Провадження № 22-ц/803/4824/25 Справа № 210/188/22 Суддя у 1-й інстанції - Літвіненко Н. А. Суддя у 2-й інстанції - Остапенко В. О.
13 травня 2025 року м. Кривий Ріг
справа № 210/188/22
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Остапенко В.О.,
суддів Бондар Я.М., Зубакової В.П.
сторони
позивач Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа»
відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2
розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Кривому Розі, у порядку ч.13 ст. 7, ч.1 ст. 369 ЦПК України, без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами, апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» на рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 лютого 2025 року, яке ухвалено суддею Літвіненко Н.А.у місті Кривому Розі Дніпропетровської області, відомостей щодо дати складання повного тексту рішення суду матеріали справи не містять,
В січні 2022 року Комунальне підприємство теплових мереж «Криворіжтепломережа» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що на виконання своєї статутної мети КПТМ «Криворіжтепломережа» надає житлово-комунальні послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення (до 05 листопада 2021 року послугу з централізованого опалення) відповідачам за адресою: АДРЕСА_1 .
Зазначений будинок є багатоповерховим, опалення до квартири здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід'ємною частиною системи опалення вказаного будинку, це свідчить про те, що відповідач фактично отримує централізоване опалення. Нарахування за поставлену теплову енергію здійснюється щомісяця відповідно до тарифів, установлених рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради та постановою НКРЕКП.
КПТМ «Криворіжтепломережа», виконуючи свої обов'язки, надає послуги з централізованого опалення та постачання теплової енергії, але відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не здійснюють оплату в повному обсязі за отримані послуги, у зв'язку з чим за період з 01 листопада 2018 року по 01 грудня 2024 року виникла заборгованість у розмірі 31 269,71 грн.
На підставі наведеного вище позивач, уточнивши позовні вимоги, просив суд стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за період з 01 листопада 2018 року по 01 липня 2019 року, яка становить 10 057,75 грн, що складається з заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2018 року по 01 липня 2019 року в розмірі 10 057,75 грн. згідно розрахунку заборгованості.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за період з за період з 01 липня 2019 року по 01 грудня 2024 року, яка становить 21 211,96 грн., що складається заборгованості за послугу з постачання теплової енергії за період з 01 липня 2019 року по 01 грудня 2024 року в розмірі 21 170,48 грн; заборгованості за абонентське обслуговування за період з 05 листопада 2021 року по 01 грудня 2024 року в розмірі 41,48 грн, згідно розрахунку заборгованості. Також просить стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2 270 грн.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 лютого 2025 рокупозов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» заборгованість за період з 01 листопада 2018 року по 01 липня 2019 року, яка становить 10 057,75 грн, що складається з послуги з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2018 року по 01 липня 2019 року в розмірі 10 057,75 грн; заборгованість за період з 07 травня 2020 року по 01 грудня 2024 року, яка становить 16 792,66 грн, що складається з: за послугу з постачання теплової енергії за період з 07 травня 2020 року по 01 грудня 2024 року в розмірі 16 751,18 грн; за абонентське обслуговування за період з 07 травня 2020 року по 01 грудня 2024 року в розмірі 41,48 грн.
Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» заборгованість за період з 01 липня 2019 року по 07 травня 2020 року, яка становить 4 419,30 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» судовий збір в сумі 1 135 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь КПТМ «Криворіжтепломережа» судовий збір в сумі 1 135 грн.
В апеляційній скарзі КПТМ «Криворіжтепломережа» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за період з 07 травня 2020 року по 01 грудня 2024 року у розмірі 16 792,66 грн., солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за період з 01 липня 2019 року по 07 травня 2020 року у розмірі 4 419,30 грн і ухвалити в частині стягнення боргу за період з 01 липня 2019 року по 01 грудня 2024 року нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги про солідарне стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованості за період з 01 липня 2019 року по 01 грудня 2024 року у розмірі 21 211,96 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачі були зареєстровані у спірний період в квартирі АДРЕСА_2 , а тому зобов'язані нести витрати по її утриманню протягом всього періоду своєї реєстрації в квартирі.
Апелянт не погоджується із тим, що договір оренди житлового приміщення, укладений ОСОБА_1 , підтверджує її не проживання у спірній квартирі, і відповідно звільняє її від сплати послуг теплопостачання. Відповідач ОСОБА_1 була зареєстрована у вказаній квартирі у спірний період, документально не підтвердила факту зняття з реєстрації за адресою заборгованості за теплопостачання згідно до приписів Закону України «Про житлово-комунальні послуги», таким чином вона не звільнена від обов'язку щодо сплати цих послуг. Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг. Отже, відповідно до зазначеної норми та за змістом Закону України «Про житловокомунальні послуги», проживаючі та/або зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов'язані вносити плату за їх використання. Відповідач ОСОБА_1 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 з 04 червня 2019 року по 19 грудня 2024 рік, а отже, відповідно до вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги», є споживачем послуг, що надаються позивачем.
Відзив на апеляційну скаргу не подано.
Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та відзиву на неї, за наявними матеріалами справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції установлено та з матеріалів справи убачається, що будинок АДРЕСА_3 є багатоповерховим, опалення квартири АДРЕСА_4 здійснюється від транзитних трубопроводів житлового будинку і є невід'ємною частиною системи опалення будинку.
КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії для потреб опалення відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_1 за вказаною адресою була зареєстрована в період часу з 04 червня 2019 року по 19 грудня 2024 року.
Відповідач ОСОБА_2 за вказаною адресою зареєстрований з 31 жовтня 2006 року по теперішній час.
КПТМ «Криворіжтепломережа», виконуючи свої обов'язки, постійно поставляв теплову енергію з централізованого опалення, але відповідачі не здійснювали у повному обсязі оплату за отримані послуги.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до Договору оренди житлового приміщення від 07 травня 2020 року відповідач ОСОБА_1 орендує квартиру за адресою АДРЕСА_5 .
Задовольняючи частково позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі у встановлені законом строки не вносили плату за отримані житлово-комунальні послуги, а тому заборгованість підлягає стягненню у судовому порядку. При цьому суд дійшов висновку про те, що з відповідача ОСОБА_1 в солідарному порядку з відповідачем ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість за період з 01 липня 2019 року по 07 травня 2020 року, оскільки відповідно до Договору оренди житлового приміщення від 07 травня 2020 року відповідач ОСОБА_1 орендує квартиру за адресою АДРЕСА_5 .
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Так, згідно зі статтею 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року, залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо - та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Відповідно до ст. 322 Цивільного кодексу України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Утримання майна власників квартир (будинку та прибудинкової території) здійснюється ними шляхом оплати всіх витрат по утриманню експлуатуючій організації.
Згідно ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.
Відповідно до ст. 67 ЖК України, плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року, споживачем комунальних послуг є фізична особа, яка отримує житлово-комунальну послугу.
Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» в редакції Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року, дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
Отже, відповідно до зазначеної норми та за змістом Закону України «Про житлово-комунальні послуги», в редакції Закону № 1875-IV від 24 червня 2004 року, проживаючі та/або зареєстровані у квартирі споживачі комунальних послуг зобов'язані вносити плату за їх використання.
01 травня 2019 року вступив в дію Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII, який разом з Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 регулюють основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також права та обов'язки зазначених учасників відносин.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги, в тому числі з постачання теплової енергії.
Індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги (пункт 6 частини першої Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 9 листопада 2017 року № 2189-VIII).
Пунктами 2, 5 частини другої статті 7 вказаного Закону встановлено, що індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори про надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом, оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Судом встановлено, що між сторонами договір на надання житлово-комунальних послуг не укладався, однак відсутність такого договору не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг, оскільки укладення договору є обов'язком споживача.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15, у постанові Верховного Суду від 18 травня 2020 року у справі № 176/456/17 (провадження № 61-63св18), а також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 14-280цс18.
Статтею 9 Закону Закон України «Про житлово-комунальні послуги» від 09 листопада 2017 року № 2189-VIII передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.
Як вбачається з матеріалів справи, КПТМ «Криворіжтепломережа» здійснює постачання теплової енергії для потреб опалення відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 . За даною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .
Відповідач ОСОБА_1 за вказаною адресою була зареєстрована в період часу з 04 червня 2019 року по 19 грудня 2024 року.
Відповідач ОСОБА_2 за вказаною адресою зареєстрований з 31 жовтня 2006 року по теперішній час.
За період з 01 листопада 2018 року по 01 грудня 2024 року за вказаною адресою рахується заборгованість.
Правильність нарахування суми боргу підтверджується особовим рахунком, яким підтверджено розмір боргу та факт не внесення за вказаний період оплати за опалення, у зв'язку з чим колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для стягнення з відповідачів заборгованості по оплаті за житлово-комунальні послуги.
Однак колегія суддів не може погодитись з тим, що відповідача ОСОБА_1 в солідарному порядку з відповідачем ОСОБА_2 підлягає стягненню заборгованість лише за період з 01 липня 2019 року по 07 травня 2020 року, оскільки відповідно до Договору оренди житлового приміщення від 07 травня 2020 року відповідач ОСОБА_1 орендує квартиру за адресою АДРЕСА_5 , оскільки відповідач ОСОБА_1 , яка зареєстрована у спірній квартирі з 01 липня 2019 року, документально не зверталась до КПТМ «Криворіжтепломережа» про непроживання у спірній квартирі згідно до приписів Закону України «Про житлово-комунальні послуги», таким чином він не звільнений від обов'язку щодо сплати наданих позивачем комунальних послуг, які надаються безперервно КПТМ «Криворіжтепломережа».
У зв'язку з наведеним вище колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги КПТМ «Криворіжтепломережа» про те, що відповідач ОСОБА_1 не звільнена від обов'язку щодо сплати цих послуг. Згідно ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», дієздатні особи, які проживають та/або зареєстровані у житлі споживача, користуються нарівні зі споживачем усіма житлово-комунальними послугами та несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями з оплати житлово-комунальних послуг.
За таких обставин, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати з ухваленням нового рішення по справі про задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, у зв'язку з задоволенням апеляційної скарги позивача та ухваленням нового рішення у справі про задоволення позовних вимог, з кожного з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 135 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 1 702,50 грн, а всього по 2 837 грн 50 коп з кожного з відповідачів.
Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381-383 ЦПК України, суд,
Апеляційну скаргу Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» задовольнити.
Рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 11 лютого 2025 року скасувати та ухвалити нове рішення.
Позовні вимоги Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01 листопада 2018 року по 01 липня 2019 року в розмірі 10 057 (десять тисяч п'ятдесят сім) грн 75 грн.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 заборгованість за послугу з постачання теплової енергії за період з 01 липня 2019 року по 01 грудня 2024 року в розмірі 21 170 (двадцять одна тисяча сто сімдесят) грн 48 коп та заборгованість за абонентське обслуговування за період з 05 листопада 2021 року по 01 грудня 2024 року в розмірі 41 (сорок одна) грн 48 коп.
???Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 135 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 1 702,50 грн, а всього 2 837 (дві тисячі вісімсот тридцять сім) грн 50 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства теплових мереж «Криворіжтепломережа» судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1 135 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 1 702,50 грн, а всього 2 837 (дві тисячі вісімсот тридцять сім) грн 50 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне рішення суду складено 13 травня 2025 року.
Головуючий:
Судді: