14 травня 2025 р. Справа № 120/3207/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
12.03.2025 поштою до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про:
- визнання протиправним та скасування рішення відповідача за № 025550011590 від 29.01.2025 про відмову позивачці у призначенні пенсії за віком;
- зобов'язання відповідача призначити позивачці, здійснити нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" із дня набуття такого права на пенсію 15.05.2024, на підставі заяви позивачки від 31.05.2024 та поданих разом з нею довідок про складові заробітньої плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 19.04.2024 № 1824 і довідки про складові заробітньої плати для призначння пенсії особі, яка має менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесенх до категорій посад державної служби, і яка на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 19.04.2024 за № 1825.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що 31.05.2024 позивачка звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії згідно з Законом України "Про державну службу". Рішенням відповідача від 13.06.2024 за № 025550011590 у призначенні пенсії було відмовлено.
Вказану відмову позивачка оскаржила до суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.12.2024 у справі № 120/8316/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 025550011590 від 13.06.2024. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з урахуванням висновків суду, наведених у цьому судовому рішенні, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.05.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу".
На виконання зазначеного судового рішення відповідач повторно розглянув заяву позивачки від 31.05.2024 та прийняв рішення від 29.01.2025 № 025550011590 "про відмову у перерахунку пенсії".
Позивачка вважає, що пенсійний орган діяв неправомірно, повторно відмовивши у призначенні пенсії за віком державного службовця, а тому за захистом своїх прав та інтересів звертається до суду.
Ухвалою суду від 17.03.2025 позов ОСОБА_1 прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
28.03.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить суд відмовити у його задоволенні.
Відповідач зазначає, що на виконання рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 24.12.2024 у справі № 120/8316/24 було повторно розглянуто заяву позивачки від 31.05.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" та за результатами такого розгляду, враховуючи відсутність у судовому рішенні прямого зобов'язання застосовувати довідки № 1824 та № 1825 від 19.04.2024, при обчисленні пенсії було використано інші довідки ? № 4469 від 26.09.2024 та № 5453 від 20.11.2024, що підтверджують заробіток за грудень 2023 року, внаслідок чого встановлено, що розмір пенсії позивачки за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" є меншим, ніж отримувана позивачкою пенсія за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що стало підставою для відмови у задоволенні її заяви рішенням від 29.01.2025 № 025550011590.
31.03.2025 до суду надійшли відповіді на відзив, у яких позивачка зазначає, що заперечення відповідача не спростовують її доводів, а оспорюване рішення прийняте з порушенням приписів рішення суду від 24.12.2024 у справі № 120/8316/24, яким відповідача зобов'язаного здійснити повторний розгляд заяви позивачки з урахуванням поданих нею довідок. При цьому відповідач безпідставно врахував інші документи та проігнорував встановлений судом фактичний стаж державної служби, що свідчить про протиправність прийнятого рішення та підтверджує обґрунтованість позовних вимог.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримує пенсію за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка призначена з 15.05.2024.
З посади державного службовця позивачка звільнилася з 07.02.2020. Водночас станом на 01.05.2016 стаж державної служби позивачки становив 21 рік 09 місяців 02 дні.
31.05.2024 позивачка звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України з заявою про призначення пенсії згідно з Законом України "Про державну службу".
До вказаної заяви було додано довідку Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької області від 19.04.2024 № 1824 про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) за посадою завідувача юридичного сектору апарату Іллінецької районної державної адміністрації за травень 2023 року, із зазначенням посадового окладу, надбавки за ранг та надбавки за вислугу років у розмірі 30% за стаж державної служби понад 27 років.
Також позивачка надала пенсійному органу довідку Управління праці та соціального захисту населення Вінницької районної державної адміністрації Вінницької від 19.04.2024 № 1825 про складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менше як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державної служби, і які на момент виходу на пенсію не займає посади державної служби, за квітень 2024 року.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 13.06.2024 за № 025550011590 відмовлено у призначенні позивачці пенсії за віком згідно із Законом України "Про державну службу" у зв'язку з невідповідністю даних у довідках № 1824 та № 1825 від 19.04.2024 відповідно до умов, встановлених на 2023 рік, з урахуванням пункту 4 Порядку № 622.
Не погодившись з таким рішенням пенсійного органу, позивачка оскаржила його в судовому порядку.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 24.12.2024 у справі № 120/8316/24 позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасувано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 025550011590 від 13.06.2024. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з урахуванням висновків суду, наведених у цьому судовому рішенні, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 31.05.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 16 грудня 1993 року № 3723-ХІІ "Про державну службу". В решті позовних вимог відмовлено.
Виконуючи судове рішення, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повторно розглянуло заяву ОСОБА_1 і прийняло рішення від 29.01.2025 № 025550011590 про відмову в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що перехід на пенсію за Законом України "Про державну службу" є недоцільним через зменшення розміру пенсії.
Зазначене рішення відповідача є предметом оскарження за цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд керується такими мотивами.
Принципи, правові та організаційні засади забезпечення державної служби, зокрема порядок реалізації права на пенсійне забезпечення державних службовців визначається Законом України від 10 грудня 2015 року № 889-VІІІ "Про державну службу" (надалі ? Закон № 889-VІІІ).
Відповідно до пункту 2 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ з 01 травня 2016 року втратив чинність Закон України "Про державну службу" № 3723-XII, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.
Так, пунктами 10, 12 розділу ХІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VІІІ передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.
Частиною першою статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом 1 частини 1 статті 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року ? страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, ? у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року ? страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, до 01 травня 2016 року (дата набрання чинності Законом України № 889-VIII) право на пенсію державного службовця мали особи, які:
а) досягли певного віку (62 роки для чоловіків, 60 років для жінок) та мають передбачений законодавством страховий стаж;
б) мали стаж державної служби не менш як 10 років, та на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців; а також особи, які мали не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.
За наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, але в порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 10 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців та станом на 01 травня 2016 року дату займали посади державної служби.
Такі ж висновки щодо застосування зазначених норм матеріального права викладені в постановах Верховного Суду від 29 вересня 2022 року у справі № 234/6967/17, від 29 листопада 2022 року у справі № 431/991/17, від 27 січня 2023 року у справі № 340/4184/21 та ряду інших.
В ході судового розгляду встановлено, що станом на 01.05.2016 стаж державної служби позивачки становив 21 рік 09 місяців 02 дні.
Відтак ОСОБА_1 набула право на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-XII.
При цьому оскаржуваним рішенням відповідач відмовив у перерахунку (зміні) пенсії, оскільки перехід на пенсію за Законом України "Про державну службу" є недоцільним через значне зменшення її розміру.
Водночас суд звертає увагу на те, що право позивача на обчислення пенсії згідно із Законом України "Про державну службу" № 3723-XII не залежить від позиції відповідача щодо доцільності такого обчислення. Особа має право на перехід на інший вид пенсії і може ним скористатись.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 12 травня 2021 року у справі № 520/1972/19, а також з висновками Верховного Суду, що викладені у постанові від 29 вересня 2022 року у справі № 234/6967/17.
Відтак суд доходить висновку, що позивачка має право на отримання пенсії (на переведення з виду на вид) згідно зі статтею 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-XII, що свідчить про протиправність рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 025550011590 від 29.01.2025.
Визначаючись із датою, з якої слід перевести ОСОБА_1 з пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу", суд враховує наступне.
Відповідно до ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
З огляду на те, що заява про переведення на інший вид пенсії подана ОСОБА_1 до пенсійного органу ще 31.05.2024, суд зазначає, що саме з цієї дати її слід перевести на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу".
Щодо вимоги про перерахунок пенсії з урахуванням заробітної плати, відображеної у довідках про складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця від 19.04.2024 № 1824 та від 19.04.2024 за № 1825, то суд зважає на таке.
У рішенні Вінницького окружного адміністративного суду від 24.12.2024 у справі № 120/8316/24, яке набрало законної сили, під час попереднього судового розгляду судом вже було досліджено довідки УПСЗН Вінницької РДА від 19.04.2024 № 1824 та № 1825. За результатами їх оцінки суд дійшов висновку, що такі довідки містять невідповідні законодавству складові заробітної плати для цілей призначення пенсії державного службовця, зокрема, у частині врахування стажу державної служби після 01.05.2016, що прямо суперечить нормам пунктів 10 та 12 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 889-VIII.
Судом також було констатовано, що вказані довідки не можуть бути враховані для призначення пенсії на підставі Закону № 3723-XII, оскільки містять дані про види та розміри виплат, з яких не сплачувався єдиний соціальний внесок, а сам розрахунок надбавки за вислугу років ґрунтувався на помилковому визначенні стажу понад 27 років.
Такі висновки суду мають преюдиціальне значення у цій справі та є обов'язковими для врахування відповідно до положень ч. 4 ст. 78 КАС України.
Також суд бере до уваги, що ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 22.04.2025 у справі № 120/8316/24 було відмовлено у задоволенні заяви державного виконавця про роз'яснення рішення суду від 24.12.2024, оскільки суд визнав, що рішення є чітким та зрозумілим, не містить будь-якої правової невизначеності, а обов'язок відповідача щодо повторного розгляду заяви про призначення пенсії не передбачає використання саме довідок від 19.04.2024 № 1824 та № 1825, оскільки судом було встановлено їх невідповідність вимогам законодавства.
Таким чином, враховуючи наведене, довідки УПСЗН Вінницької РДА від 19.04.2024 № 1824 та № 1825 не можуть бути прийняті до уваги при визначенні складових заробітної плати для призначення позивачці пенсії державного службовця. Позиція позивачки щодо обов'язковості врахування відповідачем зазначених довідок під час повторного розгляду заяви про призначення пенсії є помилковою та не ґрунтується на встановлених судом обставинах та зроблесних висновках у справі № 120/8316/24.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 90 КАС України).
Водночас за приписами ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Крім того, згідно з ч. 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, ? за її межами.
Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі докази та враховуючи рішення суду від 22.04.2025 у справі № 120/8316/24, суд приходить до переконання, що позов ОСОБА_1 належить задовольнити частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Таким чином, судові витрати позивачки на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн стягуються на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Водночас позивачці відшкодовується вся сума судового збору, враховуючи, що позовні вимоги мають немайновий характер і у даному випадку розмір компенсації судових витрат необхідно визначати виходячи з кількості (а не розміру) задоволених/незадоволених позовних вимог. Аналогічна правова позиція викладена у рішенні Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 620/1116/20.
Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області за № 025550011590 від 29.01.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з 31.05.2024 призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ від 16 грудня 1993 року.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1211,20 грн (однатисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
1) позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 );
2) відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (код ЄДРПОУ 13322403, місцезнаходження: вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, 21005).
Повне судове рішення складено 14.05.2025.
Суддя Сало Павло Ігорович