13 травня 2025 року Справа № 915/710/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали
за позовом: Південноукраїнської міської ради, вул.Європейська, 48, м.Південноукраїнськ, Миколаївська область, 55002
електронна пошта: yuzhvk@gmail.com
до 1-го відповідача: Приватного підприємства «Демсей», вул.Кам'яномостівська,3, м.Первомайськ, Миколаївська область, 55200
електронна пошта: pp.demsey@ukr.net
до 2-го відповідача: Управління будівництва та ремонтів Південноукраїнської міської ради, вул.Європейська, 23, кабінет 87, м.Південноукраїнськ, Вознесенський р-н, Миколаївська область, 55001
електронна пошта: ubtr_umr@ukr.net
про: визнання недійсним договору
Південноукраїнська міська рада звернулась до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 05.05.2025 (вх.№6777/25) в якій просить суд визнати недійсним з моменту укладення договір №48-03/24 про закупівлю робіт по об'єкту: «Капітальний ремонт вулиці Дружби Народів у м.Южноукраїнську Миколаївської області, Коригування (в частині додаткових робіт), згідно ДК 021:2015:45453000-7 - Капітальний ремонт і реставрація», що укладений між управлінням будівництва та ремонтів Южноукраїнської міської ради та Приватним підприємством «Демсей».
Враховуючи, що суддя Семенчук Н.О. перебувала у відпустці, вирішення питання щодо руху заяви здійснюється після виходу судді з відпустки.
Розглянувши матеріали позовної заяви б/н від 05.05.2025 (вх.№6777/25) суд дійшов висновку про повернення вказаної позовної заяви та доданих до неї документів виходячи з наступного:
Відповідно до ч.2 статті 162 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
У відповідності до ч.5 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
Згідно ч.1 ст.58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно з частинами першою, третьою статті 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере, участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У відповідності до ч.1, 4 ст.60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені довіреністю фізичної або юридичної особи. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Отже, наведені положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи: як в порядку самопредставництва, так і іншими особами як представниками юридичної особи.
Суд зауважує, що самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 ГПК України.
Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.11.2020 у справі №908/592/19. Подібна (узагальнена) позиція також сформована в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №303/4297/20.
Судом враховується правова позиція, наведена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2024 у справі №910/16580/23, яка конкретизувала власний висновок, викладений в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20. Здійснюючи тлумачення частини третьої статті 56 ГПК України, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що її формулювання дозволяє виснувати, через яких осіб можливе самопредставництво юридичної особи, а також про те, що, окрім керівника і члена виконавчого органу, такими особами можуть бути також інші особи, уповноважені діяти від імені юридичної особи відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту).
Особа, через яку юридична особа діє на засадах самопредставництва, має підтвердити суду цей свій статус, зокрема, шляхом подання документів, вказаних у частині третій статті 56 ГПК України (статут, положення, трудовий договір (контракт)). Водночас, якщо відповідні відомості щодо особи, яка має право вчиняти дії від імені юридичної особи на засадах самопредставництва, внесені до ЄДР ЮО, ці відомості є офіційним та достатнім підтвердженням того, що юридична особа діє в суді через певну особу на засадах самопредставництва (з урахуванням відповідних обмежень повноважень, якщо такі є).
Отже, за наявності інформації щодо такої особи в ЄДР ЮО та в разі подання її суду, відсутності стосовно цього спору, про який повідомлено суду, підстави додатково підтверджувати ці повноваження документами, які за своїм змістом є тими, що визначені частиною третьою статті 56 ГПК України, - статутом, положенням, трудовим договором (контрактом) - відсутні, оскільки суд може покладатись на відомості з ЄДР ЮО як на достовірні.
Таким чином, представництво інтересів позивача у даній справі може здійснювати: адвокат як представник юридичної особи; керівник або інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) в порядку самопредставництва, і що має підтверджуватись статутом, положенням, трудовим договором (контрактом).
У даному випадку позов від імені Південноукраїнської міської ради підписано електронним цифровим підписом та подано до Господарського суду Миколаївської області через систему "Електронний суд" Миськів Сергієм Олександровичем.
На підтвердження повноважень Миськіва Сергія Олександровича, як особи, уповноваженої діяти від імені Південноукраїнської міської ради до позовної заяви надано Розпорядження Южноукраїнського міського голови від 07.03.2024 №74/04-04 «Про призначення Сергія Миськіва на посаду начальника юридичного відділу апарату Южноукраїнської міської ради та її виконавчого комітету», згідно якого з 10 травня 2024 року Миськіва Сергія Олександровича призначено на посаду начальника юридичного відділу апарату Южноукраїнської міської ради та її виконавчого комітету; - Положення про юридичний відділ апарату Южноукраїнської міської ради та її виконавчого комітету, яке було затверджено рішенням Южноукраїнської міської ради від 29.02.2024 №1616; - Посадову інструкцію начальника юридичного відділу апарату Южноукраїнської міської ради та її виконавчого комітету, яка затверджена міським головою 10.05.2025.
Проте, рішенням Южноукраїнської міської ради від 27.06.2024 №1850 «Про затвердження переліку осіб, які мають право брати участь в судах України без окремого доручення керівника (самопредставництво суб'єкта владних повноважень)» вирішено затвердити перелік осіб, які беруть участь у судових справах, судових процесах та вчиняють дії в усіх судах України, закладах судової експертизи, інших органах, установах та організаціях, пов'язаних із досудовим та судовим розглядом справ та примусового виконання рішень, в інтересах та від імені Южноукраїнської міської ради Миколаївської області та виконавчого комітету Южноукраїнської міської ради без окремого доручення керівника, із наданням усіх прав, які належать позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілому, або іншому учасникові досудового чи судового процесу (окрім права подання позову, повної або часткової відмови від позовних вимог, повного або часткового визнання позову, зміни предмету та підстав позову, укладання мирової угоди), зокрема - начальник юридичного відділу - Миськів Сергій Олександрович.
Також, як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який наданий до позовної заяви, в якому Миськіва Сергія Олександрович зазначено представником Південноукраїнської міської ради та визначено наявність обмежень: самопредставництво в усіх судах України із наданням усіх прав, які належать позивачу, відповідачу, третій особі, потерпілому або іншому учасникові досудового чи судового процесу.
Отже, із вказаних вище документів вбачаються обмежені повноваження начальника юридичного відділу - Миськіва Сергія Олександровича, зокрема право на подання позову.
Таким чином, повноваження Миськіва Сергія Олександровича як особи, уповноваженої на підписання та подання позовної заяви від імені Південноукраїнської міської ради в порядку самопредставництва, не підтверджені.
Також, суд зазначає, що доказів того, що Миськів Сергій Олександрович у даній справі представляє позивача у якості адвоката до заяви також не додано.
З урахуванням викладеного суд вважає, що позов підписано та подано особою, яка не має права на вчинення таких дій.
Згідно з п.1 ч.5 статті 174 ГПК України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
З огляду на викладене суд дійшов висновку щодо наявності підстав для повернення позовної заяви позивачу.
Водночас, суд звертає увагу, що відповідно до ч.8 ст.174 ГПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.
При цьому, суд звертає увагу заявника, що оскільки позовна заява була подана з використанням підсистеми "Електронний суд", заявнику буде надіслана лише дана ухвала суду.
Керуючись п.1 ч.5 ст.174, ст.ст.232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Повернути позовну заяву б/н від 05.05.2025 (вх.№6777/25) Південноукраїнській міській раді.
Ухвала суду, у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 255 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.О.Семенчук