14 травня 2025 року справа №320/14232/24
Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Києві адміністративну справу за позовом Акціонерного товариства «Городище-Пустоварівський бурякорадгосп» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Акціонерне товариство «Городище-Пустоварівський бурякорадгосп» (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області № 11118/04-06 від 26.06.2023.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що не погоджується з оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Київській області № 11118/04-06 від 26.06.2023, оскільки податковий орган помилково вказав у акті перевірки, що позивач порушив строки сплати узгодженого зобов'язання з ПДВ, у зв'язку з чим донарахував штраф. Однак 19.07.2022 позивач подав уточнюючі розрахунки за лютий-травень 2022 року та 29.07.2022 сплатив податок у межах строку, визначеного абз. 6 підп. 69.1 п. 69 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ та Законом №2260-ІХ. Крім того, камеральна перевірка повинна була проводитися до 20.09.2022, але була здійснена 01.06.2023, що порушує вимоги підп. 69.2 ПКУ. Отже, податкове повідомлення-рішення є неправомірним і підлягає скасуванню.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №320/14232/24 передано 02.04.2024 на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.04.2024 позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.
30.04.2024 на виконання ухвали суду від 08.04.2024 позивачем надано заяву на усунення недоліків позову.
Таким чином, недоліки позову, встановлені ухвалою суду від 08.04.2024, були усунуті.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.05.2024 відкрито провадження в адміністративній справі №320/14232/24 та вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до частини 7 статті 18 КАС України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суд вважає відповідача належним чином повідомленим про судовий розгляд справи.
В матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач не погоджується з позовними вимогами, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється відповідно до ст. 50 ПКУ. Згідно з п. 50.1 ПКУ, якщо платник самостійно виявляє помилки у поданій раніше декларації (з урахуванням строків давності), він зобов'язаний подати уточнюючий розрахунок за чинною формою. Відповідно до наказу Мінфіну від 29.01.2016 №159, перед поданням уточнюючого розрахунку платник має сплатити суму недоплати та 3% штрафу. Якщо цього не зробити, згідно з п. 120.2 ПКУ застосовується штраф у розмірі 5% від самостійно задекларованого заниження зобов'язання. Пункт 112.2 ПКУ визначає, що особа вважається винною, якщо вона могла дотриматись вимог, але не вжила належних заходів, а її дії були нерозумними, недобросовісними або необачними. Відповідальність за несвоєчасну сплату узгодженого зобов'язання регулюється п. 124.1 ПКУ: затримка до 30 днів - штраф 5%; понад 30 днів - штраф 10%. Оскільки Позивач 19.07.2022 подав уточнюючі розрахунки без наявності коштів на рахунку, йому нараховано штраф 5% згідно з п. 124.1 ПКУ на суму 98 111,13 грн. Отже, висновки камеральної перевірки (акт від 01.06.2023 №11316/10-36-04-06/385922) є обґрунтованими, а податкове повідомлення-рішення від 26.06.2023 №11118/04-06 - законним. Підстав для його скасування немає.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
На підставі п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 та ст. 76 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Київській області було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість Акціонерним товариством «Городище-Пустоварівський бурякорадгосп».
За результатами перевірки відповідач дійшов висновку про порушення позивачем строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з ПДВ.
На підставі акта камеральної перевірки №11316/10-36-04-06/385922 від 01.06.2023 року, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №11118/04-06 від 26.06.2023 року, яким позивачу донараховано штрафні санкції у сумі 98 111,13 грн.
АТ «Городище-Пустоварівський бурякорадгосп» вважає зазначене податкове повідомлення-рішення незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з чим звернулось з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 Кодексу камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.
Відповідно до пункту 86.1 статті 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, або особами, уповноваженими на це у встановленому порядку, у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.
Відповідно до пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України Міністерством фінансів України прийнято наказ від 28 січня 2016 року №21, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/ 28289 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість".
Відповідно до пунктів 1, 2 розділу I Порядку податкова декларація з податку на додану вартість (далі - декларація) відповідно до пункту 46.1 статті 46 розділу II "Адміністрування податків, зборів, платежів" подається контролюючому органу у строки, визначені статтею 203 розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України.
Подання уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (далі - уточнюючий розрахунок) (у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 розділу II Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 розділу II Кодексу)) передбачено пунктом 50.1 статті 50 розділу II Кодексу.
Відповідно до пункту 6 розділу III Порядку платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в податковій звітності. Дані, наведені в податковій звітності, мають відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника.
Відповідно до пунктів 1 - 3 розділу IV Порядку, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 глави 9 розділу II Кодексу) платник податку самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним декларації, він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої декларації за формою, встановленою на дату подання уточнюючого розрахунку.
Внесення змін до податкової звітності за результатами самостійного виявлення помилок здійснюється у порядку, визначеному статтею 50 розділу II Кодексу.
У разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні додаватися додатки, до уточнюючого розрахунку повинні бути додані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.
Так, згідно з нормами пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті:
а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 жовтня року, наступного за звітним;
б) або відобразити суму недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за податковий період, наступний за періодом, у якому виявлено факт заниження податкового зобов'язання, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми грошового зобов'язання з цього податку.
Згідно з пунктом 120.2 статті 120 Податкового кодексу України невиконання платником податків вимог, передбачених абзацами третім - п'ятим пункту 50.1 статті 50 цього Кодексу, щодо умов самостійного внесення змін до податкової звітності в частині самостійного нарахування та сплати штрафу, передбаченого цим пунктом, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 5 відсотків від суми самостійно нарахованого заниження податкового зобов'язання (недоплати) та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи.
При самостійному донарахуванні платником податків з дотриманням порядку, вимог та обмежень, передбачених статтею 50 цього Кодексу, суми податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, штрафи, передбачені цією главою Кодексу, не застосовуються.
Так, правова позиція відповідача в межах спірних правовідносин даної адміністративної справи обґрунтовується тим, що позивач здійснюючи коригування податкових зобов'язань за листопад 2021 року, шляхом подання відповідного уточнюючого розрахунку, не виконав вимоги пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України - не нарахував штрафні санкції.
Згідно цитованих вище приписів Податкового кодексу України невиконання платником податків вимог, визначених його абзацами третім-п'ятим пункту 50.1 статті 50, тягне за собою накладення штрафної санкції, передбаченої пунктом 120.2 статті 120.
У свою чергу, позивач стверджує про неправомірність спірного податкового повідомлення-рішення у зв'язку зі звільненням платника податків від відповідальності на підставі п.п. 69.1 п.69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.
Так, відповідно до положень абзацу 6 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України у разі самостійного виправлення платником податків у податкових періодах до 25 липня 2022 року, з дотриманням порядку, вимог та обмежень, визначених статтею 50 цього Кодексу, помилок, що призвели до заниження податкового зобов'язання у звітних (податкових) періодах, що припадають на період дії воєнного стану, такі платники звільняються від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, та пені.
Платники податку на додану вартість, тимчасово, до припинення або скасування воєнного стану, не мають права на подання уточнюючих розрахунків до податкових декларацій, передбаченого пунктом 50.1 статті 50 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди до лютого 2022 року із показниками на зменшення податкових зобов'язань та/або декларування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Отже, якщо платник податків занизив податкове зобов'язання у податковій звітності за податкові звітні періоди, які припадали на період дії воєнного стану (лютий червень 2022 року), та здійснив до 25.07.2022 самостійне виправлення таких помилок в уточнюючій податковій звітності за цей період, то такий платник звільняється від нарахування та сплати штрафних санкцій, передбачених пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, та пені.
Так. у зв'язку із розпочатою військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини І статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану". Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ.
У подальшому Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України, строк дії воєнного стану неодноразово продовжувався та діє і на теперішній час.
Суд зазначає, що в акті камеральної перевірки податковим органом зроблено висновок про порушення позивачем строків сплати узгодженого податкового зобов'язання з податку на додану вартість, у зв'язку з чим йому донараховано штрафні санкції.
Так, згідно з абзацом шостим підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (в редакції Закону України №2260-ІХ від 12.05.2022 року, що набрав чинності 27.05.2022 року), у разі самостійного виправлення платником податків помилок, допущених у податкових періодах, що припадають на період дії воєнного стану, за умови дотримання порядку та вимог, визначених статтею 50 ПК України, такий платник звільняється від нарахування штрафних санкцій і пені, передбачених пунктом 50.1 статті 50 ПК України.
19.07.2022 року позивач подав уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з податку на додану вартість із самостійним виправленням виявлених помилок за звітні періоди: лютий, березень, квітень та травень 2022 року.
Крім того, відповідно до положень того ж підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, платники податків, які мали можливість своєчасно виконувати податкові обов'язки, звільняються від відповідальності за їх несвоєчасне виконання щодо податкових зобов'язань за місячні звітні періоди січень - травень 2022 року, за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач сплатив податкове зобов'язання з ПДВ 29.07.2022 року, тобто в межах установленого граничного строку, що підтверджує відсутність підстав для застосування до нього штрафних санкцій.
Водночас, відповідно до підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, камеральні перевірки податкових декларацій з ПДВ та уточнюючих розрахунків за лютий, березень, квітень і травень 2022 року повинні проводитися у період з 21 липня по 20 вересня 2022 року. Однак, як вбачається з акту перевірки, камеральна перевірка була проведена 01.06.2023 року, що є порушенням зазначених норм Податкового кодексу України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №11118/04-06 від 26.06.2023 року було прийняте з порушенням норм податкового законодавства, є неправомірним та підлягає скасуванню.
У зв'язку з вищевказаним, позовні вимоги Акціонерного товариства «Городище-Пустоварівський бурякорадгосп» до Головного управління ДПС у Київській області підлягають задоволенню.
Решта доводів сторін висновків суду по суті спору не змінюють.
Суд зазначає, що відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Відповідно до статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За приписами статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із положеннями статті 75 КАС України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому, в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2684,00 грн. належить стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у Київській області.
Питання щодо стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу може бути вирішено після надання представником позивача протягом п'яти днів після ухвалення рішення остаточного розрахунку та докази понесення таких судових витрат.
Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, cуд,
Адміністративний позов Акціонерного товариства «Городище-Пустоварівський бурякорадгосп» до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області № 11118/04-06 від 26.06.2023.
Стягнути судові витрати (судовий збір) у розмірі 2684,00 грн. користь Акціонерного товариства «Городище-Пустоварівський бурякорадгосп» (вул. Радгоспна, будинок 1, с. Городище-Пустоварівське, Білоцерківський район, 09310, код ЄДРПОУ 00385922) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області (вул. Святослава Хороброго, 5А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 44096797).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.