Провадження № 11-сс/803/49/25 Справа № 175/17502/24 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
06 травня 2025 року м. Кривий Ріг
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря: ОСОБА_5
прокурора: ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
захисника: ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
підозрюваного: ОСОБА_8 (в режимі відеоконференції з
приміщення ДУ "Дніпровська установа
виконання покарань №4")
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в режимі відеоконференції, апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2024 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №12024052390000432 від 08.03.2024 року щодо підозрюваного ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, -
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2024 ОСОБА_9 , підозрюваному у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів, тобто до 11.01.2025 включно. Визначено альтернативний вид запобіжного заходу у виді застави у розмірі 70 прожиткових мінімумів доходів громадян для працездатних осіб, що становить 211960 грн. 00 коп.
Слідчий суддя мотивував своє рішення вагомістю наявних доказів про обґрунтованість підозри пред'явленої йому у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.307 КК України.Зазначив, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, наявність ризиків передбачених п.1 ч.1 ст. 177 КПК,тяжкістю покарання, що загрожує підозрюваному, даними про його особу, а саме, вік, стан його здоров'я, наявність соціальних зв'язків.
Доводи апеляційної скарги:
Із вказаним судовим рішенням не погодився захисник ОСОБА_7 та оскаржив в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу слідчого судді скасувати, ухвалити нову, якою застосувати до підозрюваного більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з альтернативою застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 60560 грн 00 коп.
На обґрунтування своїх вимог вказує, що запобіжний захід у виді тримання під вартою ОСОБА_8 є необґрунтованим та таким, що не відповідає даним про особу підозрюваного.
Зазначає, що обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою із застосуванням максимального розміру застави є занадто суворим запобіжним заходом.
Вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту забезпечить підозрюваним виконання процесуальних обов'язків та забезпечить належну поведінку.
Судом не взято до уваги те що відсутня будь яка моральна та матеріальна шкода, підозрюваний провину не визнає, має на утриманні багатодітну матір, злочин не пов'язаний проти життя та здоров'я.
Наголошує, що жоден ризик передбачений ст. 177 КПК слідчим та прокурором не доведений. Підозрюваному не має сенсу переховуватись від органів слідства, так як останній має постійне місце проживання.
Вважає необґрунтованим та недоведеним висновок суду про те, що застосування запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою буде недостатнім для запобігання ризикам.
Позиції учасників судового провадження:
В судовому засіданні захисник підтримав апеляційну скаргу просив її задовольнити з зазначених в ній підстав, просив обрати щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у виді домашнього арешту.
Підозрюваний ОСОБА_8 підтримав позицію свого захисника.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.
Мотиви суду:
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його проживання, наявність у нього родини та утриманців; репутацію підозрюваного.
Як вбачається з матеріалів провадження ОСОБА_8 підозрюється у скоєнні незаконного придбання та зберігання з метою збуту та у незаконному збуті психотропної речовини, будучи особою, яка раніше вчиняла кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, за попередньою змовою з групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
Відомості про вчинення кримінального правопорушення внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120240523900017772 від 12 листопада 2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
13 листопада 2024 року ОСОБА_8 було письмово повідомлено про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 12.11.2024, вилученими речовими доказами, висновками експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів та іншими матеріалами в їх сукупності за № СЕ-19/105-24/8145-НЗПРАП від 13.11.2024 року та висновком експерта № СЕ-19/105-24/8147-НЗПРАП від 21.11.2024 року; постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 25.11.2024 року.
Розглядаючи клопотання слідчого про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про необхідність застосування щодо підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави в розмірі 70 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 211960 грн 00 коп (двісті одинадцять тисяч девятсот шістдесят гривень
Висновки слідчого судді про обґрунтованість підозри, висунутої ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК за обставин, викладених в повідомленні про підозру, а також про наявність існування ризиків переховування від органів досудового розслідування та суду та вчинення іншого кримінального є обґрунтованими і такими, що підтверджуються матеріалами, доданими до клопотання слідчого, яким слідчий суддя надав належну та повну оцінку в оскаржуваній ухвалі.
Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками слідчого судді, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у скоєнні вказаного кримінального правопорушення «поза розумним сумнівом» підтверджується наданими слідчому судді матеріалами клопотання.
Доводи сторони захисту про відсутність доказів в матеріалах провадження про існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, є необґрунтованими, оскільки і клопотання слідчого, і оскаржувана ухвала слідчого судді містить вичерпну відповідь на кожний з них.
Так, слідчим суддею обґрунтовано наявність, наведених в клопотанні слідчого ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.
Надані матеріали свідчать про встановлення ризиків передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке віднесено до категорії тяжких злочинів за який санкція статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, що сприятиме переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.
Також прокурором доведено, що обґрунтовано існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки підозрюваний не має постійного джерела доходу та стійких соціальних зав'язків, раніше судимого за злочини у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин. Однак після засудження на шлях виправлення не став та вчинив новий злочин.
З огляду на викладене у сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя з дотриманням вимог ч. 6 ст. 193 КПК України обрав підозрюваному ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід є необхідним у даному випадку для виконання завдань кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
У судовому засіданні прокурором доведено, що більш м'який запобіжний захід обраний ОСОБА_8 на даній стадії кримінального провадження не зможе запобігти встановленим ризикам, так як перебуваючи під домашнім арештом або під дією іншого більш м'якого запобіжного заходу, підозрюваний ОСОБА_8 без будь-яких перешкод зможе переховуватись від органів досудового розслідування або вчинити інше кримінальне правопорушення.
Відповідно до п.3 постанови Пленуму ВСУ від 25 квітня 2003 року № 4 «Про практику застосування судами запобіжного заходу у вигляді взяття під варту та продовження строку тримання під вартою на стадіях дізнання і досудового слідства», запобіжний захід у вигляді взяття під варту обирається лише тоді, коли на підставі наявних у справі фактичних даних із певною вірогідністю можна стверджувати, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної процесуальної поведінки підозрюваного, обвинуваченого.
Отже, слідчий суддя навів доводи, що унеможливлюють застосування запобіжних заходів у вигляді особистого зобов'язання, домашнього арешту та особистої поруки відносно підозрюваного, оскільки вказані запобіжні заході будуть не достатніми для запобігання вищевказаним ризиками та в умовах воєнного стану, обраний запобіжний захід має відповідати характеру певного суспільного інтересу. Крім того, «суворість передбаченого покарання» є важливим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочину.
Обговорюючи питання апелянта щодо зменшення обвинуваченому ОСОБА_8 розміру застави, слід зазначити, що відповідно до ч. 4, 5 ст. 182 КПК України розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченою особою покладених на неї обов'язків та не може бути завідомо непомірним.
Слідчий суддя при визначенні розміру застави дотримався вимог діючого законодавства в повному обсязі, з урахуванням ступеню тяжкості інкримінованого злочину та особи обвинуваченого.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що наразі тримання обвинуваченого під вартою, із заставою у визначеному розмірі, є обґрунтованими та виправданими, оскільки виключно в такому виді можливо забезпечити досягнення мети, визначеній у ст. 177 КПК України.
Інші посилання захисника також не спростовують висновків слідчого судді про доцільність визначення запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, який є пропорційним тяжкості інкримінованого діяння та достатнім для досягнення завдань досудового розслідування.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення слідчий суддя дотримався вимог ст.176,177,178,183,194 КПК України, з'ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, у зв'язку з чим, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 14 листопада 2024 року про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному в ЄРДР за №12024052390000432 від 08.03.2024 року, щодо підозрюваного ОСОБА_8 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її оголошення є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді