13 травня 2025 рокуСправа №160/4144/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сліпець Н.Є.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
07.02.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій просить суд:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14 листопада 2023 року № 0889761-2411-0465-UA12020010000033698.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 09 серпня 2024 року він зареєстрував електронний кабінет платника податків на сайті Державної податкової служби України https://cabinet.tax.gov.uа/, з якого дізнався про наявність податкового повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 14 листопада 2023 року № 0889761-2411-0465-UA12020010000033698, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки в розмірі7416,20 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення вважає протиправним, оскільки його не отримував і до 09 серпня 2024 року про його існування не знав. У податковому повідомленні рішенні зазначено невірну адресу: АДРЕСА_1 , тоді як позивач з 19.07.1996 року зареєстрований і проживає на даний час за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, з 26.10.2001 року ОСОБА_1 взятий на облік у ДПІ У Кіровському районі м.Дніпропетровська (код ДПІ 465) в якості фізичної-особи підприємця за адресою АДРЕСА_2 . Отже, податкове повідомлення-рішення податковим органом на адресу позивача не направлялось, у зв'язку з чим вручене на було. Позивач був позбавлений можливості сплатити встановлену суму податкового зобов'язання чи оскаржити рішення контролюючого органу чи надати документи. У разі якщо вручити податкове повідомлення-рішення неможливо через помилку, допущену контролюючим органом, податкове повідомлення-рішення вважається таким, що не вручено платнику податків. Таким чином, відсутні підстави вважати, що сума податкового боргу є узгодженою.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін з 10.03.2025, відповідно до ч. 5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
При зверненні з адміністративним позовом позивач надав суду заяву про поновлення строку звернення з адміністративним позовом, в обґрунтування якої зазначив, що у оскаржуваному податковому повідомленні-рішенні невірно зазначено адресу позивача, а саме: АДРЕСА_1 , в той час ж позивач проживає за адресою АДРЕСА_2 . У зв'язку з цим ОСОБА_1 податкове повідомлення-рішення не отримував та з цих причин не міг звернутися до суду у встановлені кодексом строки. Про наявність податкового повідомлення-рішення позивач дізнався 09 серпня 2024 року з моменту реєстрації електронного кабінету платника податків на сайті Державної податкової служби України https://cabinet.tax.gov.uа/.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 вирішено розглянути вказане клопотання після надходження матеріалів, витребуваних у відповідача.
Таким чином, вирішуючи заявлене клопотання позивача про поновлення строку звернення з адміністративним позовом, суд доходить висновку про його обґрунтованість та наявність правових підстав для його задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з абз.1 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч.1 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами. Питання про поважність причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі №320/2915/20 та ін.
Згідно ч. 5ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що наведені позивачем у заяві причини пропуску строку звернення до суду є поважними, а заява про поновлення строку звернення до суду є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Крім того, ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2025 відповідачу було надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
26.02.2025 року через систему «Електронний суд» відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній просить відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на те, що згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у приватній власності позивача перебуває нежитлове приміщення загальною площею 171,3 м2 за адресою: АДРЕСА_3 , частка власності 1/1, право власності 05.09.2019. Відповідно до п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу та п.1 розд. IX Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі -Положення № 822) фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи - платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою № 5ДР (додаток 12 до Положення № 822). Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання. Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу. Згідно даних Державного реєстру фізичних осіб щодо реєстраційних даних з 25.02.1998 адреса реєстрації фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): АДРЕСА_1 . Згідно даних Державного реєстру фізичних осіб до реєстраційних даних внесені зміни щодо податкової адреси платника податків (позивача), а саме з 17.05.2024 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . Отже, контролюючим органом процедура надсилання/вручення ППР проведена без порушень норм Податкового кодексу, тому податкове повідомлення-рішення від 14.11.2023 року №0889761-2411-0465-иА12020010000033698 про визначення податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік у сумі 7 416,29 грн. надіслане позивачу на адресу: АДРЕСА_1 вважається врученим належним чином. На підставі вищевикладеного, ГУ ДПС під час винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення діяло в спосіб та межах, визначених чинним законодавством України.
14.03.2025 року позивачем подано відповідь на відзив, в якій підтримав позицію, викладену у позовній заяві та додатково зазначає, що 26.10.2001 року він був взятий на облік платника податків ДПІ у Кіровському районі ОСОБА_2 (код ДПІ 465) в якості фізичної-особи підприємця де і знаходиться на даний час. На облік позивач був узятий за адресою АДРЕСА_2 . При цьому, АДРЕСА_1 це Бабушкінський (Шевченківський район). На обліку платника податків ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська позивач не був. При цьому, позивач не має повноважень вносити або не вносити себе або інформацію про себе до будь-яких державних реєстрів.
Ухвалою суду від 17.04.2025 продовжено строк розгляду адміністративної справи №640/4144/25 на 30 днів.
09.05.2025 до суду від представника відповідача надійшли додаткові пояснення та докази у справі.
Відповідно до положень ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у ній матеріалами.
Згідно ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно із даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, у приватній власності позивача перебуває: - нежитлове приміщення загальною площею 171,3 м2 за адресою: АДРЕСА_3 , частка власності 1/1, право власності 05.09.2019 року.
Підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 Податкового кодексу України передбачено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості у передбаченому Законом порядку.
Обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Відповідно до п.п.266.5.1 п.266.5 ст.266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Дніпровської міської ради від 06.12.2017 року №12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста» (далі-Рішення №12/27) встановлено ставку податку по нежитловій та житлової нерухомості (для зони 1), яка перебуває у власності фізичних осіб, в розмірах 1% мінімальної заробітної плати станом на 1 січня звітного податкового року за 1 кв.м бази оподаткування.
Згідно примітки 1 до Рішення №12/27 до 1 зони відноситься центральна частина міста, зокрема, АДРЕСА_3 , де розташований об'єкта нерухомості ОСОБА_1 .
На підставі відомостей Державного реєстру речових прав та даними інформаційно-комунікаційної системи ДПС України, контролюючим органом в автоматичному режимі здійснено нарахування позивачу податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплач, фізичними особами, які є власниками об'єктів, за 2020 рік.
З урахуванням розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2020 року (4 723,0 грн.) розмір податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з січня 2020 року по нежитловій та житлової нерухомості, яка перебуває у власності фізичних осіб, складає 47,23 грн./м. (4 723,0 грн. х 1%).
Контролюючим органом по об'єкту оподаткування нежитлове приміщення, загальною площею 171,3м?, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , позивачу нараховані податкові зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік, у розмірі 7416,29 грн. (171,3 м2 х 47,23 грн) за податковим повідомленням-рішенням (форма «Ф») від 14.11.2023 року № 0889761-2411-0465-UА12020010000033698.
Дане податкове повідомлення-рішення надіслано позивачу засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника: АДРЕСА_1 .
Проте, вказаний лист 28.12.2023 повернувся до контролюючого органу з відміткою відділення поштового зв'язку: «за закінченням терміну зберігання».
Позивач вважає вищевказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із пп. 14.1.129-1., 14.1.157 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України об'єкти нежитлової нерухомості - будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості. До об'єктів нежитлової нерухомості відносяться:
а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;
б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;
в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;
г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;
ґ) будівлі промислові та склади;
д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);
е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;
є) інші будівлі.
Податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.
Відповідно до пп. 41.1.1. п. 41.1. ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами є податкові органи (центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи) - щодо дотримання законодавства з питань оподаткування (крім випадків, визначених підпунктом 41.1.2 цього пункту), законодавства з питань сплати єдиного внеску, а також щодо дотримання іншого законодавства, контроль за виконанням якого покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, чи його територіальні органи.
Підпунктом 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Згідно з п. 58.1. ст. 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян).
Розділом XII Податкового кодексу України врегульовано сплату платниками податків податку на майно.
Згідно із пп. 265.1.1. п. 265.1. ст. 265 Податкового кодексу України податок на майно складається, зокрема, з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до пп. 266.1.1. п. 266.1. ст. 266 Податкового кодексу України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Підпунктом 266.1.2. п. 266.1. ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що визначення платників податку в разі перебування об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості у спільній частковій або спільній сумісній власності кількох осіб:
а) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній частковій власності кількох осіб, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку;
б) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб, але не поділений в натурі, платником податку є одна з таких осіб-власників, визначена за їх згодою, якщо інше не встановлено судом;
в) якщо об'єкт житлової та/або нежитлової нерухомості перебуває у спільній сумісній власності кількох осіб і поділений між ними в натурі, платником податку є кожна з цих осіб за належну їй частку.
Відповідно до пп. 266.2.1. п. 266.2. ст. 266 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Відповідно до пп. 266.3.1., 266.3.2. п. 266.3. ст.266 Податкового кодексу України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності
Згідно з пп. 266.5.1. п. 266.5. ст. 266 Податкового кодексу України ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Підпунктом 266.6.1. п. 266.6. ст. 266 Податкового кодексу України встановлено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.
Відповідно до пп «а» пп. 266.4.1. п. 266.4. ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів.
За пп. 266.7.1. п. 266.7. ст. 266 Податкового кодексу України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.
Згідно з пп. 266.7.2. п. 266.7. ст. 266 Податкового кодексу України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, разом з детальним розрахунком суми/сум податку, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити, визначені в абзаці першому цього підпункту, що надсилаються платнику податку, повинні містити щодо кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, зокрема, але не виключно, інформацію про адресу місцезнаходження об'єкта житлової та/або нежитлової нерухомості, його площу, ставки та надані фізичним особам пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Водночас, перебіг таких строків зупинявся Законом №2120-IX згідно п. 102.9. ст. 102 Податкового кодексу України на період дії правового режиму воєнного, надзвичайного стану зупиняється перебіг строків, визначених цим Кодексом, іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 266.7.3. п. 266.7. ст. 266 Податкового кодексу України платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:
об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;
права на користування пільгою із сплати податку;
розміру ставки податку;
нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення-рішення вважається скасованим (відкликаним).
Відповідно п.58.3 ст.58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 ПКУ. Згідно вимог п. 42.2 ст. 42 ПКУ документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Згідно із п. 42.5 ст. 42 Податкового кодексу України у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Відповідно до п. 63.1 ст. 63 Податкового кодексу України облік платників податків ведеться з метою створення умов для здійснення контролюючими органами контролю за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою сплати податків, нарахованих фінансових санкцій, дотримання податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Взяттю на облік або реєстрації у контролюючих органах підлягають всі платники податків (п. 63.2. ст. 63 Податкового кодексу України).
Пунктом 63.5 статті 63 Податкового кодексу України визначено, що всі фізичні особи - платники податків та зборів реєструються у контролюючих органах шляхом включення відомостей про них до Державного реєстру фізичних осіб - платників податків у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до п. 70.1. ст. 70 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, формує та веде Державний реєстр фізичних осіб - платників податків. Відповідно до п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу.
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Відповідно до п. 70.7 ст. 70 Податкового кодексу та п.1 розд. IХ Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.09.2017 № 822 (далі - Положення № 822) фізичні особи - платники податків зобов'язані подавати до контролюючих органів відомості про зміну даних, які вносяться до облікової картки фізичної особи - платника податків протягом місяця з дня виникнення таких змін шляхом подання заяви за формою № 5ДР (додаток 12 до Положення № 822).
Фізичні особи подають зазначені заяви особисто або через представника до контролюючого органу за своєю податковою адресою (місцем проживання), а у разі зміни місця проживання - до контролюючого органу за новим місцем проживання.
Фізичні особи, які тимчасово перебувають за межами населеного пункту проживання, подають зазначені заяви особисто або через представника до будь-якого контролюючого органу.
Для заповнення заяви за формою № 5ДР використовуються дані документа, що посвідчує особу, та інших документів, які підтверджують зміни таких даних (пп. 2, 3 розд. IХ Положення № 822).
Згідно даних Державного реєстру фізичних осіб щодо реєстраційних даних з 25.02.1998 адреса реєстрації фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): АДРЕСА_1 .
Відповідно до даних Державного реєстру фізичних осіб до реєстраційних даних внесені зміни щодо податкової адреси платника податків (позивача), а саме з 17.05.2024 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, суд доходить висновку, що контролюючим органом процедура надсилання/вручення ППР проведена без порушень норм Податкового кодексу, тому податкове повідомлення-рішення від 14.11.2023 року №0889761-2411-0465-UА12020010000033698 про визначення податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2020 рік у сумі 7 416,29 грн. надіслане позивачу за адресою: АДРЕСА_1 вважається врученим належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а за змістом ст. 90 цього Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, про відмову у задоволенні позову.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Оскільки у задоволенні позовних вимог відмовлено, відповідно до положень ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати у справі на користь позивача стягненню не підлягають
Відповідно до ч. 4 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно із ч. 5 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 8, 9, 72, 77, 132, 139, 241-246, 250, 255,257- 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 49005, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17а, код ЄДРПОУ 43145015) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.Є. Сліпець