12 травня 2025 року
м. Київ
справа № 190/118/24
провадження № 51-1201 ск 25
Колегія суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду у складі:
головуючої ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
перевіривши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 року,
установила:
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд указаних судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши подану касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), колегія суддів дійшла висновку, що при зверненні не було додержано приписів пунктів 4, 5 ч. 2, ч. 3 цієї статті.
Згідно з положеннями закону в касаційній скарзі належить зазначити правове обґрунтування заявленої вимоги, котра повинна узгоджуватися зі ст. 436 КПК, адже суд касаційної інстанції (далі - Суд) є судом права; у силу ст. 433 цього Кодексу не досліджує доказів, не оцінює їх з погляду достовірності, не ревізує висновків щодо фактичних обставин, при вирішенні справи виходить із установлених судами попередніх інстанцій та уповноважений скасувати чи змінити оспорювані рішення виключно на підставах, передбачених ч. 1 ст. 438 КПК. Тому, заперечуючи законність судових рішень, скаржник має конкретно вказати, у чому полягають допущені, на його думку, істотні порушення норм права, які відповідно до ст. 438 КПК є підставами для скасування вироку чи ухвали.
Цього не було враховано при зверненні до Верховного Суду.
Так, у касаційній скарзі захисник просить скасувати судові рішення і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Однак заявлена вимога є суперечливою, її сформульовано в розріз приписам ст. 436 КПК (повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги), адже процесуально неможливо скасувати вирок та ухвалу і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Водночас попри те, що згідно з доданими до скарги документами захисник ОСОБА_4 представляє інтереси лише ОСОБА_5 , скаржник за відсутності підтверджених повноважень, просить також скасувати судові рішення стосовно іншого засудженого - ОСОБА_6 .
За змістом касаційної скарги у ній не йдеться про погіршення становища засудженого. Отже, прохаючи скасувати вирок й ухвалу скаржник залишив поза увагою правила ст. 437 КПК, за якими судове рішення може бути скасовано у зв'язку з необхідністю застосувати закон про більш тяжке кримінальне правопорушення чи суворіше покарання. До того ж касаційна вимога не узгоджується з позицією сторони захисту на стадії апеляційного провадження.
Крім того, заперечуючи правильність застосування закону України про кримінальну відповідальність автор скарги не обґрунтовує цього в аспекті статей 84-87, 91, 94, 370, 374, 413 КПК з урахуванням установлених у справі фактів. Доводів, які би свідчили про здійснення судового провадження з істотними порушеннями норм матеріального права, котрі зумовлюють обов'язкове скасування вироку на підставі п. 2 ч. 1 ст. 438 вказаного Кодексу в скарзі не відображено. Аргументи захисника переважно зводяться до цитування окремих статей Кодексів, тверджень про відсутність доказів учинення ОСОБА_5 діянь, за які той був засуджений.
Разом із цим, не погоджуючись із розміром стягнутих із засудженого коштів у рахунок компенсації завданої шкоди, скаржник не зазначає, які норми права, що регулюють розв'язання цивільного позову, не додержав суд.
Незважаючи на те, що обвинувальний вирок переглядався в апеляційному порядку, захисник не наводить доводів на підтвердження незаконності оспорюваної ухвали з огляду на статті 404, 405, 412, 415, 419 КПК й не окреслює яких конкретних аргументів сторони захисту не розглянув суд апеляційної інстанції і не дав відповідей.
За приписами ч. 3 ст. 427 КПК, якщо особа не бажає брати участі у касаційному розгляді, вона зазначає про це в касаційній скарзі. Проте подана скарга не містить жодних застережень щодо цієї обставини.
Таким чином автором касаційної скарги не дотримано ст. 427 КПК, що перешкоджаєвідкриттюкасаційногопровадження.
Оскільки касаційна скарга не відповідає вимогам, передбаченим згаданою нормою процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне на підставі ч. 1 ст. 429 КПК залишити скаргу без руху й установити строк для усунення допущених недоліків, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, колегія суддів
постановила:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок П'ятихатського районного суду Дніпропетровської області від 13 листопада 2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 29 січня 2025 року залишити без руху і встановити строк для усунення недоліків упродовж п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі невиконання вимог касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3