справа № 380/24910/24
12 травня 2025 року м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Адвокатського Бюро «Астапович» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправними і скасування рішення
встановив:
до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Адвокатського Бюро «Астапович» код ЄДРПОУ 43639744, місцезнаходження: 79010, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 43, кв. 3 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Львівській області код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул. Стрийська, буд. 35 (далі відповідач), в якій позивач просив:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.11.2024 № 49724/13-01-04-07/43639744.
Ухвалою від 16.12.2024 суддя залишила позовну заяву без руху.
Ухвалою від 23.12.2024 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при винесенні оскаржуваного податкового-повідомлення рішення відповідачем не враховано самостійного повідомлення платника податків про вчинене правопорушення. Окрім того, порушено право позивача на подання заперечень на акт перевірки. Також звертає увагу, що до податкового повідомлення-рішення не додано довіреності чи наказу керівника контролюючого органу або іншого докумена, що підтверджує наявність повноважень на підписання податкового повідомлення - рішення.
Представник відповідача подала до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечила. Відзив обґрунтований тим, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства. Відповідачем застосовано штрафну санкцію за несвоєчасне подання податкових декларацій платника єдиного податку третьої групи. Акт перевірки надісланий у відповідностідо вимог Податквого кодексу України.
Частиною п'ятою статті 262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З клопотаннями про розгляд справи у судовому засіданні сторони у справі не звертались.
Дослідивши матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в їх сукупності, надавши їм юридичну оцінку, суд встановив таке.
Головним управлінням ДПС у Львівській області проведено камеральну перевірку Адвокатського Бюро «Астапович» щодо неподання/несвоєчасного подання податкової декларації платника єдиного податку третьої групи, на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні, податкової декларації платника єдиного податку третьої групи.
За результатами проведеної камеральної перевірки Адвокатського Бюро «Астапович» Головним управлінням ДПС у Львівській області складено акт від 15.11.2024 № 48933/13-01-04-07/43639744, згідно з яким встановлено несвоєчасне подання податкової декларації платника єдиного податку третьої групи, на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за період травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, податкової декларації платника сдиного податку третьої групи (юридичні особи) за період 1 квартали 2022 року, 2023 рік, І квартал 2024 року, 1 півріччя 2024 року.
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 18.11.2024 №49724/13-01-04-07/43639744 , яким за несвоєчасне подання податкових декларацій згідно піпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України зобов'язано Адвокатське Бюро «Астапович» сплатити штраф у розмірі 6120,00 грн.
Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся з цим позовом до суду.
При вирішенні спору по суті суд виходив з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI (далі ПК України).
Відповідно до пунктів 61.1, 61.2 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом.
Згідно з підпунктом 62.1.3 пункту 62.1 статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є проведення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Пунктом 75.1 статті 75 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Згідно із підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО, даних Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального та Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
Стаття 86 ПК України врегульовує питання оформлення результатів перевірок.
Так, пунктом 86.7 статті 86 ПК України передбачає, що у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки (крім документальної позапланової перевірки, проведеної у порядку, встановленому підпунктом 78.1.5 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу), вони мають право подати свої заперечення та додаткові документи і пояснення, зокрема, але не виключно, документи, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки).
Такі заперечення, додаткові документи і пояснення є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до підпункту 86.7.1 пункту 86.7 статті 86 ПК України акт перевірки, заперечення до акта перевірки та/або додаткові документи і пояснення, у разі їх подання платником податку у визначеному цим пунктом порядку (далі - матеріали перевірки), розглядаються комісією такого контролюючого органу з питань розгляду заперечень та пояснень до актів перевірок (далі - комісія з питань розгляду заперечень), яка є постійно діючим колегіальним органом контролюючого органу. Склад комісії та порядок її роботи затверджуються наказом керівника контролюючого органу.
За правилами підпункту 86.7.2 пункту 86.7 статті 86 ПК України у разі отримання від платника податків у визначеному цим пунктом порядку заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів і пояснень, контролюючий орган зобов'язаний повідомити платника податків про місце і час проведення розгляду матеріалів перевірки. Таке повідомлення надсилається платнику податків протягом двох робочих днів з дня отримання від нього заперечень та/або додаткових документів і пояснень, але не пізніше ніж за чотири робочі дні до дня їх розгляду.
Платник податків має право брати участь у процесі розгляду матеріалів перевірки особисто або через свого представника. Безпосередньо під час розгляду матеріалів перевірки платник податку має право надавати письмові та/або усні пояснення з приводу предмета розгляду. Відсутність платника податку або його представника, повідомленого в передбаченому цією статтею порядку про час і місце розгляду матеріалів перевірки, не є перешкодою для розгляду матеріалів перевірки. (підпункт 86.7.3 пункту 86.7 статті 86 ПК України в редакції чинній на час існування спірних правовідносин).
У підпункті 86.7.4 пункту 86.7 статті 86 ПК України деталізовано питання, які підлягають вирішенню під час розгляду матеріалів перевірки комісією з питань розгляду заперечень, та передбачено, що за результатами розгляду матеріалів перевірки комісія з розгляду заперечень приймає висновок, що є невід'ємною частиною матеріалів перевірки.
Відповідно до підпункту 86.7.5 пункту 86.7 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу на підставі висновку комісії контролюючого органу з питань розгляду заперечень протягом п'яти робочих днів, наступних за днем прийняття такого висновку комісією і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків, у порядку, визначеному підпунктом 86.7.1 цього пункту.
Згідно з пунктом 86.8 статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається в порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом п'ятнадцяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки, та надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
За наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та додаткових документів і пояснень, зокрема документів, що підтверджують відсутність вини, наявність пом'якшуючих обставин або обставин, що звільняють від фінансової відповідальності відповідно до цього Кодексу, поданих у порядку, встановленому цією статтею, податкове повідомлення-рішення приймається в порядку та строки, визначені пунктом 86.7 цієї статті.
Верховний Суд вже неодноразово аналізував зазначені норми податкового законодавства у постановах від 28 березня 2023 року у справі № 810/3270/16, від 27 червня 2019 року у справі № 806/343/17 та дійшов висновку, що закріпленому у пункті 86.7 статті 86 ПК України праву платника податків подати до контролюючого органу заперечення на акт перевірки кореспондує визначений цією ж нормою обов'язок контролюючого органу розглянути такі заперечення, надавши платнику податків відповідь, та врахувати результати розгляду заперечень при прийнятті рішення про визначення грошових зобов'язань.
У постановах від 20 листопада 2018 року у справі № 826/285/15, від 24 грудня 2024 року у справі № 640/20970/22 Верховний Суд вказав, що зміст пункту 86.7 статті 86 ПК України дає підстави для висновку про те, що при прийнятті податкового повідомлення-рішення податковим органом повинні враховуватися не лише висновки акта перевірки, а й результати розгляду заперечень платника податків на такий акт як його невід'ємної частини.
Судом встановлено, що за результатами проведеної камеральної перевірки Адвокатського Бюро «Астапович» Головним управлінням ДПС у Львівській області складено акт від 15.11.2024 № 48933/13-01-04-07/43639744, згідно з яким встановлено несвоєчасне подання податкової декларації платника єдиного податку третьої групи, на період дії воєнного, надзвичайного стану в Україні за період травень 2022 року, червень 2022 року, липень 2022 року, серпень 2022 року, вересень 2022 року, жовтень 2022 року, листопад 2022 року, грудень 2022 року, січень 2023 року, лютий 2023 року, березень 2023 року, квітень 2023 року, червень 2023 року, липень 2023 року, податкової декларації платника сдиного податку третьої групи (юридичні особи) за період 1 квартали 2022 року, 2023 рік, І квартал 2024 року, 1 півріччя 2024 року.
На підставі акту перевірки Головним управлінням ДПС у Львівській області винесено податкове повідомлення-рішення від 18.11.2024 №49724/13-01-04-07/43639744 , яким за несвоєчасне подання податкових декларацій згідно піпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України зобов'язано Адвокатське Бюро «Астапович» сплатити штраф у розмірі 6120,00 грн.
Суд вказує, що в матеріалах справи відсутні докази скерування позивачу акту перевірки від 15.11.2024 № 48933/13-01-04-07/43639744.
Окрім того, акт перевірки № 48933/13-01-04-07/43639744 складено відповідачем 15.11.2024, а оскаржуване податкове повідомлення рішення винесено 18.11.2024, через три дні після скаладення акту перевірки.
Відтак, відповідачем порушено право позивача на подання заперечень та додаткових документів і пояснень протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки), зокрема, документів, що підтверджують наявність пом'якшуючих обставин.
Судом встановлено, що при складенні акту перевірки та винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Львівській області не враховано, скерований позивачем 12.11.2024 лист про вчинення податкового правопорушення, передбаченого пунктом 120.1 статті 120 ПК України.
Так, відповідно до підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків (пункт 49.1 статті 49 ПК України).
Згідно з підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).
За приписами пункту 120.1 статті 120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.
Так, відповідно до пункту 112-1.1.3 статті 112-1 ПК України до обставин, що пом'якшують відповідальність особи за вчинення правопорушень, належить: самостійне повідомлення платником податків про вчинене ним правопорушення (крім складів правопорушень, передбачених статтями 123 та 125-1 цього Кодексу).
Водночас, згідно з пунктом 113.6 статті 113 ПК України у разі наявності хоча б однієї обставини, що пом'якшує відповідальність, розмір штрафу становить 50 відсотків від розміру, встановленого відповідною статтею цього Кодексу.
Листом від 11.11.2024 № 11-25, який скеровано позивачем до ГУ ДПС у Львівській област 12.11.2024 позивач самостійно повідомив контролюючий орган про вчинене ним податкове правопорушення, а саме невчасне подання податкових декларацій та про можливість застосувати пом'якшуючу обставину при нарахування штрафу.
Проте, відповідачем при складенні акту перевірки та винесенні оскаржуваного податквого-рішення не враховано самостійного повідомлення платником податків про вчинення ним правопорушення, що в силу пункту 112-1.1.3 статті 112-1 ПК України належить до обставин, що пом'якшують відповідальність і має наслідком зменшення розміру штрафу на 50 відсотків.
Оскільки позивач звертався з листом до відповідача, в якому повідомляв про вчинення ним правопорушення, суд вважає, що вказані обставин можуть бути розцінені як такі, що пом'якшують відповідальність позивача, та надають підстави для застосування лише 50 відсотків від розміру штрафних санкцій визначених пунктом 120.1 статті 120 ПК України.
Відтак, платник податків підлягав притягненню до відповідальності на підставі пункту 120.1 статті 120 ПК України з врахуванням пункту 113.6 статті 113 ПК України.
За таких обставин, ураховуючи встановлені судом обставини, податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.11.2024 № 49724/13-01-04-07/43639744 є протиправними та підлягають скасуванню.
Щодо посилання позивача на те, що до податкового повідомлення-рішення не додано довіреності чи наказу керівника контролюючого органу або іншого докумена, який підтверджує наявність повноважень на підписання податкового повідомлення - рішення, суд зазначає, що чинним нормами закону не передбачено долучення контролюючого органу до податкового повідомлення-рішення підтверджуючих документів щодо права підпису такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити повністю.
Відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, 262 КАС України, суд
адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 18.11.2024 № 49724/13-01-04-07/43639744.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області (код ЄДРПОУ 43968090, місцезнаходження: 79003, м. Львів, вул.Стрийська, 35) на користь Адвокатського Бюро «Астапович» (код ЄДРПОУ 43639744, місцезнаходження: 79010, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 43, кв. 3) судовий збір у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.
Суддя Мричко Н.І.