про відмову в задоволенні клопотання
13 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2936/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про:
визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 20 жовтня 2016 року по 18 жовтня 2017 року в повному обсязі;
зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 20 жовтня 2016 року по 18 жовтня 2017 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
визнання протиправною бездіяльності Військової частини НОМЕР_2 щодо ненарахування та не виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 17 жовтня 2016 року та в період з 20 жовтня 2017 року по 31 грудня 2022 року в повному обсязі;
зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 17 жовтня 2016 року та з 20 жовтня 2017 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 31 грудня 2022 року включно з урахуванням абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку № 1078, із застосуванням базового місяця для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 26.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
До суду 08.04.2025 від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про залишення позовної заяви в частині позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 без розгляду у зв'язку із пропуском позивачем встановленого частиною другою статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в редакції Закону України від 01 липня 2022 року №2352-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин» (далі - Закон №2352-ІХ) тримісячного строку звернення до суду з позовними вимогами до Військової частини НОМЕР_1 . Клопотання обґрунтоване тим, що позивач ОСОБА_1 був виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення Військової частини НОМЕР_1 з 18.10.2017 (у зв'язку з переведенням). Натомість, позивач з позовними вимогами до Військової частини НОМЕР_1 звернувся до суду лише 21.03.2025, тобто більше ніж через 7 років і 5 місяців та без обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду.
Відповідно до частини третьої статті 166 КАС України заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Розгляд клопотання за встановленим судом порядком проведено у письмовому провадженні.
Клопотання задоволенню не підлягає з огляду на таке.
За приписами частини третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Як слідує із змісту позовної заяви, спір до Військової частини НОМЕР_1 стосується виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення під час проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 за період з 20.10.2016 по 18.10.2017.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Втім положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували строк звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.
Частиною другою статті 233 КЗпП України (в редакції до 19 липня 2022 року) було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тобто, з вимогою про стягнення належних працівникові сум останній міг звернутись до суду в будь-який час, який не обмежувався строком звернення до суду.
Разом з тим Законом №2352-ІХ, назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції.
Так частиною першою статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-ІХ) встановлено, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною другою статті 233 КЗпП України передбачено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116 КЗпП України).
Отже, починаючи з 19 липня 2022 року у КЗпП України відсутня норма, яка передбачає право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці без обмеження будь-яким строком.
За змістом позовних вимог позивач просить зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити нарахування індексації грошового забезпечення за період з 20.10.2016 по 18.10.2017.
Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21 березня 2025 року у справі №460/21394/23 сформував правовий висновок, за яким правовідносини, які стосуються виплати грошового забезпечення і мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України у попередній редакції, якою строк звернення працівника до суду з позовом про стягнення належної йому при звільненні заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці не обмежувався будь-яким строком.
Отже, відповідач Військова частина НОМЕР_1 помилково покликається на редакцію частини другої статті 233 КЗпП України, чинну на момент звернення до суду із позовом.
З огляду на викладене доводи Військової частини НОМЕР_1 про пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду є помилковими, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом в частині позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 (за період з 20.10.2016 по 18.10.2017) відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.
Відповідач на підставі пункту 8 частини першої статті 240 КАС України може порушувати питання про залишення позову без розгляду, якщо вважає, що такий позов поданий з пропуском строку звернення до суду, й застосування наслідків, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Однак у цій справі відсутні правові підстави для застосування наслідків пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 (за період з 20.10.2016 по 18.10.2017) та залишення позову без розгляду, оскільки позивач такий строк не пропустив.
З огляду на наведене клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 (за період з 20.10.2016 по 18.10.2017) є безпідставним та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 122, 248, 256 КАС України, суд
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про залишення позовної заяви без розгляду в частині позовних вимог до Військової частини НОМЕР_1 (за період з 20.10.2016 по 18.10.2017) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, відмовити.
Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя Т.М. Димарчук