Справа №278/1732/25
Іменем України
13 травня 2025 року м. Житомир
Житомирський районний суд Житомирської області у складі головуючої судді Дубовік О.М., за участю секретаря судового засідання Кравчук Д.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів, -
Позивач звернулась до суду із позовною заявою, в якій зазначила, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, під час якого спільне життя сторін не склалось, що призвело до припинення шлюбних стосунків та ведення спільного господарства. Від шлюбу мають спільних дітей: сина ОСОБА_3 та доньку ОСОБА_4 .
У зв'язку з наведеним, позивач просить суд розірвати зареєстрований шлюб сторін та стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, щомісячно починаючи із дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття.
У судове засідання сторони не з'явились.
Позивачем подано заяву про розгляд справи за її відсутності; позовні вимоги підтримала; щодо заочного розгляду справи не заперечує (а.с. 21).
Відповідач в судове засідання не з'явився; про розгляд справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 18, 20).
У зв'язку з неявкою учасників справи або їхніх представників розгляд справи здійснюється без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, не подав відзив, позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Враховуючи, що в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, на підставі ст. ст. 211, 280 ЦПК України, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності відповідача і ухвалити заочне рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи, встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
05.12.2011 року виконавчим комітетом Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області було зареєстровано шлюб сторін (а.с. 13).
Від шлюбу сторони мають спільних дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 9) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 8), які проживають разом із позивачем (а.с. 10-12).
Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист (ч. 10 ст. 7 Сімейного кодексу України (далі - СК України).
Шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану (ч. 1 ст. 21 СК України).
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (ч. 1 ст. 24 СК України).
Частиною 1ст. 110 СК України передбачена можливість одного з подружжя пред'явити позов про розірвання шлюбу.
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя (ч. 1 ст. 112 СК України).
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення (ч. 2 ст. 112 СК України).
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Беручи до уваги викладене, те, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад, оскільки позивач скористалась своїм правом та звернувся до суду з даним позовом, наполягає на розірванні шлюбу, враховуючи також визнання відповідачем позову в цій частині, тому суд вважає за можливе задовольнити позовну заяву в цій частині.
Відповідно до статті 180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно положень ч. 3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до положень ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав, доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів, інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідно до ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
З огляду на викладене, враховуючи, що основна відповідальність за забезпечення в межах своїх здатностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини, покладається на батьків, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення на її користь аліментів з відповідача на утримання дітей у розмірі 1/3 частини усіх видів доходів, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, до їх повноліття, щомісячно.
Також, керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, суд вважає за потрібне стягнути з відповідача на користь позивача 1211,20 грн судового збору.
Приписами ч. 6 ст. 141 ЦПК України передбачено, що якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, такі судові витрати стягуються з другої сторони. Тому суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір за подання позовної заяви про стягнення аліментів, від якого позивач звільнена при подачі позову.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 12, 13, 76-83, 89, 141, 257, 430 ЦПК, ст. ст. 112, 161, 181, 182 СК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів - задовольнити.
Розірвати шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 05.12.2011 року виконавчим комітетом Новогуйвинської селищної ради Житомирського району Житомирської області (актовий запис № 121).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/3 частки усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 11.04.2025 року і до повноліття дітей.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ; РНОКПП: невідомий.
Суддя О. М. Дубовік