02 травня 2025 рокуСправа №160/6237/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу № 160/6237/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
25.02.2025 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.12.2024 №912500118845 про відмову у перерахунку пенсії; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до пільгового стажу роботи із шкідливими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період навчання в професійно-технічному училищі №41 м. Тернівка з 01.09.1984 року по 06.01.1988 року за професією електрослюсар підземний; зарахувати до пільгового стажу роботи із шкідливими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до п.1 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період проходження військової служби з 01.06.1988 року по 09.06.1990 року; зарахувати до пільгового стажу роботи із шкідливими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до п. 2 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» період роботи на ВСП «шахта Тернівська» ВАТ «Павлоградвугілля» з 18.07.1994 по 31.12.2006 на посаді водія автомобіля «КРАЗ»; повторно розглянути заяву від 15.01.2024 про перехід на інший вид пенсії з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1.
В обґрунтування позову зазначено, що відповідачем на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року №160/7364/24 повторно розглянуто заяву про переведення з пенсії по інвалідності на пенсію за віком за Списком №1. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.12.2024 №912500118845 було відмовлено у переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю пільгового стажу за Списком №1. Згідно форми РС-право відповідачем до пільгового стажу за Списком №1 не зараховано періоди навчання та строкової служби, а також не зараховано період роботи за Списком №2. Позивач стверджує, що відповідно до записів трудової книжки та доданих документів до заяви, він має достатній пільговий стаж для переведення на пенсію за віком на пільгових умовах.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі № 160/6237/25. Розглядати справу вирішено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Цією ухвалою зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області надати суду належним чином завірену копію пенсійної справи ОСОБА_1 .
17.03.2025 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити. Відзив обґрунтований тим, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року №160/7364/24 зараховано до пільгового стажу по Списку 2 період роботи з 01.07.1991 року по 14.07.1994 року та повторно розглянуто заяву від 15.01.2024 року № 1693 ОСОБА_1 , щодо переведення з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на пільгову пенсію за віком по Списку №1 згідно з статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Враховуючи документи, які були долучені позивачем до заяви від 15.01.2024 року та висновки Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року у справі №160/7364/24, винесено рішення про відмову від 19.12.2024 року № 912500118845, оскільки стаж роботи позивача, при досягненні ним на дату звернення повних 55 років, страховий стаж складає 25 років 09 місяців 15 днів. Пільговий стаж за Списком №2 - 09 рік 07 місяці 01 день, за Списком №1 стаж становить 1 рік 2 місяці 2 дні. Отже, позивачу правомірно відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю пільгового стажу.
Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, суд встановив наступне.
Так, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по інвалідності внаслідок професійного захворювання.
15.01.2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перехід на інший вид пенсії (з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1).
Заяву позивача про призначення пенсії за віком розглянуто Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області та прийнято рішення від 26.03.2024 №912500118845, яким відмовлено ОСОБА_1 у переведенні його з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1 згідно зі статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Не погодившись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду.
Згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року у справі №160/7364/24 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дії та зобов'язати вчинити певні дії задоволено частково, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2024 про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року у справі №160/7364/24, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області зокрема повторно розглянуто заяву позивача від 15.01.2024 року щодо переведення з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на пільгову пенсію за віком по Списку №1 згідно статтею 114 Закону та прийнято рішення від 19.12.2024 року №912500118845, в якому зазначено, що відсутні підстави в переведенні позивача з пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва на пільгову пенсію за віком по Списку №1 згідно статтею 114 Закону, оскільки відсутній необхідний пільговий стаж, передбачений частиною 1 статті 114 Закону (1 рік 2 місяці 2 дні). Пільговий стаж по Списку №2 складає 9 років 7 місяців 1 день.
Позивач, вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.12.2024 року №912500118845 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Списку №1 та не зарахування певних періодів до пільгового стажу роботи, звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Частиною першою статті 4 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон №1058-IV) визначено, що законодавство про пенсійне забезпечення в Україні, яке базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, цього закону, Закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення в Україні.
Згідно із частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 114 цього Закону передбачено умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах та за вислугу років для окремих категорій працівників.
Відповідно до частин 1, 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.
На пільгових умовах пенсія за віком призначається: 1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах. 2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Згідно із статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Також, згідно із статтею 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Зазначеній нормі відповідає і пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі Порядок №637).
Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Як зазначає Верховний Суд у постановах від 25.04.2019 року у справі №336/6112/16-а та від 31.10.2019 року у справі №688/4170/16-а, надання уточнюючої довідки підприємства, установи або організації необхідне тільки за відсутності трудової книжки, або необхідних записів у ній, які визначають право на пільгове пенсійне забезпечення.
В даному випадку, позивачем було надано трудову книжку видану на ім'я ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 22.01.1988 року.
Проте в оскаржуваному рішенні не наведено підстав неврахування періодів роботи, навчання та військової служби до пільгового стажу.
В той час, під час розгляду справи судом встановлено, що позивачу не враховано до пільгового стажу роботи, який дає право для призначення пенсії згідно статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», окремі періоди роботи, навчання та військової служби дані про які наявні в трудовій книжці позивача.
Так відповідно до форми РС - право до пільгового стажу ОСОБА_1 не зараховано період навчання з 01.09.1984 року по 06.01.1988 року, період строкової військової служби з 01.06.1988 року по 09.06.1990 року, період роботи з 18.07.1994 року по 31.12.2006 року.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду навчання ОСОБА_1 з 01.09.1984 року по 06.01.1988 року, суд зазначає наступне.
Згідно пункту 8 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання. За відсутності в документах таких відомостей для підтвердження часу навчання приймаються довідки про тривалість навчання в навчальному закладі у відповідні роки за умови, що в документах є дані про закінчення повного навчального періоду або окремих його етапів.
Тобто, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами, зокрема, на підставі даних уточнюючої довідки, виданої підприємством, на якому працювала особа.
Період навчання позивача підтверджується записами трудової книжки та копією диплому Державного комітету Української РСР по професійно-технічній освіті середнього професійно-технічного училища серії А №981373 від 07.01.1988 за спеціальністю «електрослюсар підземний» про присвоєння ОСОБА_1 кваліфікації «електрослюсар підземний четвертого розряду».
Професійно-технічна освіта є складовою системи освіти України. Професійно-технічна освіта спрямована на формування у громадян професійних знань, умінь, навичок, розвиток духовності, культури, відповідного технічного, технологічного і екологічного мислення з метою створення умов для їх професійної діяльності. Професійно-технічна освіта здобувається у професійно-технічних навчальних закладах.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про професійно-технічну освіту» заклад професійної (професійно-технічної) освіти - це заклад освіти, що забезпечує реалізацію потреб громадян у професійній (професійно-технічній) освіті, оволодінні робітничими професіями, спеціальностями, кваліфікацією відповідно до їх інтересів, здібностей, стану здоров'я.
Статтею 18 Закону України «Про професійну-технічну освіту» визначено, що до закладів професійної (професійно-технічної) освіти належать: професійно-технічне училище відповідного профілю; професійне училище соціальної реабілітації; вище професійне училище; професійний ліцей; професійний ліцей відповідного профілю; професійно-художнє училище; художнє професійно-технічне училище; вище художнє професійно-технічне училище; училище-агрофірма; вище училище-агрофірма; училище-завод; центр професійної (професійно-технічної) освіти; центр професійної освіти; навчально-виробничий центр; центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів; навчально-курсовий комбінат; навчальний центр; інші типи закладів освіти, що надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійне (професійно-технічне) навчання.
Відповідно до статті 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту» час навчання у професійно-технічному навчальному закладі зараховується до трудового стажу учня, слухача, у тому числі в безперервний стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
Відповідно до пункту «д» статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Згідно з записами в трудовій книжці позивача, останній почав працювати на займаних посадах за списком №1 20.01.1988 року, тобто менше ніж через три місяці після закінчення навчання, отже, останнім дотримано вимоги статті 38 Закону України «Про професійну-технічну освіту», тому період навчання ОСОБА_1 з 01.09.1984 року по 06.01.1988 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу останнього.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періоду проходження строкової військової служби з 01.06.1988 року по 09.06.1990 року, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у стаж роботи, що дає право на трудову пенсію, зараховується військова служба та перебування в партизанських загонах і з'єднаннях, служба в органах державної безпеки, внутрішніх справ та Національної поліції, незалежно від місця проходження служби.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Статтею 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» встановлено, що час перебування громадян України на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. Час проходження строкової військової служби зараховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навчалася за фахом у професійно-технічному навчальному закладі, працювала за професією або займала посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України «Про пенсійне забезпечення» або на пенсію за віком на пільгових умовах до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, як Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу», так і Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», передбачено право позивача на зарахування періоду військової служби до пільгового стажу роботи. При цьому, конкретні умови та порядок такого зарахування зазначеними вище нормами не визначені.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 19 лютого 2020 року у справі №520/15025/16-а та від 3 листопада 2021 року у справі №360/3611/20 сформулювала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
З огляду на вказане суд вважає, що приписи статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та статті 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» підлягають тлумаченню таким чином, що час проходження особою військової служби може бути за бажанням особи зарахований як до стажу роботи, який передував службі, так і до стажу роботи, який слідував безпосередньо за періодом проходження військової служби.
Час перебування на військовій службі в період з 01.06.1988 року по 09.06.1990 року підтверджується військовим квитком серії НОМЕР_2 та записами трудової книжки.
Як вбачається з записів трудової книжки позивач з 20.01.1988 року по 26.05.1988 року працював електрослюсарем підземним 4 розряду з повним робочим днем у шахті ім. Ленінського комсомола України виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Павлоградвугілля», звільнений у зв'язку з призовом на військову службу.
Після проходження служби 27.08.1990 року позивач був прийнятий електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті, на підставі наказу №158к від 24.08. 1990 року ім. Ленінського комсомола України виробничого об'єднання по видобутку вугілля «Павлоградвугілля», що підтверджується записами в трудовій книжці.
Таким чином, оскільки на момент призову на строкову військову службу позивач працював на посаді, яка передбачала право на пенсію на пільгових умовах, а тому час перебування позивача на військовій службі підлягає зарахуванню до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку, що період строкової військової служби з 01.06.1988 року по 09.06.1990 року належить зарахуванню пенсійним органом до пільгового стажу позивача, який передував періоду трудової діяльності, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Щодо зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 18.07.1994 року по 31.12.2006 року, суд зазначає наступне.
Пунктом 3 Порядку № 637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
На підтвердження працевлаштування в шахті «Тернівська» виробничого об'єднання «Павлоградвугілля», позивач надав довідку, з якої суд встановив наступне.
Відповідно до довідки від 05.01.2024 року за № 1-4/43, яка видана ПрАТ «ДТЕК Павлоградвугілля» ОСОБА_1 працював повний робочий день «Тернівська» виробничого об'єднання «Павлоградвугілля» з 18.07.1994 року по 01.12.1994 року водієм автомобіля «КРАЗ» на дільниці технологічного комплексу, з 01.12.1994 року по 31.12.2006 року водієм автомобіля «КРАЗ» на транспортній дільниці. Згідно наказів по підприємству про атестацію робочих місць: наказ №94 від 21.01.2000, наказ №197 від 28.01.2005, наказ №92 від 20.01.2010, професія «водій автомобіля «КРАЗ» на транспортній дільниці» відсутня в списках, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Так, з метою забезпечення соціального захисту працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, наказом Мінпраці від 18.11.2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162 затверджений Список N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, і даним списком передбачена посада, зокрема, водія автомобілів, що зайняті на нарощуванні дамб хвостосховищ, на вивезенні шламу, породи і відходів збагачення і брикетування.
Згідно пункту 10 Порядку №383, для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 № 637.
Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній №637 встановлено особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників.
Пунктом 20 Порядку №637 передбачено, що тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає суду підстави стверджувати, що довідки, які підтверджують спеціальний трудовий стаж, надаються виключно, якщо в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах.
Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду від 12.02.2019 року у справі №337/1297/17, ухвалі Касаційного адміністративного суду від 14.04.2020 року №560/3197/19, постанові Верховного Суду від 24.06.2021 року № 216/8709/15-а(2-а/216/17).
Отже, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.
Водночас позивачем не підтверджено жодними належними доказами його зайнятість повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць та належність його професії (посади) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 № 162, у зв'язку з чим суд відхиляє відповідні твердження позивача.
Отже, позовні вимоги в частині зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періоду роботи з 18.07.1994 року по 31.12.2006 року, не підлягають задоволенню.
Враховуючи встановлені судом обставини справи суд приходить до висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області при прийнятті рішення від 19.12.2024 року №912500118845 про відмову в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком по Списку №1 не було зараховано до пільгового стажу періоди його навчання та строкової військової служби та не зазначено причин такого незарахування, що свідчить про необґрунтованість такого рішення та необхідність його скасування.
Щодо повторного розгляду заяви від 15.01.2024 року про перехід на інший вид пенсії з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, суд зазначає наступне.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок №22-1).
Згідно з пунктом 4.2 розділу ІV Порядку № 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає (перераховує) пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
В даному випадку, відповідач розглядаючи заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах не розглянув належним чином документи надані на підтвердження пільгового стажу та неврахував такий пільговий стаж без зазначення причин його неврахування, передчасно дійшов висновку про відмову у призначенні пенсії.
Тож, дії зобов'язального характеру щодо повторного розгляду заяви про призначення пенсії за віком, має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву позивача, яким у цьому випадку є Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 08.02.2024 року по справі 500/1216/23.
Згідно з частинами 1 та 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період навчання з 01.09.1984 року по 06.01.1988 року та період строкової військової служби з 01.06.1988 року по 09.06.1990 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2024 року про перехід на інший вид пенсії з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів.
За приписами частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Водночас суд зауважує, що на користь позивача підлягає відшкодуванню вся сума судового збору, адже незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, суд визнав порушення законних прав позивача внаслідок протиправного рішення суб'єкта владних повноважень, і спір по суті вирішено на користь позивача.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1211,20 грн., що документально підтверджується квитанцією до платіжної інструкції від 28.01.2025 року.
Отже, судовий збір підлягає стягненню з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись статтями 2, 242-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, Майдан Свободи, 5, Держпром, під'їзд 3, поверх 2, ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 19.12.2024 року №912500118845 про відмову ОСОБА_1 в переведенні з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу за Списком № 1 період навчання з 01.09.1984 року по 06.01.1988 року та період проходження строкової військової служби з 01.06.1988 року по 09.06.1990 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 15.01.2024 року про перехід з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на пільгових умовах з урахуванням зарахованих до пільгового стажу періодів.
В іншій частині заявлених позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.І. Озерянська