Справа № 420/7834/25
14 травня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабенка Д.А., розглянувши заяви позивача про збільшення позовних вимог від 07.05.2025 та від 13.05.2025 у справі №420/7834/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
18 березня 2025 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання військового збору з всіх сум доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 у період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоотримане грошове забезпечення у вигляді утриманого військового збору при виплаті всіх сум доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого у період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації в розмірі 12746,50 (дванадцять тисяч сімсот сорок шість гривень).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 09 квітня 2025 року відкрито провадження у даній адміністративній справі №420/7834/25 та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
07 травня 2025 року за вх. №ЕС44187/25 до Одеського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача про збільшення позовних вимог від 06.05.20205, в якій позивач, крім вже існуючих позовних вимог, просить суд:
стягнути з відповідача, військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (ЄДРПО НОМЕР_2 ), середній заробіток на момент звільнення, згідно частини першої статті 117 КЗпП України.
13 травня 2025 року за вх.№ЕС46384/25 позивач подав уточнену заяву про збільшення позовних вимог від 12.05.2025, в якій, крім вже існуючих позовних вимог, просить суд:
визнати протиправною бездіяльність, та зобов'язати відповідача (військову частину НОМЕР_1 Міністерства оборони України (ЄДРПО НОМЕР_2 )) нарахувати та виплатити на користь позивача ( ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 )), по справі №420/7834/25, згідно частини першої статті 117 КЗпП України, середній заробіток за весь час затримки виплати всіх сум, що належать позивачу та які повинні були бути виплачені у день звільнення, а саме з 05.12.2023 року по 05.06.2024 року, виходячи з середньоденного розміру грошового забезпечення станом на день звільнення у розмірі 678730 грн. ( шістсот сімдесят вісім тисяч сімсот тридцять гривень).
Розглянувши подані позивачем заяви про збільшення позовних вимог, суд зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.47 КАС України, позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, предметом позову у цій справі є протиправні дії Військової частини НОМЕР_1 щодо утримання військового збору з всіх сум доходів у вигляді грошового забезпечення, виплаченого ОСОБА_1 у період дії правового режиму воєнного стану у період його безпосередньої участі в здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації.
В свою чергу, звертаючись до суду із заявами про збільшення позовних вимог позивач, до вже заявлених ним вимог, заявляє ще одну нову позовну вимогу (яка не пов'язана обґрунтуванням (підставами) із вже заявленими), оскаржуючи протиправну бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати позивачу на підставі частини першої статті 117 КЗпП України середнього заробітку за весь час затримки виплати всіх сум, що належать позивачу та які повинні були бути виплачені у день звільнення, а саме з 05.12.2023 року по 05.06.2024 року, виходячи з середньоденного розміру грошового забезпечення станом на день звільнення у розмірі 678730 грн. ( шістсот сімдесят вісім тисяч сімсот тридцять гривень).
Тобто, позивачем здійснена зміна (доповнення) предмета позову та зміна (доповнення) підстав позову.
При цьому, слід зауважити, що законодавець, надавши позивачу право подати заяву про зміну позовних вимог, зазначив, що зміна може стосуватися лише предмета або підстави позову.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна фактичних та/або юридичних обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Суд акцентує увагу на тому, що позивач може змінити або підставу, або предмет позову, оскільки зміна одночасно і підстави і предмету позову є нічим іншим, як новим позовом.
Поданою до суду заявою про зміну підстав та предмету позову позивач змінив позовні вимоги та змінив підстави позову, викладаючи нові обставини.
Отже, позивачем заявлено позовні вимоги, які мають наслідком дослідження інших обставин, що не є предметом розгляду у даній справі. Таким чином, подана позивачем заява по своїй суті не є зміною предмету позову, а фактично є окремим позовом - з окремим предметом та підставою.
У даному випадку право позивача на доступ до суду може бути реалізоване у спосіб подання ним нової позовної заяви, а не шляхом зміни підстав та предмету первинного позову.
Аналогічна правова позиція по застосуванню даних норм права викладена в ухвалі Верховного Суду від 12.02.2018 у справі №800/434/17.
Зазначені висновки суду також узгоджуються з правовим висновком Верховного Суду, викладеним, зокрема у постанові від 13.03.2018 року у справі №916/1764/17, в якій зазначається наступне: «…21. При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається...».
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №210/2289/17, від 30.01.2020 у справі №817/831/18 та постановах Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №924/1473/15, від 01.02.2021 у справі №2а-3025/11/0970.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що заяви позивача про збільшення позовних вимог не відповідає вимогам ст.47 КАС України, оскільки позивач змінює не тільки предмет, але й підстави позову і її слід розглядати як новий позов з новими позовними вимогами, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з вимогами КАС України.
Частиною 3 статті 166 КАС України визначено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Враховуючи вищевикладене, відсутні підстави для прийняття заяв позивача про збільшення позовних вимог до розгляду як заяв по суті справи.
Керуючись ст. 5,44, 47,167, 256, 294 КАС України, суд,
Відмовити у прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог від 06.05.2025 за вх. № ЕС44187/25 від 07.05.2025.
Відмовити у прийнятті заяви позивача про збільшення позовних вимог від 12.05.2025 за вх. №ЕС46384/25 від 13.05.2025.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені ст.256 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Дмитро БАБЕНКО