 289,31 грн.
Під час розгляду справи суд
ОСОБА_1 (далі також позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 (далі також відповідач, ВЧ НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу, стягнення коштів.
Ухвалою від 09.12.2024 позовну заяву залишено без руху /а.с. 18-19/.
Ухвалою від 23.12.2024 відкрито провадження у справі, яку призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників; зобов'язано відповідача надати докази /а.с. 29-31/.
Ухвалою від 28.02.2025 повторно зобов'язано відповідача надати докази /а.с. 34-35/.
Аргументи учасників справи
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що перебуває на службі у Збройних Силах України, займає посаду начальника служби військової техніки (СВТ) військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира частини від 04.10.2024 №1033-ОД ОСОБА_1 було оголошено про неповну службову відповідність та позбавлено щомісячної премії за вересень 2024 року. Підставою для цього стали висновки службового розслідування, за якими допущена ОСОБА_1 недбалість призвела до нераціонального використання коштів, визначених на військову техніку у зв'язку з неукладенням СВТ договорів на закупівлю товарів за результатами процедур, визначених Законом України "Про оборонні закупівлі". Позивач вважав притягнення його до дисциплінарної відповідальності протиправним, адже, відповідач не визначав ОСОБА_1 уповноваженою особою/іншою особою державного замовника та не включав його до колегіального органу, не покладав на нього жодних обов'язків щодо здійснення закупівель.
З цієї підстави позивач стверджував, що не може нести відповідальність за проведення закупівель, а тому, дії відповідача щодо проведення службового розслідування та спірний наказ ОСОБА_1 вважав протиправними, що і стало підставою для звернення до суду за захистом своїх порушених прав.
Військова частина НОМЕР_1 відзиву на позов не надала, копію ухвали про відкриття провадження у справі відповідач отримав 24.12.2024 шляхом доставки 24.12.2024 в Електронний кабінет, зареєстрований в системі Електронний суд /а.с. 32/.
Крім того, Військова частина НОМЕР_1 не виконала вимоги ухвали суду про витребування доказів від 23.12.2024 та ухвали від 28.02.2025, якою повторно витребувано докази - в частині надання суду документів.
Відповідно до частини шостої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з частиною другою статті 175 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Крім того, відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Згідно з частиною п'ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядав справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Обставини справи, встановлені судом
ОСОБА_1 на час виникнення спірних правовідносин проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 на посаді начальника служби військової техніки.
20.09.2024 начальником штаба - заступником командира військової частини НОМЕР_1 на ім'я командира військової частини НОМЕР_1 подано рапорт, в якому повідомлено, що службою військової техніки (далі - СВТ), допущено випадки нераціонального використання коштів у зв'язку з неукладенням СВТ договорів на закупівлю товарів, за результатами процедур, визначених Законом України "Про оборонні закупівлі", що призводить до зриву забезпечення коштами Військової частини в подальшому /а.с. 16/.
На вказаний вище рапорт командиром в/ч накладено резолюцію щодо проведення службового розслідування та надано вказівку про результати, пропозиції доповісти актом до 10.10.2024.
За результатами службового розслідування було складено Акт службового розслідування, який затверджено керівником ВЧ НОМЕР_1 04.10.2024.
Згідно акта службового розслідування, неправомірні дії капітана ОСОБА_1 полягають у неналежному виконанні обов'язків військової служби та службових обов'язків. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою капітана ОСОБА_1 та нераціональним використанням коштів, визначених на військову техніку, вбачається у нездійсненні вчасних доповідей про стан проведення закупівель. Вина позивача виражається у формі недбалості /а.с. 8-13/.
На підставі акта службового розслідування ВЧ НОМЕР_1 було видано наказ "Про результати службового розслідування" від 04.10.2024 №1033-ОД, пунктом 3 якого позивачу було оголошено про неповну службову відповідність та пунктом 4 позбавлено щомісячної премії за вересень 2024 року /а.с. 14-15/.
Не погодившись із притягненням до дисциплінарної відповідальності, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Норми права, які підлягають застосуванню
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з частиною четвертою статті 2 Закону України "Про військовий обов'язок та військову службу" порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг визначає Дисциплінарний статут Збройних Сил України (далі також Дисциплінарний статут ЗСУ).
Згідно статті 1 Дисциплінарного статуту ЗСУ військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України.
Порядок накладення дисциплінарних стягнень на військовослужбовців, визначено статтями 83 - 84 Дисциплінарного статуту, згідно яких на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення. Прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Згідно п. "ґ" ст. 48 Дисциплінарного статуту Збройних сил України на військовослужбовців можуть бути накладені дисциплінарні стягнення у попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби).
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України."
Частиною другою розділу ІІ Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 21.11.2017 №608 передбачено, що службове розслідування не призначається якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини, які мають значення для прийняття рішення командиром (начальником) про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення, не потребують додаткового встановлення (уточнення) або їх встановлено під час проведення інспектування, інвентаризації, аудиту, за рішенням суду.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 №548-XIV(далі Статут, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Статтею 9 Статуту встановлено, що військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актам.
Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців такі обов'язки:
свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим;
беззастережно виконувати накази командирів (начальників) і захищати їх у бою, як святиню оберігати Бойовий Прапор своєї частини;
постійно підвищувати рівень військових професійних знань, вдосконалювати свою виучку і майстерність, знати та виконувати свої обов'язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України;
знати й утримувати в готовності до застосування закріплене озброєння, бойову та іншу техніку, берегти державне майно;
дорожити бойовою славою Збройних Сил України та своєї військової частини, честю і гідністю військовослужбовця Збройних Сил України;
поважати бойові та військові традиції, допомагати іншим військовослужбовцям, що перебувають у небезпеці, стримувати їх від вчинення протиправних дій, поважати честь і гідність кожної людини;
бути пильним, суворо зберігати державну таємницю;
вести бойові дії ініціативно, наполегливо, до повного виконання поставленого завдання;
виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни;
додержуватися правил військового вітання, ввічливості й поведінки військовослужбовців, завжди бути одягненим за формою, чисто й охайно.
Кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями (стаття 16 Статуту).
Висновки щодо правозастосування
Згідно з частиною другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У цій справі предметом спору є правомірність наказу відповідача 04.10.2024 №1033-ОД в частині накладення на позивача, ОСОБА_1 , дисциплінарного стягнення.
Виходячи з приписів частини другої статті 2 КАС України, суд перевіряє відповідність спірних актів індивідуальної дії критеріям правомірності рішення суб'єкта владних повноважень.
Судом враховано, що в акті службового розслідування та спірному наказі відповідачем невірно зазначено прізвище позивача, а саме, вказано ОСОБА_2 , замість ОСОБА_3 , однак зазначені помилки не впливають на суть спору.
Підставами для притягнення ОСОБА_1 , до дисциплінарної відповідальності слугував висновок відповідача про нездійснення вчасних доповідей про стан проведення закупівель.
Суд зауважує, що складовими дисциплінарного проступку є дії (бездіяльність) працівника; порушення або неналежне виконання покладених на працівника трудових обов'язків; вина працівника; наявність причинного зв'язку між діями (бездіяльністю) і порушенням або неналежним виконанням покладених на працівника трудових обов'язків.
Тому, з метою дослідження обставин та встановлення ознак наявності чи відсутності складу правопорушення, перш за все слід, дослідити питання, які посадові обов'язки покладені на ОСОБА_1 у взаємозв'язку з виявленими порушеннями та викладеними у попередньому розділі рішення нормативними актами.
Суд зауважує, що про жодне порушення саме функціональних обов'язків ОСОБА_1 як начальника служби військової техніки у спірному наказі не зазначено.
Оскаржуваним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за невиконання (неналежне виконання) ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків, нездійсненні вчасних доповідей про стан проведення закупівель, без посилання на чіткі та конкретно визначені норми законів, положень, посадових інструкцій, які позивач порушив.
Отже, задля з'ясування обставин вчинення ОСОБА_1 порушення, яке йому ставиться в вину, необхідно з'ясувати, чи належало до функціональних обов'язків позивача ОСОБА_1 здійснення доповідей про стан проведення закупівель.
Відповідачем не надано суду доказів покладення на ОСОБА_1 обов'язку здійснення доповідей про стан проведення закупівель.
У позовній заяві ОСОБА_1 взагалі заперечує свою дотичність до здійснення процедури закупівель.
Відповідач це твердження позивача не спростував.
Таким чином, для правомірного накладення дисциплінарного стягнення відповідачу необхідно було встановити й довести наявність таких умов у їх сукупності: порушення має стосуватися лише тих обов'язків, які є складовими трудової функції працівника чи випливають з правил внутрішнього трудового розпорядку або ж іншого нормативно-правового акту. Невиконання чи неналежне виконання працівником трудових обов'язків має бути винним, скоєним умисно або з необережності.
Проте в спірному наказі позивачу інкриміновані порушення щодо тих дій, які не входили до його обов'язків та повноважень.
Приписами статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено, не надано суду жодних пояснень та не надано відповідних доказів щодо того, яким саме документом передбачено виконання ОСОБА_1 обов'язку здійснення доповідей про стан проведення закупівель чи контролю стану проведення закупівель.
А відтак, відповідачем жодним чином не доведено, що на ОСОБА_1 покладено обов'язки, за невиконання яких у подальшому позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності
Відповідно до частини четвертої статті 159 КАС України неподання військовою частиною НОМЕР_1 відзиву на позов без поважних причин суд кваліфікує як визнання позову відповідачем.
Посилання відповідача у спірному наказі на статті 11, статті 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України є абстрактним та не перебуває у зв'язку з обставинами справи.
Отже, спірний наказ командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) "Про результати проведення службового розслідування" №1033-ОД від 04.10.2024 в частині притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та накладення дисциплінарного стягнення - "попередження про неповну службову відповідність" є необґрунтованим, прийнятим без урахування фактичних обставин справи, а тому суд має обов'язок визнати його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Крім того, як наслідок, слід визнати протиправним та скасувати пункт 4 цього ж наказу №1033-ОД від 04.10.2024 в частині невиплати ОСОБА_1 премії за вересень 2024 року за порушення вимог законів та інших нормативних актів, які призвели до нераціонального використання коштів визначених на військову техніку.
В іншій частині наказ від 04.10.2024 не підлягає скасуванню, оскільки не стосується особи позивача.
Водночас, позовна вимога про визнання протиправними дій відповідача щодо результатів проведення службового розслідування задоволенню не підлягає, оскільки права ОСОБА_5 порушені саме наказом від 04.10.2024, а не діями щодо результатів службового розслідування. Ці дії не є юридично значущими самі по собі.
Також не підлягає задоволенню позовна вимога про стягнення з відповідача на користь позивача неправомірно утриманої премії за вересень 2024 року у сумі 23 289,31 грн, оскільки у суду відсутні докази щодо розмірів премії ОСОБА_5 за вересень 2024 року. Сума 23 289,31 грн, яку просить стягнути позивач, не підтверджена документально. Проте, після набрання законної сили рішенням суду в частині скасування пунктів 3, 4 наказу від 04.10.2024 №1033-ОД, у військової частини виникне обов'язок виплатити ОСОБА_1 премію за вересень 2024 року, оскільки підстава для невиплати премії, що раніше була застосована, буде скасована та виникнуть підстави для її нарахування.
Виходячи зі заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Розподіл судових витрат
Позивач звільнений від слати судового збору.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними, визнання протиправними та скасування наказу, стягнення коштів - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 3 наказу командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) "Про результати проведення службового розслідування" №1033-ОД від 04.10.2024 та пункт 4 наказу №1033-ОД від 04.10.2024 в частині невиплати ОСОБА_1 премії за вересень 2024 року за порушення вимог законів та інших нормативних актів, які призвели до нераціонального використання коштів визначених на військову техніку.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.С. Шевяков