Сквирський районний суд Київської області
Справа № 376/1306/25
Провадження № 3/376/513/2025
14 травня 2025 року м. Сквира
Суддя Сквирського районного суду Київської області Ловінська С.С., розглянувши матеріали, які надійшли від Сквирського ВП №1 Білоцерківського РУП ГУ НП в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, тимчасово не працюючого, жителя АДРЕСА_1 ,паспорт серії НОМЕР_1 від 01.12.1999р.,
за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.173-2 ч.2 ст. 184 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
встановила:
До Сквирського районного суду надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, та ч.2 ст.184 КУпАП.
Так, 22.04.2025 о 23 год. 15 хв. гр. ОСОБА_1 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 ухилявся від виконання, передбачених статтею 150 Сімейного кодексу України, батьківських обов'язків щодо забезпечення належних умов для проживання, виховання та догляду своїх малолітніх дітей ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зловживав алкогольні напої, внаслідок чого не здійснював належний догляд за дітьми. Правопорушення вчинено повторно протягом року.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.2 ст.184 КУпАП.
Крім того, 19.04.2025 близько 14:00 в АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного та фізичного характеру відносно свого сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що виразилось у висловлюванні в його адресу нецензурною лайкою, штовханням, та вчинення з ним сварки.
Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст 173-2 КУпАП.
Постановою суду від 14.05.2025 вказані справи об'єднанні в одне провадження під спільним номером 376/1306/25 (провадження 3/376/513/25)
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, був належним чином повідомлений, заяв та клопотань від нього на адресу суду не надходило.
Згідно із ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права. Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» (п.14) наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому суддею зауважується, що ОСОБА_1 в тому числі, мав об'єктивну можливість особисто або через представника в повній мірі реалізувати свої права, передбачені ст. 268 КУпАП, та не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення, однак такими своїми правами останній не скористався.
Статтею 245 КУпАП передбачено: «Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності».
Згідно ст. 254 КУпАП «Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності…».
Як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 підписав їх без зауважень.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя вважає, що факт вчинення правопорушення, передбаченого ч.2 ст.184 КУпАП, підтверджується відповідними доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 708075 від 25.04.2025, письмовими поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, копією постанови Сквирського районного суду від 21.01.2025 року, копіями свідоцтв про народження дітей.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 709000 від 22.04.2025, письмовими поясненями відібраними працівниками поліції, та іншими матеріалами справи.
За таких обставин, суд доходить висновку про те, що у справі зібрана достатня кількість достовірних, належних та допустимих доказів, які вказують на доведеність вини особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 173-2 та частиною другою статті 184 КУпАП. .
Разом з цим, враховуючи встановлені судом обставини, при накладенні на ОСОБА_1 , стягнення, суд згідно з вимогами статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, дані про його особу, яка до адміністративної відповідальності притягується не вперше.
Обставин, що пом'якшують відповідальність не встановлено. Обставина, що обтяжує відповідальність - вчинення правопорушення повторно.
За практикою ЄСПЛ, у випадку, якщо санкції за адміністративні правопорушення є достатньо суворими, то скоєне правопорушення має природу кримінального злочину, а отже, вимоги до його судового розгляду мають відповідати гарантіям та стандартам, встановленим Конвенцією, оскільки «кримінальним обвинуваченням» у розумінні Конвенції слід розглядати й протокол про адміністративне правопорушення (справа «Лучанінова проти України» від 09.06.2011).
Крім того, ЄСПЛ зауважив, що з огляду на загальний характер законодавчого положення, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення, провадження у таких справах є кримінальними для цілей застосування Конвенції (рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини» від 21 лютого 1984 року (пп. 52-54), «Лауко проти Словаччини» від 02 вересня 1998 року (пп. 56-59), ухвала щодо прийнятності у справі «Рибка проти України» від 17.112009 року).
Так, відповідно до п. 21 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 року уряд України визнав карний кримінально-правовий характер Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Системний аналіз вище зазначеної практики ЄСПЛ свідчить про те, що гарантії ст. 6 Конвенції поширюються також на осіб, які вчинили діяння, що відповідно до національного законодавства хоч і не є злочинами, але визнаються кримінальними у конвенційному значенні.
Отже, розглядаючи справу про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.173-2, ч.2 ст.184 КУпАП, судовий процес має відповідати загальним засадам кримінального провадження, а суд має забезпечити гарантії і принципи законності щодо особи, яка притягається до відповідальності.
За наведених обставин, суд доходить до висновку, що громадянин ОСОБА_1 , є винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст173-2, та ч.2 ст.184КУпАП, та з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступеню його вини, майнового стану, із застосуванням ч.2 ст.36 КУпАП, на нього має бути накладено стягнення в межах санкції ч.2 ст.184КУпАП.
Згідно із ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення особою, на яку накладено таке стягнення, сплачується судовий збір, розмір і порядок сплати, якого встановлюється законом.
Керуючись ст .ст.33- 36, 40-1, ч.1 ст. 173-2, 283-285 КУпАП, суддя,-
постановила:
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 184 ч. 2 КУпАП , та накласти на нього адміністративне стягнення у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) грн.
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.2 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 510 ( пятсот десять) грн.
З урахуванням положень ст. 36 КУпАП накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на користь держави, що становить 1700 (одна тисяча сімсот) гривень.
Штраф необхідно внести через установу банку України на розрахунковий рахунок: Отримувач: ГУК у Київській обл/Сквирська міс/21081100, Сквирська міська ТГ, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37955989; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Номер рахунку: UA148999980313010106000010844; Код класифікації доходів бюджету: 21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605.60 грн за ухвалення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (код отримувача 37955989, рахунок №UA258999980313101206000010844, назва отримувача: ГУК у м.Києві/Сквирська міс/22030101, код ЄДРПОУ суду 37955989 банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Відповідно до ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно із ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Київського апеляційного суду, через Сквирський районний суд Київської області, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя С. С. Ловінська