Cправа № 563/1747/24
14.05.2025 року Корецький районний суд
Рівненської області
в складі: головуючого судді Сірака Д.Ю.
секретар судового засідання Литвинчук Л.Л.
за участю: відповідачки ОСОБА_1
представниці відповідачки, адвоката Турович О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Корець, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
Представник ТОВ «Профіт Файненс» звернувся до суду з позовом вказуючи, що 28 січня 2013 року ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» надав у кредит ОСОБА_1 кошти в розмірі 14 000,00 грн., згідно заяви № 002-17768-280113. У відповідності до умов договору, кредитні кошти надано на 49 місяців, шляхом перерахування на поточний рахунок відповідачки за реквізитами, вказаними у заяві, а відповідачка була зобов'язана сплатити проценти в розмірі 9,99 % річних за користування кредитом та комісію в розмірі 3,49 % в місяць за обслуговування кредитної заборгованості. 02 червня 2020 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» був укладений Договір № 2253/К про відступлення прав вимог, відповідно до якого, право вимоги до позичальниці ОСОБА_1 за Кредитним договором відступлено Позивачу. Зазначає, що станом на дату звернення до суду з позовом, розмір заборгованості відповідачки за Кредитним договором становить 29 672,21 грн. (основна сума заборгованості - 10 270,66 грн.; заборгованість за нарахованими процентами по кредиту - 4 002,80 грн.; заборгованість по комісіях - 14 658,00 грн.; сума 3 % річних від основної суми заборгованості за період прострочення повернення кредиту - 533,02 грн.; сума 3% річних від суми процентів за період прострочення повернення відсотків - 207,73 грн.), яку просить стягнути на користь позивача, а також судові витрати, що включають в себе при подачі позову сплачений судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Ухвалою суду від 22 жовтня 2024 року позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу визначено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
28 квітня 2025 року від представниці відповідачки, адвоката Турович О.М. (за дорученням для надання безоплатної вторинної правничої допомоги від 29 листопада 2024 року № 017/02.5/11968) до суду було подано заяву про застосування строків позовної давності. Заяву обґрунтовано тим, що всі зобов'язання перед позивачем її довірителька виконала, тому, вважає такий позов необґрунтованим та безпідставним. В будь-якому випадку кредитор мав можливість звернутись з позовом до 28 лютого 2020 року (в межах строків позовної давності).
08 травня 2025 року від представника ТОВ «Профіт Файненс» до суду надійшло заперечення на заяву адвоката Турович О.М. про застосування позовної давності, яку просить залишити без задоволення. Свою позицію обґрунтовує тим, що 30 вересня 2024 року у зв'язку з невиконанням позичальницею зобов'язань за Кредитним договором, позивач звернувся до суду з позовом. Згідно з Платіжною інструкцією № PS22748363, відповідачкою 20 вересня 2024 року в рахунок погашення боргу за Кредитним договором було здійснено переказ коштів у сумі 190,00 грн. на користь ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС», що свідчать про визнання свого обов'язку з повернення коштів, отриманих на підставі Кредитного договору, що згідно з ч. 1 ст. 264 ЦК України є підставою для переривання перебігу позовної давності для звернення Кредитора до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості, що утворилася внаслідок невиконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань за Кредитним договором. Таким чином вважає, що перебіг позовної давності необхідно обраховувати з 20 вересня 2024 року - дня, коли відповідачем були вчинені дії з визнання свого обов'язку щодо повернення коштів, отриманих згідно з Кредитним договором. Тому позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
ОСОБА_1 в судовому засіданні позовних вимог не визнала, пояснила, що борг за кредитом сплатила ще до війни. Наголосила, що у 2024 році жодних коштів не перераховувала, оскільки ніяких кредитних зобов'язань не мала. З ТОВ «ФК «Контрактовий дім» також жодних угод не укладала.
В судовому засіданні представниця позивачки, адвокат Турович О.М. повністю підтримала подану раніше заяву про застосування строків позовної давності. Крім того, зазначила, що її довірителька повністю виконала свої зобов'язання по Договору та сплатила борг. Частина квитанцій не збереглись, оскільки з моменту погашення боргових зобов'язань минуло вже багато років та строк позовної давності давно сплинув.
ТОВ «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» явка свого представника в судове засідання не забезпечено, одночасно з позовними вимогами просили судовий розгляд проводити без їхньої участі. У запереченні на клопотання сторони відповідачки, 08 травня 2025 року просили позов задоволити повністю, а заяву про застосування позовної давності залишити без задоволення.
Заслухавши думку відповідачки та її представниці, зважаючи на позицію представника позивача та дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд приходить до таких висновків.
28 січня 2013 року між ПАТ "Дельта Банк" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір згідно заяви № 002-17768-280113, відповідно до якої відповідачці було надано кредит в сумі 14 000,00 грн., а вона в свою чергу зобов'язалася сплатити проценти в розмірі 9,99 % річних за користування кредитом, комісію в розмірі 3,49 % в місяць за обслуговування кредитної заборгованості та погашати кредитну заборгованість не пізніше 28 числа кожного місяця шляхом зарахування грошових коштів в сумі 838,00 грн. відповідно до графіку платежів строком на 49 місяців (а.п. 6). Долучено також Інформацію (довідка) про кредит № 002-17768-280113 від 28 січня 2013 (а.п. 10) та Анкету позичальника (а.п. 11-12).
Відповідно до Графіку платежів (Додаток № 1 до Заяви), останньою датою платежу визначено 28 лютого 2017 року (а.п. 7).
В заяві від 28 січня 2013 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ «Дельта Банк» з проханням здійснити надання кредитних коштів, відповідно до умов Кредитного договору № 002-17768-280113 у сумі 14 000,00 грн. шляхом їх зарахування на рахунок № НОМЕР_1 , який відкритий в ПАТ «КБ «НАДРА», з подальшим перерахуванням на рахунок № НОМЕР_2 , який відкритий а ПАТ «КБ «НАДРА» (код банку 380764) (а.п. 9).
Виконання зобов'язань ПАТ "Дельта Банк" за вказаним кредитним договором підтверджено випискою від 29 січня 2013 року про перерахунок ПАТ «КБ «Надра» грошових коштів в сумі 14 000,00 грн. на банківський рахунок ОСОБА_1 НОМЕР_2 (а.п. 13).
02 червня 2020 року між ПАТ "Дельта Банк" та ТОВ "Профіт Файненс" був укладений договір № 2253/К про відступлення права вимоги, відповідно до якого відступлено право вимоги в тому числі і до відповідачки, ОСОБА_1 на суму 28 931,46 грн., що включає заборгованість за тілом кредиту - 10 270,66 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 4 002,8 грн., 14 658,00 грн. - заборгованість по комісіях (про що свідчить Витяг, Додаток № 1 до Договору 2253/К про відступлення прав вимоги від 02.06.2020 року (а.п. 17). У позовній заяві також наведено розрахунок 3 % річних від простроченої суми кредиту - 533,02 грн. та 3 % річних від простроченої суми процентів - 207,73 грн.
Згідно з копією платіжного доручення № 48 від 26 травня 2020 року, ТОВ «Профіт Файненс» перерахувало АТ «Дельта Банк» грошові кошти у розмірі 1 800 000 грн. за придбаний актив (а.п. 19).
Відповідно до копії платіжного доручення № 49 від 27 травня 2020 року, ТОВ «Профіт Файненс» перерахувало АТ «Дельта Банк» грошові кошти у розмірі 688 200 грн. за придбаний актив (а.с. 20).
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на звернення до суду за захистом, закріплене ст. 4 ЦПК України, кореспондується зі ст. 256 ЦК України, яка встановлює для особи часові межі для звернення до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу та називає їх позовною давністю.
Відповідно до ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність обчислюється за загальними правилами обчислення цивільно-правових строків. Позовна давність установлюється в законі з метою упорядкування цивільного обороту за допомогою стимулювання суб'єктів, права чи законні інтереси яких порушені, до реалізації права на їх позовний захист протягом установленого строку.
Статтею 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність установлюється тривалістю в три роки.
Згідно із ч.1 ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Нормою ч. 2 ст. 267 ЦК України встановлений обов'язок суду прийняти позовну заяву про захист цивільного права або інтересу, незалежно від спливу позовної давності. В той же час, відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Представниця відповідачки у поданій до суду заяві просила застосувати строки позовної давності у даному спорі і залишити позов без задоволення саме з цих підстав.
Водночас, відповідно до п. 11 Постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», суд, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього.
Як вже зазначалося, на підтвердження укладення кредитного договору між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ОСОБА_1 було додано копію заяви № 002-17768-280113 від 28 січня 2013 року із Графіком платежів, анкету клієнта та інформацію (довідку) про кредит від 28 січня 2013 року. З вказаних документів вбачається, що між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та відповідачкою було укладено кредитний договір, згідно з яким остання отримала кредит у сумі 14 000 грн., строком на 48 місяців; розмір процентної ставки становить 9,99% річних: розмір комісії за обслуговування кредитної заборгованості становить 3,49% в місяць; кінцевий строк повернення кредиту 28 лютого 2017 року. Також додано копію договору № 2253/к від 02 червня 2020 року про відступлення прав вимоги, укладеного між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та ТОВ «Профіт Файненс», та копію витягу з додатку № 1 до договору № 2253/К, згідно якого ТОВ «Профіт Файненс» набуло право вимоги до боржниці ОСОБА_1 за кредитним договором в загальному розмірі 28 931,46 грн., що включає заборгованість за тілом кредиту - 10 270,66 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 4 002,8 грн., 14 658,00 грн. - заборгованість по комісіях. Крім цього, у позовній заяві також наведено розрахунок 3 % річних від простроченої суми кредиту - 533,02 грн. та 3 % річних від простроченої суми процентів - 207,73 грн.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1ст. 509 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів установлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Правові позиції щодо застосування положень ст. 1048 ЦК України та, зокрема, можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, були викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), і Верховний Суд послідовно дотримується такої позицїї.
Припис абзацу 2 частини 1 статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише в межах погодженого сторонами строку кредитування.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
У постанові від 05 квітня 2023 року у справі № 910/4518/16 Велика Палата Верховного Суду уточнила власний правовий висновок щодо можливості нарахування процентів поза межами строку кредитування, визначивши, що в разі порушення виконання зобов'язання щодо повернення кредиту за період після прострочення виконання нараховуються не проценти за користування кредитом (ст. 1048 ЦК України), а проценти за порушення грошового зобов'язання (ст. 625 ЦК України) у розмірі, визначеному законом або договором.
Якщо умови кредитного договору передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування, судам необхідно здійснити тлумачення умов відповідних договорів та дійти висновку, мали на увазі сторони встановлення нарахування процентів як міри відповідальності в певному розмірі за період після закінчення строку кредитування або після пред'явлення вимоги про дострокове погашення кредиту чи у відповідному розділі договору передбачили тільки проценти за правомірну поведінку позичальника (за «користування кредитом»). У разі сумніву слід застосовувати принцип contra proferentem (лат. «verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem», тобто «слова договору тлумачаться проти того, хто їх написав»)
Так, у Заяві позичальника від 28 січня 2013 року визначено розмір процентної ставки - 9,99 % річних (процентна ставка є фіксованою). Заява не містить умов, які передбачають можливість нарахування процентів поза межами строку кредитування.
Пунктом 3.1. Заяви передбачалось, що погашення кредитної заборгованості здійснюється щомісячно не пізніше 28 числа кожного місяця, шляхом зарахування суми грошових коштів у сумі 838,00 грн. у відповідності до Графіку платежів.
Відповідно до п. 4 Заяви, в разі порушення строків сплати Платежів, Банк має право з наступного календарного дня за передбаченим днем сплати Платежу нарахувати та стягнути штрафні санкції в розмірі 10 % суми невиконаного зобов'язання, але не менше та/або не більше 150.00 грн.
Таким чином, оскільки кінцевий строк кредитування згідно умов договору було визначено 28 лютого 2017 (дата внесення останнього платежу), Банк не мав права нараховувати відсотки, передбачені Заявою, після цієї дати.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (пункт 1 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення (частина перша статті 517 ЦК України).
Згідно наданого витягу з додатку до Договору про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «Профіт Файненс» прийняло право вимоги до боржниці ОСОБА_1 на загальну суму 28 931,46 грн., що включає заборгованість за тілом кредиту - 10 270,66 грн., заборгованість за нарахованими процентами - 4 002,8 грн., 14 658,00 грн. - заборгованість по комісіях.
Крім іншого, у позовній заяві зазначено, що ТОВ «Профіт Файненс» повідомляє суд, що оригінали всіх документів, зазначених у додатках позову, знаходяться у позивача, інших доказів, які позивач не може надати суду немає ( а.п. 5).
Також, суд звертає увагу на те, що на виконання ухвали суду від 24 січня 2025 року про витребування доказів, зокрема повного розрахунку заборгованості по кредитному договору, що був укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_1 , згідно заяви № 002-17768-280113 від 28 січня 2013 року, такого розрахунку позивачем не надано та вказано про відсутність такої можливості (у заяві від 04 лютого 2025 року).
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК Україну).
Таким чином, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження вимог щодо стягнення заборгованості за кредитним договором не надано інформації яким чином виникла заборгованість ОСОБА_1 , чи вносились нею платежі відповідно до Графіку платежів чи в іншій сумі; коли вона порушила (порушувала) зобов'язання по поверненню кредиту; чи нараховувались та стягувались штрафні санкції; протягом якого часу проводилось нарахування процентів та ін.
За таких обставин, суд позбавлений можливості перевірити правильність визначеної суми заборгованості ОСОБА_1 , право вимоги до якої прийняло ТОВ «Профіт Файненс», а отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідачки заборгованості за кредитним договором в загальній сумі 28 931,46 грн. не доведені. Відтак, не можуть бути задоволені і похідні позовні вимоги про стягнення з відповідача 3 % річних від простроченої суми кредиту та 3 % річних від простроченої суми процентів.
Оскільки у задоволенні позовних вимог суд відмовляє, відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 10, 12, 81, 84, 89, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України, суд
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОФІТ ФАЙНЕНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.
Сторони по справі:
позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОФІТ ФАЙНЕНС", код ЄДРПОУ: 43160452, місцезнаходження: 79037, м. Львів, вул. Богдана Хмельницького, будинок 212, офіс 413;
відповідачка - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .