Справа № 465/2113/25
Провадження 2/465/2269/25
Іменем України
14.05.2025 року м. Львів
Франківський районний суд м. Львова в складі:
головуючого судді Баран О.І.,
з участю секретаря судового засідання Щирби Ю.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, в порядку спрощеного провадження цивільну справу:
позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ),
відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ),
предмет позову: розірвання шлюбу,
У березні 2025 року уповноважений представник позивача, адвокат Сотник Олександр Ігорович, через систему «Електронний суд», звернувся до Франківського районного суду м.Львова із позовною заявою, у якій просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 14.08.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції, про що зроблено відповідний актовий запис № 1344.
Позовна заява мотивована тим, що у подружжя спільне життя не склалось, відносини погіршились, почали виникати непорозуміння та конфлікти з різних питань спільного життя. Позивач зазначає, що у результаті тривалих розбіжностей шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, подружжя спільного господарства не веде, проживає окремо, між ними відсутнє почуття любові, взаємоповага та взаєморозуміння. Спори щодо місця проживання дітей та поділу майна відсутні. Позивач вважає примирення неможливим, відтак подальше збереження шлюбу суперечить його інтересам та інтересам їх малолітніх дітей, викликає моральний та психологічний дискомфорт, у тому числі може негативно впливати на дітей, у зв'язку із чим просить суд позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 07.04.2025 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи (а.с.27-30).
Крім цього, ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 07.04.2025 також витребувано у Міністерства соціальної політики України інформацію з Єдиної інформаційної бази даних внутрішньо переміщених осіб щодо відповідача (а.с.27-30).
Відповідь на указаний запит надійшла до суду 23.04.2025 (вх.Еп-2240/25).
Відповідно до відповіді Міністерства соціальної політики України №10205/0/290-25/13 від 18.04.2025, відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб з 11.06.2022 та фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 (а.с.37-39).
Відповідач у встановлений строк правом на подання відзиву не скористалась, заяви про поновлення строку для подання такого до суду також не надала.
У судове засідання, призначене на 14.05.2025 сторони не з'явились.
14 травня 2025 року (вх.№14980/25) через канцелярію суду від відповідача надійшла заява про проведення розгляду справи без її участі, із проханням розірвати шлюб (а.с.49).
Крім цього, 14.05.2025 року (вх.№15047/25) від представника позивача, адвоката Сотника О.І. через канцелярію суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності сторони позивача, зазначивши про підтримку позовних вимог у повному обсязі (а.с.50).
Суд зазначає, що участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов'язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов'язки, що закріплено у ст. 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи без їх участі.
За таких обставин суд дійшов висновку про проведення розгляду справи за відсутності сторін на підставі наявних у справі даних чи доказів, достатніх для постановлення рішення.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, з'ясувавши доводи на які позивач посилається як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Із долученої копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 , виданого Відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, уродженець міста Керч, Автономної Республіки Крим та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянка України, уродженка смт. Печеніги Харківської області перебувають у шлюбі, зареєстрованому 14.08.2010, про що зроблено актовий запис № 1344 (а.с.11).
Під час шлюбу у сторін народилось двоє дітей, син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , актовий запис № 205 та донька, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , актовий запис № 190 (а.с.9, 10).
Позивач стверджує, що шлюбні відносини між подружжям припинилися, сімейні відносини сторонами не підтримуються, спільне господарство не ведеться.
Відповідач своїх заперечень на позовну заяву не надала, викладеного позивачем не спростувала.
Частиною 1 ст. 51 Конституції України закріплено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Стаття 24 Сімейного кодексу України (далі СК України) визначає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Отже, однією з основних засад сучасного сімейного права є свобода шлюбу. Зокрема особа має право вільно вирішувати питання щодо укладення шлюбу та його збереження, а також розірвання шлюбу та припинення шлюбних відносин.
Статтею 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має наміру зберегти шлюб.
Згідно ч. 1 ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність неповнолітніх дітей та інші обставини життя подружжя.
Зазначене вище узгоджується із правовою позицією Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду викладеною у постанові № 200/952/18 (провадження № 61-14859св19) від 15.01.2020.
Cуди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що їх подальше спільне життя подружжя збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей.
Встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, збереження шлюбу є неможливим, оскільки подружжя фактично припинило відносини.
Враховуючи те, що подружжя не примирилося, не налагодило свої сімейні відносини, будь-яких заяв, клопотань процесуального характеру не надходило, а також з огляду на позицію позивача, який наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач своїх заперечень не надала, суд з урахуванням фактичних взаємин подружжя, дійсних причин позову дійшов висновку про те, що розлад у відносинах сторін носить стійкий характер і продовжується тривалий час, а тому суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову на відповідача.
Тому суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір, який сплачено при подачі позовної заяви до суду у сумі 1211, 20 грн. (а.с.16).
На підставі наведеного та керуючись ст. 4, 10-13, 19, 76-80, 141, 206, 211, 223, 247, 258-259, 263-265, 268, 293 ЦПК України, ст. 56, 104, 105, 110-113 СК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений 14.08.2010 Відділом реєстрації актів цивільного стану по м.Харкову Харківського міського управління юстиції між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянином України, уродженцем міста Керч, Автономної Республіки Крим та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянкою України, уродженкою смт. Печеніги Харківської області (актовий запис №1344).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо (ч. 1 ст. 355 ЦПК України) до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів, у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст. 273 ЦПК України).
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст. 273 ЦПК України).
Текст судового рішення складено 14.05.2025 року.
Суддя: Баран О.І.