07 травня 2025 року
м. Київ
справа № 335/12523/23
провадження № 51-3838км24
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
засудженого ОСОБА_6 (у режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника
ОСОБА_7 на вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 червня
2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_6 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3
ст. 114-2 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 червня 2024 року ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за ч. 3 ст. 114-2 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років.
Вирішено долю речових доказів, зокрема легковий автомобіль ЗАЗ-110307, д. н. НОМЕР_1 , технічний паспорт НОМЕР_2 на цей автомобіль, ключі в кількості 3 штук та брелок від сигналізації, як засіб вчинення злочину конфісковано в дохід держави;
За вироком суду Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», законів України «Про правовий режим воєнного стану», «Про інформацію», наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 03 березня 2022 року № 73 встановлено заборону розповсюджувати інформацію, розголошення якої може призвести до обізнаності противника про дії Збройних Сил України, інших складових сил оборони, негативно вплинути на хід виконання завдань за призначенням під час дії правового режиму воєнного стану, у тому числі:
- найменування військових частин (підрозділів) та інших військових об'єктів у районах виконання бойових (спеціальних) завдань, географічні координати місць їх розташування;
- чисельність особового складу військових частин (підрозділів);
- кількість озброєння та бойової техніки, матеріально-технічних засобів, їх стан та місця зберігання;
- описи, зображення та умовні позначки, які ідентифікують або можуть ідентифікувати об'єкти;
- інформацію щодо операцій (бойових дій), які проводяться або плануються;
- інформацію щодо системи охорони та оборони військових об'єктів і засобів захисту особового складу, озброєння та військової техніки, які використовуються (крім тих, які видимі або очевидно виражені);
- порядок залучення сил і засобів до виконання бойових (спеціальних) завдань;
- інформацію про збір розвідувальних даних (способи, методи, сили та засоби, що залучаються);
- інформацію про переміщення та розгортання своїх військ (найменування, кількість, місця, райони, маршрути руху);
- інформацію про військові частини (підрозділи), форми, методи, тактику їх дій та способи застосування за призначенням.
Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, який неодноразово було продовжено, у тому числі до 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року.
Громадянин України ОСОБА_6 , діючи з прямим умислом та достовірно розуміючи, що по всій території України введено воєнний стан, у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 28 вересня 2023 року, добровільно прийняв рішення про збір та поширення інформації щодо переміщення і руху ІНФОРМАЦІЯ_15 з можливостю їх ідентифікації на місцевості з метою надання цієї інформації представникам держави, що здійснює збройну агресію проти України.
Так, він, реалізуючи свій злочинний намір на встановлення безпосереднього контакту з представником держави, що здійснює збройну агресію проти України, у не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 28 вересня 2023 року, діючи умисно, за допомогою сервісу обміну текстовими, голосовими та відео повідомленнями месенджера «Telegram» здійснив пошук проросійського інформаційного телеграм-каналу - Telegram-бота із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 » з метою подальшого поширення (передачі) інформації про рух та переміщення територією м. Запоріжжя і Запорізької області Сил оборони України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, залучених до протидії російській агресії проти України, в умовах воєнного стану.
28 вересня 2023 року у період з 13:08 по 15:43 ОСОБА_6 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння та бажаючи настання негативних наслідків, будучи достовірно обізнаним про введення Указом Президента України № 64/2022 на території України воєнного стану, використовуючи власний обліковий запис у мобільному додатку системи миттєвого обміну повідомленнями «Telegram», зареєстрований на ім'я ОСОБА_8 ( ОСОБА_9 », ID користувача: НОМЕР_3 ), за допомогою особистого мобільного телефону марки «Redmi Note 9» здійснив збір та поширення, тобто довів до відома хоча б однієї особи інформацію, яка не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, з можливістю її ідентифікації на місцевості, про розташування військової техніки Сил оброни України, яка тимчасово дислокувалася на узбіччі автодороги за адресою: АДРЕСА_1, на адресу Telegram-бота з назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », створеного представником держави, що здійснює збройну агресію проти України позивний « ОСОБА_10 » (username: ІНФОРМАЦІЯ_3 ), на номер мобільного телефону НОМЕР_5 в умовах воєнного стану за відсутності ознак державної зради.
Відповіддю на запит, що надійшов з ІНФОРМАЦІЯ_8» від 25 жовтня 2023 року
№ 436, підтверджено дійсність та актуальність інформації поширеної ОСОБА_6 станом на 28 вересня 2023 року, яка не розміщувалася у відкритому доступі, оскільки є інформацією з обмеженим доступом.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою 06 листопада 2024 року змінив вирок місцевого суду.
Виключив із мотивувальної частини вироку посилання суду як на доказ на повідомлення щодо виконання доручень слідчого від 20 та 25 жовтня 2023 року з додатками.
На підставі ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК застосував спеціальну конфіскацію щодо мобільного телефону «Redmi Note 9», легкового автомобіля ЗАЗ-110307, д. н. НОМЕР_1 , технічного паспорта НОМЕР_2 на вказаний автомобіль, ключів від нього в кількості 3 штук та брелоку сигналізації, передавши їх у власність держави.
В іншій частині вирок суду першої інстанції залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка їх подала
Захисник у касаційній скарзі просить суд касаційної інстанції скасувати судові рішення стосовно ОСОБА_6 з підстав істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність та закрити кримінальне провадження.
Указує на те, що апеляційний суд, порушуючи приписи ст. 419 КПК не здійснив належну перевірку доводів сторони захисту зокрема в частині того, що підзахисному інкриміновано здійснення збору та поширення інформації 28 вересня 2023 року в період з 13:08 по 15:43, однак з фактичних даних протоколу огляду від 04 грудня 2023 року убачається, що файл, начебто відправлений з телефону ОСОБА_6 , був створений 21 вересня 2023 року о 15:20, а згідно з фактичними даними протоколу огляду від 12 грудня 2023 року мобільний телефон, яким користувався підзахисний, у період з 15:36 по 18:26 перебував на вул. Виборзькій, 8-а в м. Запоріжжя, тобто на робочому місці обвинуваченого, отже він фізично не міг зняти відеозапис, оскільки був в іншому місці. До того ж, з відповіді командувача ІНФОРМАЦІЯ_8» не вбачається, чи була якась військова техніка 21 вересня 2023 року, на місцевості, яку нібито знімав засуджений.
Також не отримали перевірки доводи сторони захисту про те, що відеозаписи з камер відеоспостереження не доводять винуватості підзахисного, оскільки на відео наявний лише автомобіль зовні схожий на автомобіль ЗАЗ, який належить ОСОБА_6 .
Дозвіл на проведення НСРД стосовно громадянина рф ОСОБА_11 було надано 24 жовтня 2023 року та слідчу дію проведено 26 числа того ж місяця, втім HTML-файли, за допомогою яких було збережено отриману в ході НСРД інформацію, були створені 02 та 18 жовтня 2023 року, тобто до надання дозволу на проведення НСРД та до внесення відомостей до ЄРДР. Захисник вказує, що збережені в HTML-файлі відомості можливо створити самостійно, за допомогою чат бота «ChatGPT», надана інструкція про створення такої інформації. Крім того, не доведено, що телеграм чат належить саме громадянину рф ОСОБА_11 .
На переконання сторони захисту хибними є висновки апеляційного суду про те, що ОСОБА_6 не міг не розуміти, що рф здійснює широкомасштабну збройну агресію проти України, а передані ним дані можуть бути використані державою-агресором проти України, оскільки ОСОБА_6 має освіту у сфері цифрових технологій, а тому в разі наявності у нього умислу він використовував би інший телефон. Натомість у вилученому телефоні у нього не було навіть паролю.
Поряд з цим сторона захисту вважає, що апеляційний суд невмотивовано, порушуючи приписи статей 96-2, 100 КК, застосував до підзахисного спеціальну конфіскацію, стосовно автомобіля ЗАЗ-110307, д. н. НОМЕР_1 , як засобу вчинення злочину, однак цей автомобіль не є засобом вчинення інкримінованого підзахисному кримінального правопорушення.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні
Захисник та засуджений підтримали доводи касаційної скарги і просили її задовольнити.
Прокурор не підтримала доводів, викладених у касаційній скарзі, просилаСуд відмовити в її задоволенні та залишити без зміни оскаржувані судові рішення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи захисника, позицію засудженого та прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження і доводи, викладені в касаційній скарзі, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Статтею 438 КПК визначено, що предметом перегляду справи в касаційному порядку можуть бути зокрема істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність.
Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального закону, а вирішуючи питання щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судових рішень, виходить із установлених фактичних обставин, викладених у рішеннях судів першої та апеляційної інстанцій.
З урахуванням зазначеного суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості надавати оцінку доводам, наведеним у касаційній скарзі, в частині установлених судом фактичних обставин кримінального провадження, у тому числі отримувати нові докази та досліджувати їх.
Зі змісту ст. 370 КПК, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Положеннями ст. 94 КПК передбачено, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Оцінка доказів згідно зі ст. 94 КПК є виключною компетенцією суду, який постановив вирок, і ці вимоги закону судом першої інстанції дотримано у повному обсязі.
Під час перевірки матеріалів кримінального провадження касаційний суд установив, що свій висновок щодо доведеності винуватості ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 с. 114-2 КК місцевий суд належним чином вмотивував безпосередньо дослідженими під час судового розгляду доказами, які були детально оцінені за критеріями, що визначені положеннями ст. 94 цього Кодексу і в сукупності правильно визнані достатніми та взаємозв'язаними для ухвалення обвинувального вироку.
Вирок відповідає вимогам статей 370, 373, 374 КПК, є законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Апеляційний суд, переглядаючи вирок місцевого суду, обґрунтовано дійшов висновку, що суд першої інстанції з дотриманням вимог ст. 370 КПК розглянув кримінальне провадження стосовно ОСОБА_12 . Його винуватість у поширенні інформації про рух, переміщення Збройних Сил України чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, за можливості їх ідентифікації на місцевості, якщо така інформація не розміщувалася у відкритому доступі Генеральним штабом Збройних Сил України, Міністерством оборони України або іншими уповноваженими державними органами, вчинене в умовах воєнного стану, з метою надання такої інформації представникам держави, що здійснює збройну агресію проти України, за відсутності ознак державної зради установлена на підставі об'єктивно з'ясованих фактичних обставин кримінального правопорушення, які підтверджено сукупністю досліджених та перевірених доказів, з дотриманням вимог кримінального процесуального закону.
Перевіряючи дотримання вимог ст. 419 КПК Суд встановив, що спростовуючи доводи апеляційної скарги сторони захисту в частині необґрунтованості засудження ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, апеляційний суд навів докладні мотиви прийнятого рішення і не встановив істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили суду першої інстанції повно і всебічно розглянути справу та дати правильну юридичну оцінку злочинним діям засудженого. Колегія суддів погоджується з висновками апеляційного суду.
Обґрунтовуючи доведеність винуватості ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, суд зокрема послався на фактичні дані, які містяться:
- у протоколі огляду мережі Інтернет від 24 жовтня 2023 року, згідно з яким на інформаційних інтернет ресурсах у телеграм каналі « ІНФОРМАЦІЯ_4 » містяться публікації від:
- 12 серпня 2023 року о 15:42 «ІНФОРМАЦІЯ_9»;
- 21 серпня 2023 року 11:36 «ІНФОРМАЦІЯ_9»;
- 24 серпня 2023 року о 12:24 «ІНФОРМАЦІЯ_10 »;
- 29 вересня 2023 року о 20:09 «ІНФОРМАЦІЯ_11 ».
- у протоколі огляду мережі Інтернет від 24 жовтня 2023 року (т.1 а.с.198-207) згідно якого соціальній мережі «Вконтакте» наявний профіль (обліковий запис) із назвою « ОСОБА_13 », який особисто належить та яким користується громадянин російської федерації ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , має позивний « ОСОБА_14 », містяться фотознімки його особи, в тому числі у військовій формі;
- протоколі за результатами проведення негласної слідчої дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем від 26 жовтня 2023 року (т. 1, а.с.212-220) виявлено відомості з мобільного додатку «Telegram», який зареєстрований на абонентський номер телефону оператора мобільного зв'язку НОМЕР_5 , під обліковим записом з ім'ям « ОСОБА_10 », яким особисто користується співробітник фсб рф, громадянин рф ОСОБА_11 з позивним « ОСОБА_14 », та міститься листування з користувачем « ОСОБА_8 » ( ОСОБА_15 », ID користувача: НОМЕР_3 ) щодо місць розташування, кількості, типу техніки та особового складу, який 28 вересня 2023 року надіслав Google-координати ІНФОРМАЦІЯ_12 на адресу Telegram-боту із назвою « ІНФОРМАЦІЯ_2 », про актуальність розташування військової техніки ІНФОРМАЦІЯ_13
- у протоколі обшуку від 01 листопада 2023 року легкового автомобілю ЗАЗ-110307 сірого кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_6 виявлено та вилучено мобільний телефон «Redmi Note 9» з номером телефону НОМЕР_7 , технічний паспорт на автомобіль, мобільний телефон «Samsung», 4 флеш-накопичувача;
- у протоколі огляду від 12 грудня 2023 року, згідно якого мобільний телефон з номером НОМЕР_8 , яким користувався ОСОБА_6 21 та 28 вересня 2023 року перебував на території з'єднання вул. Виборзька, 8-а, м. Запоріжжя;
- у протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 06 грудня 2023 року, а саме переглядом інформації на флеш-носії встановлено, що обліковий запис телефону «Redmi Note 9», з номером НОМЕР_8 у мобільному додатку «Telegram» зареєстрований під ім'ям « ОСОБА_8 » (username: ІНФОРМАЦІЯ_7 », в якому наявні телеграм групи з російською символікою в назвах, виявлені графічні зображення та фотознімки, на одному з яких зображено ділянку місцевості з супутникового знімку (карти) з відміткою та написом з системи Google-координат ІНФОРМАЦІЯ_14 що 28 вересня 2023 року були поширені;
Також суд проаналізував і взяв до уваги фактичні дані, наведені у листі ІНФОРМАЦІЯ_8» від 23 жовтня 2023 року, якими підтверджено відповідність та актуальність інформації станом на 28 вересня 2023 року щодо озброєння і військової техніки ЗСУ, яка дислокувалася на узбіччі автодороги на АДРЕСА_2
Об'єктивна сторона кримінального правопорушення, визначеного ст. 114-2 КК, передбачає відповідальність за несанкціоноване поширення інформації про направлення, переміщення зброї, озброєння та бойових припасів в Україну, рух, переміщення або розміщення ЗСУ чи інших утворених відповідно до законів України військових формувань, вчинене в умовах воєнного або надзвичайного стану. Спосіб та порядок збирання такої інформації не має значення, але вказана інформація повинна бути у володінні особи й вона повинна бажати її розповсюдити.
Суди попередніх інстанцій установили, що ОСОБА_12 із свого мобільного телефону поширив інформацію з обмеженим доступом про переміщення і рух ІНФОРМАЦІЯ_15, з можливістю їх ідентифікації на місцевості з метою надання такої інформації представникам держави, що здійснює збройну агресію проти України, водночас у межах своїх повноважень перевірили доводи сторони захисту про непричетність ОСОБА_12 до вчинення кримінального правопорушення, визнали їх неспроможними і вказали, що винуватість засудженого підтверджується сукупністю досліджених доказів.
Посилання сторони захисту на те, що на час несанкціонованого поширення інформації телефон ОСОБА_12 не був у його володінні, а наведені в обвинуваченні факти, були результатом дій сторонніх осіб, не ґрунтуються на досліджених доказах.
Так, суди, діючи в межах своїх повноважень, перевіряючи доводи сторони захисту в цій частині, не встановили, що мала місце фальсифікація, підробка або монтаж відправленої інформації. При цьому взяли до уваги, що телефон ОСОБА_12 був вилучений за ухвалою слідчого судді. У порядку тимчасового доступу до речей і документів на підставі ухвали слідчого судді від 20 листопада 2023 року за допомогою комп'ютера був оглянутий мобільний телефон ОСОБА_12 , де виявлено вдодатку «Telegram» обліковий запис, зареєстрований під ім'ям « ОСОБА_8 » (username: ІНФОРМАЦІЯ_7 », у якому наявні телеграм-групи з російською символікою в назвах, графічні зображення та фотознімки, зокрема на одному зображено ділянку місцевості зі супутникового знімка (карти) з відміткою і написом із системи Google-координат ІНФОРМАЦІЯ_14 що 28 вересня 2023 року були поширені.
Оспорювання того, що саме ОСОБА_12 зробив відповідні знімки розташування Сил оборони України, не впливають на висновок про доведеність винуватості засудженого, оскільки в будь-якому разі кримінальна відповідальність за ч. 3 ст. 114-2 настає за поширення інформації, а не її збір. У свою чергу достовірність цієї інформації була предметом перевірки судів попередніх інстанцій, які також оцінили її.
Аргументи касаційної скарги про те, що збережені в HTML-файлі відомості, на яких зафіксовано інтернет-сторінки, можливо створити самостійно за допомогою чатбота «ChatGPT», не ґрунтуються на досліджених доказах, адже предметом НСРД було зняття інформації з електронних інформаційних систем, зокрема мобільного додатку «Telegram», де зареєстровано обліковий запис під іменем «ІНФОРМАЦІЯ_10» належний громадянину рф ОСОБА_11 . Указану слідчу дію провів слідчий на підставі ухвали суду за допомогою комп'ютера, з якого через програму «Google Сhrome» був здійснений вхід до профілю облікового запису ОСОБА_11 . Відомостей про те, що фактичні дані слідчої дії були сфальсифіковані, матеріали кримінального провадження не містять. Твердження про те, що інтернет-сторінка могла бути створена за допомогою чатбота «ChatGPT», є припущенням сторони захисту, яка не наводить конкретних фактів, які би свідчили про підробку в ході НСРД. Крім того, під час слідчої дії було виявлено відеозапис фіксації розташування військової техніки. Даних які б свідчили, що проведення НСРД здійснювалися до надання дозволу суду на їх проведення, матеріали кримінального провадження не містять.
Посилання сторони захисту на недоведення обвинуваченням того, що чат у телеграм каналі належить конкретно громадянину рф ОСОБА_11 , не впливає в цьому кримінальному провадженні на доведеність винуватості ОСОБА_12 .
Доводи касаційної скарги про те, що ОСОБА_12 , який маєосвіту у сфері цифрових технологій, умисел на протиправне несанкціоноване поширення інформації про розташування Сил оборони України, реалізував би в інший спосіб, є припущенням сторони захисту і спростовуються доказами, які вказують на протилежних характер його дій.
Твердження захисника стосовно того, що відеозаписи з камер відеоспостереження про рух автомобіля ЗАЗ не доводять винуватості підзахисного, оскільки на відеозапису зафіксований лише автомобіль, зовні схожий на транспортний засіб засудженого, є безпідставними, бо ОСОБА_12 не заперечував руху по місту, в тому числі в районі паркування ПрАТ «Укрграфіт», на приміщенні якого і були установлені камери відеоспостереження.
Колегія суддів дійшла висновку, що в цілому розгляд кримінального провадження суди попередніх інстанцій провели справедливо, на засадах змагальності, з дотриманням процесуальних норм; даних, які свідчать про протилежне, матеріали кримінального провадження не містять, і доводів про це не наведено в касаційній скарзі. Даних про те, що суди допустили істотні порушення вимог кримінального закону, не дотрималися вимог статей 91, 94, 370 КПК, перевіркою матеріалів кримінального провадження не встановлено.
Доводи захисника про те, що апеляційнийсуд безпідставно застосував спеціальну конфіскацію автомобіля підзахисного і тим самим неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, колегія суддів вважає обґрунтованими.
Так, за результатами перегляду справи в порядку апеляційної процедури, Дніпровський апеляційний суд змінив вирок місцевого суду зокрема, на підставі ст. 96-1, п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК застосував спеціальну конфіскацію легкового автомобіля ЗАЗ-110307, д. н. НОМЕР_1 , технічного паспорта НОМЕР_2 на вказаний автомобіль, ключів від нього в кількості 3 штук та брелоку сигналізації, передавши їх у власність держави.
Обґрунтовуючи таку позицію, апеляційний суд зауважив, що за обставин, установлених судом першої інстанції, ОСОБА_12 вчинив кримінальне правопорушення в тому числі за допомогою легкового автомобіля ЗАЗ-110307, д. н. НОМЕР_1 , який є знаряддям злочину.
Однак, із цими висновками апеляційного суду колегія суддів касаційного суду погодитися не може з огляду на таке.
Частиною 1 ст. 98 КПК передбачено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, які були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до положень ч. 9 ст. 100 КПК питання про спеціальнуконфіскацію та долю речових доказів і документів, наданих суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 96-1 КК спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понадтри тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Зв приписами п. 4 ч. 1 ст. 96-2 КК спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо майно використано як засіб чи знаряддя вчинення злочину, крім тих, що повертаються власнику (законному володільцю), який не знав і не міг знати про їх незаконне використання.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, застосовуючи спеціальну конфіскацію до автомобіля ОСОБА_12 , апеляційний суд послався на те, що транспортний засіб був знаряддям вчинення злочину.
За змістом судових рішень, у формулюванні обвинувачення, визнаного судом доведеним, будь-які посилання на використання ОСОБА_12 вказаного автомобіля як знаряддя злочину відсутні. Тобто автомобіль не використовувався для виконання об'єктивної сторони кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 114-2 КК, а тому в цьому разі спеціальна конфіскація не підлягає застосуванню.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що автомобіль марки ЗАЗ-110307 д. н. НОМЕР_1 , та невід'ємні від нього речі: технічний паспорт на цей автомобіль, ключі в кількості 3 штук і брелок сигналізації, підлягають поверненню власнику ОСОБА_12 ,
Доводи касаційної скарги, що стосуються переоцінки фактичних обставин подій, дослідження доказів та їх достовірності, Суд не бере до уваги, оскільки вони не є предметом касаційного розгляду згідно з положеннями ч. 1 ст. 433 КПК.
У касаційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу Суду і не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.
Переконливих доводів та важливих аргументів, які би ставили під сумнів законність рішень судів у кримінальному провадженні та їх умотивованість, у касаційній скарзі сторони захисту не наведено.
Істотних порушень кримінального процесуального закону та неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність, що були би безумовними підставами для скасування оскаржуваних судових рішень і закриття кримінального провадження, як про це вказує захисник, у результаті перевірки матеріалів кримінального провадження не виявлено.
Під час касаційного розгляду встановлено неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність унаслідок безпідставного застосування спеціальної конфіскації частини майна, вирок місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції необхідно змінити у зв'язку з чим касаційна скарга захисника підлягає частковому задоволенню, а в іншій частині судові рішення підлягають залишенню без зміни.
Керуючись статтями 369, 376, 433, 434, 436, 438, 441, 442 КПК, Верховний Суд
ухвалив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 28 червня
2024 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 листопада 2024 року у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 змінити.
Скасувати застосовану у кримінальному провадженні на підставі ст. 96-1, п. 4 ч. 1
ст. 96-2 КК спеціальну конфіскацію:
- легкового автомобіля ЗАЗ-110307 д. н. НОМЕР_1 ;
- технічного паспорта НОМЕР_2 на автомобіль ЗАЗ-110307, д. н. НОМЕР_1 ;
- ключів у кількості 3 штук;
- брелока сигналізації.
Указані речові докази повернути власнику - ОСОБА_6 .
В іншій частині судові рішення залишити без зміни.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3