Справа № 686/5845/25
Провадження № 2/686/3144/25
13 травня 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області у складі:
головуючого судді - Заворотної О.Л.
секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей,
встановив:
В березні 2025 року ОСОБА_1 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_1 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, в обґрунтування якого вказала, що відповідач є батьком неповнолітніх: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на утримання яких з відповідача стягуються аліменти. Вказаний розмір аліментів не покриває додаткових витрат на утримання дітей, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача 69725,00 грн. додаткових витрат на дітей та витрати на правничу допомогу в розмірі 8000грн.
Позивач, представник позивача в судове засідання не з'явились, позивачка надала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, проти заочного розгляду не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, відзив на позов не подав.
За таких обставин, суд із письмової згоди позивача ухвалив провести заочний розгляд справи відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
ОСОБА_1 є батьком неповнолітніх: ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвами про народження: серія НОМЕР_1 , серія НОМЕР_2 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 01.08.2019 року по справі 686/7477/18 розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_1 .
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14.02.2019 по справі 686/7477/18 стягнено з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання малолітньої дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 аліменти у сумі 1 000 грн., що становить не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.
Судовим наказом виданим Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької о від 31.10.2024 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 , щомісячно у розмірі 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 29.10.2024 і до досягнення дитиною повноліття.
Позивач звертаючись до суду із позовом вказала, що неповнолітні діти потребують додаткових витрат на лікування.
ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 має інвалідність, що підтверджується копією посвідчення серія НОМЕР_3 .
Згідно наданих актів про надання медичних послуг неповнолітній ОСОБА_3 за період з листопада 2024 року по січень 2025 року, сплачено за медичні послуги 129 950 грн., також згідно наданих платіжних інструкцій наданих медичних послуг неповнолітньому ОСОБА_4 за грудень 2024 року, сплачено 9500 грн. (а.с. 17-32).
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до частини першої статті 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення одноразово, періодично або постійно (частина друга статті 185 СК України).
Аналіз відповідних приписів Закону свідчить про те, що в окремих випадках за наявності особливих обставин, крім звичайних витрат на дитину, вимагаються додаткові. Розмір додаткових витрат повинен визначатися залежно від передбачуваних або фактично понесених витрат на дитину.
Ці правила стосуються особливих обставин, приблизний перелік яких визначений зазначеною статтею. До таких особливих обставин закон відносить насамперед випадки, коли дитина, яка знаходиться на утриманні батьків, потребує додаткових витрат на неї у зв'язку із розвитком певних її здібностей чи то страждає на тяжку хворобу. Особливі обставини можуть бути зумовлені, як негативними (хвороба), так і позитивними фактами (схильність дитини до музики, що потребує купівлі музичного інструменту, або до певного виду спорту, що вимагає додаткових матеріальних витрат, або дитина потребує оздоровлення та відпочинку біля моря чи на гірському курорті). Наявність таких особливих обставини підлягають доведенню в судовому засіданні.
Такі особливі обставини є індивідуальними у кожному конкретному випадку, які підлягають доведенню особою, яка пред'явила такий позов.
Вирішуючи питання щодо розміру коштів, які підлягають стягненню на додаткові витрати, потрібно враховувати, якою мірою кожен із батьків зобов'язаний брати участь у цих витратах з огляду на матеріальне та сімейне становище сторін та інші інтереси й обставини, що мають істотне значення. У разі, коли матеріальне становище батьків не дозволяє забезпечити повну оплату додаткових витрат, вони можуть бути компенсовані лише частково.
Подібні висновки викладені у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2022 року у справі № 761/27222/10 (провадження № 61-8815св21).
У постанові від 04 грудня 2019 року у справі № 320/383/19 (провадження № 61-18284св19) Верховний Суд виснував, що доказами, які підтверджують наявність особливих обставин, що спричинили додаткові витрати на дитину, можуть бути документи, які підтверджують, зокрема, витрати на придбання спеціальних інструментів, призначених для розвитку здібностей людини (наприклад, музичного інструменту або спортивного спорядження тощо), витрати на навчання дитини у платному навчальному закладі, на заняття у музичних, мистецьких або спортивних закладах, на додаткові заняття, висновки медико-соціальної експертної комісії, довідки медичних закладів та інші документи, що підтверджують відповідний стан здоров'я дитини (хвороба, каліцтво), і свідчать про необхідність додаткових витрат на лікування (на придбання ліків, спеціальний медичний догляд, санаторно-курортне лікування тощо). Розмір додаткових витрат на дитину повинен обґрунтовуватися відповідними документами (наприклад, витрати на спеціальний медичний догляд - довідкою медичного закладу про вартість медичних послуг; витрати на лікування, на санаторно-курортне лікування - виписками з історії хвороби дитини, рецептами лікарів, довідками, чеками, рахунками, проїзними документами тощо).
Наведені висновки щодо застосування статті 185 СК України підлягають врахуванню у кожній справі про стягнення додаткових витрат на дитину.
Враховуючи вищевикладене, витрати в сумі 139 450 грн., які позивач оплатила за відвідування дітьми лікувальних закладів, що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями, є додатковими витратами та не відносяться до основних витрат, які батьки несуть на утримання дитини за рахунок отриманих аліментів, оскільки останні викликані особливими обставинами - хворобами дитини, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню понесених додаткових витрат на дітей в розмірі 69 725 грн. 00 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. до яких належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Згідно з ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Представництво та захист позивача ОСОБА_1 здійснював адвокат Самчук Р.І., на підставі договору про надання правової допомоги від 13.02.2025.
Згідно акту надання правничої допомоги від 30.04.2025 зазначено, що загальна вартість наданої правової допомоги становить 8000грн.
Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 16.11.2022 по справі № 922/1964/21 сформульовано правовий висновок : «…суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони».
Враховуючи вищезазначене з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 8000грн.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 76, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-281, 352 ЦПК України, ст.ст. 141, 180, 181, 182, 185 Сімейного кодексу України, суд -
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 додаткові витрати на утримання дітей в розмірі 69 725 грн. 00 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстр. АДРЕСА_2 .
Дата складення повного тексту рішення 13.05.2025.
Суддя: